Модульна контрольна робота. 1. Усно й письмово опрацюйте матеріал з тем:

1. Усно й письмово опрацюйте матеріал з тем:

1. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.

2. Види, типи і форми професійного спілкування.

3. Етапи спілкування.

4. Основні закони спілкування.

5. Стратегії спілкування.

6. Невербальні компоненти спілкування.

7. Гендерні аспекти спілкування.

8. Особливості усного спілкування.

9. Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування.

10. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.

11. Функції та види бесід. Співбесіда з роботодавцем.

12. Мистецтво перемовин.

13. Збори як форма ухвалення колективного рішення.

14. Нарада.

15. Дискусія, диспут, дебати.

16. Технології проведення «мозкового штурму».

17. Службовий лист. Класифікація службових листів. Етикет службового листування.

2. Доберіть антоніми до поданих нижче видів спілкування. Визначте ознаки цих видів:

постійне – …; опосередковане – …; монологічне – …; усне – …; вербальне – …; етикетне – ….

3. Назвіть, що означають такі жести: потирання долонь, підсвідоме розслаблення комірця або потирання шиї, прикривання губ рукою, руки схрещені на грудях.

4. Продовжте перелік реплік і висловлювань, що стимулюють розумову активність під час бесіди.

Дуже цікава думка (ідея).., правильно, але потрібно конкретизувати….

5. Змоделюйте ситуацію, коли ефективним методом ухвалення рішення буде «мозковий штурм». Запишіть перелік проблем, які, на Вашу думку, можна вирішити за його допомогою.

6. Укладіть схему (структуру) службового листа.

7. Напишіть вітального листа з нагоди ювілею.

8. Напишіть лист, у якому звертаєтеся з проханням про невелику пожертву до фонду, основна мета якого – допомогти дітям, що залишились без батьківської опіки.

9. Замініть фрази на більш коректні.

Просимо Вас негайно оплатити рахунки. Шановні колеги, скільки можна чекати відповіді на листа. Ми не приймаємо вашої пропозиції.

10. Запишіть у формі кличного відмінка прізвище, ім’я та по батькові ректора університету, декана психолого-педагогічного факультету, 10 викладачів університету.

11. Перекладіть українською мовою наведені конструкції російської мови.

Принять к исполнению, противоречить законодательству, своевременно сообщать, специалист в области, указать срок, прийти в негодность, согласованная цена, с согласия, устав предприятия, с целью создания, фактический объем, устранение нарушения, усиленная ответственность, одобрение участника, влечь за собой, временное пользование, высококачественный товар, дополнительное соглашение, заинтересованная сторона, вступительный взнос, досрочно отгрузить, занимаемая должность, надлежащее исполнение, оплата наличными, безналичный расчет, перечень документов, подвести итоги, по договоренности, по вине работника, по многим причинам, по назначению, поручить лицу, юридическое лицо, по своему качеству.

12. Зредагуйте наведені висловлювання відповідно до законів милозвучності української мови. Якими правилами ви послуговувалися?

В будь-який час, співрозмовник взяв гору, план почав утілюватися, ми тобі удячні за усе, треба негайно уживати заходів, з щирою душею, установи і організації, зусиллями колективу і керівництва, дощі ідуть часто, з’їзд екологів проходив в Криму, в такому випадку, оце і все, назвіть ціну і масу, згідно з специфікацією, перераховано із вашого рахунку, брати участь в різних проектах, за погодженням з замовником, флагман в справі роздержавлення, іспит з спеціальності, здійснити в двотижневий термін, включити в фінансовий звіт, зміни у економіці, ознайомитися з звітами, привітати з святом.

13. Утворіть словосполучення під поданих попарно слів. Яку функцію вони виконують?

Зв’язок – у зв’язку, мета – з метою, протяг – протягом, результат – у результаті, рахунок – за рахунок.

14. Повторіть правила написання апострофа і м’якого знака. Перепишіть слова, ставлячи, де потрібно, м’який знак чи апостроф. Поясніть їхнє вживання.

Полум/яний, возз/єднання, пил/ніс/т, міл/йон, п/ят/сот, черешен/ці, здоров/я, нев/янучий, св/ятковий, духм/яний, узгір/я, дев/яносто, зор/яно, перед/ювілейний, п/ятірка, лял/чин, солом/яний, бад/орість, моркв/яний, з/їзд, запіз/нюс/, Д/Артан/ян, читал/ня, грабил/но, к/юре, зв/язковий, торф/яний, тьм/яно, безхмар/я, дріб/язковий, Лук/ян, в/юнкий, дзв/якнути, взаємопов/язаний, нян/чин, об/явити.

