Контролінг як складова системи управління підприємством

 

Контролінг – це один з найновіших напрямів інформаційно-економічного розвитку підприємства. Він являється своєрідним механізмом саморегулювання на підприємстві, що забезпечує зворотній зв’язок в межах управління.

Система контролінгу – це процес, за допомогою якого підприємство має можливість на тільки виявити відхилення від прийнятих і затверджених правил, процедур, законоположень, але і виявити причини цих відхилень, конкретизувати їх за ступенем причетності до посадових осіб, діяльність яких піддається перевірці.

 

 

Мета контролінгу – правильна та своєчасна оцінка фактичної реалізації виконання запланованих господарських операцій і підготовка інформації, яка необхідна для прийняття ефективних управлінських рішень. Перш за все, така оцінка відбувається з точки зору перевірки своєчасності та якості виконання менеджерами та іншими співробітниками своїх завдань, виходячи із стратегічного і оперативного планів розвитку підприємства.

 

 

Завдання контролінгу:

- оптимізація управління організаційною структурою підприємства;

- забезпечення спрямування оперативних, фінансово-економічних розрахунків на підтримку та обґрунтування стратегічних цілей;

- сформування системи інформаційної підтримки управлінських рішень;

- координація зусиль структурних підрозділів (центрів відповідальності) на досягнення цілей підприємства;

- удосконалення системи управління підприємством шляхом виявлення та ліквідації вузьких місць;

- підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства;

- організація ефективної системи обліку операцій і результатів;

- цільова орієнтація підприємства;

- моніторинг методик планування, аналізу, контролю, інформаційного забезпечення процесу управління підприємством з метою підвищення ефективності їх використання та вдосконалення.

Предметом вивченняконтролінгу є оперативне та стратегічне управління підприємством, а також прийняття управлінських рішень з оптимізації співвідношення «витрати – обсяг – прибуток».

Виникнення контролінгу обумовлено:

 

Контролінг як система цільових перевірок пройшла певний шлях розвитку, що відбувався поетапно.

 

 

 

XV ст.,Великобританія	Поява посади придворного контролера («countrollour»), в обов’язки якого входили документальний супровід та контроль грошових і товарних потоків.
1778 р., США	Законодавчо засновано відомство «Controller, Auditor, Treasurer and six Commissioner of Accounts», завданням якого було управління державним господарством та контроль за використанням коштів.
1880 р., США	Запроваджена посада контролера в залізничній компанії «Atchison, Topeka & Santa Fe Railway System», де вперше контролінг впроваджено на підприємстві для вирішення фінансово-економічних завдань – управління фінансовими вкладами та основним капіталом.
1892 р., США	Вперше впроваджено контролінг в індустріальному підприємстві («General Electric Company»).
1931 р., США	Створюється Інститут контролерів Америки – професійна організація контролерів, який у 1962 р. перейменовується у «Financial Executive Institute», а у 1944 р. створено дослідницький інститут «Controllership Foundation».
50-ті рр. ХХ ст., ФРН	Використання концепції контролінгу окремими економічними службами німецьких підприємств.
1971 р., ФРН	Створення Академії контролінгу в м.Гаутинг (Controller-Academie.
1975 р., ФРН	Засновано спілку контролерів (Controller-Verein e. V.)
70-80-ті рр. ХХ ст., Європа	Початок розвитку теоретичної концепції контролінгу: з’являється європейська модель контролінгу.
Початок 90-х рр. ХХ ст.	Впровадження контролінгу на підприємствах Європи
90-ті рр. ХХ ст., Україна	Початок розвитку та впровадження контролінгу в Україні

 

 

Виділяють напрями контролінгу:

Американський – акцентується увага на спостереженнях за ходом реалізації планів, встановлення системи планових показників і нормативів, вимірювання відхилень від норм та їх корекція; наповнення основних компонентів інформаційних систем, охоплення питань зовнішньої звітності та її аудиту.

Європейський (представлений в основному німецькими науковцями) – до американської моделі додається також планування, бюджетування, інформаційне забезпечення; основним завданням є точне визначення й управління собівартістю продукції. Увага зосереджується на плануванні, обліку, аналізі та контролі суми покриття.

 

Виділяють три основні групи концепцій: концепції контролінгу, орієнтовані на систему обліку, інформаційну систему та систему управління.

 

Орієнтація концепції	Сутність і основні задачі контролінгу в рамках даної концепції
На систему обліку:	Переорієнтація системи обліку з минулого в майбутнє, визнання можливості створення ефективних альтернативних моделей інформаційного забезпечення керівників підприємства за допомогою даних бухгалтерського обліку, пов’язаних з плануванням та контролем діяльності підприємства. Увага при цьому концентрується на показниках успіху в грошовому вимірі.
На інформацію:	Охоплення всієї цільової системи підприємства, що значно розширює релевантну базу контролінгу. Поряд з бухгалтерською, використовується чисто кількісна й якісна інформація. В даному випадку контролінг є системою координації отримання і підготовки необхідної інформації для прийняття рішень.
На координацію:	Базується на різниці між системою управління та системою виконання. Первинна координація виконання управлінських рішень є прерогативою самої системи управління. Вторинна координація всередині управлінської системи, яка розбивається на ряд підсистем, відноситься до контролінгу.

 

 

У німецькому виданні «Лексикон економіки підприємства» поняття контролінгу визначається як концепція інформації та управління. Найбільш повно система контролінгу вперше описана і застосована в США, звідси англійське семантичне походження самого терміну «to control» – контролювати, управляти, яке в свою чергу походить від французького слова, що означає «реєстр, той, що перевіряє список». Але в англомовних джерелах термін «контролінг» практично не застосовується: у Великобританії та США більш розповсюджений термін «управлінський облік» (menegerial accounting, management accounting), хоча робітників, до посадових обов’язків яких входить ведення управлінського обліку, там називають контролерами (controller).