Усі роботи щодо підготовки навчальних об’єктів вогневої підготовки до стрільби закінчуються не пізніше ніж за годину до початку заняття.

Тема: Підготовка солдата до різних видів бою.

Заняття: Загальні положення Курсу стрільб.

Загальні положення Курсу стрільб

Загальні положення.

1.1. Курс стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин (далі – Курс стрільб) призначений для набуття особами офіцерського, сержантського і старшинського складу, солдатами (матросами) та курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів (далі – ВВНЗ), а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (далі – ВНП ВНЗ) Збройних Сил України*, початкових навичок щодо вирішення вогневих завдань із стрілецької зброї, гранатометів, переносних протитанкових комплексів і озброєння бойових та спеціальних машин**, удосконалення їх індивідуальної майстерності та підготовки екіпажів, відділень, взводів до виконання вогневих завдань у сучасному бою.

 

1.2. Курс стрільб включає:

- загальні положення;

- організацію та проведення стрільб;

- оцінку вогневої підготовки;

- умови вправ стрільб зі стрілецької зброї, гранатометів і переносних протитанкових ракетних комплексів;

- умови вправ стрільб з озброєння бойових машин і танків (далі – БМ);

- порядок метання ручних гранат;

- ведення розвідки цілей, визначення дальностей і цілевказання;

- управління вогнем підрозділів;

-вимоги до організації та проведення тактичних навчань, виконання вправ бойових стрільб.

1.3. Успішне виконання Курсу стрільб забезпечується:

- своєчасним та правильним плануванням вогневої підготовки, наявністю сучасної навчальної матеріально-технічної бази, що дозволяє створювати різну мішеневу обстановку і якісно проводити з підрозділами комплексні заняття з усіх розділів вогневої підготовки;

- високою професійною і методичною підготовкою осіб офіцерського, сержантського і старшинського складу, а також ефективним використанням у навчанні навчально-тренувальних засобів (далі – НТЗ);

- твердим знанням тими, хто навчається, основ і правил стрільби, матеріальної частини зброї (озброєння), боєприпасів, приладів стрільби (спостереження), систем управління вогнем, їх правильною підготовкою до стрільби, умінням швидко виявляти та уражати цілі за будь-яких умов;

- високою злагодженістю дій усіх членів екіпажу і особового складу підрозділів під час виконання вогневих завдань;

- неухильним дотриманням умов вправ стрільб, порядку їх виконання та вимог безпеки.

1.4. За своїм призначенням вправи стрільб поділяються на:

вправи стрільб для індивідуального навчання тих, хто навчається, стрільбі з усіх видів стрілецької зброї, гранатометів, озброєння бойових та спеціальних машин;

вправи бойових стрільб (далі – ВБС) для навчання та удосконалення умінь та навичок тих, хто навчається, у веденні вогню з усіх видів штатної зброї і озброєння БМ у складі групи, обслуги, відділення (екіпажу), взводу.

Вправи стрільб для індивідуального навчання включають:

вправу початкових стрільб (далі – ВПС);

вправи навчальних стрільб (далі – ВНС);

вправи контрольних стрільб (далі – ВКС).

ВБС включають:

ВБС у складі бойової пари та бойової трійки;

ВБС у складі відділення (екіпажу);

ВБС у складі взводу.

ВПС призначена для набуття первинних навичок у виконанні вогневих завдань. Вона відпрацьовується усіма категоріями військовослужбовців.

ВНС призначені для послідовного навчання військовослужбовців відповідно до посадового призначення самостійному виконанню вогневих завдань у сучасному бою всіма способами по різних цілях за будь-яких умов, підтримання та удосконалення індивідуальної підготовки.

ВНС відпрацьовуються на НТЗ, зі стрілецької зброї, озброєння бойових і спеціальних машин на військових стрільбищах та директрисах БМ.

ВКС призначені для визначення рівня вогневої виучки військовослужбовців у ході проведення інспекційних заходів, перевірок, контрольних занять, випускних іспитів, підтвердження та підвищення класної кваліфікації.

