Класифікацію основних засобів гідроаеробіки.

До 1 групи входять вправи, що виконуються біля борту басейна (комплекс № 1): імітаційні рухи ногами кролем, брасом, «ножицями», «велосипедом», «віджиманнями», різні стретчінги (розтягання м'язів); тримаючись за борт, виконання рухів, поворотів, нахилів; вправи в положенні вису спиною до борту, підтягування і утримання тіла у висі лицем до борту – ноги зігнуті в колінах, відштовхування від борту; ігрові станції. Мета цих вправ – розробка м'язів брюшного преса і ніг. При цьому той, що сам займається сидить на краю басейну, а ноги опущені у воду. Дуже поважно сісти надійно і міцно, щоб не посковзнутися і не поранитися.

2 група – на мілководді (комплекс № 2). Рівень води доходить до колін. Глибина – 30-50 см. Основні вправи – ходьба, біг, стрибки. При горизонтальному положенні тіла пересування по дну здійснюється за допомогою рук в упорі лежачи спереду і ззаду.

3 група – опорне положення (комплекси № 3,4, 5,6). Рівень води – від поясу до плечей. Опора – дно басейну або водоймища. Вправи виконуються стоячи на дні, відштовхуватись від нього, на місці, в русі: ходьба, біг, стрибки, танцювальні елементи, «аеробні хвилі», «водний стретчінг».

4 група – безопорне положення. Тіло у воді ковзає або тримається за допомогою гребкових рухів руками: плавання, позиції, початкові положення, гребки, елементи і фігури синхронного плавання.

5 група – з предметами (комплекс № 7). В цілях опори, поліпшення плавучості і збільшення опору використовуються пінопластові дошки, круги, рятувальні жилети, м'ячі, ласти, металеві браслети для рук і ніг.

6 група – вправи, що виконуються у ванні.

 

7.3.2. Приклад заняття з аквааеробіки. Тривалість занять – від 40 до 60 хвилин. Оптимальний рівень води в басейні – 120-130 см, що дає можливість занурити у воду практично всі ланки тіла, дозволяючи тим, що займаються знаходитися в стані гідроневагомості, максимально розвантажити опорно-руховий апарат і пропрацювати практично всі групи м'язів. Особливу увагу слід приділяти узгодженню рухів з диханням. Вправи виконуються без опори, з рухливою опорою (дошки, палиці, диски) і біля нерухомої опори (борт басейну).

Заняття будується на поєднанні плавальних, загально укріплених, профілактичних, ігрових вправ і вправ локальної дії на різні групи м'язів з застосування початкових положень: стоячи, в півприсяді, лежачи, з предметами і без них.

Структура уроку. Заняття гідроаеробікою являє собою набір вправ, які поєднуються з плаванням.

Підготовча частка уроку починається з розминки, основний її зміст складають вправи без опори для м'язів рук, плечового поясу і тулуба.

Основна частка заняття включає три блоки вправ: вправи біля нерухомої опори, де переважно виконується робота м'язами ніг в динамічному режимі (руки працюють в статичному режимі);  вправи без опори, стрибкові і в ходьбі (для проробки м'язів нижньої частки тулуба і ніг), а також для укріплення серцево-судинної системи;  вправи з рухливою опорою (для опрацьовування м’язів брюшного преса і косих м'язів живота, внутрішньої поверхності стегон і сідничних м'язів).

Ці блоки можуть взаємо замінюватися, а також замінюватися другими вправами (само масажем, вправами з партнером).

Завершальна частка включає вправи, що виконуються біля нерухомої опори і в безопорному положенні, направлені на розтягання і розслаблення м'язів.

Паузи між виконанням блоків вправ ті, що займаються заповнюють плавальними вправами відповідно до їх плавальної підготовленості. Опір води використовується для регулювання інтенсивності рухів. Велика щільність води примушує тих, що займаються виконувати рухи значно повільніше, випробовуючи при цьому значну навантаження. Навіть порівняльне невелике збільшення швидкості руху у воді може зажадати таких зусиль, з якими без спотворення зовнішньої картини що займаються справитися із завданням не зможуть.

На I етапі навчання (початкове розучування) застосовуються вправи гідроаеробіки низької інтенсивності і координаційної складності. Ті, що займаються знайомляться з властивостями водної середи, з основними засобами занять, навчаються навикам самоконтролю.

На II етапі навчання (поглиблене розучування) використовуються вправи середньої інтенсивності, підвищується координаційна складність рухів, ті, що займаються закріплюють отримані знання, навчаються контролю за своїми рухами в умовах водної середи. Продовжується навчання самоконтролю за фізичним і психічним станом до, в час і після занять. Збільшується частка плавальних вправ в занятті.

На III етапі навчання (закріплення і вдосконалення) відбувається збільшення рухової активності за рахунок підвищення моторної щільності заняття і координаційної складності вправ, переважно застосовуються вправи гідроаеробіки високої інтенсивності. Ті, що займаються здійснюють контроль за станом свого здоров'я, фізичній підготовленості і рівнем фізичного розвитку. Збільшуються час плавальних вправ і дистанція, що пропливається.

