Особливості пізнавальних процесів дошкільника

Показники	Вік дітей
	Молодший	Середній	Старший
Форма спілкування з дорослими	Позаситуативно-пізнавальне	Позаситуативно-пізнавальне	Позаситуативно-пізнавальне Позаситуативно-особистісне
Форма спілкування з одно­літками	Емоційно-практичне	Ситуативно-ділове	Ситуативно-ділове Позаситуативно-пізнавальне Позаситуативно-особистісне
Мовлення	Словниковий запас слів — 1500—2000 Прості речення Складносурядні речення Складнопідрядні речення простої конструкції Ситуативне Егоцентричне Звуковий аналіз слів в ігровій ситуації	Словниковий запас слів — 2500—3000 Словотворчість Структура простих речень ускладнена (з однорідними членами) Поширені речення Контекстне Звуковий аналіз слів поза ігро­вою ситуацією	Високий рівень розвитку Словниковий запас слів — 4000—4500 Виникнення словотворчості Пізнавальне Внутрішнє Повний звуковий аналіз слів (оволодіння читанням і письмом)
Увага	Момовільна Зародження довільної	Мимовільна Довільна починає формуватися	Мимовільна Довільна Післядовільна Оволодіння способами організації своєї уваги
Відчуття і сприймання	Розглядання предмета, Виділення окремих частин і ознак Підвищення гостроти зору на 15-20% Уявлення про напрямок простору пов’язані з власним тілом (щодо правої руки) Орієнтується у часі	Планомірне і послідовне обстеження Підвищення гостроти зору на 15-20% Уявлення про напрямок простору щодо інших осіб і предметів	Систематичне, планомірне обстеження й опис предмета Підвищення гостроти зору на 25-30% Гострота зору у з рази вища, ніж у молодших дошкільників Орієнтування у просторі не залежить від власної позиції Спираються на суттєві ознаки у визначенні часу
Мислення	Наочно-дійове Зародження наочно-образного Слабо виражена пізнавальна активність («хто?», «що?», «який?»)	Наочно-схематичне Наочно-образне Пізнавальна активність («чому?»)	Наочно-образне Словесно-логічне Зростання пізнавальної активності («для чого?»
Пам’ять	Мимовільне запам’ятовування і відтворення Зародження довільної	Мимовільна Довільна починає формуватися Довілье відворення виникає раніше від довільного запам’ятовування	Мимовільна Формується довільна Застосвання спеціальних прийомів запам’ятовування
Уява	Мимовільна Зародження довільної Лише відтворювальна Образи уяви нестійкі Тривалість гри – 10-15 хв.	Мимовільна Довільна починає формуватися Розвивається стійкість Переважає відтворювальна Тривалість гри – 40-50 хв.	Мимовільна Довільна Стійкість зростає Відтворювальна повніше і чіткіше відображає дійсність Зростають творчі прояви Мрії про майбутнє Тривалість гри – декілька годин і навіть днів

Перехід до внутрішньої, порівняно вільної від зовнішньої діяльності уяви, який відбувається у результаті розвитку гри, стимулює творчу активність: діти складають віршики, казки; втілюють свій творчий потенціал у малюванні, конструюванні, музичній діяльності. Такі їх творчі прояви потрібно заохочувати, поступово прищеплюючи критичний погляд на результати творчості. У дошкільних закладах, сім'ях нерідко заводять спеціальні папки, альбоми, де зберігають створені дітьми вдалі малюнки, казки.

Важливим чинником розвитку уяви дитини є організація предметного середовища, включення до нього як знайомих предметів з певними функціями, так і неспецифічних, напівфункціональних: коробки, котушки, клаптики тканини, паперу, шишки, гілочки, жолуді тощо. Діючи з ними, наділяючи їх різними значеннями в різних ситуаціях, використовуючи варіативно, дитина інтенсивно засвоює принципи і механізми заміщення.

Розвиток уяви пов'язаний із засвоєнням норм рідної мови, адже слово допомагає дитині уявити і перетворити предмет за його відсутності.

Основою уяви є уявлення, власний досвід дошкільника. Тому дорослі мають навчати дитину способів і засобів створення образів, розвивати її комбінаторні здібності. Як правило, з цією метою використовують розрив реальних зв'язків шляхом включення об'єктів у нестандартні їм ситуації, наділення їх невластивими функціями, поєднання різноманітних об'єктів у новий образ.

