грудні;
черевні;
анальний;
спинний;
хвостовий.
140. Вид риб, у якого відсутні черевні плавці:
бичок-кругляк;
вугор;
форель;
в’юн;
сом.
141. Вид риб, у якого відсутній спинний плавець:
мурена;
катран;
скат-хвостокол;
риба-місяць;
кузовок.
142. Вид риб, у якого відсутній анальний плавець:
морська голка;
в’юн;
мурена;
кузовок;
сом.
143. Види риб, у яких черевні плавці перетворені у птерігоподії:
хрящові;
коропові;
оселедцеві;
лососеві;
хрящові ганоїди.
144. Тип забарвлення тіла у минька:
глибоководний;
пелагічний;
зарослевий;
зграйний;
сигнальний.
145. Тип забарвлення тіла у пузанка:
глибоководний;
пелагічний;
зарослевий;
зграйний;
сигнальний.
146. Тип забарвлення тіла у вугільної риби:
глибоководний;
пелагічний;
зарослевий;
зграйний;
сигнальний.
147. Тип забарвлення тіла бичка-кругляка у шлюбний період:
глибоководний;
пелагічний;
зарослевий;
зграйний;
сигнальний.
148. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у тунця:
5;
10;
30;
60;
70.
149. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у скумбрії:
5;
10;
30;
60;
70.
150. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у кефалевих:
5;
10;
20;
30;
60.
151. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у сазана:
5;
10;
20;
30;
60.
152. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у бичка-цуцика:
5;
10;
20;
30;
60.
153. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у риби-місяця:
5;
10;
20;
30;
60.
154. Вік риби можна визначити на:
плакоїдній лусці, отолітах, кістках;
ганоїдній лусці, отолітах, кістках;
отолітах, кістках, кістковій лусці;
кістковій лусці, плакоїдній лусці, ганоїдній лусці;
отолітах, кістках, ганоїдній лусці.
155. Нерестові міграції прохідних риб поділяють на:
анадромні, катадромні;
весняні, катадромні;
катадромні, горизонтальні;
зимові, анадромні;
горизонтальні, весняні.
156. Риби, ікра яких вкрита третинною роговою оболонкою:
окуневі;
коропові;
хрящові;
осетрові;
лососеві.
157. Риби, ікра яких вкрита третинною білковою оболонкою:
хрящові;
коропові;
окуневі;
осетрові;
лососеві.
158. Вік статевої зрілості риб головним чином залежить від:
вгодованості;
розвитку кормової бази;
довжини тіла;
температурного режиму водойми;
солоності водного середовища.
159. Аборигенний вид, що належить до категорії цінних промислових риб:
строкатий товстолобик;
білизна;
білий товстолобик;
краснопірка;
карась.
160. Аборигенний вид, що належить до категорії цінних промислових риб:
білий амур;
лящ;
чорний амур;
краснопірка;
білий товстолобик.
161. Аборигенний вид, що належить до категорії малоцінних промислових риб:
верховодка;
лящ;
тараня;
щука;
судак.
162. До стенотермних риб належить:
щука;
сазан;
карась;
глибоководний вудильник;
тюлька.
163. Серед представників аборигенної іхтіофауни весняний нерест має:
сазан;
форель;
лин;
щука;
минь.
164. Серед представників аборигенної іхтіофауни літній нерест має:
окунь;
форель;
лин;
стерлядь;
щука.
165. Серед представників аборигенної іхтіофауни осінньо-зимовий нерест має:
минь;
щука;
форель;
лящ;
плітка.
166. Період життєвого циклу, у який у риб спостерігаються максимальні відносні лінійно-вагові прирости:
личинковий;
після настання статевої зрілості;
залежить від умов існування риби;
ювенальний;
протягом усього життя.
167. Період життєвого циклу, у який у риб спостерігаються мінімальні відносні вагові прирости:
личинковий;
ювенальний;
мальковий;
пострепродуктивний;
залежить від умов існування риби.
168. До хижих коропових риб аборигенної іхтіофауни належить:
сазан;
щука;
плоскирка;
сом;
білизна.
169. Індекс вибірковості їжі за Шоригіним визначається за формулою:
P/ r, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;
r/P2, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;
r*100/P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;
r/P*100, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні;
r/P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні.
