ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ВИПУСКОВОЇ РОБОТИ
Основні положення
Необхідною умовою для отримання слухачами свідоцтва про підвищення кваліфікації є проведення підсумкового контролю знань. Це завершальний етап навчального процесу, який має показати вміння слухачів:
· використовувати набуті у процесі навчання теоретичні знання для розв’язання професійних проблем;
· працювати з літературними джерелами;
· робити висновки, що мають не лише теоретичне, але й практичне значення.
Підсумковий контроль знань здійснюється у вигляді захисту випускової роботи.
Відповідно до специфіки навчальної дисципліни випускова робота за обраною темою виконується або як індивідуальне навчально-дослідне завдання або як творчий колективний проект (у мікрогрупі).
Тема роботи обирається слухачами самостійно із запропонованого переліку, виходячи з їх фахових інтересів, проблематики курсу, що вивчається та узгоджується з куратором курсів.
У випусковій роботі на основі аналізу й узагальнення ряду літературних джерел (монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій) необхідно грамотно і логічно обґрунтувати вибрану тему, її актуальність, дати оцінку вивченим роботам, обов’язково потрібно висловити свою точку зору.
При висвітленні проблеми необхідно викладати матеріал логічно, послідовно, без граматичних та стилістичних помилок; чітко формулювати думки. Підготовка та написання роботи має показати вміння слухачів:
· використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання, практичні навички для вирішення певних методичних завдань;
· аналізувати літературні, наукові джерела;
· узагальнювати теоретичні та практичні дані, власний досвід педагогічної діяльності.
Структура випускової роботи
Випускова робота повинна включати:
· титульний аркуш;
· зміст;
· вступ;
· основну частину, що може складається з двох (теоретичного та практичного);
· висновки;
· список використаних джерел.
Вимоги до змісту випускової роботи
Титульний аркуш оформлюється за встановленою формою (Додаток 1).
Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, висновків, списку використаної літератури та додатків (в разі необхідності). Найменування у змісті повинні точно повторювати назви розділів та підрозділів у тексті роботи.
Вступ розкриває сутність теми, стан наукового вивчення та практичного вирішення обраної проблеми, її практичне значення, підстави й вихідні дані для розкриття теми. У вступі обґрунтовується актуальність теми, мета й завдання підсумкової роботи.
Основна частина підсумкової роботи складається з двох розділів, які поділяються на підрозділи. Кожний розділ починається з нової сторінки. Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі підсумкової роботи і цілком розкривати її зміст. Перший розділ теоретичний, в якому слухачі зазначають основні проблеми теми, з використанням наукових та науково-публіцистичних джерел. Другий розділ містить практичні доробки слухачів з проблематики обраної теми, які можуть бути представленими прикладами конспектів занять, дидактичних ігор, контрольних або підсумкових робіт та т.і. Стиль викладення матеріалу основної частини характеризує вміння слухача стисло, логічно та аргументовано викладати матеріал відповідно до встановлених вимог.
У висновках підсумовуються одержані результати, дається узагальнена оцінка виконаної роботи та наводяться практичні рекомендації щодо вирішення проблеми. Після заключної частини наводиться список використаних джерел, в якому 20% повинні відображатися публікації за останні 5 років.
Після списку використаних джерел при необхідності надаються додатки, що вміщують допоміжні нормативні, інформаційні та аналітичні матеріали, необхідні для повного розкриття основної частини підсумкової роботи. Бажано включати у додаток словник (глосарій) термінів (10-15 слів), що увійшли в основну частину, для пояснення ключових понять.
Перелік посилань. Перелік використаних джерел, на які є посилання в основній частині, наводять у кінці роботи. У відповідних місцях тексту мають бути посилання на джерела наведеної інформації, які подаються у квадратних дужках із вказівкою на номер джерела та сторінку (якщо наводиться точна цитата або фактичні дані), наприклад, [10, с. 102].
Бібліографічні описи у списку використаних джерел подаються у алфавітному порядку.
