Одеської обласної державної адміністрації

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ, РЕЛІГІЙ ТА ОХОРОНИ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

«ОДЕСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ ім. В. Катаєва»

ПРО РОБОТУ БІБЛІОТЕК, ЯКІ ОБСЛУГОВУЮТЬ ДІТЕЙ, ЩОДО ВИКОНАННЯ УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «ПРО ВІДЗНАЧЕННЯ В УКРАЇНІ 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ».

Методичний лист

26 серпня 2016 року Президентом України з «метою визнання вагомого внеску протестантських церков і релігійних організацій в розвиток релігійної, культурної і соціальної сфери в Україні, вияву поваги до їх ролі в українській історії та становленні незалежної держави» було підписано Указ «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації»(№ 357/2016). В даному документі визначено ряд заходів з підготовки до урочистостей, в яких участь бібліотек, як просвітницьких і інформаційних центрів громад, має бути обов’язковою.

500-річчя з початку масштабного духовного відродження, яке назавжди змінило хід історії, у 2017 році буде відзначати весь світ.

Початком Реформації прийнято вважати 31 жовтня 1517 року, коли вчений священик Мартін Лютер розмістив на брамі Собору у Віттенберзі свої 95 тез, де піддав критиці католицьку церкву і особливо засудив торгівлю індульгенціями. Треба лише уявити, якою сміливістю та впевненістю у своїй правоті володіла ця людина, що в епоху пізнього Середньовіччя зробила такий вчинок. Соціальні явища, породжені Реформацією, стали одними з найвпливовіших в Новій історії людства.

В популяризаторській роботі слід нагадати, що у Лютера були попередники – Ян Гус та Ієронім Празький. Обоє були визнані єретиками на соборі в Констанці, засуджені інквізицією і спалені на вогнищі. Образ Яна Гуса надихнув Тараса Шевченка написати поему «Єретик», розповідь про яку стане в нагоді для досягнення мети яскравої інформації читачів - дітей про часи Середньовіччя в Європі, про жахливу діяльність інквізиції, про селянські війни, епоху Реформації, розкол католицької церкви, гуситські війни.

Завдання бібліотек в роботі з дітьми розповісти про життєвий шлях цих непохитних героїв європейської цивілізації, життя європейських країн того часу, селянську війну, яка спалахнула після вчинку Лютера, життєві і духовні цінності Реформації. Заходи, які пройдуть в бібліотеках, сприятимуть більш глибокому розумінню подій пізнього Середньовіччя, Нової історії, виробленню поваги до стійкості і сміливості Людини, коли вона впевнена у істині власних переконань. Загально відома фраза Мартіна Лютера: «На цьому стою, бо не можу інакше» повинна стати головною тезою розповідей про цю людину.

Пропонуємо протягом року провести цикл заходів, присвячених знаменній даті в історії Європи – Реформації.

Весь комплекс може бути названий «500-річчя Реформації: погляд з ХХІ століття і духовні цінності людини назавжди».

До уваги дітей молодшого шкільного віку можна запропонувати цикл бесід - яскравих розповідей про казки або про дитячі оповідання, пов’язані з традиціями, боротьбою за перемогу добра в зловісні часи. Назвемо цей цикл казкових зустрічей: «Зачаровані добром, що перемагає зловісні сили» (дітям про 500-річчя Реформації) і, враховуючи, що Лютер був народжений у Німеччині (Айслебен, в багатодітній побожній родині шахтаря мідних копалень), розповідь бажано почати з казок, які були створені народом Німеччини, а потім отримали літературну обробку і стали взірцем гуманізму.

Наприклад, гуманістичний напрямок казок братів Грімм («Дванадцять братів», «Братик і сестриця», «Попелюшка», «Спляча красуня», «Снігуронька», «Шість лебедів» і ін.) затверджує тотожність соціального і морального, обов'язковість щастя як природної нагороди для соціально-обездолених. Саме ці ідеї співпадають з ідеями 95 тез Мартіна Лютера та селянських війн ХVІ столітті.

Світ казок - це світ праці, справедливості, честі, носіями яких є прості люди, навіть якщо, за казковою традицією, вони часом виявляються принцами і принцесами або утопічними добрими королями («Хоробрий кравець», «Попелюшка», «Бременські музиканти», «Столик — накрийся, золотий осел і кийок з мішка»).

Наближуються до цих ідей – перемоги добра над злом і побутові казки братів Грімм, які за жанром ближчі до поняття «побутових повістей - «Невдячний син», «Розумна Ельза», «Три ледарі», «Щастя Ганса», «Соломинка, вугіллячко і біб», «Тямущий Ганс» і ін.