170. Для високоорганізованих груп риб характерна наявність:
хрящового скелета, югулярного розташування черевних плавців, плакоїдної луски, 5–7 пар зябрових щелин, амфістиличного типу черепа;
кісткового скелета, абдомінального розташування черевних плавців, ганоїдної луски, 5 пар зябрових щелин, аутостиличного типу черепа;
кісткового скелета, югулярного розташування черевних плавців, кісткової луски, 1 пари зябрових щелин, гіостиличного типу черепа;
хрящового скелета, югулярного розташування черевних плавців, ганоїдної луски, 1 пари зябрових щелин, гіостиличного типу черепа;
кісткового скелета, торакального розташування черевних плавців, кісткової луски, 5–7 пар зябрових щелин, аутостиличного типу черепа.
171. Величина щорічного улову риби на одиницю водної площі водойми – це:
потенційна рибопродуктивність;
промислова рибопродуктивність;
природна рибопродуктивність;
біопродуктивність;
загальна рибопродуктивність.
172. Частина абсолютної чисельності риб, мінімальний розмір яких обмежується селективними властивостями знарядь лову, це:
промисловий запас риб;
промисловий вилов;
вилов можливий допустимий;
вилов загальний допустимий;
промисел риб.
173. Вид, для якого характерна популяція першого типу: Д = 0; К = Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція:
горбуша;
лящ;
тюлька;
осетр;
карась.
174. Вид, для якого характерна популяція другого типу: Д>0; К>Д; К+Д=Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція:
горбуша;
лящ;
каспійський оселедець;
осетр;
карась.
175. Вид, для якого характерна популяція третього типу: Д>0; К<Д; К+Д=Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція:
тюлька;
лящ;
каспійський оселедець;
сьомга;
корюшка.
176. Кількість їжі, яку риба з’їдає за добу, виражена у відсотках від загальної маси тіла, це:
добовий раціон риб;
річний раціон риб;
інтенсивність живлення;
кормовий коефіцієнт;
вгодованість риб.
177. Шкіряне дихання відіграє основну роль у житті:
рогозуба;
ляща;
змієголова;
в’юна;
протоптера.
178. Вид риб, у якого є додатковий орган дихання:
рогозуб;
лящ;
змієголов;
в’юн;
протоптер.
179. Вид, для якого характерна популяція третього типу: Д>0; К<Д; К+Д=Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція:
тюлька;
корюшка;
каспійський оселедець;
сьомга;
осетер.
180. Різниця між кінцевою і початковою масою риби за вегетаційний період – це:
відносний приріст;
абсолютний ваговий приріст;
приріст;
темп росту;
характеристика росту.
181. Оптимальний кормовий коефіцієнт фітопланктону для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:
50;
5;
10;
120;
6.
182. Оптимальний кормовий коефіцієнт зоопланктону для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:
50;
5;
10;
120;
6.
183. Оптимальний кормовий коефіцієнт макрофітів для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:
50;
5;
10;
120;
6.
184. Оптимальний кормовий коефіцієнт "м’якого" зообентосу для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:
50;
5;
10;
120;
6.
185. Оптимальний кормовий коефіцієнт зообентосу (молюсків для визначення можливого приросту іхтіомаси становить:
50;
5;
10;
120;
6.
186. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні міноговим під час морфометричних досліджень:
форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;
наявність кісткових шипиків, розміщення очей;
довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;
кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;
кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.
187. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні оселедцевим під час морфометричних досліджень:
форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;
наявність кісткових шипиків, розміщення очей;
довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;
кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;
кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.
188. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні осетровим під час морфометричних досліджень:
форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;
наявність кісткових шипиків, розміщення очей;
довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;
кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;
кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.
189. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні лососевим під час морфометричних досліджень:
форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;
наявність кісткових шипиків, розміщення очей;
форма зябрових тичинок, глибина хвостової вирізки;
кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;
кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.
190. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні бичковим під час морфометричних досліджень:
форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;
наявність кісткових шипиків, розміщення очей;
довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;
кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;
кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.
191. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні камбаловим під час морфометричних досліджень:
форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику;
наявність кісткових шипиків, розміщення очей;
довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса;
кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків;
кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків.
192. Прісноводні риби розподіляються за зоогеографічними областями:
Неоарктична, Австралійська;
Арктична, Бореальна, Амурська, Африканська;
Амурська, Африканська, Неоарктична, Австралійська;
Нотальна, Тропічна, Неоарктична, Австралійська;
Південна, Континентальна, Неоарктична, Австралійська.
