Основні теорії походження держави і права

Держава і право існували не завжди. Про їх походження існує немало теорій, всі вони по – різному трактують причини виникнення держави і права.

Основні теорії походження держави і права:

Теологічна (релігійна) теорія (Августин Блаженний і Фома Аквінський). Пояснює походження держави та права божественною волею, спираючись на Біблію. Вони обґрунтовують її вічність і непорушність, будь-яке посягання на державу приречене на невдачу.

Сакральна(харизматична ) ( Дж. Фрезер). Логічно продовжує теологічну теорію. Вона пояснює виникнення держави і права вірою людей у божественну силу носіїв влади – вождів, князів, царів, їх так звану харизму.

Патріархальна теорія (Аристотель, Фільмер, М.Драгоманов). Пов’язують виникнення держави з історичним процесом росту сім’ї, об’єднання родів у племена, племен у державу. Державна влада є продовженням батьківської (патріархальної) влади, яку здійснює у державі монарх.

Договірна теорія (ЖЖ.Руссо, Д. Локк, Спіноза). Держава – результат згоди, досягнутої між правителями і населенням певної території, з метою забезпечення порядку і організації суспільного життя.

Теорія завоювання ( насильницька ) (К. Каутський, Гумплович, Дюрінг). Держава виникає внаслідок завоювання одних народів іншими; держава утворюється завойовниками для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення своєї влади.

Органічна теорія (Г. Спенсер) Держава, подібно біологічному організму, народжується, розвивається, старіє, вмирає і має своє політичне тіло – руки, ноги, голову, внутрішні та зовнішні органи, що виконують певні функції.

Психологічна теорія (Л. Петражицький, Г.Тард). Походження держави й права пояснюється властивостями людської психіки, необхідністю одних владарювати, а інших підкорятися. Народ є інертною масою і не здатний до прийняття рішень, а тому потребує постійного керівництва.

Технократична теорія (Л. Михайловський) Держава є результат розвитку науки: обумовлена необхідністю регулювання відносин між людьми і технікою.

Космічна теорія Державні інститути занесені з космосу, створені при участі позаземних істот.

Теорія географічного детермінізму (А. Мечніков, Е.Хантінктон). Вирішальними факторами у виникненні держав є клімат, ландшафт природних ресурсів.

Демографічна теорія (Т.Мальтус) Полягає в тому, що практично всі суспільні процеси, в тому числі і утворення держави, обумовлені зростом народонаселення.

У XX ст. найбільшого поширення набула класово – економічна теорія походження держави (К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін). Згідно із нею держава та право є важливим, об’єктивно закономірним надбанням людської цивілізації. Вони виникли внаслідок економічного розвитку суспільства у лоні первіснообщинного ладу, його норм моралі, звичаїв та традицій.

Тривалий час історія не знала інституту держави. Основними формами суспільної організації були рід, община, плем’я, об’єднання (союз) племен. Не існувало також і права: стосунки між індивідуумами регулювалися на основі звичаїв, забобонів, фізичної сили тощо. Суспільний поділ праці, розвиток людини та знарядь праці (продуктивних сил) зумовили появу умов для створення надлишкового продукту, його обміну, а отже, і виникнення приватної власності. В результаті з’являються групи людей, які наділені можливостями не працювати, а привласнювати продукцію, створену іншими групами людей. Суспільство розмежовується на класи, які відрізняються між собою за роллю і місцем у суспільному виробництві, розподілі матеріальних благ, за соціальним і майновим станом, способом життя тощо. Між цими групами виникають різноманітні суперечності, які з часом стають все гострішими, антагоністичними, тобто такими, що характеризуються непримиренною боротьбою.

Загроза втратити не лише продукти своєї праці, а й життя, змусила людей до такої організації співжиття, яка б не тільки захистила їх фізично, але сприяла узгодженню, захисту різноманітних їхніх інтересів, які з плином часу постійно розширювалися. Це зумовило виникнення інституту держави, яка взяла на себе функції узгодження інтересів різних груп населення, організації внутрішнього життя за допомогою загальнообов’язкових норм та правил поведінки (законів), механізмів їхнього впровадження, забезпечила єдність і цілісність суспільства, а також захист своїх громадян від зовнішніх сил. Держава стала єдиною формою організації суспільного життя. Виникнення держави закріпило певний етап розвитку суспільства на шляху прогресу. Водночас і право постає основним фактором (нормою) організації співжиття в державі, потіснивши, але не ліквідувавши інших норм: звичаїв, традицій, моралі, релігійних канонів. Цінним у соціально – економічній теорії є те, що держава розглядається як наслідок об’єктивних економічних процесів у суспільстві.

