Управління морально-психологічним забезпеченням застосування військ

Починаючи розгляд третього навчального питання, хотілося б нагадати, що управління військами – це цілеспрямована діяльність командира, штабу й інших органів управління з підтримання бойової, мобілізаційної готовності і боєздатності військ як у мирний час, так і під час мобілізаційного розгортання, підготовки їх до бойових дій та керівництво ними при виконанні поставлених завдань, із метою забезпечення максимальної ефективності використання їх бойових можливостей з мінімальними втратами своїх військ у ході бойових дій.

Під організацією й управлінням морально-психоло-гічним забезпеченням розуміють систему узгоджених управлінських та організаційних дій, які поєднані єдиним задумом, здійснюються органами військового управління всіх рівнів на підставі відповідних принципів і спрямовані на оптимізацію структури, змісту і технологій морально-психологічного впливу на військовослужбовців.

Згідно з діючими керівними документами з питань застосування військ управління морально-психологічним забезпеченням здійснюється у загальній системі управління підготовкою та застосуванням військ та їх всебічним забезпеченням під час підготовки та ведення операцій (бойових дій) із відповідних пунктів управління.

Технологія управління морально-психологічним забезпеченням складається з низки послідовних операцій:

· визначення мети, завдань і змісту морально-психоло-гічного забезпечення;

· прогнозування його наслідків;

· планування, підбір, розстановка виконавців і доведення до них завдань;

· організація взаємодії в інтересах морально-психоло-гічного забезпечення;

· організація отримання та доведення інформації;

· здійснення контролю і перевірка виконання;

· корегування заходів відповідно до отриманих результатів;

· підбиття підсумків.

Організаційною основою проведення МПЗ є його стратегія та технологія: тактика, методика і процедура використання засобів, сил і можливостей. Усі ці елементи приводить у певну систему методика, тобто докладний і чіткий алгоритм організації та проведення конкретних заходів МПЗ. Вона передбачає:

· планування МПЗ конкретного виду бойових дій;

· докладне з’ясування принципів, змісту, прийомів, способів і засобів його реалізації;

· чітке визначення основних етапів, часу проведення та виконавців;

· практичну реалізацію запланованих заходів;

· контроль;

· організацію взаємодії між різними органами в його інтересах.

Технологія управління застосовує прийоми, методи, засоби і форми, за допомогою яких здійснюється морально-психологіч­ний вплив на військовослужбовців, прямий і зворотний зв’язок організаторів морально-психологічного забезпечення з особовим складом.

У кожному конкретному випадку технологія управління морально-психологічним забезпеченням є наслідком творчої роботи командирів, штабів, органів з виховної та соціально-психологічної роботи.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснюють Міністр оборони України, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі видів ЗС України, командири армійських корпусів, командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них завдань.

Командувачі, командири (начальники) несуть відповідальність за формування та підтримку в особового складу необхідних морально-психологічних і бойових якостей. Будь-який командир як єдиноначальник несе повну відповідальність за організацію, проведення і результати цього складного психолого-педагогічного явища. Це керівництво він здійснює через свого заступника з виховної та соціально-психологічної роботи.

Командири (начальники):

- реально оцінюють обстановку та чинники, які впливають на морально-психологічний стан військ і населення в районі бойових дій;

- з урахуванням пропозицій органу з виховної та соціально-психологічної роботи приймають рішення щодо морально-психологічного забезпечення бойових дій;

- визначають порядок застосування штатних сил і засобів морально-психологічного забезпечення;

- визначають порядок залучення і застосування сил і засобів родів військ і служб, а також використання місцевої інфраструктури в інтересах морально-психологічного забезпечення бойових дій;

- встановлюють обсяги, спосо­би і порядок доповідей оцінки соціально-політичної обстановки, морально-психологічного стану особового складу та пропозицій щодо морально-психологічного забезпечення бойових дій;

- особисто затверджують план і розпорядження щодо організації морально-психологічного забезпечення бойових дій.

Заступники командувачів (командирів) з виховної та соціально-психологічної роботи є безпосередніми організаторами морально-психологічного забезпечення та відповідають за його стан. Під час планування та організації заходів морально-психологічного забезпечення вони зобов’язані:

- постійно знати стратегічну, оперативну (тактичну) і воєнно-політичну обстановку, соціально-політичні та психологічні умови в районах бойових дій військ, МПС військ, всебічно їх оцінювати, розробляти пропозиції з МПЗ бойових дій;

- особисто або через свій апарат доводити до підлеглих завдання з МПЗ;

- здійснювати контроль за їх виконанням, безперервно керувати його силами та засобами;

- розподіляти офіцерів структур з гуманітарних питань на період бойових дій по елементах бойового порядку;

- особисто брати участь у проведенні заходів із МПЗ у військових частинах і підрозділах;

- доповідати командиру (начальнику) про проведені заходи.