193. Основні типи міграцій риб:
анадромні, катадромні;
нерестові, нагульні, зимувальні;
горизонтальні, вертикальні;
весняні, літні, осінньо-зимові;
активні, пасивні.
194. У костистих прісноводних риб механізм осморегуляції відбувається за рахунок:
надходження води через зябра, крізь шкіру та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла;
надходження води через кишечник та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла;
надходження води через шкіру та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла;
надходження води через зябра, шкіру та з кормом і виділення її нирками.;
надходження води через кишечник та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла.
Іхтіологія (спеціальна)
1. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли:
Ю. Дгебуадзе;
П. Белон;
О. Попова;
Е. Криксунов;
О. Маркевич.
2. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли:
Ю. Дгебуадзе;
О. Попова;
П. Артеді;
П. Сухойван;
О. Маркевич.
3. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли:
Ю. Дгебуадзе;
М. Коваль;
О. Попова;
О. Маркевич;
І. Мюллер.
4. Основи спеціальної іхтіології були створені:
Л. Бергом і Г. Лінбергом;
К. Рульє і і О. Поповою;
В. Владимировим і К. Бугайом;
Г. Монастирським і Ф. Барановим;
Р. Бівертоном і С. Холтом.
5. Основи спеціальної іхтіології були створені:
К. Васильєвою і Ю. Решетниковим;
К. Рульє і і О. Поповою;
П. Мойсєєвим і Н. Грінвудом;
Г. Монастирським і Ф. Барановим;
Р. Бівертоном і С. Холтом.
6. Основи спеціальної іхтіології були створені:
Р. Бівертоном і С. Холтом;
К. Рульє і і О. Поповою;
Г. Монастирським і Ф. Барановим;
О. Световідовим і Г. Нікольським;
І. Дячуком і В. Жукінським.
7. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли:
Е. Кріксунов;
К. Матсубара;
О. Денісов;
П. Тюрін;
П. Белон.
8. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли:
Є. Кріксунов;
Ж. Кюв’є;
О. Денісов;
Н. Грінвуд;
П. Тюрін.
9. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли:
Є. Кріксунов;
К. Лінней;
О. Денісов;
П. Тюрін;
А. Ромер.
10. Назви груп риб та інших тварин у системі П. Белона були наступними:
кити і морські корови;
великороті риби або кити;
риби без зябрових кісток;
панцирні риби;
риби круглої форми.
11. Назви груп риб та інших тварин у системі П. Белона були наступними:
кити і морські корови;
акантодові риби;
риби без зябрових кісток;
риби змієподібної форми;
кити смугасті та дельфіни.
12. Назви груп риб та інших тварин у системі П. Артеді були наступними:
м’якопері риби;
яйцекладні костисті риби плоскої форми;
прісноводні риби;
голкові риби;
бельдюгові риби.
13. Назви груп риб та інших тварин у системі П. Артеді були наступними:
кісткові риби;
яйцекладні костисті риби плоскої форми;
прісноводні риби;
колючепері риби;
нектонні риби.
14. До складу групи костистих риб у системі І. Мюллера належать риби:
суцільнокісткові;
зрослоглоткові;
зрослощелепні;
поперечнороті;
суцільноголові.
15. До складу групи костистих риб у системі І. Мюллера належать риби:
суцільнокісткові;
надзяброві;
відкритоміхурні;
поперечнороті;
суцільноголові.
16. До складу групи костистих риб у системі І. Мюллера належать риби:
суцільнокісткові;
суцільнозяброві;
суцільноголові;
поперечнороті;
пучкозяброві.
17. До складу групи вищих риб у системі Л.С. Берга належать підкласи риб:
хрящекісткових;
кистеперих;
суцільноголових;
суцільнокісткових;
міногових.
18. До складу групи вищих риб у системі Л.С. Берга належать підкласи риб:
хрящекісткових;
міксінових;
променеперих;
суцільнокісткових;
новоперих.
19. Системі риб Л.С. Берга відповідає така назва групи кісткових риб:
Підклас – Osteichthyes;
Надряд – Teleostei;
Клас – Osteichthyes;
Надклас – Teleostei;
Гілка – Teleostei.
20. Системі риб Г.У. Лінберга відповідає така назва групи кісткових риб:
Підклас – Osteichthyes;
Надряд – Teleostei;
Клас – Osteichthyes;
Надклас – Teleostomi;
Гілка – Plagiuri.
