Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Встановлення психологічного контакту




Психологічний контакт — це найбільш сприятлива психологіч­на «атмосфера» допиту, яка сприяє взаємодії та взаємовідносинам між її учасниками, певний «настрій» на спілкування.

Психологічний контакт у допиті передбачає можливість виникнен­ня двох його рівнів:

1) коли допитуваний бажає давати показання та

2) коли його примушують до цього. Такий контакт може йти з нарос­танням, а може гаснути чи раптово виникнути і так само раптово зникнути.

Психологічний контакт завжди має двосторонній характер, його встановлення і підтримання залежать як від слідчого, так і від допиту­ваного, хоча ініціатива повинна належати слідчому. Існує двосторонній контакт, в якому допитуваний відчуває, що він становить для слідчого певний інтерес.

Встановлення психологічного контакту вимагає від слідчого знання психології допитуваного. Він повинен враховувати його індивідуально-психологічні особливості, типологічні якості, психічний стан на мо­мент допиту, життєвий досвід та ін.

Тактичні прийоми, спрямовані на встановлення психологічного контакту з допитуваним, ґрунтуються на використанні даних психоло­гії, логіки та інших наук. У цьому відношенні певний інтерес станов­лять способи впливу на людей, запропоновані Дейлом Карнегі[2]. Він рекомендує шість таких способів:

1) виявляйте щирий інтерес до інших людей; 2) усміхайтеся; 3) пам’ятайте, що для людини звук її імені — найбільш солодкий і найбільш важливий звук людської мови; 4) будь­те добрим слухачем, заохочуйте інших розповідати вам про себе; 5) ведіть розмову в колі інтересів співрозмовника; 6) давайте людям відчути їх значущість і робіть це щиро. Банальність деяких з наведених прийомів є очевидною, однак це не позбавляє їх практичного значення при пев­ній інтерпретації.

Побудова системи тактичних прийомів передбачає необхідність з’ясувати мету встановлення психологічного контакту. Відповідно до мети і процесуального становища допитуваного в системі тактичних прийомів можуть бути виділені такі підсистеми:

1) сприяюча адаптації до обстановки допиту і усуненню небажа­них станів психіки допитуваного:

щодо обвинуваченого (підозрюваного) — уточнення анкетно-біографічних даних; бесіда на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не стосується предмета допиту; демонстрація слідчим поінформо­ваності про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси;

щодо свідка (потерпілого) — повідомлення про мету допиту; бесі­да на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не стосується пред­мета допиту; переконання у невідворотності покарання злочинців;

2) стимулююча установку на необхідність спілкування:

щодо обвинуваченого (підозрюваного) — роз’яснення допитува­ному сутності його процесуального становища; демонстрація перспек­тив ситуації, що склалася; роз’яснення значення щиросердості роз­каяння, інших пом’якшуючих обставин; використання позитивної оцінки окремих якостей особи допитуваного;

щодо свідка (потерпілого) — переконання в необхідності надання допомоги органам розслідування; роз’яснення сутності наслідків вчи­неного злочину або можливості їх виникнення у майбутньому; демон­стрування фотознімків (предметів), пов’язаних із вчиненим злочином та його наслідками; використання позитивної оцінки якостей особи допитуваного.

Наступний тактичний прийом — це бесіда з допитуваним на сторон­ню тему або на тему, що цікавить, але не стосується предмета допиту. Важливе значення у цьому відношенні має вміння слідчого вірно оби­рати тему для бесіди, що визначається знанням інтересів допитуваного, його захоплень, рівнем загальної культури. Бесіди на такі теми дозволя­ють змінити психологічний стан допитуваного, позитивно впливають на обвинуваченого (підозрюваного) незалежно від того, перебуває він у збудженому чи пригніченому стані. Загальмованість, як і схвильованість, зумовлюється напруженням, усунути яке допомагає спілкування. Змі­нюючи тему бесіди, треба знайти таку, яка викличе у допитуваного ін­терес. Допитуваний не повинен відчути, що його «виводять» на зазда­легідь заплановану тему бесіди. Це можна зробити шляхом включення в поле зору допитуваного предметів, пов’язаних з його інтересами, які викликають у нього позитивний емоційний відгук.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-28; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 351 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Студент всегда отчаянный романтик! Хоть может сдать на двойку романтизм. © Эдуард А. Асадов
==> читать все изречения...

2996 - | 2698 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.012 с.