Теоретично можливі найрізноманітніші варіанти занять по підбору засобів і дозуванню окремих вправ, темпу виконання і амплітуди рухів, площі гребучих поверхностей. При проведенні занять гідроаеробіки є істотні відзнаки в методиці занять з дітьми 8-12 років, жінками першого (21-35 років), другого (36-55 років) зрілого віку, немолодими жінками (56-74 року).

Заняття гідроаеробіки з дітьми 8-12 років проводяться в неглибокому басейні з температурою води 29-30 °С, повітря – 24-26 °С.У підготовчу частку занять входять два блоки:

1. До 20 вправ з м'ячами, гімнастичними палицями, ручними гумовими амортизаторами, виконувані з невисокою інтенсивністю і координаційною складністю.

2. Вправи на розслаблення, навчання і вдосконалення техніки плавання. У основну частку занять включено три блоки вправ: 1. Вправи з м'ячами. 2. Вправи з опорами. 3. Плавальні вправи.

У завершальній частці уроку вправи виконуються в парах, проводяться ігри і естафети з предметами і без них.

Музичний супровід повинен відповідати інтересам дітей, бути різноманітним по жанру, стилю і виконання. Заняття гідроаеробіки сприяють поліпшенню фізичного розвитку і плавальної підготовленості дітей.

Особливістю занять гідроаеробікою з людьми зрілого віку є те, що при роботі з тими, що займаються другого зрілого віку (36–55 років) необхідно: понизити інтенсивність і об'єм навантаження, моторну щільність уроку; зменшити темп і амплітуду рухів, дозування вправ; збільшити тривалість підготовчої частки уроку і об'єм плавання в кожному занятті; особливо ретельно необхідно контролювати самопочуття і стан здоров'я тих, що займаються.

Згідно рекомендаціям ВОЗ оздоровчі заняття повинні проводитися на рівні 60-85% від максимально допустимого (для даних вікових груп) частоти сердечних скорочення (ЧСС).

Структура та зміст занять аквааеробікою у навчальному процесі:

Основу тренувальних занять гідроаеробіки для людей літнього віку (56-74 роки) повинні складати аеробні вправи, направлені на підвищення спільної витривалості і працездатності, які доповнюються вправами на гнучкість для суглобів і основних м'язових груп, що перешкоджають розвитку вікових дегенеративних змін рухового апарату. Крім того, обов'язково повинні даватися рекомендації по раціональному збалансованому харчуванню, проводитися навчання основам психорегуляції (аутогенне тренування), масажу і гартування, а також контролю і самоконтролю. Тільки такий комплексний підхід може бути ефективним в плані корінного поліпшення здоров'я немолодого населення
[ Фанигіна ].

Розподіл часу заняття з аквааеробіки з основних розділів

 

Частини заняття	Разділи заняття	Тривалість вправ залежно від усього заняття
, %	хв
Вступна	Розминка		5-7
Основна	«Кардіо-тренування»		13-20
«Силове» тренування		7-11
Заключна	Релаксація		5-7

Запропоновано оздоровчу аквааеробіку як засіб гідрореаблітаціі студентів спеціальних медичних груп [ Баламутова Н.М. ].

Література:

1. Базилюк Т.А. Інноваційна технологія аквафітнесу з елементами баскетболу в фізичному вихованні студенток: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Т.А. Базилюк – Київ, 2013. – 20 с.

2. Баламутова Н.М. Оздоровительная аквааэробика как средство гидрореаблитации студентов специальных медицинских групп / Баламутова Н.М., Положий В.М., Киселёв Л.Ф.// Физическое воспитание студентов.- – 2011. – № 1. – С. 11-13.

3. Гоглювата Н.О.Програмування фізкультурно-оздоровчих занять аквафітнесом з жінками першого зрілого віку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Н.О. Гоглювата – Київ, 2007. – 21 с.

4. Инновационные технологии аквафитнеса игровой направленности с применением технических устройств в физическом воспитании студенток / Козина Ж. Л., Ермаков С. С., Базылюк Т. А., Волошина Е. В. // Физическое воспитание студентов. – 2012. – № 1. – С. 42–46.

5. Лекція. Львів http://3w.ldufk.edu.ua/files/kafedry/kaf_vodnykh_ta_neolimp_vydiv_sportu/timovs/5kurs/6.pdf

6. Оздоровча аеробіка. Спортивно-педагогічне вдосконалення: навч. посіб. / С. В. Синиця, Л. Є. Шестерова; Полт. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава: ПНПУ, 2010. – 244 с.

7. Фанигіна О.Ю. Корекція фізичної підготовленості студенток вузу в процесі занять оздоровчими видами плавання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / О.Ю. Фанигіна О.Ю. – Київ, 2005. – 20 с.

8. Шамардіна Г.М. Основи теорії і методики фізичного виховання / Г.М. Шамардіна. – [2-ге вид., перероб. та доп.]. – Дніпропетровськ: Дріант, 2007. – 486 с.