21. Системі риб Г.В. Нікольського відповідає така назва групи кісткових риб:
Підклас – Osteichthyes;
Надряд – Teleostei;
Клас – Osteichthyes;
Надклас – Teleostomi;
Гілка – Plagiuri.
22. У систематиці надродина риб має наступне закінчення українською мовою:
-ові;
-видні;
-подібні;
-оідні;
-образні.
23. У систематиці підряд риб має наступне закінчення латинською мовою:
-inae;
-formes;
-idae;
-oidei;
-oidea.
24. У групи безщелепних рибоподібних зябра є наступними:
непарні;
рогові;
ендодермального походження;
ектодермального походження;
дійсні кісткові.
25. У групи безщелепних рибоподібних носові отвори є наступними:
непарні;
рогові;
ендодермального походження;
ектодермального походження;
парні.
26. У групи безщелепних рибоподібних зуби є наступними:
непарні;
рогові;
ендодермального походжен
ектодермального походження;
дійсні кісткові.
27. У класу хрящових риб промені плавців є наступними:
ганоїдні;
плакоїдні;
не у вигляді рогових ниток;
у вигляді пластинок;
у вигляді рогових ниток.
28. У класу хрящових риб тип луски є наступним:
кісткова;
ганоїдна;
плакоїдна;
не у вигляді рогових ниток;
у вигляді рогових ниток.
29. У класу хрящових риб плавальний міхур:
зазвичай є;
округлий;
не у вигляді рогових ниток;
немає;
у вигляді рогових ниток.
30. У підкласу рибоподібних міног вусики:
один;
дві пари;
немає;
непарні;
розвинуті, три.
31. У підкласу рибоподібних міног спинний плавець є наступним:
один (дві виїмки);
три;
немає;
один зачаточний;
розвинуті, два.
32. У підкласу рибоподібних міног внутрішнє вухо має таку кількість напівкругових каналів:
один (дві ампули);
два;
немає;
відсутній, один зачаточний;
розвинуті, три.
33. У підкласу пластинчастозябрових риб тип черепа є наступним:
хрящовий;
пластинчастий;
уростиличний;
гіостиличний;
аутостиличний.
34. У підкласу пластинчастозябрових риб кількість зябрових щілин є наступною:
1 (2);
3 (6);
5 (10);
6 (12);
7 (14).
35. У підкласу пластинчастозябрових риб клоака:
відсутня;
наявна;
дорзальна;
вентральна;
каудальна.
36. Ключиця у кісткових ганоїдних риб латинським терміном позначається:
Palato quadratum;
Clavicula;
Anus Cloaka.
37. На нижній частині голови кистеперих кісткових риб знаходяться:
зяброві щілини;
хоани;
тіла хребців;
гулярні пластинки;
парні плавці.
38. Скільки ключиць у хрящових ганоїдів:
1;
2;
3;
4;
5.
39. У кісткових костистих риб верхнєпотиличний відділ черепа є:
роговим;
хрящовим;
вапняковим;
кісковим;
косміновим.
40. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать:
Caspiomyzon wagneri;
Prionace glauca;
Chanos chanos;
Rhyncodon typus;
Xiphias gladius.
41. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать:
Carcharodon carcharis;
Prionace glauca;
Chanos chanos;
Galeocerdo cuvieri;
Petromyzon marinus.
42. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать:
Carcharodon carcharis;
Prionace glauca;
Chanos chanos;
Lampetra fluviatilis;
Xiphias gladius.
43. Риби, що належать до оселедцевих акул:
Rhyncodon typus;
Lamna nasus;
Chanos chanos;
Galeocerdo cuvieri;
Xiphias gladius.
44. Риби, що належать до оселедцевих акул:
Rhyncodon typus;
Chanos chanos;
Carcharodon carcharis;
Galeocerdo cuvieri
Xiphias gladius.
45. Риби, що належать до ромбових скатів:
Lamna nasus;
Torpedo marmorata;
Torpedo torpedo;
Raja radiatа;
Prionace glauca.
46. Риби, що належать до ромбових скатів:
Raja clavata;
Torpedo marmorata;
Torpedo torpedo;
Lamna nasus;
Prionace glauca.
47. До дволегеневих дводишних риб належать наступні представники:
латимерія;
неоцератод;
панцирник;
протоптер;
амія.
48. До дволегеневих дводишних риб належать наступні представники:
латимерія;
неоцератод;
лепідосирен;
панцирник;
амія.