ВБС призначені для навчання особового складу екіпажів, відділень, взводів умілому та самостійному виконанню вогневих завдань, а для командирів підрозділів – управлінню вогнем підрозділів у ході виконання завдань за призначенням.

 

1.5. Успішне навчання військовослужбовців з вогневої підготовки досягається визначеною послідовністю у виконанні вправ стрільб та вправ з метання ручних гранат.

Відпрацювання Курсу стрільб починається з виконання вправ початкових стрільб зі стрілецької зброї, яка виконується усіма категоріями військовослужбовців. Перехід до відпрацювання вправ навчальних стрільб здійснюється за умови виконання вправ початкових стрільб на оцінку не нижче “добре”.

У подальшому під час навчання військовослужбовців та вдосконалення їх підготовки виконуються всі вправи стрільб, визначені цим Курсом, відповідно до фаху, з урахуванням рівня його навченості.

Вправи для виконання визначаються командиром підрозділу (у навчальному підрозділі, ВВНЗ, ВНП ВНЗ – начальником навчального підрозділу, ВВНЗ, ВНП ВНЗ).

Під час підготовки військовослужбовців для більш цілеспрямованого навчання командирами підрозділів розробляються вправи підготовчих стрільб. Умови вправ підготовчих стрільб розробляються відповідно до мети (теми) навчання та рівня індивідуальної підготовки військовослужбовців (відповідно до вимог з методики вогневої підготовки)”.

 

1.6. Вправи стрільб зі стрілецької зброї ті, хто навчається, виконують зі штатної зброї. Військовослужбовці, які не мають закріпленої за ними зброї, вправи стрільб виконують зі зброї того підрозділу, який забезпечує проведення стрільб.

1.7. Під час виконання вправ стрільб зі стрілецької зброї ті, хто навчається, повинні бути у польовій формі одягу з польовим спорядженням, шоломом, бронежилетом, з двома ручними гранатами, додатковою сумкою (сумками) для магазинів (споряджених та пустих) на боку (члени екіпажів БМ – без додаткової сумки з магазинами та фляги). Додатково забезпечити іншим спорядженням штатної екіпіровки залежно від виду Збройних Сил України (роду військ) – флягою, протигазом, малою лопатою (для офіцерів – без малої лопати), біноклем, тощо.

Дозволяється під час виконання вправ стрільб зі стрілецької зброї заміняти штатний боєкомплект, який має при собі військовослужбовець (розрахунок, обслуга) – навчальним, відповідним за обсягом та масою.

Під час виконання вправ стрільб з озброєння БМ члени екіпажів повинні бути в спецодязі та бронежилетах для екіпажів (екіпажі танків без бронежилетів).

1.8. Для послідовного навчання виконанню вогневих завдань плануються вогневі тренування, які проводяться на військовому стрільбищі, вогневому містечку, директрисі БМ (далі – навчальні об’єкти вогневої підготовки) вдень та вночі за будь-яких погодних умов. Зміст вогневого тренування і кількість навчальних місць на ньому визначаються керівником заняття та повинні бути взаємопов’язаними між собою, але кожне наступне тренування, поряд з вивченням нових питань, повинно забезпечувати нарощування й удосконалення раніше засвоєних знань, умінь і навичок тими, хто навчається. На вогневих тренуваннях і заняттях обов’язково повинні розгортатися навчальні місця для приведення зброї до нормального бою. Під час вогневих тренувань відпрацьовуються вправи з розвідки цілей і спостереження, з управління вогнем, метання ручних імітаційних гранат, а також дії членів екіпажів (обслуг) при озброєнні БМ (зброї).

Під час виконання вправ стрільб організовуються заняття (тренування) на навчальних місцях. Кількість навчальних місць, номери нормативів (якщо не обумовлені умовами вправи) та зміст занять на них визначає командир підрозділу. Заняття з особовим складом на навчальних місцях проводяться відповідно до графіка відпрацювання тем та нормативів, який складається командиром підрозділу.

