Економічні перетворення та реформи у зарубіжних країнах у післявоєнний період (1939-1970 рр.).

Результатом війни було знищення господарств Німеччини, Франції, Японії.Частково було знищено господарство Англії. Крім прямих військових зруйнувань піддавалося зносу виробниче обладнання, машини і механізми, припинилося оновлення виробничих потужностей. У США було здійснено технологічний прорив.

Після другої світової війни розпочалося відродження ринкових господарств розвинутих європейських країн шляхом їхньої американізації. Вона мала кілька важливих напрямків: американізація світової валютної системи; вивіз американських товарів, широкомасштабне кредитування.В повоєнний час економ. становище країн Західної Європи було катастрофічним і негативно впливало на світову економіку. Англія та Франція втратили свої колонії.Німеччина. Швидкій відбудові в значній мірі зобов’язана грошово-ціновій реформі німецького уряду, яка зупинила інфляцію, сприяла ліквідації “чорного ринку”. Цьому сприяло:збереження промислового потенціалу західної частини країни;- було вдосталь дешевої робочої сили,;- заміна застарілого обладнання;- великий попит на всі види промислової продукції. Засновником“економічного дива” був Л.Ерхард, який створив теорію “соціального ринкового господарства”, в якій вдало поєдналась особиста ініціатива підприємців, вільна конкуренція з елементами державного регулювання.Японія. Економічному піднесенню сприяло:- введення антимонопольного законодавства;- зменшені податки на підприємницьку діяльність;- американська допомога;- японці використовували зарубіжні досягнення, закуповуючи патенти і ліцензії на наукові відкриття, передові технології.Англія. Під час ІІ світової дуже постраждала економіка. Черчіль виробив надзвичайні заходи щодо переведення мирної економіки на воєнний лад. Для того, щоб хоч якось покрити борги, Англія залучила приблизно третину своїх закордонних капіталовкладень, особливо з колоніальних країн.ФранціяВійна і окупація завдали Франції значних збитків,продукція сільського господарства знизилась. Франція залишилась без військового і торгового флоту. До того ж Франція втратила свої колонії: Індокитай, Сірію, Ліван, які добилися незалежності.

Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та США у 50 – 70-ті роки XX ст.

НТП після ІІ світової війни пішов такими високими темпами, що перетворився в справжню, третю науково-технічну революцію. В ході цієї революції наука стала безпосередньою виробничою силою суспільства. Серед головних компонентів НТР – найширше застосування електроніки і компютерів, реактивної техніки, ядерної енергії, генної інженерії в біології. НТР відкрила нову еру в розвитку машинного виробництва – автоматизацію виробничих процесів. В результаті застосування досягнень науки сільське господарство перетворилося на індустріальну галузь. Це дозволило зняти продовольчу проблему у більшості країн.

Результати НТР стали технологічною та інформаційною основою перетворення індустріальної економіки в постіндустріальну. Якщо в індустріальну – машинна техніка, то на постіндустріальній стадії таким ресурсом стає знання, інтелект. Метою стає не кількість вироблених благ, а їх якість, а в ширшому розумінні – якість життя.Відповідно провідна сила не селяни і робітники, а представники інтелектуальних професій. Концепції: Ф.Т.Друкера – розширення зайнятості працемістких в-цтва галузей масового в-цтва із високим заробітком працівників.Розширення споживчого кредиту, зростання потреб сімей у товарах тривалого користування. Європейські концепції – розвиток в-цтва шляхом вдосконалення техніки та запров. індустріалізації.

План Маршалла та його внесок у відродження післявоєнного господарства країн Західної Європи.

Від останньої третини XIX ст. до початку 1930-х років, за винятком років Першої світової війни, існувала міжнародна валютна система, відома як золотий стандарт. Фактор війни підірвав фінансово-грошову сферу та інвестиційну складову націон. економік європ. цивілізаціі. Для цього було розроблено так званий план Маршала (1948-1951 р.) Серед причин виникнення плану Маршалла: уповільнені темпи повоєнного екон відродження Зах Європи, посуха й низький урожай 1947 року; скорочення міжнар товарообігу та дефіцит товарів як наслідок валютного контролю у довоєнний та воєнний періоди, а також дотримання збалансованих двохсторонніх торгов. потоків; брак америк валюти («доларовий голод») для подолання товарного дефіциту; брак інвестицій. Допомогу надавали з федерального бюджету США у вигляді безоплатних субсидій і позик. За цим планом США видали 17 млрд доларів, основну частку з яких (60 %) отримали Англія, Франція, Італія, ФРН. План Маршалла передбачав тимчасове припинення дії принципів екон лібералізму. Передбачалося зосередитися на виконанні таких завдань: модернізація інфраструктури, збільшення обсягів виробництва, більш рівномірний розподіл важкої індустрі, грошова і фінансова стабілізація. Наслідки:1. промислова реконструкція країн та поновлення транспортної інфраструктури Західної Європи. 2. модернізації індустріального й с/г обладнання. 3. внутрішньоєвроп розрахунки та розрахунки із боргами країн Західної Європи. 4 розширення світової торгівлі зі специфікою до відкриття європ ринку збуту для США і Канади. 5. було усунено загрозу комунізму для Зах Європи.