49. Серед названих нижче риб до роду осетрів належать наступні:
калуга;
веслоніс;
псефур;
білуга;
севрюга.
50. Серед названих нижче риб до роду осетрів належать наступні:
калуга;
веслоніс;
псефур;
стерлядь;
білуга.
51. Серед названих нижче риб до роду осетрів належать наступні:
калуга;
веслоніс;
шип;
псефур;
білуга.
52. До роду морських оселедців Clupea належать такі представники:
чорноморський оселедець;
волжський оселедець;
балтійський оселедець;
каспійський пузанок;
азовський пузанок.
53. До роду далекосхідних лососів належать наступні представники риб:
кумжа;
форель;
палія;
кунджа;
кіжуч.
54. До роду далекосхідних лососів належать наступні представники риб:
кумжа;
горбуша;
палія;
форель;
кунджа.
55. До роду далекосхідних лососів належать наступні представники риб:
кумжа;
форель;
палія;
чавича;
кунджа.
56. Серед наведених сигових риб нижній рот мають наступні представники:
сніток;
ряпушка;
муксун;
тугун;
пелядь.
57. Серед наведених сигових риб нижній рот мають наступні представники:
щокур;
ряпушка;
пелядь;
сніток;
тугун.
58. Серед наведених сигових риб нижній рот мають наступні представники:
сніток;
ряпушка;
пелядь;
пижьян;
тугун.
59. До роду Abramis належать наступні представники риб:
шемая;
верховодка;
клепець;
верховка;
рибець;
60. Жовтий окунь належить до наступного роду риб:
Lucioperca;
Acerina;
Percarina;
Aspro;
Perca.
61. Вид риб, для якого характерне "легеневе" дихання:
тюлька;
шпрот;
латимерія;
протоптер;
лящ.
62. Вид риби родини Thymallidae за такими ознаками – спинний плавець високий, довгий, включає не менше 17 променів; луска крупна, бокова лінія повна; верхньощелепна кістка не заходить за передню вертикаль ока; зуби на щелепах слабкі:
Thymallus arcticus;
Thymallus labrax;
Thymallus lepechini;
Thymallus thymallus;
Thymallus sp.
63. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли:
Ю. Дгебуадзе;
Ж. Кюв’є;
О. Попова;
Ю.Решетніков;
Й. Короткий;
О. Маркевич.
64. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли:
Ю. Дгебуадзе;
П. Мойсеєв;
О. Попова;
О. Маркевич;
І. Сальвіані.
65. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли:
Ю. Дгебуадзе;
П. Мойсеєв;
Г. Ронделе;
О. Попова;
О. Маркевич.
66. Основи спеціальної іхтіології були створені:
Т. Дементьєвою і Г. Коблицькою;
К. Рульє і О. Поповою;
Р. Бівертоном і С. Холтом;
Г. Монастирським і Ф. Барановим;
О. Державіним і П. Борисовим.
67. Основи спеціальної іхтіології були створені:
Т. Расом і Є. Суворовим;
К. Рульє і О. Поповою;
В. Владимировим і П. Жуковим;
Г. Монастирським і Ф. Барановим;
Р. Бівертоном і С. Холтом.
68. Основи спеціальної іхтіології були створені:
Т. Дементьєвою і Г. Коблицькою;
К. Рульє і О. Поповою;
В. Солдатовим і Л. Бергом;
Г. Монастирським і Ф. Барановим;
Р. Бівертоном і С. Холтом.
69. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли:
Є. Кріксунов;
П. Тюрін;
О. Денісов;
Л. Агассіц;
Г. Майєр.
70. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли:
Є. Кріксунов;
Д. Розен;
О. Денісов;
Л. Агассіц;
П. Тюрін.
71. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли:
Є. Кріксунов;
Л. Агассіц;
О. Денісов;
С. Вейцман;
П. Тюрін.
72. Назва групи в системі П. Белона була наступною:
кити і морські корови;
риби високої форми;
риби без зябрових кісток;
риби низької форми;
дельфіни і тюлені.
73. Назва групи в системі П. Белона була наступною:
кити і морські корови;
риби низької форми;
риби без зябрових кісток;
прісноводні риби;
дельфіни і тюлені.
74. Назва групи в системі П. Артеді була наступною:
костисті риби;
яйцекладні костисті риби плоскої форми;
прісноводні риби;
м’якопері риби;
довгопері риби.
