вихідні дані для розрахунку індивідуальної КОНТРОЛЬНОЇ роботи

Планування діяльності підприємства у сфері інтелектуального бізнесу представляє собою систематичну підготовку прийняття рішення про цілі, засоби і дії шляхом цілеспрямованої порівняльної оцінки різних альтернативних дій в очікуваних умовах. Конкретні умови для розрахунку наведені в завданнях індивідуальної контрольної роботи. Також там наведені методичні вказівки щодо розв’язання завдань.

 

Завдання №1

 

Розрахувати ціну технології станом на 01.01.2014 рік, яка створена на підприємстві та впроваджена у ви­робництво з 01.01.2013 року. Нормативний строк використання тех­нології - п'ять років. Витрати на створення технології здійсню­валися на початку відповідного року.

Таблиця 1.1

Показники (умовні)	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Витрати на створення технології за фактичними даними, тис. грн.	130+5m	180+5m	240+5m	—
Процент за депозитними вкладами комерційних банків. %	20+n	18+n	15+n	12+n
Індекс цін виробників промислової продукції, %	105,7	107,6	120,5	116,7

 

Методичні вказівки до розв'язання завдання № 1

Завдання має на меті засвоєння студентами методів оцінки ін­телектуальної власності.

Для оцінки об'єктів промислової інтелектуальної власності (ОПІВ) та нематеріальних активів використо­вуються три основних підходи:

• витратний підхід, основою якого є розрахунок витрат, не­обхідних для повного відтворення об'єкта власності;

• дохідний підхід, основою якого є оцінка здатності інтелек­туальної власності приносити дохід у процесі її комерційного ви­користання.

• порівняльний (ринковий) підхід, заснований на знаннях про ринкові ціни в операціях з аналогічною інтелектуальною власністю.

Сутність витратного підходу полягає у припущенні, що потен­ційний покупець, володіючи необхідною і достатньою інформа­цією про предмет купівлі, не заплатить за нього більше, ніж за інший об'єкт тієї ж корисності. Для цього потрібно визначення витрат на відтворення первісної вартості ОПІВ за вирахуванням суми зносу за період використання об'єкта. Сума витрат включає витрати на створення (придбання), правову охорону ОПІВ (нема­теріального активу) та доведення його до придатного для засто­сування у промисловому виробництві стану.

При застосуванні витратного підходу можуть використовуватися методи фактичних витрат, планових витрат, коефіцієнтів, вартості заміщення, відновлюваної вартості.

Вибір підходу й методу оцінки здійснюється на основі наявної інформації про об'єкт оцінки. В умовах завдання № 1 наведені дані про фактичні виграти на створення технології, що зумовлює засто­сування методу фактичних витрат.

За методом фактичних витрат ціна ОПІВ складається з прямих витрат на оплату праці (дослідницького та інженерно-технічного пер­соналу); прямих матеріальних витрат; амортизації основних засобів, які безпосередньо використовуються при створенні даного об'єкта (будинки і приміщення науково-дослідних лабораторій, конструктор­ських бюро, дослідного виробництва, дослідницьке та технологічне обладнання, вимірюючи пристрої тощо), витрат на створення дослід­ного зразка; витрат, пов'язаних з доведенням ОПІВ до стану, що є придатним для використання; вартості придбання ОПІВ (ціни при­дбання, мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню); загальновиробничих витрат відповідно до прийнятого в організації (підприємстві), де створений ОПІВ, методу їх розподілу. Розподіл за­гальновиробничих витрат здійснюється з використанням бази розпо­ділу (годин праці, заробітної плати, прямих витрат, обсягу діяльності тощо). Фактичні витрати коригуються на величину індексу цін на да­ту оцінки та зменшуються на величину амортизації ОПІВ.

