Дослідження та поширення коралових островів

Тема: Як утворюються коралові острови?

Мета: Формувати в учнів поняття про коралові острови, розглянути особливості їх поширення та будови, засвоїти утворення коралових островів з поліпів;

Розвивати екологічну спрямованість, послідовність думки, логічність викладення матеріалу, формувати вміння та навички самостійно працювати із науковою літературою;

Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища, відповідальність до виконання поставлених завдань.

Завдання проекту:

ü Засвоїти характерні риси утворення коралових островів з точки зору біології;

ü Ознайомитися із особливостями поширенням та дослідженням коралових островів;

ü Розглянути зміни, що відбуваються із природою коралових рифів внаслідок зростання середньорічної температури на планеті;

ü Ознайомлення із утворенням піску з коралових поліпів;

Засвоїти значення та необхідність охорони коралових поліпів.

Дослідження та поширення коралових островів

Коралові рифи і атоли можна назвати чудесами тропічних морів. Вони утворюються на мілководді в теплі воді, розташовуючись переважно в Тихому та Індійському океанах. Загальна площа коралових рифів на планеті перевищує 27млн. км². Це дивовижні «живі острови» що виростають прямо з води, що знаходять у ній прожиток і, в свою чергу, дають притулок тисячам інших істот. З наукової точки зору, коралові рифи-це вапняні геологічні структури, утворені колоніальними кораловими поліпами вапно з морської води. Бар’єрні рифи-це різновид коралових рифів, що утворюються з оздоблюють рифів в результаті тектонічного опускання берега. Вони відокремлені від берега лагуною глибиною від 2-5 до декількох десятків метрів. Відомі бар’єрні рифи розташовуються біля узбережжя Австралії,біля берегів Нової Каледонії, острові Фіджі і Великих Антильських островах. Уздовж північно-східного узбережжя Зеленого материка на 2300 км. тягнеться Великий Бар’єрний риф, відомий як найбільший в світі комплекс коралових рифів і островів в Кораловому морі.

У 1770р. легендарний

 

капітан Кук при дослідженні вод біля східного узбережжя Австралії вперше познайомився з цим небезпеку, що насувається Корабель

«Іневор» дійсно сів на узбережжя Австралії вперше познайомився з цим творінням морської стихії. Тільки біля мису Трібулейши він зауважив лабіринт рифів по правому борту і усвідомив небезпеку, що насувається. Корабель «Індевор» дійсно сів на невеликий риф, і тільки скинувши значну частину провізії і спорядження команді вдалося зняти його з мілини і продовжити подорож.

Історія Великого Бар’єрного рифу налічує 18 мільйонів років. Сучасна історія його розвитку триває близько 8 тисяч років. На старому фундаменті раніше з’являються все нові і нові пласти. Між Великим Бар’єрним рифом і узбережжям тягнеться лагуна. Цей район мілин рідко перевищує глибину 100 м, але з боку «великої води» схили рифа круто врізаються на тисячі метрів у глиб моря. Великий Бар’єрний риф тягнеться від острова Леді Еліот на півдні до мису Йорк на півночі. У північній частині ширина рифа не перевищує 2 км, а в південній вона багаторазово збільшується, досягаючи 150 км. Загальна площа Великого Бар’єрного рифу складає майже 350 тис. кв. км, причому більша частина рифів знаходиться під водою, але оголюється під час відливів. Згідно з підрахунками, найбільший риф світу включає в себе близько 2900 рифів,

розміри яких коливаються від 0,01 до 100 кв. км

Будова коралових островів

Живий риф – це продукт тисячолітнього циклу життя і смерті. Незліченна безліч крихітних живих істот – коралових поліпів – будують для себе вапняні футлярчики, які протягом життя багатьох поколінь нашаровуються один на інший і утворюють величезні химерні споруди. Ці крихітні примітивні організми живуть величезними колоніями, кожна з яких розвинулася з індивідуального поліпа, багаторазово збільшив число собі подібних допомогою безстатевого розмноження. Власне колонія утворюється в результаті так званого «незавершеного брунькування», коли знову з’являються особини не відокремлюються цілком від материнського організму.

Живий поліп складається з м’яких тканин тіла, укладеного в вапняний зовнішній скелет, який і формує остов рифа. Окремі особини зазвичай мають циліндричну форму; своєю основою вони зростаються з колонією, а на протилежному кінці мають ротовий диск з короною щупалець і ротовим отвором в центрі. Шлункова порожнина розділена радіальними перегородками на окремі камери; з рота в неї опускається довга ковтка. Харчуються корали всілякої дрібної органікою, яку вловлюють своїми щупальцями, чутливими до дотику

Основна частина рифа складається з маси порожніх скелетів попередніх поколінь поліпів, покритих тонким шаром живих організмів. За сотні і тисячі років вапняні «футляри» складаються в цілі підводні гряди, на гребенях яких йде безперервне будівництво все нових уступів. Оптимальна глибина для постійного зростання рифу становить 10-20 м.

Коралові рифи, як взаємообумовлених цілісна екосистема, вельми чутливі до температурних коливань і хімічним складом води. Захисники природи усього світу б’ю на сполох, т. К. Екологічні катастрофи і варварське антропогенний вплив на Світовий океан може привести до швидкої загибелі колоній коралів і руйнування унікальних рифових островів.