15. Повторіть правила вживання великої літери. Замініть, де треба, малу букву великою. Поясніть у кожному випадку правило вживання малої та великої літер.

(к)обзар, (к)арпенко-(к)арий, (р)обінзон, (а)хіллес, (к)вітка-(о)снов’яненко, (а)нтей, (д)емон, (л)ісовик, (ч)ервона (ш)апочка, (о)м, (ж)учка, (і)васик-(т)елесик, (г)рінченків словник, (ш)евченкові поезії, (п)ушкінські рукописи, (г)ордіїв вузол, (ш)евченківські читання, (а)ндрієві книжки, (п)етрів батіг, (р)ентгенівські промені, (ф)ранківські сонети, (н)обелівська премія, (с)ізіфова праця, (г)айморова порожнина, (ч)ернівецький (д)ержавний (у)ніверситет, (п)олтавські хлопці, (ф)ранківська кімната, (ф)ільчина грамота, (м)іністерство (к)ультури (у)країни, (з)ал (з)асідань (в)ерховної (р)ади (у)країни, (м)іністр (о)світи (у)країни, (ц)ентральний (р)еспубліканський (с)тадіон, (д)ень (н)езалежності (у)країни, (у)країнська (е)кологічна (а)соціація «(з)елений (с)віт», п)резидент (у)країни, (з)аслужений (у)читель, (н)ародний (а)ртист, (г)енеральний (к)онструктор, (п)резидент (ф)ранції, (д)октор (п)едагогічних (н)аук, (ч)лен-(к)ореспондент НАН (у)країни, (г)олова (р)ади (б)езпеки, (г)енерал-(л)ейтенант, (з)аслужений (д)іяч (м)истецтв, (р)ектор (у)ніверситету, (м)аршал (а)віації, (а)дмірал (ф)лоту, (п)редставник (п)резидента (у)країни у (л)уганській (о)бласті, (п)осол США в (у)країні, (с)тарший (н)ауковий (с)півробітник (і)нституту (м)овознавства НАН (у)країни.

16. Повторіть правила подвоєння букв на позначення приголосних. Перепишіть слова, замість крапок поставте, де треба, пропущені літери. Поясніть правопис слів.

Без…астережний, об...їхати, ві…дзеркалювати, перед…ень, щоден…о, від…звеніло, від..ача, бездоган…ий, захоплен…ий, нездолан…ий, вогнян…ий, шален…ий, лебедин...ий, незвідан…ий, напружен…ість, безсмерт…я, повноліт…я, безчест…я, широчен…ий, подвір…я, піднебес…я, стат…ей, затвердін...я, роздоріж…я, без..акон…ість, благослове…ий, варе…ий, вил…ю.

17. Розкриваючи дужки, запишіть у дві колонки слова: 1) які пишуться разом; 2) які пишуться через дефіс.

Вугле(видобуток), озерно(болотний), здивовано(розгублений), всесвітньо(відомий), червоно(гарячий), вакуум(камера), міні(спідниця), казна(що), в’єтнамсько(український), сніго(затримання), перекоти(поле), штабс(капітан), вище(зазначений), тьмяно(жовтий), всесвітньо(історичний), овоче(сховище), м’ясо(молочний), вічно(зелений), світло(рожевий), темно(синій), одно(денний), блок(схема), корабле(будівник), сніжно(білий), смугляво(лиций), легко(крилий), зменшено(пестливий), вантажо(одержувач), житло(площа), мало(забезпечений), неповно(літній).

18. Виправте, де потрібно, помилки.

Рахувати своїм обов’язком, відноситися до обов’язків, не мішай слухати, зайшов на пару хвилин, відпуск через хворобу, надати допомогу, губити мову, губити життя, поступив справедливо, поступив на роботу, поступили заявки, відповідь вірна.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

НАУКОВА КОМУНІКАЦІЯ ЯК СКЛАДНИК ФАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

САМОСТІЙНА РОБОТА № 4

Тема: Науковий стиль сучасної української літературної мови

План

1. Історіястановлення і розвитку наукового стилю української мови.

2. Характеристика підстилів наукового стилю сучасної української літературної мови.

3. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки.

4. Мовні засоби наукового стилю.

5. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання посилань.