Ціну ОПІВ визначену методом фактичних витрат, називають ще історичною, тому що вона базується на фактично здійснених витратах, одержаних з бухгалтерської звітності організації (під­приємства), що розробило (придбало) ОПІВ. При цьому голов­ними чинниками її формування є: суми втрат; терміни їх здійс­нення; тривалість періоду, протягом якого ОПІВ можуть викори­стовуватися у виробництві; тривалість періоду фактичного вико­ристання ОПІВ; зміни рівня цін протягом періоду створення та використання ОІІІВ. нормативні коефіцієнти економічної ефек­тивності капітальних вкладень тощо.

Розрахункова ціна ОПІВ за методом фактичних витрат при їх створенні в організації (підприємстві) обчислюється за фор­мулою:

 

де К_с – коефіцієнт морального старіння ОПІВ, який визначаєть­ся на дату оцінки за формулою:

К_с = 1-(Т_ф/Т_н),

де Т_ф – це фактичний строк використання ОПІВ (дії охоронно­го документа) на дату оцінки;

Т_н – нормативний строк викорис­тання ОПІВ (дії охоронного документа);

З_t – сума щорічних витрат на створення ОПІВ у t-му році, ви­значена за формулою:

З_t = З_{t.ндр +} З_{t.кдр +} З_t.n

де З_t.ндр – це витрати на науково-дослідні роботи у t-му році;

З_t.кдр – витрати на розробку конструкторсько-технологічної до­кументації у t-му році;

З_t.n – витрати на правову охорону ОПІВ у t-му році;

а_t – коефіцієнт приведення щорічних витрат t-го року до ви­значеної дати оцінки (коефіцієнт нарощення вартості):

- для незмінної величини d:

а_t = (1+ d)^t-1.

де d – це середня величина процента за депозитними вкладами комерційних банків);

- для змінної величини d:

а_t = П(1+ d_t)

де d_t – це величина відсоткова за депозитними вкладами комер­ційних банків у t-му році);

– коефіцієнт, що враховує зміну цін у t-му році порівня­но з цінами на дату оцінки (індекс цін):

- для незмінної величини Т:

- для змінної величини Т:

де Т – середня величина темпу інфляції;

T_t – величина темпу інфляції у t-му році.

У розв'язанні завдання № 1 особливу увагу слід звернути на правильність визначення часових інтервалів. Часові інтервали створення технології при використанні методу фактичних витрат наступні:

t – поточний рік здійснення витрат на створення ОПІВ;

t_н – початковий рік здійснення витрат на створення ОПІВ (2010 р.);

t_к – кінцевий рік здійснення витрат на створення ОПІВ (2012 р.);

(t_к - t_н) – період створення технології - три роки (01.01.2010-01.01.2013 рр.);

(t_к + 1) – термін, на який здійснюється оцінка технології (01.01.2014 р.);

(t_к + 1 - t_н) – період, за який відбувається нарощення вартості — чотири роки (01.01.2010 — 01.01.2014 рр.).

На ціну ОПІВ (нематеріальних активів) впливає часовий і моральний знос. Під часовим зносом слід розуміти відношен­ня терміну від моменту виникнення права на ОПІВ (від ви­знання цього об'єкта нематеріальним активом та постановки його на баланс організації) до дати оцінки порівняно з норма­тивним строком його корисного використання (але не менше встановленого законодавством мінімального для цих об'єктів строку дії права користування). Такий знос пов'язаний з умовами придбання прав на ОПІВ та законодавчими нормами й не залежить від морального старіння об'єкта оцінки. Якщо термін дії права на використання ОПІВ у будь-якій організа­ції (підприємстві) вичерпується, це не означає, що він не приноситиме прибутку за інших умов на інших підприємст­вах. Моральний знос ОПІВ зумовлений виникненням більш прогресивних рішень, які виконують ту саму функцію і вияв­ляються у зменшенні прибутку від використання об'єкта оцінки.

Наведені форми зносу ОПІВ зумовлюють амортизацію їх вартості. На практиці найчастіше амортизація ОПІВ здійсню­ється за лінійним методом, відповідно до якого кожний окре­мий вид ОПІВ (нематеріального активу) амортизується рівни­ми частками, виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації залежно від зміни цін на вказані об'єкти під впли­вом інфляції.

