Проектування вузлів мережі

Головною метою даного етапу є визначення типів вузлів МД, їх розташування у ієрархії елементів МД та оснащення їх необхідним обладнанням та персоналом. На цьому етапі також починається формування організаційної структури мережі (схеми розташування робочих місць експлуатаційного персоналу).

Вузлом мережі зв’язку прийнято називати сукупність основного та допоміжного технологічного обладнання, а за необхідності, і обслуговуючого персоналу, розташовану на перетині ліній зв’язку. Вузол зв’язку забезпечує переформування лінійних сигналів і перерозподіл інфомаційних потоків, що переносяться лінійнми сигналами по лініях зв’язку, технічне обслуговування обладнання та прилеглих до вузла ділянок ліній зв’язку, а також експлуатаційне обслуговування зв’язків та інформаційних потоків, що проходять через вузол.

В залежності від розташування вузла в мережі та виконуваних головних задач, вузли класифікують наступним чином: міжміські, опорно-транзитні, місцеві (граничні), розподільчі (периферійні), кінцеві. Кінцевим вузлом або мережним закінченням слід вважати розташоване в приміщенні користувача обладнання, за допомогою якого формується стик “користувач-мережа” (UNI –User-Network Interface). У користувача за цим стиком може бути або один-єдиний інфоприлад (наприклад, звичайний телефон, ІР-телефон, комп’ютер), або мережа приміщень користувача з кількома підключеними до мережі інфоприладами, або ціла офісна мережа з багатьма інфоприладами. В залежності від наявності і ролі обслуговуючого персоналу на вузлі, розрізняють обслуговувані і необслуговувані (виносні, малообслуговувані) вузли, центральний (керуючий) вузол мережі, провідні та керовані (низові) вузли.

Для проектованої МД доцільно прив’язувати розташування вузлів до вузлів існуючих мереж зв’язку, наприклад, до вузлів міської телефонної мережі загального користування (ТМЗК). Однак, в залежності від технологічних особливостей МД, може з’являтися необхідність організації нових типів вузлів. Так, наприклад, для мікрохвильових систем радіодоступу LMDS необхідна організація нових виносних вузлів у висотних будинках міста для базових станцій. Для забезпечення високих швидкостей передачі у МД за технологією Ethernet необхідно організовувати виносні вузли у розподільчих шафах, розподільчих муфтах, розподільчих коробках, в приміщенні користувача.

Види і об’єм обладнання та чисельність персоналу вузла, виробнича площа вузла визначаються виконуваними вузлом функціями. Нижче наведено перелік основних з них і види засобів, що необхідні для їх виконання.

1) Трактостворення – системи передачі, крос-конектори, оптичні мультиплексори. Для багатьох сучасних вузлів МД, за умови невеликих відстаней між вузлами і пропускної здатності трактів до 10 Гбітс, таке обладнання окремо не застосовується, а входить до комутаційного обладнання вузла у вигляді лінійних блоків (модулів). Однак, і в цьому разі, необхідне застосування у складі вузлів окремого оптичного кросового обладнання для забезпечення більш зручної експлуатації кабелів та вузлового обладнання, для підвищення загальної надійності і стійкості МД.

2) Розподіл інформаційних потоків – цифрові станції комутації мереж ISDN і B-ISDN, комутатори пакетів, маршрутизатори, концентратори, мультиплексори для інших видів мереж.

3) Стикування з іншими мережами – шлюзи, мости.

4) Надання інформаційних послуг – сервери, програмне та інформаційне забезпечення.

5) Технічне обслуговування – вбудоване і окреме обладнання автоматичного та ручного контролю стану ліній, виносних вузлів, вузлового обладнання; запчастини, інструменти і приналежності (ЗІП), у тому числі, й набір усіх типів змінних блоків обладнання вузла і підпорядкованих йому виносних вузлів; ремонтні майстерні, дільниці чи центри (або окрема стаття витрат на ремонт і поновлення ЗІП на підприємствах-виробниках, у тому числі, закордонних); транспортні засоби для оперативного відновлення дії зв’язків після пошкоджень на лініях, виносних вузлах або у користувачів; технічний та інженерний персонал.

6) Експлуатаційне обслуговування – сервери, робочі станції, програмне забезпечення для управління мережею і мережевим бізнесом, для обліку її роботи, для взаємовідносин і розрахунків з користувачами та з суміжними мережами зв’язку; операторський (диспетчерський) та інженерний персонал.

7) Безперебійне електроживлення – автомати перемикання фідерів електропостачання (основного і першого резерву – від електромереж загального енергопостачання та другого резерву – від вузлової (власної) дизель-електростанції), випрямлячі, акумуляторна батарея, резервна дизельна електростанція; система електроживлення вузла повинна бути розрахована на живлення обладнання вузла, підпорядкованих виносних вузлів, а також телефонних апаратів у приміщеннях користувачів; технічний персонал системи безперебійного електроживлення.

8) Життєзабезпечення вузла – система охорони (служба безпеки, у тому числі, й інформаційної), системи кондиціонування повітря, освітлення, водопостачання і водовідведення, приміщення для персоналу, виробничі меблі і т.п.; забезпечуючий персонал.

9) Адміністрування – засоби службового зв’язку, оргтехніка, офісні меблі і т.п.; адміністративний персонал.

В реальному проектуванні мереж необхідність у окремих функціях вузла і показники їх обсягу визначаються для кожного з вузлів МД окремо, орієнтуючись на його місце в МД, конфігурацію його зв’язків та пропускну здатність. В курсовому проекті, виходячи з припущення про рівномірний розподіл користувачів по території міста, а також з заданої технології МД та розрахованої пропускної здатності окремих елементів мережі, необхідно лиш визначитись з окремими типами вузлів. Для кожного типу вузла необхідно прийняти рішення про виконувані даним типом вузла функції, про їх обсяг, та визначити у вигляді переліків (специфікацій) види та кількості окремих видів обладнання на кожному окремому типу вузла. Крім того, необхідно визначити також кваліфікацію та кількість персоналу на вузлах, що обслуговуються.