Правила модульно-рейтингового оцінювання знань
Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів. За видами робіт вона розподіляється:
1. Поточний контроль: захист практичних робіт – до 3 балів (1 бал за кожне заняття: відсутність на занятті без поважної причини або отримання оцінки «незадовільно» – 0 балів, виконання відповідних завдань без отримання оцінки – 0,5 балів, повне виконання роботи – 1 бал).
2. Модульний контроль: тестування (контрольна робота) – до 20 балів. Модульне тестування – від 0 до 20 балів відповідно, в залежності від повноти та якості виконання завдання або тесту. Модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент отримав не менше мінімальної кількості балів, яка визначена в таблиці (не менше половини максимально можливих балів). У разі виникнення конфліктних ситуацій створюється кафедральна комісія, рішення якої оформлюється окремим протоколом.
Примітка. Розподіл балів за контрольну роботу здійснюється наступним чином:
˂ 50% правильних відповідей – 0 балів;
від 51 до 59% правильних відповідей – 5 балів;
від 60 до 63% правильних відповідей – оцінка «3» – 10 балів;
від 64 до 73% правильних відповідей – оцінка «3» – 15 балів;
від 74 до 81% правильних відповідей – оцінка «4» – 20 балів;
від 82 до 89% правильних відповідей – оцінка «4» – 25 балів;
≥ 90% правильних відповідей – оцінка «5» – 30 балів.
3. Самостійна робота: самостійна робота передбачає написання відповідей за темами, передбаченими програмою курсу, які не увійшли в лекційний курс, або виконання наукових досліджень за вибраною тематикою з підготовкою статті, тез доповіді на конференцію тощо, оцінюється у 12 балів.
4. Підсумковий контроль: (іспит) – до 50 балів. Студент вважається допущеним до підсумкового контролю (тестування) за дисципліну, якщо виконав усі види робіт згідно із робочою навчальною програмою, та загальна сума балів за попередні звіти не менше 35 балів (що відповідає результату FX за шкалою ECTS). У разі невиконання цих вимог студент отримує незадовільну оцінку і має право на два перескладання: перше – викладачу, друге – комісії, створеній деканом факультету. У випадку успішного перескладання підсумкового контролю студентом, він отримує мінімальну задовільну оцінку (60…63 бали – результат Е за шкалою ECTS).
Підсумковий контроль проводиться у формі тестування. Кількість набраних балів визначається пропорційно відсотку правильних відповідей на тестові запитання з урахуванням їх вагового множника.
За змістовими модулями кількість балів розподіляється таким чином:
| № змістового модулю | Змістові модулі | Максимальна кількість балів за змістові модулі | Разом | Мінімальна кількість балів за змістові модулі | ||||
| Поточний контроль | Тестування. | Розр.-графічна робота | Самостійна робота | Іспит (Залік) | ||||
| Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях | ||||||||
| Іспит (Залік) | ||||||||
| Усього за дисципліну |
Визначення рейтингової оцінки
Рейтингова оцінки складається з усіх видів контролю. Вона враховує виконання усіх видів навчальних робіт протягом семестру, результати модульних та підсумкового контролю знань.
Іспит як форма підсумкового контролю виставляється при наявності рейтингової оцінки 60 балів і більше (див. шкалу оцінювання).
Шкала оцінювання: національна та ECTS
| Рейтингова оцінка | Оцінка за шкалою ECTS | Оцінка за національною шкалою |
| 90 - 100 | A – відмінно | 5 – відмінно |
| 82 - 89 | B – дуже добре | 4 – добре |
| 74 - 81 | C – добре | |
| 64 - 73 | D – задовільно | 3 – задовільно |
| 60 - 63 | E – достатньо | |
| 35 - 59 | FX – незадовільно з можливістю повторного складання | 2 – незадовільно |
| 0 - 34 | F – незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Примітка: при визначенні підсумкової рейтингової оцінки за дисципліну викладач має право:
– збільшити її, але не більше, ніж на 5 «призових» балів, за постійну активну та творчу роботу студента на всіх видах занять;
– при визначенні підсумкової рейтингової оцінки викладач має право зменшити її, але не більше, ніж на 10 «штрафних» балів, за порушення термінів виконання окремих видів робіт і контролю знань без поважних причин;
– у разі збільшення або зменшення рейтингової оцінки у вказаних межах викладач обов’язково повинен повідомити про це студента із зазначенням причин такого рішення.
Теоретичні питання
1. Служба охорони праці підприємства (умови створення і діяльність).
2. Навчання із питань охорони праці (навчання, перевірка знань, інструктажі).
3. Порядок звичайного розслідування нещасних випадків.