У випадку оцінки ОПІВ, придбаних у інших юридичних або фізичних осіб, ціна ОПІВ на дату оцінки розраховується за ана­логічною формулою, але з тією відмінністю, що замість щоріч­них витрат на створення ОПІВ у t-му році, враховуються витрати на придбання ОПІВ та платежі, зумовлені ліцензійною угодою у t-му році.

Ціна ОПІВ, визначена за методом фактичних витрат, потребує додаткового аналізу. Це зумовлено тим, що фактичні витрати не відображують попиту на певний ОПІВ. а отже, не відбивають і ринкової ціни на даний об'єкт. Крім цього, фактичні витрати фор­муються в індивідуальних умовах створення ОГІІВ у певній орга­нізації (підприємстві). Таким чином, фактичні витрати на ство­рення ОПІВ можуть значно відрізнятися як від середнього рівня витрат, так і від їх ринкової ціни.

Для розв'язання завдання № І необхідно:

1) розрахувати коефіцієнт моральною старіння технології;

2) обчислити коефіцієнт приведення щорічних витрат t -го ро­ку до визначеної дати оцінки (коефіцієнт нарощення вартості);

3) розрахувати коефіцієнт, що враховує зміну цін;

4) визначити ціну ОПІВ за методом фактичних витрат.

 

Розв'язання завдання № 1 (розрахунок для 0-го варіанту).

1. Розраховуємо коефіцієнт морального старіння технології:

К_с = 1-(Т_ф/Т_н),

К_с = 1-(1/5) = 1 - 0,2 = 0,8.

2. Враховуючи той факт, що процентна ставка й темп інфляції є змінними протягом розрахункового періоду, формула визна­чення ціни технології за методом фактичних витрат матиме на­ступний вигляд:

а_t = П(1+ d_t)

= (0,8 * 148,3 + 180,8 + 219,9) = 439,8 тис. грн.

 

Відповідь: Ціна технології за методом фактичних витрат ста­ном на 01.01.2014 р. становила 439,8 тис. грн.

 

Завдання №2

 

Розрахувати ринкову ціну технології станом на 01.01.2010 р., яку планується розробити у промисловості та впро­вадити у виробництво з 01.01.2014 р. Витрати на створення тех­нології здійснюватимуться на початку відповідного року.

Таблиця 2.1

Показники (умовні)	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Планові витрати на створення технології, тис. грн	100+6m	130+6m	150+6m	120+6m
Процент за депозитними вклада­ми комерційних банків, %
Індекс цін виробників промисло­вої продукції, %	105,7+n	107,6+n	120,5+n	116,7+n

 

Методичні вказівки до розв'язання завдання № 2.

Завдання має на меті засвоєння студентами методів оцінки ін­телектуальної власності, зокрема методу планових витрат.

Оцінку об'єктів інтелектуальної власності промислового при­значення. які планується створити (розробити), здійснюють за методом планових витрат. Цей метод дає змогу частково вирішити проблему визначення ціни ОПІВ, яка відображала б середній рі­вень витрат на створення аналогічних об'єктів. Це досягається шляхом урахування планових витрат, обчислених за допомогою нормативного методу. Такий спосіб знаходить практичне застосу­вання лише у вузькоспеціалізованих науково-дослідних організа­ціях (підприємствах), які мають багаторічний досвід наукових до­сліджень і розробок у певній галузі науки й техніки, що дає їм можливість створити систему внутрішньоорганізаційного плану­вання витрат на основі норм та нормативів.

В умовах ринкової економіки норми та нормативи тривалості робіт і витрат економічних ресурсів на створення ОПІВ розробля­ються науково-дослідними й дослідно-конструкторськими органі­заціями та затверджуються їх керівництвом. Норми та нормативи розраховуються на основі відповідних середніх фактичних даних. Вони диференціюються залежно від специфіки ОПІВ, видів робіт (ресурсів), техніко-огранізаційних умов проведення робіт (витрат ресурсів) тощо. Норми і нормативи мають бути прогресивнішими порівняно із середніми фактичними даними. Вони мають система­тично переглядатися відповідно до зміни умов проведення робіт (втрат ресурсів), тобто бути динамічними.

