Гуманітарного університету

Назва таблиці

Головка			Заголовки граф
				Підзаголовки граф




	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується підмет), – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути якомога коротшим. Треба уникати повторів тематичного заголовка в заголовках окремих граф, не варто одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У цифрових таблицях числа, що містять більше як чотири знаки, мають розділятися інтервалом в один знак на класи по три цифри в кожному (за винятком чисел, що позначають номери та календарні роки). Класи цифр у графах мають бути вирівняні вертикально.

Примітки та виноски до таблиць друкують безпосередньо під відповідною таблицею. Виноски до цифр у таблиці мають позначатися лише зірочкою.

Заголовки граф пишуть з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними. Заголовки (як підпорядковані, так і головні) мають бути максимально точними і простими. В них не повинно бути слів або розмірностей, що повторюються. Висота рядків – не менше 8 мм. Слід визначитися, чи доцільно включати в таблицю графу “Примітки”. Вона потрібна лише тоді, коли містить дані, що стосуються більшості рядків таблиці.

5.4.8. Таблицю розміщують в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

5.4.9. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступний аркуш. При цьому слово “Таблиця”, її номер і назву вказують один раз над першою частиною таблиці, а над іншими (перенесеними) пишуть слова “Продовження табл.” і вказують її номер, наприклад: “Продовження табл. 1.2”, і повторюють головку. Якщо головка громіздка, її можна не повторювати. У такому разі пронумеровують графи і переносять цю нумерацію на наступну сторінку. Заголовок таблиці не повторюють.

5.4.10. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну над одною в межах тієї самої сторінки. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її боковину.

5.4.11. Якщо той самий текст в графі таблиці вживається кілька разів і складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Сказане не стосується повторень цифр, математичних і хімічних символів тощо. Коли якийсь із рядків не містить тексту, цифрових або інших даних, в ньому ставлять прочерк.

Приклад



			Таблиця 2.3

Окремі показники ефективності роботи підприємства

№ п/п	Назва показника	Одиниці виміру	Квартали	Відхилення, +/-	Темп росту, %
І кв.	II кв.	III кв.	II кв.	III кв.	II кв.	III кв.

	Товарообіг	тис. грн		2242,9	2561,7	-900,9	315,8	96,1	114,2
	Дохід валовий із ПДВ	тис. грн	731,7	702,5	783,8	29,2	81,2		111,6
	Дохід валовий без ПДВ	тис. грн	627,2	602,2	671,8	-25	96,6	96,6	111,6
	Прибуток чистий	тис. грн		304,4	648,7	7,9	334,2	135,3	212.9



		Продовження таблиці 2.3


Середньооблікова кількість персоналу	чол.				-2		99,3	100,4
Фонд оплати праці	тис. грн		215,5	231,5	1,5		100,7	107,4
Продуктивність праці	тис. грн	8,5	8,2	9,3	-0,3	1,1	96,5	113,4
Середня заробітна плата	тис. грн	0,78	0,79	0,85	0,01	0,05	101,3	107,6
Прибуток на 1 грн ФОП	тис. грн	0,05	0,2	0,4	0,15	0,2
Товарообіг на 1 грн ФОП	тис. грн	10,9	10,4	11,1	0,5	0,7	95,4	106,7

5.4.12. Усі наведені в таблицях дані мають бути достовірними, однорідними і порівнянними, в основу їх групування покладають лише суттєві ознаки.

5.4.13. Наводити в дипломній (курсовій) роботі треба лише ті таблиці, які неможливо передати звичайним текстом.

5.4.14. У роботах дуже часто використовують спрощені таблиці-висновки. Висновок, як правило, містить боковик, та одну чи дві графи (стовпчики). Висновок дають без заголовка, якщо він є безпосереднім продовженням матеріалу і граматично пов'язаний із вступною фразою тексту; і з заголовком, якщо висновок має самостійне значення. Наведемо приклад, коли висновок слід давати без заголовка, оскільки він випливає з тексту, що передує самому висновку:

… скоєно злочинів організованими групами у фінансово-кредитній системі 304. З них:

У банківській сфері 164

У зовнішньоекономічній діяльності 95

У сфері приватизації 45

Так само було виявлено 3286 осіб, які скоїли злочини в складі організованих злочинних груп. У них було вилучено:

Вогнепальної зброї 257

Наркотичних засобів (у грамах) 123787

Автомобілів 149

5.5. Загальні правила подання формул

5.5.1. Формули та рівняння і розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки, відділяючи їх від тексту зверху і знизу, а також одне від одного інтервалом не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять в інший після знаків рівності (=), плюс (+), мінус (-), множення (х), ділення (:).

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують безпосередньо в рядках тексту.

Розшифровку значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони у формулі зазначені. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки, потім вказують символ, ставлять тире і записують пояснення з маленької літери. Пояснення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка; кожний рядок завершують крапкою з комою, а останній – крапкою.