Студенти повинні знати:

– специфічні риси й основні ознаки наукового стилю;

– основні етапи становлення наукового стилю української мови;

– жанри наукового мовлення;

– мовні засоби наукового стилю.

Студенти повинні вміти:

– вирізняти з-поміж інших тексти наукового стилю;

– аналізувати тексти наукового стилю;

– правильно оформлювати бібліографічний опис наукових джерел, робити посилання на наукову літературу.

Література

Основна

Дудик П. С. Стилістика української мови: навч. посіб. / П. С. Дудик. – К.: ВЦ «Академія», 2005. – С. 54 – 99.

Мацько Л. І. Стилістика української мови: підруч. / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 140–160, 241–302.

Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування: підручн. / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Л. М. Голіченко. – К.: Кондор-Видавництво, 2013. – С. 308–309, 318–323.

Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: підруч. / О. Д. Пономарів. – К.: Либідь, 1993. – С. 5–19.

Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручн. / С. В. Шевчук, І. І. Клименко. – К.: Алерта, 2012. – С. 532–536.

Додаткова

Коваль А. П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту / А. П. Коваль. – К., 1970.

Мамчур І. Функціональні стилі мовлення в аспекті сучасного мовознавства / І. Мамчур // Дивослово. – 2001. – № 12. – С. 32–42.

Сучасна українська літературна мова. Стилістика / [за заг. ред. І. К. Білодіда]. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 19–21, 561–580.

Довідкова

Українська мова: енциклопедія / [за ред. В. М. Русанівського, О. О. Тараненка та ін.]. – К.: Укр. енциклопедія, 2000.

Приклади оформлення бібліографічного опису [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://yrobul.files.wordpress.com/2011/05/vak_pro_zminy_biblio_01-2008.pdf

 

Практичні завдання

1. Установіть, зразком якого функціонального стилю (і підстилю) є наведений уривок. Схарактеризуйте лексико-семантичні та стилістико-граматичні особливості тексту.

Методика навчання орфографії повною мірою залежить від правописної системи, від її принципів, які зумовлюють і регулюють наше письмо. З цього погляду найбільший інтерес становить морфологічний принцип, оскільки саме з його застосуванням пов’язані головні труднощі правопису.

Одним з найважливіших принципів дидактики є принцип свідомого навчання. Тільки осмислене, свідомо засвоєне знання є справжнім знанням. Це однаково стосується й орфографії, в опануванні якої граматика відіграє вирішальну роль.

Перед учителем постає одне з найскладніших завдань: навчити дітей аналізувати слово, постійно звертатися до його структури. В умінні швидко, вправно членувати слово на його складові частини, співвідносити звуки і граматичні значення, а головне, – в умінні виділяти корінь чи бодай основу слова – запорука грамотності учня.

Вирішуючи це завдання, очевидно, треба насамперед опиратися на один з найважливіших прийомів навчання – на прийом зіставлення чи порівняння.

Зіставлення, як відомо, є не тільки загальновизнаним, а й найбільш ефективним шляхом пізнання дійсності: все пізнається і осмислюється тільки в зіставленні, тільки через порівняння. З приводу цього К. Д. Ушинський зазначав, що «в дидактиці порівняння повинне бути основним прийомом».

Оскільки найважливішим принципом правопису є морфологічний принцип, знаходження в написаннях подібною і різного є «метод, який випливає з самої суті нашої морфологічної орфографії». Отже, йдеться про зіставлення не лише близьких, подібних фактів і явищ, а й таких, що мають протилежні характеристики.

Як у загальнопедагогічному, так і в методичному плані прийоми порівнянь і зіставлень важко переоцінити. Вони, перш за все, сприяють розвитку логічного мислення учнів, виробляючи в них уміння аналізувати і синтезувати; по-друге, дають змогу диференціювати деякі, часом дуже складні абстрактні поняття й висновки і, таким чином, полегшують їх сприймання; по-третє, допомагають виділити головне, найістотніше в певній темі і, нарешті, відкривають широкі можливості для збагачення та активізації словникового запасу учнів, оскільки весь процес і характер співставлень безпосередньо пов’язується з інтенсивними формами словотворення.

Навчання правопису невіддільне від усієї навчально-виховної роботи з мови. Залежність орфографічної грамотності від знання фонетики й граматики, від загального рівня мовної культури, від ступеня розвитку усної й писемної мови учнів є цілком очевидним фактом. Чим вправніше учень володітиме мовою взагалі, тим міцнішими й досконалішими будуть його правописні навички. Тому спеціальні заняття з правопису (а такі заняття необхідні) мають бути тісно пов’язані з завданнями загального мовного розвитку, із збагаченням і активізацією словника учнів, з усіма видами роботи з мови, особливо писемної.