До виконання вправ стрільб допускаються лише ті військовослужбовці, які вивчили матеріальну частину озброєння (зброї) та боєприпасів, вимоги безпеки, основи і правила стрільби, умови вправи та склали залік. Військовослужбовці, які не склали залік, до стрільби не допускаються.

Протягом навчального періоду ті, хто навчається, періодично повинні виконувати вправи стрільб у протигазах, а під час інспектування (перевірок) за рішенням того, хто перевіряє, визначаються військовослужбовці, які виконують вправи у протигазах, але не більше третини особового складу підрозділу, що стріляє.

Стрільба в протигазах проводиться без змін умов вправи. Протигази надіваються особовим складом за командою “Гази”, що подається керівником стрільби на ділянці перед сигналом “Слухайте всі” (а для тих, хто стріляє із стрілецької зброї, – у вихідному положенні), і знімаються за командою керівника стрільби на ділянці після повернення БМ (зміни, яка стріляє зі стрілецької зброї) у вихідне положення та виходу з БМ екіпажів.

Ті, хто носять окуляри, виконують вправи стрільб зі стрілецької зброї без протигаза.

 

1.9. Для керівництва стрільбою, її обслуговування та забезпечення виконання заходів безпеки наказом командира військової частини щодо організації проведення навчань (стрільб) призначаються:

старший керівник стрільби;

керівники стрільби на ділянці (навчальному об’єкті вогневої підготовки, навчальному місці);

начальник оточення і підрозділ, від якого призначається особовий склад оточення;

черговий лікар (фельдшер);

начальник пункту бойового постачання;

черговий зв’язківець, артилерійський технік (майстер);

начальник метеопоста (під час виконання вправ стрільб з танків штатним артилерійським пострілом);

керівник польотами на вертолітній директрисі (під час стрільби з борту вертольотів);

начальник поста освітлення (під час проведення стрільб вночі з використанням освітлювальних ракет).

Наказом командира військової частини щодо організації проведення навчань (стрільб) (додаток 2 до Курсу стрільб) визначається:

перелік вправ стрільб, що плануються для виконання;

перелік зброї (озброєння), що дозволена для використання під час навчань (стрільб);

порядок проведення занять;

призначення санітарного автомобіля та комплекту невідкладної медичної допомоги, автомобілів для перевезення боєприпасів та особового складу оточення;

завдання щодо всебічного забезпечення заняття з вогневої підготовки.

Особовий склад оточення призначається напередодні занять (стрільб) наказом командира військової частини (по стройовій частині).

Старшому керівнику стрільби підпорядковуються керівники стрільби на ділянках (директрисах, вогневих містечках, навчальних місцях), а також особовий склад, який обслуговує стрільбу.

Старший керівник стрільби з питань організації стрільб та виконання заходів безпеки виконує вимоги начальника центру (полігона, командира підрозділу забезпечення заходів бойової підготовки) (далі – начальник полігона).

Керівнику стрільби на ділянці підпорядковується весь особовий склад підрозділу, що навчається.

Керівник стрільби на ділянці (навчальному об’єкті вогневої підготовки, навчальному місці) призначає зі складу підрозділу, що навчається, спостерігачів, команду для гасіння пожеж на мішеневому полі, а в разі необхідності – роздавальників боєприпасів, сигналіста, особовий склад поста освітлення та для ремонту мішеней.

Підготовку особового складу адміністрації стрільб організовує і проводить старший командир (начальник).

У разі необхідності для обслуговування стрільб можуть бути призначені інші особи, обов’язки яких визначає старший командир (начальник).

Загальні обов’язки осіб, що керують стрільбою та обслуговують її, викладені у додатку 1 до Курсу стрільб.

 

1.10. Підготовка навчального об’єкта вогневої підготовки до занять з вогневої підготовки проводиться силами та засобами полігона, за участю особового складу підрозділів військових частин.