Казки братів Грімм не локалізовані ні в часі, ні в просторі, вони споконвічні, як саме життя, і це допоможе бібліотекареві в розповіді про епоху Реформації, коли йшла боротьба добра і справедливості зі злом, наприклад, можливістю злодія, ката купити за гроші прощення гріхів (індульгенцію). Формули «десь», «колись», «в давні часи», «жив колись» підкреслюють стан поза часом. Не координований у часі і просторі і герой казки, до того ж є носієм якого-небудь одного або двох подібних якостей: доброти і справедливості («Братик і сестриця», «Кравець на небі»); працьовитості і доброти («Пані Метелиця», «Попелюшка»); розуму і спритності («Хоробрий кравець», «Бременські музиканти») і т. д. Казки братів Грімм відомі всьому світові, постійно перевидаються і є свого роду арсеналом для бібліотечного працівника в розповіді про перемогу добра в будь-які часи.

В нагоді в цій роботі бібліотекареві стануть і казки Гофмана. Казка для Гофмана це - краса духовного світу людини: «... людська душа — це сама чудова на світі казка... Який прекрасний світ укладений у наших грудях!» («Принцеса Брамбілла»). Гофману було дано зрозуміти багато істин свого часу раніше, ніж більшість його сучасників, він побачив страшні гримаси буржуазного світу, зрозумів страшну і безлику силу грошей, що перетворює людину в бездушний автомат, куди більш жахливий, ніж семиголовий дракон («Піскова людина»). Всього три золотих волоски на верхівці маленького виродка — малюка Цахеса — роблять його володарем над розумами, душами, долею цілої держави («Малюк Цахес»). І в цих випадках у Гофмана, як і в народній казці, каліцтво і злиденність духовне виражається в каліцтві зовнішньому. Мертвий Цахес, звільнений від влади золота, стає раптом красивим.

Гофман спробував виміряти нормою казки реальне життя буржуазного світу і зрозумів, що в цій реальності добрій казці немає місця. Світ, що убив казку, нелюдський і населений у Гофмана неймовірними чудовиськами в людському вигляді. Бібліотекареві слід чітко зрозуміти, що філософська казка Гофмана досить важка для дитячого сприйняття, як і проблеми, яких вона торкається. Тільки дві казки Гофмана безпосередньо позв'язані зі світом дитинства: «Чуже дитя» і «Лускунчик і мишачий король».

Гофман з величезним інтересом відноситься до дитинства. Для нього — це країна, що існує за своїми законами краси, недоступними для дорослої людини. І справа зовсім не у віці, як такому. У казках Гофмана зустрічаються дорослі і старі диваки — «ентузіасти», як іменує їх письменник, яким теж доступний світ казок. Казку не можна «зробити», вважає автор, навіть якщо ти митецький майстер, а тим більше купити або визначити їй ціну. Адже за гроші, як стверджував Лютер, не можна купити «прощення гріхів». Казка приходить сама до добрих і люблячих сердець, здатних розглянути навіть у виродливому Лускунчику внутрішню красу. Тому в трагічній війні, що веде Марі в захист самої непоказної іграшки, маленького виродка Лускунчика, такими нікчемними, незначними виявляються всі дорогі ляльки і загони блискучих гренадерів, що належать братові Марі. Мабуть в цьому ми побачимо душевні цінності, що підняла на щит Реформація. І через казку розповімо про ці ідеї малюкам.

Величезний пласт українських народних казок присвячений цим же ідеям – перемозі добра, високим людським якостям, непересічним духовним цінностям, які у великій мірі співпадають з цінностями біблійними і які не можна купити за гроші, а перемога дістається лише людям з великими чеснотами. Бібліотекар використає розповідь про ці казки, створення яких у часі часто співпадає з епохою Реформації. Але саме про цю епоху складаються казки і сьогодні. Наприклад, авторські казки Аліни Третяк. Напрочуд яскраві та колоритні образи героїв казок, славних козацьких ватажків Семена Палія, Івана Підкови, Івана Сірка, гетьмана Івана Мазепи авторка змальовує, опираючись на історичні джерела та використовуючи при цьому українські народні легенди та перекази. Образи чарівних персонажів: козаків Нечипора Голоти, Славка Переліта, Івана Вишиванюка, Свербивуса та Перебийніса приваблюють своїми козацькими чеснотами, вірністю своєму народові, справедливістю, мужністю, силою духу та захоплюють своїми хвацькими пригодами. Як потрапило на Україну тюльпан-дерево, як літали повітряні козацькі чайки, чому шипшину називають в народі свербивусом, що то за чарівний птах дрофа, яку таємницю мали Мазепина сорочка та килимок Івана Підкови? Відповіді на ці та інші запитання діти знайдуть на сторінках цієї книги. Авторські казки Аліни Третяк несуть у собі мудрість нашого народу, яка відточувалася поколіннями, збагачують дитячу душу великими ідеалами щирості та любові до рідної землі, адже письменниця апелює до цінностей, які ми називаємо вічністю. ЇЇ власне бачення світу, майстерне володіння словом не залишать байдужими не тільки юних читачів, а й дорослих.