75. Назва групи в системі П. Артеді була наступною:
хрящові риби;
яйцекладні костисті риби плоскої форми;
прісноводні риби;
костисті риби;
довгопері риби.
76. До складу групи ганоїдних риб в системі І. Мюллера належать риби:
хрящекісткові;
пучкозяброві;
відкритоміхурні;
вузькороті;
колючепері.
77. До складу групи ганоїдних риб у системі І. Мюллера належать риби:
пластичатозяброві;
пучкозяброві;
відкритоміхурні;
поперечнороті;
колючепері.
78. До складу групи ганоїдних риб у системі І. Мюллера належать риби:
пластичатозяброві;
пучкозяброві;
відкритоміхурні;
суцільноголові;
колючепері.
79. До складу надкласу дійсних риб у системі Л. С. Берга належать класи риб:
хрящекісткові;
дводишні;
суцільнокісткові;
нижчі риби;
ганоїднокісткові.
80. Системі риб Л.С. Берга відповідають такі назви групи кісткових риб:
Підклас – Osteichthyes;
Надряд – Teleostei;
Надряд – Holostei;
Клас – Osteichthyes;
Надряд – Chondrostei.
81. Системі риб Г.В. Нікольського відповідають такі назви групи кісткових риб:
Підклас – Osteichthyes;
Надряд – Teleostei;
Надряд – Holostei;
Клас – Osteichthyes;
Надряд – Chondrostei.
82. Системі риб Г.У. Лінберга відповідають такі назви групи кісткових риб:
Підклас – Osteichthyes;
Надряд – Teleostei;
Надряд – Holostei;
Клас – Osteichthyes;
Надряд – Chondrostei.
83. У систематиці підродина риб має наступне закінчення українською мовою:
-риби;
-променепері;
-и (і);
-костисті;
-ові (еві).
84. У систематиці надродина риб має наступне закінчення латинською мовою:
-morpha;
-formes;
-oidea;
-oidei;
-ichthyes.
85. У групи безщелепних рибоподібних парні кінцівки:
наявні;
3–4;
4–5;
1–3;
відсутні.
86. У групи безщелепних рибоподібних напівкружні канали:
наявні – 1;
3;
1;
1–2;
відсутні.
87. У класу хрящових риб щілина між щелепною і гіоїдною дугами:
округла;
відсутня;
видовжена;
у вигляді ямки;
у вигляді бризкальця.
88. У класу хрящових риб покриви (луск є наступними:
циклоїдна;
ктеноїдна;
космоїдна;
плакоїдна;
ганоїдна.
89. У підкласу рибоподібних міксін рот:
у вигляді воронки;
з’єднаний з глоткою;
редукований;
відкривається у підглоткову порожнину;
у вигляді щілини.
90. У підкласу рибоподібних міксін очі:
закриті повіками;
редуковані;
розвинуті;
розташовані на виростах;
з’єднані між собою.
91. У підкласу рибоподібних міксін зяброві мішки:
у вигляді воронки;
редуковані;
з’єднані з глоткою;
відкриваються у підглоткову порожнину;
у вигляді щілини.
92. У підкласу суцільноголових риб палатоквадратум:
відкривається зовні;
не злитий із черепом;
прикритий складкою;
злитий із черепом;
відсутній.
93. У підкласу суцільноголових риб зяброві щілини:
відкриваються зовні;
відсутні;
прикриті складкою;
злиті з черепом;
відкриваються у глотку.
94. У підкласу суцільноголових риб тіла хребців:
у вигляді кілець;
у вигляді рогових ниток;
прикриті складкою;
зазвичай присутні;
відсутні.
95. Утворення, які не пов’язані походженням із шкірою риб:
плакоїдна луска;
електричні органи;
ядовиті залози;
хроматофори;
меланофори.
96. Тіло дводишних риб зовні покрите наступним типом луски:
ганоїдна;
плакоїдна;
циклоїдна;
ктеноїдна;
космоїдна.
97. У кісткових ганоїдних риб кількість променів і радіалій у плавцях є наступною:
промені домінують над радіаліями;
променів менше, ніж радіалій;
променів більше, ніж радіалій;
промені відповідають радіаліям;
променів більше на 2, ніж радіалій.
98. У кісткових костистих риб ключиця носить наступну назву:
оперкулум;
рощеп;
клейтрум;
клоака;
клавікула.
99. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать:
Lamna nasus;
Eudontomyzon dandorfi;
Rhyncodon typus;
Sphyrna zygaena;
Mustelus mustelus.
100. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать:
Lamna nasus;
Prionace glauca;
Rhyncodon typus;
Lampetra planeri;
Galeorhinus galeus.
101. Риби, що належать до кархарінових акул:
Mustelus mustelus;
Sphyrna zygaena;
Prionace glauca;
Rhyncodon typus;
Lamna nasus.
102. Риби, що належать до кархарінових акул:
Mustelus mustelus;
Sphyrna zygaena;
Lamna nasus;
Galeorhinus galeus;
Rhyncodon typus.
103. Риби, що належать до хвостоколових скатів:
Raja batis;
Dasyatis pastinaca;
Manta birostris;
Myliobatis aquila;
Raja clavata.
104. Риби, що належать до мантових скатів:
Raja batis;
Dasyatis pastinaca;
Manta birostris;
Myliobatis aquila;
Raja clavata.
105. До однохлегеневих дводишних риб належать наступні представ-ники:
нільський багатопер;
панцирна щука;
кайманова щука;
австралійський неоцератод;
псефур.
106. До однолегеневих дводишних риб належать наступні представники:
нільський багатопер;
панцирна щука;
австралійський рогозуб;
кайманова щука;
псефур.
107. Серед названих нижче риб до роду білуга належать наступні:
Huso huso;
Polyodon spatula;
Scaphirhynchus albus;
Psephurus gladius;
Scaphirhynchus platorhynchus.
108. Серед названих нижче риб до роду білуга належать наступні:
Polyodon spatula;
Scaphirhynchus albus;
Psephurus gladius;
Scaphirhynchus platorhynchus;
Huso dauricus.
109. Серед названих нижче риб до роду веслоносів належать наступні:
Huso huso;
Polyodon spatula;
Scaphirhynchus albus;
Scaphirhynchus platorhynchus;
Huso dauricus.
110. Серед названих нижче риб до роду веслоносів належать наступні:
Huso huso;
Huso dauricus;
Scaphirhynchus albus;
Psephurus gladius;
Scaphirhynchus platorhynchus.
111. До роду каспійсько-чорноморських оселедців Alosa належать такі представники:
сардіна;
сардінопс;
івасі;
сардінелла;
долгінський оселедець.
112. До роду каспійсько-чорноморських оселедців Alosa належать такі представники:
чорноспинка;
сардінопс;
івасі;
сардінелла;
сардіна.
113. До роду каспійсько-чорноморських оселедців Alosa належать такі представники:
сардінелла;
сардінопс;
івасі;
азовський пузанок;
сардіна.
114. До роду гольців належать наступні представники риб:
сіма;
нерка;
чир;
кунджа;
кутум.
115. До роду гольців належать наступні представники риб:
сіма;
нерка;
даватчан;
синець;
кутум.
116. Серед наведених сигових риб кінцевий рот мають наступні представники:
чир;
таймень;
вальок;
вааламка;
сирок.
117. Серед наведених сигових риб кінцевий рот мають наступні представники:
омуль;
таймень;
вальок;
чир;
вааламка.
118. Серед наведених сигових риб нижній рот мають наступні представники:
омуль;
таймень;
тугун;
вальок;
лудога.
119. До роду Rutilus належать наступні представники риб:
ялець;
головень;
кутум;
синець:
клепець.
120. До роду Rutilus належать наступні представники риб:
вирезуб;
головень;
жерех;
синець;
рибець.
121. Мерланг належить до наступного роду риб:
Gadus;
Melanogrammus;
Theragra;
Odontogadus;
Doreogadus.
122. До складу надкласу дійсних риб у системі Л.С. Берга належать класи риб:
хрящекісткові;
однодишні;
суцільнокісткові;
вищі риби;
ганоїднохрящові.
123. У групи безщелепних рибоподібних скелет:
кістковий;
відсутній;
хрящовий або кістковий;
неповний;
хрящовий.
124. Систему риб як водних тварин вперше створив:
Платон;
Кюв’є;
Арістотель;
Артеді;
Лінней.
125. Ознака, не характерна рибам ряду Esociformes:
спинний плавець один, здвинутий у каудальну частину тіла;
відкритопузирні, м’якопері, тіло вкрите циклоїдною лускою;
за характером живлення головним чином зоопланктофаги;
черевні плавці займають абдомінальне положення;
черевні плавці займають торакальне положення.
126. Форма тіла у щуки звичайної:
торпедоподібна;
веретеноподібна;
стрілоподібна;
стрічкоподібна;
кулеподібна.