Дитину необхідно вчити формулювати різні за складністю задуми і реалізовувати їх насамперед у продуктивних видах діяльності. Попереднє формулювання їх у розгорнутому мовленні із зазначенням того, що і як буде зроблено, надає процесу створення нових образів цілеспрямованості, відповідно організовує творчу діяльність.

Збагачує уяву і формування критичності мислення ("Так буває чи ні?"), критичне ставлення до образів власної фантазії.

Керівництво уявою вимагає від дорослого створення проблемних ситуацій, що не мають однозначних способів розв'язання. Упродовж дошкільного дитинства позиція дорослого у спілкуванні з дитиною змінюється. Добре, якщо він у взаємодії з молодшим дошкільником займає позицію людини, яка багато не знає, не вміє, намагаючись за допомогою адресованих дитині реплік і запитань порушити шаблони її мислення, показати, що одне і те саме завдання можна виконувати по-різному. Для 4-5-річної дитини стимулом є змагання з однолітками, яким керує дорослий: "Хто придумає цікавіше?", "Хто придумає інакше, ніж у товариша?". Старшим дошкільникам потрібно створити такі умови, щоб вони відчули свою відповідальність за навчання молодших дітей, розповідали їм казки, показували інсценівки, організовували ігри.

Розвиток уяви іноді може породжувати дитячі страхи, внаслідок чого діти бояться темряви, скелетів тощо. Ці страхи дитини є супутниками і своєрідними показниками розвитку уяви. Тому потрібно дуже уважно ставитися до вражень, які отримує дитина, дбати, щоб вони відповідали її віку, особливостям нервової системи. Адже за певних обставин страх може перерости у невроз, для подолання якого потрібна допомога дитячого невропатолога або психіатра. Крім того, ще одна небезпека полягає у тому, що, поринаючи у світ уявлень, дитина може почати жити своїми фантазіями, мріями, не втілюючи їх у життя.

Дорослий повинен не тільки створювати умови для прояву уяви дітей. У процесі організації і керівництва їх діяльностю слід активно впливати на розвиток цього процесу, запобігати небезпекам, збагачувати уявлення дошкільників, навчати їх ефективним прийомам маніпулювання образами уяви, використовувати спеціальні вправи для її стимулювання.

ЗАПИТАННЯ. ЗАВДАННЯ

1. У чому полягають особливості уваги дітей дошкільного віку?

2. Охарактеризуйте мимовільну і довільну увагу дитини дошкільного віку і умови їх формування. Яка роль післядовільної уваги дошкільників?

3. Назвіть і обгрунтуйте способи управління увагою дошкільників у процесі ігрової і навчальної діяльності.

4. Дайте характеристику властивостям уваги.

5. Розкрийте взаємозв'язок психічних процесів дитини з розвитком її мовлення.

6. Охарактеризуйте функції мовлення дошкільників.

7. Прокоментуйте особливості сенсорного розвитку дітей дошкільного віку.

8. Проаналізуйте специфіку сприймання дошкільниками простору і часу.

9. У чому виявляються особливості художнього сприймання дітей дошкільного віку? Що впливає на його ефективність?

10. Охарактеризуйте основні новоутворення дитини від 3-х до 6-ти-7-ми років, що визначають розвиток її мислення.

11. Проаналізуйте розвиток наочно-дійового мислення дітей дошкільного віку.

12. Розкрийте особливості наочно-образного мислення дошкільника. Які стадії у своєму розвитку воно проходить?

13. Які чинники сприятимуть пришвидшенню вікового переходу від наочно-образного мислення до логічного?

14. Яку роль відіграє ставлення дорослого до дитячих запитань у розвитку мислення?

15. Прокоментуйте види діяльності дитини, які необхідно використовувати для розвитку її мислення.

16. У чому полягають особливості розвитку пам'яті дітей дошкільного віку?

17. Обгрунтуйте значення мимовільної пам'яті у психічному розвитку дошкільника.

18. Охарактеризуйте основні етапи та умови розвитку словесно-логічної пам'яті дошкільника.

19. У чому полягають особливості формування уяви дошкільника? У яких видах діяльності вона проявляється найяскравіше?

20. Які умови забезпечують формування творчої уяви дошкільника?