Приклад

Цитата в тексті: “ … тоді сила, яка діє на Місяць з боку іншої планети, буде дорівнювати

, (1.3)

де G = 6,673·10^-11 Н·м²·кг^-2 – гравітаційна стала;

m – маса Місяця;

– радіус-вектор, проведений від планети до Місяця;

r_ПМ – його довжина.

5.5.2. Формули в дипломній (курсовій) роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу.

5.5.3. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

5.5.4. Нумерувати рекомендується лише ті формули, на які у подальшому є посилання у тексті.

5.5.5. Номер, який не вміщується в одному рядку з формулою, переносять у наступний, нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують ззовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

5.5.6. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться посередині групи формул і звернене в бік номера.

Необхідно знати і правила пунктуації в тексті з формулами. Загальне правило тут таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою, що ставляться безпосередньо за формулою перед її номером.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять посередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, розділові знаки можна не ставити.

5.6. Загальні правила подання приміток і виносок

5.6.1. Примітки вміщують в роботі за необхідністю пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.

5.6.2. Примітки розташовують безпосередньо після (нижче) тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

5.6.3. Якщо примітка одна, то її не нумерують. Слово “Примітка” друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюючи. Після слова “Примітка” ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки. При цьому рекомендується використовувати шрифт меншого розміру, ніж той, яким надруковано основний текст.

Приклад

Примітка. Текст примітки.

5.6.4. Декілька приміток нумерують послідовно, в межах однієї сторінки, арабськими цифрами з крапкою. Після слова “Примітки” ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають тест примітки.

Приклад

Примітки:

1. Текст примітки.

2. Текст примітки.

5.6.5. Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблиці, допускається оформляти виносками. Їх нумерують окремо для кожної сторінки арабськими цифрами у вигляді верхнього індексу.

5.6.6. Якщо виноска на сторінці одна, то її допускається позначати символом у вигляді зірки (*).

5.6.7. Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення до якого дають пояснення. Текст виноски вміщують під таблицею або внизу сторінки і відокремлюють від таблиці чи основного тексту лінією завдовжки 40-50 мм, проведеною в лівій частині сторінки.

Номер або символ (*) і текст виноски друкують з абзацного відступу через один міжрядковий інтервал.

Приклад

"… як можна співвіднести кібернетику – науку управління – й організаційно-технічний інструментарій – зрозуміти нелегко. Подібна “гра розуму” є не такою вже й невинною, як здається. Накопичення визначень неминуче веде до термінологічної та понятійної плутанини …"

___________________

* Тут і далі в жодному разі не ставляться під сумнів теоретичні й практичні результати досліджень як такі. Мова йде лише про термінологію.

5.7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору варто наводити цитати.

Науковий етикет вимагає точного відтворення цитованого тексту, без найменшого спотворення змісту джерела.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”;

б) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Допускається пропуск слів, речень, абзаців за умови, якщо це не спотворює авторського тексту; такі пропуски позначаються трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці). Якщо перед вилученим текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів. Посилатися при цьому треба на джерело непрямого цитування, наприклад: (цит. за: …);

д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо в обох випадках це може вплинути на рівень дипломної (курсової) роботи: надмірне цитування створює враження її компілятивності, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу;

е) якщо необхідно виявити власне ставлення до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

є) якщо виникає необхідність виділити в цитаті деякі слова, зробити якесь застереження, то одразу після цього ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора дипломної (курсової) роботи, а весь текст застереження береться у круглі дужки. Наприклад: (курсив наш. – В.С.), (підкреслено нами. – В.С.).

5.7.1. Посилання, в бібліографічному розумінні цього слова, означає вказівку на джерело інформації (книгу, статтю, документ тощо). Воно є обов'язковим, якщо в роботі наведено цитату чи якісь важливі або оригінальні фактичні (цифрові) дані, принципові положення або точки зору різних авторів.

5.7.2. Посилання в роботах слід оформлювати у вигляді квадратних дужок безпосередньо в тексті роботи одразу після цитати чи даних, що потребують такого посилання. Спочатку зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено у “Список використаних джерел”, а потім (через кому) – номер сторінки (чи сторінок), на яких вміщено саме ту інформацію, на яку робиться посилання, наприклад, “… текст цитати … [25, с. 235 – 237]". Якщо в роботі просто згадується якесь видання (джерело інформації), то посилання на нього не передбачає вказівку конкретних сторінок, наприклад, “… у працях [1 – 7]…”, “… як зазначається в роботі [12]".

5.7.3. При посиланні на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, додатки дипломної (курсової) роботи зазначають їх номери, наприклад “… у розділі 4 …", “… дивись 2.1. …", “… за 3.4.4. …", “… відповідно до 2.3.4.3. …", “… у додатку Б …".

5.7.4. Посилання на ілюстрації та формули дипломної (курсової) роботи вказують порядковим номером ілюстрації чи формули – останній беруть у дужки, наприклад, “рис. 1.2”, у формулі (2.1)”.