Висновок

За багато століть і тисячоліть існування, якісних перетворень і вдосконалення держави змінилися не лише тисячі поколінь - прийшли і пішли цілі суспільно-економічні формації зі своїми провідними суспільно-політичними силами, класами-протагоністом і зі своїми вельми неоднаковими життєвими проблемами. Царі й королі, імператори і фараони, диктатори і демократи, цезарі і консули, мудреці і пройдисвіти, кожен по-своєму - в залежності від існуючої політичної системи і утвердився політичного режиму - але завжди наполегливо і незмінно прагнули захопити, утримати, зміцнити державну владу як найважливіший вирішальний важіль свого панування ^1.

Уже тисячоріччя люди живуть в умовах державно-правової дійсності. Вони є громадянами певної держави, підкоряються державній владі, погоджують свої дії з правовими розпорядженнями і вимогами. Природно, що ще в далекій давнині вони стали задумуватися над питаннями про причини і шляхи виникнення держави і права. Створювалися найрізноманітніші теорії, по-різному відповідають на такі питання. Множинність цих теорій пояснюється різними історичними і соціальними умовами, в яких жили їх автори, розмаїтістю ідеологічних і філософських позицій, які вони займали.

Держава явище багатогранне. Розглянуті нами теорії по різному пояснюють причини походження держави. Спроба їх узагальнення й осмислення в рамках однієї універсальної теорії навряд чи можливо, хоча такі спроби і робилися. Кожна з цих теорій розкриває одну з можливих сторін процесу виникнення держави.

 

Список літератури

1. Алексєєв С.С. Держава і право: Учеб. Посібник для вузів / С.С. Алексєєв. - М.: Проспект, 2007. - 148 с.

2. Бутенко О.П. Держава: його вчорашні та сьогоднішні трактування / / Держава і право. - 1993. - № 7. - С.12-20.

3. Виникнення держави й права // Правознавство: Підруч.- До., 2003.- С.6-23 [ст 67.9(4УКР) я7 П 68]

4. Загальні поняття про державу й право // Основи держави й права: Навч. посіб.- До., 1997.- С.5-50 [ст 67.9(4УКР) О-75]

5. Котюк І. Основи правознавства.- До., 2002.- С.15-20 [ст 67.9(4УКР) До 73]

6. Кашаніна Т.В. Походження держави і права: Учеб. посібник / Т.В. Кашаніна. - М.: Вищ. Школа, 2004. - 325 с.

7. Маркс К. Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. - М: Политиздат, 1961, Т. 21. - 746 с.

8. Марченко М. Н. Теорія держави і права: Підручник / М. Н. Марченко. - М.: Зерцало, 2001. - 624 с.

9. Михайленко Про. Походження держави й права, їхнього ознаки та політична сутність // Михайленко Про. Основи держави й права (Правознавство).- До., 1995.- С.4-6 [ст 67 М 69]

10. Машков А. Поняття "право" // світ Сучасної людини.- До., 1996.- С.306-310 [ст 60 З 24]Матузов Н.І. Теорія держави і права: Курс лекцій / Н.І. Матузов, А.В. Малько. - М.: МАУП, 2001. - 428 с.

 

11. Теорії походження держави і права [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.refbank.ru/igip/9/igip9.html.

12. Основні теорії походження держави і права, реферат [Електронний ресурс] / Режим доступу:

13.. Лазарєв В.В. Загальна теорія правничий та держави - М.: Юрист, 1994. - 360 З.

14. Особливості виникнення держави й права у різних народів // Основи держави й права: Навч. посіб. у запитаннях й відповідях для вступників до юрид. навч. закл.- До., 1995.- С.7-9 [ст 67 О-75]

15. Теорія держави й права. Вып. 1. Під ред. Венгерова А. Б. М., 1993., з. 48-56.

16.. Хропанюк У. М. Теорія держави й права. М., 1993, гол. 11, параграф 3, с22-30

17. Роль держави й права в суспільстві - основні теорії походження та сутності держави й права // Основи правознавства: Навч. посіб.- До., 2003.- С.5-16 [ст 67 О-75]