У практиці реалізації інноваційних проектів часто потрібно визначити ціну ОПІВ ще до початку його створення. У такому випадку дані про фактичні витрати відсутні, а величини майбут­ніх прибутків не визначені. Для цього користуються методом планових витрат, у якому за основу ціни ОПІВ приймається сума планових витрат, приведених на дату оцінки та скоригованих на величину індексу інфляції. Планові витрати розраховуються на основі внутрішньоорганізаційних норм та нормативів.

Ціна ОПІВ за методом планових витрат обчислюється за фор­мулою:

де З_t – сума щорічних витрат на створення ОПІВ у t-му році;

а_t – коефіцієнт приведення щорічних витрат t-го року до ви­значеної дати оцінки (коефіцієнт нарощення вартості):

- для незмінної величини d:

а_t = 1/ (1+ d)^t-1.

де d – це середня величина процента за депозитними вкладами комерційних банків);

- для змінної величини d:

а_t = 1/П(1+ d_t)

де d_t – це величина відсоткова за депозитними вкладами комер­ційних банків у t-му році);

– коефіцієнт, що враховує зміну цін у t-му році порівня­но з цінами на дату оцінки (індекс цін):

- для незмінної величини Т:

- для змінної величини Т:

де Т – середня величина темпу інфляції;

T_t – величина темпу інфляції у t-му році.

У розв'язанні завдання № 2 особливу увагу слід звернути на правильність визначення часових інтервалів.

t – поточний рік здійснення витрат на створення ОПІВ;

t_н – початковий рік здійснення витрат на створення ОПІВ (2010 р.);

t_к – кінцевий рік здійснення витрат на створення ОПІВ (2013 р.);

(t_к - t_н) – період створення технології - три роки (01.01.2010-01.01.2014 рр.);

(t_к - 1) – термін, на який здійснюється оцінка технології (01.01.2010 р.);

(t_к + 1 - t_н) – період, за який відбувається нарощення вартості - чотири роки (01.01.2010 - 01.01.2013 рр.).

Для розв’язання завдання №2 потрібно:

1) розрахувати коефіцієнт приведення щорічних витрат t-го року до визначеної дати оцінки (коефіцієнт дисконтування варто­сті);

2) обчислити коефіцієнт, що враховує зміну цін;

3) розрахувати ціну ОПІВ за методом планових витрат.

 

Розв'язання завдання № 2 (для 0-го варіанту)

Розраховуємо ціну ОПІВ за методом планових витрат:

а_t = 1/П(1+ d_t)

= 100 + 137,7 + 169,9 + 141 = 548,6 тис. грн.

Відповідь: ціна технології за методом планових витрат станом на 01.01.2010 р. складає 548,6 тис. грн.

 

 

Завдання №3

 

Розрахувати ціну продажу технології, яка ство­рена на підприємстві, станом на 01.01.2014 р. Внутрішня норма прибутку в промисловості - 20 % до фактичних витрат. Ви грати на створення технології здійснювалися на початку відповідного року.

Таблиця 3.1

Показники (умовні)	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Витрати на створення технології за фактичними даними, тис. грн.
Процент за депозитними вклада­ми комерційних банків. %	12+n	12+n	25+n	20+n
Індекс ціп виробників промисло­вої продукції, %	105,7-n	107,6-n	120,5-n	116,7-n

 

Методичні вказівки до розв'язання завдання № З

Завдання має на меті поглиблення знань студентів у застосу­ванні методів оцінки нематеріальних активів, зокрема визначення ринкової ціни продажу технології.