4. Порядок спеціального розслідування нещасних випадків.
5. Безпечна експлуатація транспорту.
6. Мета та порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.
7. Склад і задачі комісії з атестації робочих місць.
8. Дослідження, які проводять при атестації робочих місць.
9. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
10.Класифікація категорій важкості робіт.
11.Методика інтегральної оцінки умов та важкості праці.
12.Організаційно – технічні заходи по безпечній експлуатації вантажопідйомних механізмів.
13.Пристрої безпеки встановлені на вантажопідйомних кранах, та їх призначення.
14.Оцінювання власної та вантажної стійкості кранів.
15.Застосування вантажозахватних пристроїв.
16.Безпечна організація вантажно – розвантажувальних робіт.
17.Організація санітарно – побутового обслуговування.
18.Види посудин, що працюють під тиском. Небезпечні чинники, що можуть виникнути при експлуатації таких посудин.
19.Причини аварій посудин, що працюють під тиском. Вимоги щодо виготовлення та експлуатації таких посудин.
20.Які посудини не підлягають реєстрації в органах котлонагляду.
21.Обов’язки особи, відповідальної за справний стан та безпечну експлуатацію посудин, що працюють під тиском.
22.Порядок гідравлічного випробування посудин, що працюють під тиском.
23.Організаційні вимоги з безпеки використання посудин, що працюють під тиском.
24.Технічне освідчення посудин, що працюють під тиском.
25.Техніка безпеки при роботі з балонами (зберігання, маркування, експлуатація).
26.Запобіжні засоби, що використовуються в посудинах, що працюють під тиском.
27.Техніка безпеки при встановленні і експлуатації превенторної установки.
28.Вимоги безпеки при випробуванні газових і газоконденсатних свердловин.
29.Вимоги безпеки при спорудженні вишок для буріння й експлуатації вишок.
30.Штрафні санкції застосовуються до підприємств і організацій за порушення та невиконання нормативних актів про охорону праці.
31.Правил пожежної безпеки до обладнання факельної установки.
32.Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню і як воно проводитися.
33.Правила безпеки до змонтованого противикидного устаткування.
34.Вимоги безпеки до продувних ліній при випробуванні свердловини.
35.Негативні чинники та техніка безпеки при виконанні газозварювальних робіт і різання металів.
36.Негативні чинники та техніка безпеки при виконанні електрозварювальних робіт.
37.Зварювання трубопроводів.
38.Контроль зварювальних з'єднань.
39.Техніка безпеки при виконанні земляних робіт.
40.Влаштування та розрахунок стійкості відкосів.
41.Кріплення котлованів, розрахунок кріплення.
42.Які вимоги правил пожежної безпеки при раптовому виділенні газу.
43.Вимоги техніки безпеки до місця проведення вогневих робіт.
44.Технічні заходи зменшення рівнів шуму устаткування бурових.
45.Технічні заходи захисту устаткування УКПГ, УКПН.
46.Класифікація зон по вибухо-пожежній небезпеці.
47.Системи захисту від вібрації техніки при бурінні і капітальному ремонті свердловин.
48.Вимоги безпеки при експлуатації пневматичних компенсаторів і повітрозбірників.
49.Вимоги безпеки при експлуатації бурових насосів.
50.Вимоги безпеки при установці свічок бурильних труб.
51.Вимоги до безпеки вертлюга.
52.Вимоги безпеки до випробування свердловин.
53.Правила пожежної безпеки при нафто- газопроявах.
54.Вимоги безпеки до превенторної установки.
55.Вимоги пожежної безпеки до робіт на буровій.
56.Вимоги до основ вишки.
57.Умови заборони експлуатації УКПН, УКПГ
58.Умови аварійної зупинки УКПН, УКПГ.
Література:
1. Золотницкий Н.Д., Пчелинцев В.А. Охрана труда в строительстве. – М.:Высш. шк., 1978. – 408 с.
2. Куцын П.В.Охрана труда в нефтяной и газовой промышлености: Учебник для техникумов. – М.: Недра, 1987. – 247с.
3. Пчелинцев В.А. и др. Охрана труда в строительстве. – М.: Высшая школа, 1991. – 272 с.
4. Русин В.И., Орлов Г.Г. Охрана труда в сельском строительстве. – М.: Агропромиздат, 1987. – 252 с.
5. Старостин С.М. Охрана труда в производстве санитарно – технических работ. – М.: Высш. шк. – 1968. – 223 с.
6. Сулейменов М.М., Газарян Г.С. и др. Охрана труда в нефтяной промышленности.- М.: Недра, 1980. – 392с.
