Для здійснення землеустрою на новоутворених адміністративних одиницях необхідна актуальна просторова інформація, що є результатом ГІС картографування. Воно передбачає упорядкування наявної інформації про землекористування на основі форми 6-зем, тому виокремлення типів та підтипів землекористування здійснювалося на основі її узгодження з космофотозображенням. Цим способом визначено шість типів використання земель: сільськогосподарські землі, ліси та інші лісовкриті площі, забудовані землі, відкриті заболочені землі, відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, води.
Основним способом отримання просторової інформації стало дешифрування матеріалів ДЗЗ. У процесі дослідження було віддешифровано 25 підтипів землекористування.
Під сільськогосподарськими землями зайнято більше половини (61,59%) території об’єднаної громади. Основна частина цих угідь зайнята ріллею, невелику частину складають луки, сіножаті та пасовища, а також багаторічні насадження, решта землі зайняті господарськими будівлями та дворами, прогонами та проїздами. Найбільше земель сільськогосподарського призначення розташована в північній та центральній частинах сільської ради.
З-поміж сільськогосподарських угідь чітко виділяється такий підтип землекористування, як рілля. Це пов’язано з тим, що вона характеризуються чіткими геометричними межами й тоном забарвлення. Найкраще виділяється рілля на весняних знімках(за рахунок темнішого тону), дещо гірше - на осінніх(після збору урожаю). На літніх фотознімках тон зображення великою мірою залежить від культури, що вирощується на ріллі, але ідентифікувати її дозволяють сліди обробітку. (Рис. 3.8.)
Рис. 3.8. Фрагмент знімка з відображенням ріллі
Однак немає методів, за якими можна було б дешифрувати окремо такі підтипи землекористування, як луки, сіножаті чи пасовища. Оскільки на знімках зафіксований один визначений момент часу, то можна ідентифікувати лише ті території, де на сьогодні здійснюється випас, чи ті території, які були нещодавно скошені. Це не дає повної картини розташування пасовищ і сіножатей, оскільки в літній період процес оновлення рослинного покриву є дуже динамічним, а випас може здійснюватися на декількох ділянках. Тому ці підтипи землекористування було об’єднано в один.
Серед типу землі з лісовим покривом, який займає 11,23 % території досліджуваної сільської ради, виділено такі підтипи землекористування, лісові землі, вкриті лісовою рослинністю, лісові землі не вкриті лісовою рослинністю вирубки, просіки, чагарники, а також лісосмуги (придорожні, полезахисні, водозахисні). Приклади їх виділення зображені на рис.3.4.
Рис.3.4. Фрагмент знімка з відображенням лісового покриву, його елементів та властивостей.
Найкраще ці підтипи ідентифікуються на літніх знімках, проте чіткіші межі вони мають у період, коли відсутнє листя на деревах. Ліс на знімках має відносно темний тон та зернисту структуру фотозображення. Вирубки дешифрують за світлішим тоном, геометрично правильною формою, а також за висотою дерев. Просіки характеризуються значною протяжністю та чіткими прямолінійними межами. У лісових угіддях виділяються землі, не вкриті лісовою рослинністю, вони мають природні межі, позбавлені геометричних форм. Зображення чагарників виглядають безструктурними, аморфними ділянками з темно-сірим зернистим фоном [18]. Лісосмуги різного функціонального призначення (поле-, водозахисні, придорожні) займають 0,31 % території та ідентифікуються за видовженою вузькою формою, а непрямими ознаками в цьому випадку виступає мета їхнього створення.(Рис. 3.5.)
Рис. 3.5. Фрагмент знімка з відображенням лісосмуг
Забудовані землі добре дешифруються за характерною структурою зображення системи вулиць та площ, будинків, представлених геометричними фігурами (зазвичай прямокутниками) різного розміру. Сільські населені пункти характеризуються присадибними ділянками біля будівель, часто неправильним плануванням і розташовуються поблизу річок, струмків, ярів. Зазвичай, від сільських населених пунктів у різних напрямках розходяться польові дороги [18].
У межах типу забудовані землі, які займають 26,18 % території, виділяються такі підтипи, як землі під будинками, дворами, землі промисловості, комерційного використання, громадського використання, землі під дорогами, аеропортами та відповідними спорудами, землі технічної інфраструктури, землі відпочинку та інші відкриті землі, землі зайняті кладовищами.
Останні чітко дешифруються на аерофотознімках (Рис.3.6.) за виразними формами, часто довкола них насаджені чагарникові та деревні насадження. Частка цвинтарів у структурі землекористування досліджуваної території 0,18%.
Рис. 3.6. Вікно ArcGIS при дешифруванні кладовищ
Щодо питання дешифрування господарських об’єктів, то для їх визначення не завжди достатньо лише прямих і непрямих ознак. Деякі об’єкти потребують докладнішого вивчення в польових умовах, оскільки дані дистанційного відображення не дають повної картини про характер використання території. Промислові підприємства дешифруються за виробничими будівлями, складами, високими трубами, під’їзними шляхами (Рис.3.7.).
Рис. 3.7. Фрагмент знімка з відображенням земель промисловості
Також було віддешифровано відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, зокрема яри та інші відкриті землі(Рис. 3.9.). При дешифруванні земель зайнятих водами було виокремлено два підтипи: ставки та річки (Рис. 3.10.). Останні характеризуються звивистістю та природними насадженнями навколо русла. Біля річки віддешифровано також відкриті заболочені землі.
Рис. 3.9. Фрагмент знімка з відображенням яру
Рис. 3.10. Фрагмент знімка з відображенням водних об’єктів
Окрім власне картографічного виокремлення типів та підтипів землекористувань, до складу ГІС-забезпечення входить і тематичне картографування територій. Для оцінки та якісно-кількісного порівняння земельнх ресурсів громади створено серію тематичних карт, що відображають їх структуру в розрізі членів об’єднаної громади.
Таким чином створено картосхеми та картограми масштабу 1:150000 наступної тематики:
Використання шару ПКК дозволить наочно оцінити та проаналізувати земельні ділянки, що вже приватизовані, та ті які можуть бути приватизовані в перспективі. А також ті ділянки які входять до резервного фонду і в перспективі можуть бути передані у користування членам громади.
Геоінформаційне забезпечення територіальної громади полягає в сукупності просторово атрибутивних відомостей та їх відтворення на базі єдиної ГІС платформи. Яка зможе забезпечити всі необхідні операції в процесі управління та функціонування територіальних громад. Також до складу ГІС забезпечення можна віднести і геодезичне забезпечення картографованої території. Згідно інформації сайту ДГМ на території громади є 6 пунктів ДГМ: 2 другого класу і 4 третього класу. А також через її територію проходить нівелірний хід, закріплений на місцевості нівелірними знаками у кількості 10 штук.