На розсуд і ініціативу бібліотекаря залишаємо розвиток теми – українська казка і епоха Реформації.

Більш захоплюючими зроблять ці розповіді використання відеоряду – мультфільмів та оформлення виставок «Казкові пригоди і життя за заповіддю добра та справедливості».

Для дітей старшого віку розповідь про Реформацію можна побудувати теж протягом декількох заходів у єдиному циклі: «Стійкість і незламність: подія, що змінила хід історії людства» (до 500-річчя Реформації)

Початком циклу стане літературний вечір, присвячений людині, яка пророкувала пришестя Реформації, Яну Гусу. Виставку, яку презентує бібліотекар до початку літературної частини вечора, можна назвати наступним чином - «Він спалахнув у темряві Середньовіччя» (Ян Гус – національний герой Чехії). Цитатою до неї стануть слова Яна Гуса, якими за легендою він пророкував Реформацію і діяльність Мартіна Лютера: «Я лише Гусак, а за мною прийде Орел». Перший розділ виставки має бути присвячений літературі про епоху Середньовіччя - «Середньовіччя, як історична і культурна доба в Західній Європі і в Україні». Другий розділ назвемо - «На Голгофу у кайданах». Головну спрямованість цього розділу буде виражено цитатою з поеми Шевченка «Єретик»:

«Задзвонили в усі дзвони,

І повели Гуса

На Голгофу у кайданах.

І не стрепенувся...

Перед огнем; став на йому

І молитву діє…»

Увагу дітей слід залучити також легендами про події під час страти Гуса, які доводили, що він був доброю, не злобивою людиною. Наприклад, знаменитою легендою про те, що, коли вже вогнище палало, стара жінка підкинула хмизу. Гус, вже охоплений полум’ям, сказав: «Свята простота». Він не проклинав її - прощав. Його стійкість і впевненість в правоті доводить і така легенда. Вже прив’язаний до стовпа, він сказав: «І в цій істині, яку я проповідував згідно з Євангелієм Ісуса Христа і тлумаченням святих учителів, я сьогодні радісно хочу померти», і вогнище запалало.

Вечір можна розпочати декламуванням вірша Дмитра Павличка «Ян Гус»:

І вийшов Гус на стрімке кострище.

І вужищем його прип'яли до стовпа.

І підходила мовчки - все ближче і ближче -

Закосичена смолоскипами чорна товпа.

 

І шуміли вогні, як осіння діброва.

І стогони чути було з олив'яних розп'ять.

І не важивсь ніхто першим кинути полум'я в дрова -

Першим недобре бути... Перші так само згорять.

 

І вже бачив Гус, як палають його коліна,

Як удавом на шиї сотається дим.

Як піт виступає з букового поліна -

І поклав собі єретик бути в стражданні твердим.

 

І вже бачив Гус, як у вогнище серце пада,

Як попелом розсипається його сіда голова.

І показались два пальці, ніби язичище гада,

З позолоченого кардинальського рукава.

 

І пішло по рядах сичання кардинала:

"Кидайте факели! Кидайте факели в стос!"

Та народу юрба, наче глуха, непорушне стояла,

Здавалося, їй байдуже, де тут Люцифер, а де Христос.

 

І Гуса клясти почало святенництво сите.

І жбурляли плюгавствами в нього (всі боялись вогню)

чужинецькі старші.

І найзліші були в прокльонах перевертні - колишні

гусити,

І найголосніші були в прокльонах колишні товариші.

 

І не бралось багно до сивих наскронних прядив,

Ні до чола побілілого, ні до зв'язаних рук і ніг.

Болю завдати не може той, хто Чехію зрадив,

І спокійно молився Гус за землю батьків своїх.

 

І вийшла бабуся з юрми... Яне... це ж ніби мати, мати!

І закричала: "Чого стоїте! Паліте, паліте його!"

І взялась вона запопадливо хмизу назбирувати і ламати...

І, як дома в печі, роздувати вогонь.

 

І заплакав старець сльозами дитини.

І не чув він уже нічиїх проклять.

Тільки чув, як сльози падають на жарини,

І як, згоряючи, нестерпно вони болять.

 

А юрма на вогнище - хто віхоть соломи,

Хто головешку, хто факел, а хто патик...

І, входячи в пломеню темні й холодні проломи,

Над нещастям народу свого ридав Єретик.

Підвищить інтерес до теми вечора участь, у ньому аматорів творчих дитячих колективів, які художньо декламуватимуть поему Тараса Шевченка «Єретик», власні вірші. Бібліотекар може зробити огляд таких художніх книг, як «Ян Гус» Милоша Вацлава Кратохвила, в якому яскраво розповідається про життя національного героя Чехії і доводиться, що вогнище, на якому спалили Гуса, стало початком великого світанку – Реформації. Також можна продекламувати вірш Ф. Тютчева «Гус на костре», текст безперечно вплине на чутливі струни душі кожного «В своей высокой простоте не изменив ни Богу, ни народу, боролся он и был необорим – за правду Божью за ее свободу».