127. Екзогенне живлення не є:
споживання їжі, що міститься в ікрі;
споживання їжі шляхом поглинання, фільтрації седиментації;
живлення за рахунок симбіонтів (водорості всередині найпростіших та ін.);
споживання гідробіонтами розміщених та завислих у товщі води органічних речовин;
живлення за рахунок сапрофітів.
128. У класу хрящових риб скелет:
хрящекістковий;
кістковий;
хрящовий;
дентиновий;
ізопединовий.
129. До складу елементів будови плакоїдної луски хрящових риб входять:
ганоїн;
ізопедин;
космін;
дентин;
емаль.
130. До складу елементів будови плакоїдної луски хрящових риб входять:
ганоїн;
вітродентин;
космін;
емаль;
ізопедин.
131. Залежно від зовнішньої та внутрішньої будови і величини лопастей типи хвостових плавців у риб є такими:
гіпобатний і діфіцеркальний;
епібатний і протоцеркальний;
епібатний і гетероцеркальний;
гіпобатнирй і протоцеркальний;
ізобатний і гіпобатний.
132. Залежно від зовнішньої та внутрішньої будови і величини лопастей типи хвостових плавців у риб є такими:
гіпобатний і діфіцеркальний;
епібатний і протоцеркальний;
епібатний і ізобатний;
гіпобатнирй і протоцеркальний;
ізобатний і гомоцеркальний.
133. Залежно від зовнішньої та внутрішньої будови і величини лопастей типи хвостових плавців у риб є такими:
гіпобатний і діфіцеркальний;
епібатний і протоцеркальний;
ізобатний і гетероцеркальний;
гіпобатний і протоцеркальний;
ізобатний і діфіцеркальний.
134. Прісноводна риба, яка має плоску форму тіла та більша за розміром:
сарган;
камбала;
манта;
плоскирка;
лящ.
135. Морська риба, яка має плоску форму тіла та більша за розміром:
плітка;
камбала;
манта;
плоскирка;
катран.
136. Для окуня зазначте відповідний типи луски:
космоїдна;
ктеноїдна;
плакоїдна;
циклоїдна;
ганоїдна.
137. Для осетера зазначте відповідний типи луски:
космоїдна;
ктеноїдна;
плакоїдна;
циклоїдна;
ганоїдна.
138. Для скумбрії зазначте відповідний типи луски:
космоїдна;
ктеноїдна;
плакоїдна;
циклоїдна;
ганоїдна.
139. Для латимерії зазначте відповідний типи луски:
космоїдна;
ктеноїдна;
плакоїдна;
циклоїдна;
ганоїдна.
140. Для окуня зазначте відповідний тип хвостового плавця:
епібатний;
гомоцеркальний;
діфіцеркальний;
ізообатний;
гетероцеркальний.
141. Для осетера зазначте відповідний тип хвостового плавця:
епібатний;
гомоцеркальний;
діфіцеркальний;
ізообатний;
гетероцеркальний.
142. Для скумбрії зазначте відповідний тип хвостового плавця:
епібатний;
гомоцеркальний;
діфіцеркальний;
ізообатний;
гетероцеркальний.
143. Для латимерії зазначте відповідний тип хвостового плавця:
епібатний;
гомоцеркальний;
діфіцеркальний;
ізообатний;
гетероцеркальний.
144. У систематиці підродина риб має наступне закінчення латинською мовою:
-inae;
-formes;
-idae;
-oidei;
-oidea.
145. Елементи будови характерні плакоїдній лусці риб:
ганоїн;
космін;
ізопедін;
дентин;
склерити.
146. Елементи будови характерні ганоїдній лусці риб:
ізопедін;
дентин;
вітродентин;
пульпа;
склерити.
147. Елементи будови характерні космоїдній лусці риб:
ганоїн;
дентин;
ізопедін;
склерити;
кісткові пластинки.
148. Елементи будови характерні кістковій лусці риб:
ганоїн;
дентин;
вітродентин;
пульпа;
кісткові пластинки.
149. Латинський термін, яким позначається підвіска (дуг нижньої щелепи у кісткових ганоїдних риб:
Clavicula;
Cluebrum;
Giomandibularae;
Rutilus;
Perca.
150. Основний вид корму, яким живляться дорослі особини кефалі-піленгаса:
детрит;
зоопланктон;
фітопланктон;
нектон;
перифітон.