Начальник полігона відповідає за своєчасну та якісну підготовку полігонного обладнання, гарантовану електробезпеку, створення умов для проведення занять.

Командир підрозділу відповідає за своєчасну та якісну підготовку мішеневого поля, навчальних місць до проведення занять.

Командир військової частини (підрозділу) перед початком стрільби зобов’язаний подати начальнику полігона заявку на підготовку мішеневого поля відповідно до умов вправи, яка буде виконуватись.

Усі роботи щодо підготовки навчальних об’єктів вогневої підготовки до стрільби закінчуються не пізніше ніж за годину до початку заняття.

Начальник навчального об’єкта доповідає про його готовність до стрільби керівнику заняття (стрільби) на ділянці. Керівник стрільби перевіряє працездатність мішеневого поля, готовність до проведення занять, відповідність мішеневої обстановки умовам виконання вправи. Готовність навчального об’єкта до заняття оформлюється актом, який під час занять знаходиться у керівника заняття, а після заняття зберігається у начальника навчального об’єкта.

 

1.11. Навчальні об’єкти з вогневої підготовки обладнуються відповідно до вимог Положення зі служби полігонів Сухопутних військ Збройних Сил України, затвердженого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 25 грудня 2008 року № 600, та Альбому схем навчальних об’єктів та полів полігонів Сухопутних військ Збройних Сил України, затвердженого заступником Міністра оборони України – командувачем Сухопутними військами Збройних Сил України 10 листопада 1998 року.

Під час виконання вправ стрільб з місця, відповідно до умов ведення оборонного бою зі стрілецької зброї, на військових стрільбищах рубежем відкриття вогню (далі – РВВ) є вогнева позиція.

Для виконання вправ стрільб зі стрілецької зброї на кожному напрямку військового стрільбища для кожного, хто стріляє, обладнується вогнева позиція, віддалення її від РВВ повинно забезпечувати створення необхідної кількості варіантів показу цілей. Вогнева позиція включає два-три окопи для стрільби стоячи.

Окопи розташовуються на віддаленні 10–12 м один від одного по фронту та між собою з’єднуються ходом сполучення завглибшки 1,5 м, у якому обладнуються два входи.

Для зміни вогневої позиції на відстані 20–25 м (відстань короткої перебіжки) виставляються камені, колоди, інші природні укриття, які можуть використовуватися під час вибору вогневої позиції, та обладнується РВВ.

При виконанні вправ з метання бойових ручних гранат рубіж метання розташовується з таким розрахунком, щоб у радіусі 300 м не було людей і об’єктів, що можуть бути уражені осколками гранат.

На глибину до 200–300 м мішеневого поля влаштовуються укриття та споруджуються макети різних місцевих предметів (камені, колоди, колодязі, огорожі тощо), що дозволяють використовувати їх особовим складом під час виконання вправ стрільб для укриття та маскування, які не обмежують можливості ведення вогню з усіх видів зброї.

 

1.12. Під час організації та проведення стрільб вночі вносяться такі доповнення:

прапори на командному пункті, дільничних пунктах управління та укриттях (бліндажах) замінюються ліхтарями (на період стрільби – червоного, а в перервах між стрільбою – білого світла);

у глибині району цілей на кожній ділянці встановлюється коло, що вказує основний напрямок стрільби, обладнане ліхтарем зеленого світла, а на флангах – трикутні знаки, що вказують межі небезпечного напрямку стрільби, які обладнані ліхтарями червоного світла;

після виконання тими, хто навчається, команди “До бою” керівник стрільби на ділянці віддає розпорядження про вимкнення освітлення на командному пункті та навчальних місцях, які розташовані на ділянці та в тилу навчального об’єкта. У класах, які розташовані в приміщеннях, вікна зачиняються світломаскувальними засобами перед початком занять вночі.