Практично, МПЗ тою чи іншою мірі займаються всі офіцери, прапорщики, сержанти, які мають відношення до організації та проведення бойової підготовки, підтримання постійної бойової та мобілізаційної готовності, планування і ведення бойових дій.

За будь-яких умов організація та методи роботи повинні забезпечувати: тверде і безперервне керівництво МПЗ; узгоджену діяльність структур із гуманітарних питань усіх рівнів; надання підлеглим якомога більше часу для безпосередньої підготовки до виконання завдань; оперативне реагування на зміну обстановки; найефективніше застосування сил і засобів МПЗ під час бойових дій.

Органи з виховної та соціально-психологічної роботи ЗС України підтримують взаємодію з відповідними органами Державної прикордонної служби, Внутрішніх військ, сил Цивільної оборони Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органами Служби безпеки України.

Підставою для прийняття будь-якого управлінського рішення є відповідна інформація.

Рішення стосовно морально-психологічного забезпечення приймається на підставі збору, узагальнення й оцінювання наступної інформації:

- наявного морально-психологічного стану своїх військ і населення, а також військ і населення противника;

- морально-психологічної обстановки, яка складається із соціально-політичної обстановки в районах розташування та застосування військ, екологічної, природно-кліматичної обстановки;

- інформаційно-психологічного впливу противника.

При цьому враховується воєнно-політична й оперативна обстановка.

Соціально-політична обстановка включає оцінку соціально-економічної, політичної, етнічної, релігійної, демографічної та криміногенної обстановки.

Під час оцінювання морально-психологічного стану військ враховуються кількісно-якісні показники укомплектованості, наявності зброї, боєприпасів, матеріально-технічного забезпечення, рівень вишколу особового складу, наявності у нього бойового досвіду.

Під час визначення інформаційно-психологічного впливу противника оцінюється склад сил психологічних операцій противника, тактико-технічні показники засобів впливу, їх уразливість, основні канали розповсюдження інформації, можливі об’єкти впливу, інформаційно-комунікаційна мережа нашої країни в районах розташування та застосування військ, можливість її використання в інтересах інформаційно-психологічної протидії, наявність технічних засобів протидії впливу противника на наші війська.

Планування морально-психологічного забезпечення здійс­нюється у загальній системі планування застосування військ (сил) та їх всебічного забезпечення.

Під час підготовки і ведення бойових дій необхідно всебічно враховувати вплив людського фактора і вміло використовувати його для успішного виконання поставлених завдань.

Висновки

Закінчуючи розгляд навчальних питань лекції, ми можемо зробити наступні висновки:

1. У ЗС України морально-психологічне за­безпечення, поряд із оперативним, технічним, тиловим і медич­ним забезпеченням, є об`єктивною необхідністю, яка сприяє підтриманню високої боєготовності та боєздатності військ (сил).

2. МПЗ спрямовано на підтримання високої боєздатності та готовності військ до виконання бойових завдань шляхом створення високого МПС власних військ і забезпечення морально-психологічної переваги над військами противника.

3. Вирішення завдань, що стоять перед військами, із заданою ефективністю можливе за умов надійного функціонування системи їх морально-психологічного забезпечення, як одного з видів всебічного забезпечення військ.

4. Подальше вдосконалення морально-психологічного забезпечення відповідає сучасним світовим і вітчизняним поглядам на цілі та способи ведення війни і військового будівництва. Воно повинно здійснюватись за напрямами:

- розвиток нормативно-правової бази морально-психологічного забезпечення;

- розробка та впровадження у військах новітніх технологій інформаційно-психологічного впливу на особовий склад, забезпечення його психологічної стійкості;

- удосконалення організаційно-штатних структур органів з виховної та соціально-психологічної роботи;

- підвищення рівня морально-психологічної підготовки військ;

- розробка та впровадження нових технічних засобів виховання;

- внесення у практику військ єдиного понятійного апарату морально-психологічного забезпечення;

- розширення міжнародного співробітництва з цих питань.

Питання для самоконтролю

1. Визначення морально-психологічного стану.
2. Що таке морально-психологічний потенціал?
3. Від чого залежить зміст морально-психологічного забезпечення?
4. Як умовно можна поділити об’єкти морально-психологічного забезпечення?
5. Що таке морально-психологічний супровід бойових дій?