Пісок з коралових поліпів

Зуби на щелепах риб-папуг – це щільно зрослі пластинки.

Така конструкція нагадує дзьоб. Утім вони мають і глоткові зуби, деколи ще й зовнішні різці. Живляться вони кораловими поліпами. Відгризають тверді вапнякові скелети поліпів, деколи навіть із частиною скелі, перетирають їх глотковими зубами, поживні речовини перетравлюють, а пісочок висипається з-під анального плавця.

 

Коралові колонії віками наростають, а папуги-скелегризи з дня на день руйнують їх. Пляжі теплих морів творили й інші скелегризи, і прибійна хвиля, але заслуги скарових риб очевидні. Як димок тягнеться за паровозом, так цілими днями за цими немаленькими рибами тягнеться шлейф неперетравленого коралового пісочку. Він висипається і вистилає дно.

Жваво, десь навіть бентежно, поводяться скарові риби вдень. Вони невтомно перепливають від однієї колонії коралів до іншої, шукаючи їжу.

Риби-папуги люблять підживитися ще й водоростями, які зішкрібають із коралових поліпів.

Значення та охорона коралових поліпів

Корали можуть зникнути до кінця цього століття. Зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері Землі призводить до збільшення кислотності Світового океану. Нещодавно з’явилися експериментальні дослідження, які показали, що підвищення вмісту діоксиду вуглецю сповільнює ріст коралів і розчиняє черепашки молюсків.

10 % коралових рифів, які зазвичай представляють надзвичайно різноманітний світ рослин та інших істот, деградувало до невпізнання; 30 % – знаходяться у критичному стані і можуть зникнути упродовж 10–20 років; стан ще 30 % рифів викликає серйозне занепокоєння – вони можуть зникнути через 20–30 років, і лише 30 % коралових рифів, розташованих осторонь від місць людської діяльності, знаходяться у стійкому стані.

Коралові рифи найчастіше розташовані в морях і океанах тропічного поясу. Коралові рифи у всьому світі є притулком близько півмільйона видів тварин і приблизно однієї третини всіх видів риб. Коралові рифи відіграють величезну роль у житті не тільки численних морських мешканців, але й людини.

Щорічний вилов риби поблизу коралових рифів сягає до декількох тисяч тонн. Багато країн живуть в основному завдяки активному паломництву туристів, що приїжджають відпочити на місцевих атолових островах. Оптимальні умови життя коралових поліпів, а, відтак, і рифів, складаються з декількох чинників: чистої, прогрітої сонцем морської води на прибережному мілководді, незначного коливання температури навколишнього середовища, мінімальної кількості опадів і постійної водної течії. Зміна будь-якої зі складових тягне за собою порушення діяльності цілої екосистеми.

Непряма загроза

На чутливу екосистему коралових рифів негативний вплив чинить осідання мулу. Мул приносять у морі річки, після чого морська вода каламутнішає, мул осідає на коралах і рослинах, заважаючи проникненню сонячного світла і розвитку водоростей, що живуть на поверхні коралових поліпів.

Не менше отруюють тваринний і рослинний світ коралових рифів пестициди та промислові викиди. Стічні води і залишки використаних у сільському господарстві добрив викликають цвітіння водоростей (останню стадію їхнього розвитку), а їхня присутність у морській воді призводить до зменшення кількості кисню, який необхідний для всіх організмів, що живуть на коралових рифах.

Величезної шкоди заподіює нафта, що потрапляє у воду. Кораловий риф острова Аруба, який знаходиться недалеко від нафтоперегінного заводу, вмирає повільною смертю. Мул і забруднення морської води шкодять коралам та іншим організмам, що живуть на коралових рифах, знижуючи їхню здатність чинити опір хворобам, сильним бурям і природним ворогам. Вкриті нафтою корали свій ріст не відновлюють.

 

У багатьох місцях світу розвинуто видобування коралового каміння - його використовують для будівництва. Добування коралів обумовлює серйозне руйнування структури рифів та виникнення небажаних побічних ефектів. Наприклад, необмежене добування коралового вапняку на острові Шрі-Ланка призвело до руйнування коралового рифу.

Берег, втративши захисний бар'єрний риф, зазнав ударів хвиль, які знищили численні пляжі і вулиці декількох міст. Загрозу кораловим рифам несе також дуже різка зміна берегового рельєфу. Вирубка лісів і будівництво є причиною помутніння і забруднення морської води, зміни припливу і, відповідно, руйнування коралового рифа. Інтенсивне рибальство чинить негативний вплив на життя коралових рифів. Протягом короткого часу зникають великі зграї риб і багато ракоподібних. Рибалки безпосередньо беруть участь у руйнуванні коралових рифів, оскільки закріплюють на них свої пастки, мережами витягають корали, ловлять рибу за допомогою вибухових речовин. Коралові гілки і мушлі у величезних кількостях продають туристам як пам'ятні сувеніри, а незвичайних рибок поселяють в домашніх акваріумах.

 

Дивитися про коралові рифи!!!

https://www.youtube.com/watch?v=eADxUBdiZXE

к