1.13. Під час підготовки мішеневого поля до стрільби дотримуються таких правил:

мішені (додаток 13 до Курсу стрільб) фарбують одним кольором під фон навколишньої місцевості, при цьому видимість мішеней та її контури повинні забезпечувати ведення по них прицільного вогню;

мішені встановлюють вертикально, на рівні поверхні землі (без просвіту) і так, щоб до початку показу (руху) їх не було видно тим, хто стріляє;

площина мішеней повинна бути перпендикулярна до площини (напрямку) стрільби з місця відкриття вогню по них;

забороняється встановлювати мішені поблизу орієнтирів та встановлювати поруч з мішенями будь-які предмети, помітні тим, хто стріляє;

під час виконання вправ стрільб у пішому порядку на шляху руху керівника стрільби через кожні 25 м виставляються покажчики з позначенням відстані від РВВ, по яких керівник стрільби орієнтується під час показу цілей;

для виконання вправ стрільб кожна нерухома ціль встановлюється на двох та більше рубежах, а рухома ціль – на одному-двох рубежах (вночі на одному рубежі) таким чином, щоб забезпечувалася можливість зміни послідовності показу цілей та дальностей до них для кожної зміни тих, хто стріляє, у межах дальностей, зазначених в умовах вправи;

кількість варіантів показу рухомих та нерухомих цілей під час виконання кожної вправи навчальних та контрольних стрільб повинна бути: вдень – не менше трьох, вночі – двох (у горах вдень – двох, вночі – одного);

варіанти показу цілей розроблюються командиром підрозділу, що стріляє, та затверджуються старшим командиром (начальником) і повинні забезпечити показ цілей приблизно на дальній, середній та ближній межах дальностей, обумовлених умовами вправи у кожному варіанті;

дальності до цілей, що зазначені в умовах вправ, визначаються від місця перебування того, хто стріляє (БМ), на момент початку показу цілі (дальність до групової цілі визначається до її середини);

час показу цілі визначається від моменту повного її підйому до початку падіння;

цілі (мішені), по яких стрільба ведеться зі стрілецької зброї, крім вертольота (мішень № 25), повинні падати при їх ураженні, під час повторних показів групової цілі повинні з’являтися тільки ті мішені, що не уражені;

рухомі цілі повинні з’являтися з початком їх руху та зникати при ураженні або наприкінці руху і дозволяти вести стрільбу по них під час руху в обох напрямках;

довжина шляху руху цілі (мішені) виміряється з моменту її повного підйому до початку падіння.

На всіх стрільбах дозволяється під час показу цілей імітувати їх вогонь:

вдень вогонь з автоматичної стрілецької зброї – звуковими імітаторами стрільби (ЗІС), що встановлюються біля кожної мішені, або одним імітатором на групу мішеней;

вночі вогонь цілей імітується “спалахами пострілів” (увімкненням електричної лампочки, що встановлена на мішені), кожна “черга” зі стрілецької автоматичної зброї імітується спалахами лампочки протягом 3–5 с, а кожен постріл з гармати та протитанкового гранатомета – увімкненням лампочки на
2–3 с, проміжки між “чергами” (“пострілами”) повинні бути 4–6 с; тривалість імітації визначається часом показу (руху) цілі;

цілі, на яких імітатори “спалахів пострілів” не встановлюються, освітлюються одним з можливих способів: освітлювальними снарядами (мінами), освітлювальними патронами (ракетами) або розсіяним електричним світлом (під час виконання ВБС застосовувати розсіяне електричне світло забороняється).

Цілі, по яких ведеться стрільба з використанням нічних прицілів, опромінюються імітаторами інфрачервоного прожектора (освітлювача), що включаються на час показу (руху) цілі (крім прицілів пасивної дії типу НСПУ, 1ПН58, 1ПН22М2, для яких освітлення здійснюється розсіяним електричним світлом).

 

1.14. Ціль вважається ураженою, якщо:

мішень, що позначає неброньовану ціль, має пробоїни від кулі або снаряда, включаючи і слід стабілізатора та їх осколків, а також руйнування її вибуховою хвилею;

здійснено пряме влучення кулі у мішень з колами. Пробоїна, що перебила лінію кола, зараховується на користь того, хто стріляє.