На завершення, при технічній можливості, можна подивитись кадри з міні серіалу «Ян Гус».

До відома, день страти Яна Гуса (6 липня 1415 року) є загальним вихідним днем в Чехії – Днем пам’яті великого мученика.

Бібліотеки повинні провести тематичні вечори,презентувати виставки, присвячені найбільш яскравим історичним особистостям епохи Реформації в Західній Європі в тому числі - Томасу Мюнцеру (селянська війна), Жану Кальвіну (Реформація у Франції), Ульріху Цвінглі (лідер Реформації в Швейцарії). Виставку, присвячену цим особам, пропонуємо назвати «Народжені Реформацією: сучасники і послідовники».

Епоха Реформації в Європі – це і епоха розквіту, відродження культури. Велетням тих часів слід присвятити виставку альбомів, зробити огляд, присвячений життю і творчості Леонардо да Вінчі, Мікельанджело Буанаротті, Босха, Дюрера. Назвемо цю виставку - «Вічні і зрозумілі».

Не менш цікавою стане популяризація літератури про особистості України, життя яких співпадає з епохою Реформації. Це – Северин Наливайко (керівник найзначнішого народного повстання), гетьман Петро Сагайдачний, Дмитро Вишневецький (Байда) та інш. Вечори і однойменні виставки можна назвати «Лицарство і героїзм: українські особи епохи Реформації у Європі».

Цікавість учнів має викликати і виставка «Гуманістичний настрій ідей Реформації в українській культурі». Серед ідей Реформації чи не головною була ідея перекладів Священних текстів мовою, зрозумілою народу. Тому заходи, присвячені книговидавництву і перекладацькій роботі в Україні, будуть точно вписуватись в перелік тем, присвячених 500-річчю Реформації. Наприклад, важливо розповісти дітям про «Пересопницьке Євангеліє», яке вважається першим перекладом Священного тексту українською мовою або про друкарню Івана Федорова, на надгробному пам’ятнику якого написано «Друкарство занедбане обновив».

Цікавість до епохи Реформації викличуть огляди художньої пригодницької літератури, присвячені цьому значному періоду в житті людства. Назвемо лише деякі книги:

 

 

«Ян Гус. Мартин Лютер. Жан Кальвин. Торквемада. Лойола»(Серія:Життя визначних осіб). В цю книгу увійшли біографічні есе про найбільш яскраві історичні особистості епохи Реформації.

Лютер Блиссет «Кью» Це книга про релігійні війни,що потрясали Європу у 16 столітті в епоху Реформації.

Мігель Делібес «Еретик» - динамічний історичний роман. Європою котиться хвиля лютеранства. Палають вогнища інквізиції. В центрі розповіді доля людини, яка прийняла лютеранство. Роман «Єретик» був висунутий на Нобелевську премію.

Сапковський Анджей «Башня шутов». Це перша книга з циклу «Сага о Рейневане», сюжет розвивається в Пізньому Середньовіччі (лицарі-хрестоносці, гусити, вогнища, епідемії, відьми, криваві битви). Сюжет допоможе дитині осунутись в світ, проти якого повстали Ян Гус і Мартін Лютер.

В подальшому ця робота залежатиме від наявності книг, рекомендованої тематики, в фондах бібліотеки, або в особистих бібліотеках мешканців. Бібліотекар може звернутись з проханням до активу бібліотеки надати такі книги у тимчасове користування.

Для старшокласників можна провести і лекції (бажано з відеорядом – карта Європи епохи Реформації, кадри документальних і художніх фільмів, використання інформації, розміщеної в соціальних мережах Інтернету) на теми «Мартін Лютер і його 95 тезисів: історія Реформації і контрреформації», «Роль протестантів у ранній модерній і сучасній Україні», зустріч краєзнавців із залученням учнів – учасників краєзнавчих гуртків «Німецька діаспора на півдні України: від історії заселення до сучасності».

На урочисте завершення відзначення 500-річчя Реформації пропонуємо святкову презентацію виставки «500-річчя Реформації та релігійна свобода в сучасній Україні» і концерт духовної музики.

Бібліотека може бути ініціатором проведення засідання «круглого столу» на цю ж тему, до участі в якому слід залучити владні структури, громадські і релігійні організації, краєзнавців, викладацький склад учбового закладу.

Посилання: https://uk.wikipedia.org/wiki/Реформація

 

Склав: Ю.С. Амельченко, головний бібліотекар

Відповідальний за випуск: Т.А. Палій, директор