Методи фактичних та планових витрат використовуються для оцінки ОПІВ при їх прийнятті на бухгалтерський облік у якості нематеріальних активів в організації (підприємстві), де вони були створені. У разі продажу права на використання ОПІВ іншим особам їх ціна повинна встановлюватися з урахуванням певної величини прибутку від використання цих об'єктів у якості капі­талу. Останнє зауваження випливає з узвичаєного у ринковій економіці погляду, що використання капіталу (у даному випадку — права користування ОГІІВ) має супроводжуватися не тільки поверненням його у повному обсязі, а також виплатою винагоро­ди за користування ним у господарській діяльності. Таким чи­ном, йдеться про розподіл прибутків від використання ОПІВ між тими, хто їх створив і тими, хто їх використовує. Це здійснюється шляхом включення до складу ціни, визначеної на основі фактич­них або планових витрат певної величини «нормального» прибут­ку у вигляді одноразової виплати або роялті.

Отже, для розв'язання завдання № 3 необхідно:

- розрахувати ціну технології за методом фактичних витрат;

- обчислити ринкову ціну технології, використовуючи вели­чину внутрішньої норми прибутку в промисловості.

Розв'язання завдання № 3 (для 0-го варіанту)

1. Розраховуємо ціну ОГІІВ за методом фактичних витрат ста­ном на 01.01.2010 р. за формулою:

а_t = П(1+ d_t)

t – поточний рік здійснення витрат на створення ОПІВ;

t_н – початковий рік здійснення витрат на створення ОПІВ (2010 р.);

t_к – кінцевий рік здійснення витрат на створення ОПІВ (2013 р.);

(t_к + 1) – дата оцінки (01.01.2014 р.).

= 117,7 + 144,3 + 160,0 + 102,8 = 524.8 тис. грн.

2. Визначаємо ринкову ціну технології за формулою:

= *(1 + НП),

де НП – внутрішня норма прибутку в промисловості (у десят­кових дробах).

= 524,8 (1 + 0.2) = 629,8 тис. грн.

Відповідь: ринкова ціна продажу технології, яка створена на підприємстві, на 01.01.2014 р. становила 629,8 тис. грн.

 

 

Завдання №4

 

Розрахувати ціну продажу технології станом на 01.01.2010 р., яка створена у науковій установі на основі запатен­тованого винаходу. Витрати на формування технології здійсню­валися на початку відповідного року.

Таблиця 3.1

Показники (умовні)	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Витрати на створення технології та фактичними даними, тис. грн.	200+7m	240+7m	240+7m	200+7m
Процент за депозитними вкладами ко­мерційних банків. %	10+n	12+n	25+n	20+n
Індекс цін виробників промислової продукції, %	105,7	107,6	120,5	116,7

 

Методичні поради до розв'язання завдання № 4

Завдання має на меті поглиблення знань студентів у застосу­ванні методів оцінки нематеріальних активів, зокрема методу ко­ефіцієнтів.

За методом коефіцієнтів ціна ОПІВ дорівнює його ціні, розра­хованої за методом фактичних (планових) витрат, скоригованої на коефіцієнт техніко-економічної значущості ОПІВ:

де К_з – коефіцієнт техніко-економічної значущості ОПІВ;

К_с – коефіцієнт морального старіння;

- сума приведених на дату оцінки витрат на створення ОПІВ з урахуванням коефіцієнта, що враховує прогнозну зміну цін у -му році порівняно з цінами на дату оцінки (індекс цін).

З урахуванням ціни ОПІВ за методом фактичних (планових) витрат при їх створенні в організації (підприємстві), обчислити ціну ОПІВ за методом коефіцієнтів можна за формулою:

Ц_мк = К_з * Ц_{мфв (мпв)}

Коефіцієнт техніко-економічної значущості (К_з) враховує роз­поділ прибутку від виготовлення продукції на основі ОПІВ між розробником ОПІВ і виробником продукції з використанням цьо­го ОПІВ. Даний коефіцієнт розраховується на основі статистич­них даних багаторічних досліджень співвідношення прибутків від використання та витрат на створення різних за значущістю ОПІВ. У практиці оцінки ОПІВ він визначається табличним ме­тодом за певною шкалою. Найбільш розповсюджена шкала кое­фіцієнтів техніко-економічної значущості ОПІВ, що застосову­ються у промисловості, наведено у табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Характеристика техніко-економічної значущості	Коефіцієнт техніко- економічної значущості
Винаходи, що стосуються одної простої деталі, змі­ни одного неосновного параметра чи однієї операції технологічного процесу, одною неосновного інгре­дієнта рецептури	1,0
Винаходи, що стосуються конструкції складної де­талі неосновного вузла, зміни декількох неосновних параметрів або операцій технологічного пронесу, декількох неосновних інгредієнтів рецептури	1,5
Винаходи, які стосуються одного основного або де­кількох не основних вузлів, зміни неосновних тех­нологічних процесів, неосновних інгредієнтів рецеп­тури	2,0
Винаходи, що стосуються конструкції машин, при­ладів, верстатів, апаратів, технологічних процесів, рецептур	2,5
Винаходи, що стосуються конструкції зі складною системою контролю, складним комплексом техноло­гічних процесів, особливо складної рецептури	3,0
Винаходи, які стосуються конструкції та техноло­гічних процесів, особливо складних рецептур у но­вих розділах науки і техніки	4,0
Винаходи, які приводять до створення принципо­во нових конструкцій, технологічних процесів, рецептур	5,0

 

Розв'язання завдання № 4 (для 0-го варіанту).

1. Розраховуємо ціну технології за методом фактичних витрат станом на 01.01.2010 р. за формулою:

а_t = П(1+ d_t)

= 231,1 + 266,5 + 256,0 + 205,7 = 959,3 тис. грн.

2. Обчислюємо ринкову ціну технології за формулою:

Ц_рмфв = К_з * Ц_мфв

Црмфв = 2,5 * 939,3 = 2 млн 398,3 тис. грн.

Відповідь: ринкова ціна продажу технології на 01.01.2014 р„ яка створена у науковій установі на основі запатентованого вина­ходу, становить за методом коефіцієнтів 2 млн 398,3 тис. грн.

 

Завдання №5

 

Розрахувати ринкову ціну технології станом на 01.01.2010 р., яка створена на підприємстві та впроваджена у ви­робництво з 01.01.2009 р. Нормативний строк використання технології - п'ять років. Очікуваний чистий прибуток від викорис­тання технології та амортизаційні нарахування на нематеріальні активи отримуватимуть наприкінці відповідного року.

 

Показники (умовні)	2010 р.	2011 р	2012 р.	2013 р.
Очікуваний чистий прибуток від вико­ристання технології, тис. грн	600+10m	800+10m	1000+8m	700+8m
Амортизаційні нарахування на нема­теріальні активи (технологію), тис. грн	110+2m	110+2m	110+2m	110+2m
Процент за депозитними вкладами ко­мерційних банків, %
Індекс цін виробників промислової про­дукції, %	110,0	110,0	108,0	106,0

Методичні вказівки до розв'язання завдання № 5

Завдання має на меті засвоєння студентами методів оцінки інте­лектуальної власності, зокрема методу дисконтування чистого гро­шового потоку.

В умовах завдання № 5 наведені дані про очікуваний дохід (чистий прибуток і амортизацію) від використання технології, що зумовлює застосування методу дисконтування чистого грошово­го потоку.

Розв'язання завдання № 5 (для 0-го варіанту).

1. Розраховуємо ціну технології за методом дисконтування чистого грошовог о потоку за формулою:

= 539,1 + 753,7 + 986,8 + 766,6 = 3046,2 тис. грн.

Відповідь: ринкова ціна технології станом на 01.01.2010 р. за методом дисконтування чистого грошового потоку складає 3 млн 46,2 тис. грн.

Навчальне видання

 

Методичні вказівки до виконання контрольної з дисципліни «Інтелектуальний бізнес» для студентів спеціальності 6.030504 «Економіка підприємства» денної та заочної форми навчання.

 

Укладачі: Темченко О.А., к.т.н., доцент

Гук О.Ю., ст. викладач

 

Реєстрац. № ________

 

Підписано до друку ______________________2014 р.

Формат _________ А5___________

Обсяг _________ 22___________ стор.

Тираж _________ 50___________ прим.

 

Видавничий центр КТУ, вул.. ХХІІ партз’їзду, 11,

м. Кривий Ріг