За таких обставин кожна вправа обов’язково носитиме граматико-орфографічний чи граматико-стилістичний характер.

Однак, зважаючи на потребу поетапного, стадійного вивчення орфограм і враховуючи їх правописну специфіку, учитель змушений вдаватися й до сугубо орфографічних вправ, яких, до речі, багато є в шкільних підручниках (це, зокрема, загальнопоширені вправи типу «допишіть» або «вставте пропущені букви»).

Продумана, цілеспрямована система відповідно підготовлених орфографічних вправ є надзвичайно важливою справою. Від того, в якій формі, в якій послідовності та на якій основі будуватимуться ці вправи, значною мірою залежатиме успішне формування правописних навичок учнів.

2. Зробіть короткий бібліографічний огляд на тему «Розвиток наукового стилю сучасної української літературної мови».

3. Здійсніть лексичний аналіз науково-навчального тексту за обраним Вами фахом, класифікуйте лексику за групами: а) загальнонаукова; б) власне термінологічна; в) слова-організатори думки; г) ключові слова (слова-домінанти). Визначте функції кожної лексичної групи.

4. Визначте, які варіанти словосполук нормативні. Деякі з них уведіть у речення наукового стилю.

На сьогоднішній день – на сьогодні, залежно від умов – в залежності від умов, у найближчий час – найближчим часом, прийняти до уваги – взяти до уваги, незважаючи на труднощі – не дивлячись на труднощі, по місяцях – щомісяця, вислати листа – надіслати листа.

Питання для самоконтролю:

1. Що зумовлює в науковому стилі вибір мовних засобів?

2. Яке місце в науковій літературі посідають терміни та чим це зумовлене?

3. Назвіть сфери функціонування наукового стилю.

4. Назвіть підстилі наукового стилю.

5. У якій послідовності викладається матеріал у науковій праці?

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА № 5

Тема: Оформлювання результатів наукової діяльності

План

1. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.

2. Анотування і реферування наукових текстів.

3. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.

4. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.

5. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт.

6. Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці.

Студенти повинні знати:

– жанри наукового мовлення;

– особливості оформлювання різних жанрів наукового мовлення.

Студенти повинні вміти:

– скорочувати текст, складати план, конспект, реферат;

– робити необхідні записи, виписки відповідно до поставленої мети;

– створювати навчально-наукові тексти в жанрах, які відповідають професійній підготовці.

Література

Основна

Ковальчук В.В. Основи наукових досліджень: навч. посіб. / В. В. Ковальчук, Л. М. Моїсеєв. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 208 с.

Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К.: Каравелла, 2008. – С. 275–290.

Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: навч. посіб. з алгоритмічними приписами / Г. С. Онуфрієнко. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 392 с.

Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування: підручн. / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Л. М. Голіченко. – К.: Кондор-Видавництво, 2013. – С. 311–318, 323–327.

Сурмін Ю. П. Наукові тексти: специфіка, підготовка та презентація: навч.-метод. посіб. / Ю. П. Сурмін. – К.: НАДУ, 2008. – 184 с.

Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручн. / С. В. Шевчук, І. І. Клименко. – К.: Алерта, 2012. – С. 536–571.

Додаткова

Коваль А. П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту / А. П. Коваль. – К., 1970.

Семиног О. М. Культура наукової української мови: навч. посіб. / О. М. Семиног. – К.: Академвидав, 2010.

Довідкова

Приклади оформлення бібліографічного опису [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://yrobul.files.wordpress.com/2011/05/vak_pro_zminy_biblio_01-2008.pdf

 

Практичні завдання

1. Складіть план до написання розширеного реферату за однією з обраних самостійно тем (відповідно до опрацьованих публікацій, залучаючи кілька (3-5) наукових джерел).

2. Складіть тези до тексту цього реферату.

3. Зі збірника наукових праць доберіть статтю з Вашого фаху. Визначте в ній такі структурні елементи: постановка проблеми, її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано вирішення проблеми і на які опирається автор; визначення раніше не вивчених частин загальної проблеми або напрямів дослідження; формулювання мети статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок у визначеному напрямі. Випишіть мовні конструкції, властиві тому чи тому структурному елементу.

