Розвиток співпраці дошкільника з однолітками.

Становлення спілкування та взаємодії дошкільників з ровесниками включає й розвиток їхньої спільної праці. Спільне перебування у дитячому садочку з раннього віку привчає дітей розподіляти спіль- ні місця своєї активності, не заважати один одному. Так, кожна дитина прибирає свій одяг у свою шафку. Перші прояви взаємодії між дошкільниками у ранньому віці ще не носять характеру спільної діяльності. Фактично - це паралельне виконання індивідуальної діяльності кожним з дітей. Спільність по-справжньому проявляється спочатку на рівні окремих дій та пов'язана зі становленням сюжетно- рольової гри, яка за своїм характером носить колективний характер. Маючи певний досвід спільних ігрових дій, діти переносять його і на виконання трудових.

Перші прояви спільності у праці дошкільників- це повідомлення один одному про свої наміри, мотиви і цілі. Згодом виникають елементи взаємодопомоги: у Катрусі впав шарфик, а Максимко підняв його. Дорослий організовує колективні справи: діти прибирають в ігровій кімнаті, на ігровому майданчику. Малюки пишаються виконаним, кожен підкреслює свій внесок: «це я прибрав».
Поява ігор з правилами у старших дошкільників зумовлює їх прагнення керуватися правилами організації спільної праці, виявляється їх здатність до спільного планування своєї роботи з розподілом ділянок роботи та обов'язків, обговоренням послідовності її виконання, узгодженням своїх дій. При цьому діти проявляють зацікавленість не тільки процесом виконання, але й результатом, допомагаючи один одному у процесі досягнення мети, поступаючись частиною матеріалу та знаряддями на користь справи.
На вершині розвитку співпраця дошкільників носить цілком самодіяльний, саморегульований характер. Група дошкільників, що виконує спільну трудову діяльність, становить цілісний організм з досить чіткою статусною та рольовою структурою. Однією з провідних є роль організатора, який водночас виступає діловим та інтелектуальним лідером: з ним радяться, його запитують, виконують його розпорядження. Організатор володіє максимальною ініціативою, часто виступає ініціатором співпраці, визначає ділянки роботи та відповідальних за їх виконання, координує взаємодію між виконавцями, виступає своєрідним арбітром при виникненні суперечок, конфліктів. Як правило, організаторами виступають добре розвинені діти, активні, самостійні, з добре сформованими комунікативними й організаторськими навичками, найбільш умілі у виконанні трудової діяльності.
Становлення такої цілісної дитячої мікрогрупи передбачає підбір її якісного складу. Вже у старшого дошкільника вибір партнера для співпраці виходить за межі критеріїв, пов'язаних з симпатіями чи антипатіями.

Діти беруть до уваги ділові якості ровесників: що вони вміють, хто буде будувати замок з піску - це краще за все виходить у Петрика. Вибір партнера враховує й особистісні якості - такі як агресивність, хвалькуватість, плаксивість. Дітки з такими якостями інколи взагалі виявляються ізольованими серед одноліток.
ВИСНОВКИ про особливості розвитку співпраці дошкільника з однолітками:
- у дошкільника складається спільна з однолітками праця, що сприяє формуванню етичних норм;
- розвиток співпраці у дошкільників полягає у послідовній зміні етапів паралельного виконання, появи спільних дій, самодіяльної співпраці дітей;
- виконання самодіяльної співпраці дітей забезпечується цілісними стійкими дитячими мікрогрупами з чіткою рольовою та статусною структурою.

Вплив спілкування з ровесником на психічний розвиток дошкільника Внесок спілкування і спільної діяльності з ровесником у розвиток дошкільника найбільш помітний у п'ятьох сферах особистості: етичній, пізнавальній, самосвідомості, творчих здібностей, здатності до співпраці. Розглянемо вплив спілкування і спільної діяльності з ровесником на кожну з цих сфер.

1) В етичному розвитку відбувається формування моральних уявлень, гуманного ставлення до інших, позитивної емоційної спрямованості на оточуючих, навичок співпраці й взаємодії з партнером, взаєморозуміння, співпереживання (В. К. Котирло, Ю. О. Приходько).

2) Розвиток пізнавальної діяльності полягає:

а) у засвоєнні здатності до виділення різноманітних поглядів на певне явище чи об'єкт та узгодження цих поглядів між собою;

б) оволодінні логічними операціями заперечення, доведення, аргументації, переконування.

3) У розвитку самосвідомості спілкування і спільна діяльність з ровесником становить неодмінну умову виникнення чимдалі адекватніших оцінок одноліток, а згодом і самооцінки, її когнітивного, емоційного та вольового компонентів.

4) Розвиток творчості, самостійності, ініціативності відбувається за рахунок того, що діти самостійно налагоджують контакти між собою, визначають їх мету, організовують сюжетно-рольову гру, визначають сюжет та розподіляють ролі, підбирають замінники. Висувають власні ініціативи і приймають ініціативи інших. За відсутності заборон з боку дорослого діти мають можливість діяти на свій розсуд.

5) Навички спілкування і спільної діяльності полягають у розвитку навичок соціальної перцепції, узгодження дітьми своїх думок і дій, розробки спільного плану, насамперед, у грі; здатності висловлювати співчуття, надавати взаємопідтримку, робити взаємооцінки; розподіляти іграшки.

ВИСНОВКИ про особливості спілкування дошкільника з ровесником:

- спілкування з дорослим виступає вирішальним, але недостатнім фактором повноцінного, гармонійного розвитку особистості дошкільника;

- спілкування з однолітками є необхідною умовою формування готовності до навчання у школі;

- взаємовідносини дитини з ровесниками значно відрізняються за своїми функціями, змістом, енергетикою від спілкування дитини з дорослими;

- внесок спілкування і спільної діяльності з ровесником у розвиток дошкільника найбільш помітний в етичній, пізнавальній сферах особистості, у розвитку самосвідомості, творчих здібностей, здатності до співпраці.