4. Підготуйте 2-3 взірці клішованих анотацій різних видів для подальшого активного користування ними в самостійній науковій роботі.

Питання для самоконтролю:

1. Поясніть відмінність плану від тез і конспекту як джерела наукової інформації.

2. Що таке анотація?

3. Які є види рефератів?

4. Яких вимог слід дотримуватися в оформленні бібліографії?

5. Які спільні й відмінні риси відгуку та рецензії?

САМОСТІЙНА РОБОТА № 6

Тема: Українська термінологія в професійному спілкуванні

План

1. Історія української термінології.

2. Термін та його ознаки. Термінологія як система.

3. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Термінологія обраного фаху.

4. Способи творення термінів.

5. Проблеми сучасного термінознавства. Нормування, кодифікація і стандартизація термінів.

Дидактична мета:

– освоєння термінознавчого комплексу, необхідного у майбутній педагогічній діяльності.

Студенти повинні знати:

– етапи формування української термінологічної лексики, історію становлення і розвитку української наукової термінології;

– особливості термінологічного словотворчого процесу.

Студенти повинні вміти:

– орієнтуватися у термінологічному комплексі, що стосується майбутнього фаху;

– аналізувати специфіку термінів;

– дотримуватися національних стандартів щодо системи термінів;

– знатися на тенденціях термінотворення.

Література

Основна

Культура фахового мовлення: навч. посіб. / [за ред. Н. Д. Бабич]. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2006. – С. 519–561.

Панько Т.І. Українське термінознавство: підручн. / Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г. П. Мацюк. – Львів: Світ, 1994. – 216 с.

Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування: підручн. / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Л. М. Голіченко. – К.: Кондор-Видавництво, 2013. – С. 261–273.

Словникарство. Термінологічна серія СловоСвіт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lp.edu.ua/tc.terminology/

Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручн. / С. В. Шевчук, І. І. Клименко. – К.: Алерта, 2012. – С. 510–525.

Додаткова

Мацюк З. Українська мова професійного спілкування / Н. Станкевич, З. Мацюк. – К.: Каравела, 2008. – С. 131–143.

Склад і структура термінологічної лексики української мови / [відп. ред. А.В. Крижанівська]. – К., 1984.

Проблеми української термінології // Вісник. – Львів, 2004. – № 503.

Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. – К., 1998, 2001, 2005.

 

Практичні завдання

1. Визначте, до якої групи термінологічної лексики належать слова. Порівняйте значення термінів гіпотеза, семіотика у філософії, психології, мовознавстві, літературознавстві; асиміляція, дисиміляція у мовознавстві, біології, філософії.

Апріорі, герменевтика, парадокс, аура, міф, нація, підсвідоме, рецептор, раціоналізація, медитація, рефлексія, феномен, філогенез, плюралізм, антиномія.

2. Пригадайте й запишіть 20 іншомовних термінів Вашого майбутнього фаху, поясніть їхнє значення. Чи є українські відповідники до цих термінів?

3. Перекладіть українською мовою терміни.

Деление (действие), деление (на части, шкалы), извлекать корень, обильный, отклонение (результат), отклонение (действие), зеркальное отображение, отображение (воспроизведение), получать (о результате), получать (добывать), получать (о значении, форме), счет (действие), счет (вычисление), загуститель, конгломерат, емкость, заблуждение, лишение, обременение, юрисдикция.

4. Доберіть 10-15 термінів, до складу яких уходять інтернаціональні елементи: авто-, анти-, гіпер-, інтер-, мета-, моно-, нео-, пост-, прото-, суб-, екстра-, інтра-.

5. Зредагуйте словосполучення. Укажіть терміносполуки і поясніть їхнє значення.

Штриховка геометричної фігури, друкувати текст врозрядку, включити світло, по ліву сторону, залишитись в стороні, з усіх сторін, на всі чотири сторони, протирічить програмі, прийти до себе, втратити свідомість, користуватися льготами, відпала необхідність, в силу закону, в силу обставин, с строгому смислі слова, вступати в силу, немає смислу, попереджати хворобу, служити підставою, у протилежність, у цьому відношенні, це не має відношення до справи, це не рахується, явна помилка.

Питання для самоконтролю:

1. Які характерні ознаки термінів?

2. Які види термінологічної лексики виділяють?

3. Які є різновиди термінів в українській мові?

4. Якими способами можуть утворюватися терміни?

5. Як відбувається процес стандартизації в межах терміносистеми?