5.7.5. На всі таблиці дипломної (курсової) роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” пишуть скорочено, наприклад: “…в табл. 1.2”. У повторних посиланнях вживають скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 1.3”.

5.8. Оформлення “Списку використаних джерел”

5.8.1. Список використаних джерел – це обов'язкова складова частина, важливий елемент наукового апарату дипломної (курсової) роботи, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний апарат є своєрідним ключем до використаних автором джерел, ознакою наукової етики і культури наукової праці. Крім того, він є показником рівня обізнаності автора з наявною дослідницькою літературою за темою його роботи.

5.8.2. Описи джерел у “Списку використаних джерел” мають бути повними і точними з дотриманням встановленої послідовності розміщення окремих бібліографічних відомостей. Орієнтуватися тут потрібно насамперед на бібліографічні каталоги та покажчики. Але якщо виникає необхідність самостійно описати джерело, то слід звертатися до чинних державних стандартів: ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила."

5.8.3. Джерела у “Списку використаних джерел” слід розміщувати в порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті або в алфавітному порядку початкових букв бібліографічного опису. В останньому випадку можливе виділення окремих видів джерел за їх походженням або змістовими особливостями.

5.8.4. Усі джерела (з першого на останнє) мають бути пронумеровані за принципом суцільної нумерації арабськими цифрами. Якщо використано дві чи більше праць одного автора, то вони вказуються у хронологічній послідовності їх публікації.

Найбільш типові випадки бібліографічних описів наведені в додатку Д.

5.9. Загальні правила оформлення додатків

5.9.1. Додатки оформлюють як продовження дипломної (курсової) роботи, її окрему частину, розміщуючи після “Списку використаних джерел” у порядку появи на них посилань у тексті дипломної (курсової) роботи.

5.9.2. Кожен додаток починають з нової сторінки. Додаток має заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток _ ” і велика літера, що позначає конкретний додаток.

5.9.3 Додатки треба позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

5.9.4. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, “А.2“ – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

5.9.5. Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) – перша формула додатка А.

Додаток А

А.1. Зразок титульного аркуша дипломної роботи

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"Запорізький інститут державного та муніципального управління"

Допущено до захисту

зав. каф. __________________

(назва кафедри)

__________________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

__________________________

(дата)

ДИПЛОМНА РОБОТА

______________________________________________________________

______________________________________________________________

(тема)

Виконав

ст. групи ______________________________________________________

(шифр) (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові студента)

(дата)

Спеціальність ___________________________________________________

Керівник ______________________________________________________

(посада) (підпис) (прізвище, ініціали)

(дата)

Нормоконтролер ________________________________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

(дата)

Запоріжжя

200_

А.2. Зразок титульного аркуша курсової роботи

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"Запорізький інститут державного та муніципального управління"

Кафедра ___________________________________________________

КУРСОВА РОБОТА

З курсу ____________________________________________________

___________________________________________________________

(тема)

Виконав

ст. групи ______________________________________________________

(шифр) (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові студента)

(дата)

Спеціальність ___________________________________________________

Керівник ______________________________________________________

(посада) (підпис) (прізвище, ініціали)

(дата)

Запоріжжя

200_

Додаток Б

Зразок завдання на дипломну роботу

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"Запорізький інститут державного та муніципального управління"

З А В Д А Н Н Я

на дипломну роботу студенту (ці)

______________________________

(шифр групи)

____________________________________________

(Прізвище, ім’я, по батькові)

зі спеціальності Х.ХХХХХХ – ___________________

1.Тема дипломної роботи______________________________________

____________________________________________________________

Затверджена наказом по університету від "___"____________ 200__ р.

2. Термін здачі закінченої роботи ______________________________

3. Цільова установка та загальний напрямок дипломної роботи

(для робіт технічного профілю також "вихідні дані")

____________________________________________________________

Об’єкт дослідження __________________________________________

____________________________________________________________

4.Структура та зміст дипломної роботи (перелік питань, які необхідно опрацювати).

ВСТУП

Розділ 1.____________________________________________________

____________________________________________________________

1.1. _______________________________________________________

____________________________________________________________

1.2. _______________________________________________________

____________________________________________________________

1.3. _______________________________________________________

____________________________________________________________

Розділ 2. ____________________________________________________

____________________________________________________________

2.1. _______________________________________________________

____________________________________________________________

2.2. _______________________________________________________

____________________________________________________________

Розділ 3. ____________________________________________________

____________________________________________________________

3.1. _______________________________________________________

____________________________________________________________

3.2. _______________________________________________________

____________________________________________________________

ВИСНОВКИ

5. Календарний план виконання роботи

№ п/п	Назви частин та етапи роботи	Термін виконання
за планом	фактично
1.	Складання бібліографії та вивчення літературних джерел
3.	Збирання матеріалу на підприємстві
4.	Виконання вступу
5.	Виконання розділу 1
6.	Виконання розділу 2
7.	Виконання розділу 3
8.	Формулювання висновків
9.	Оформлення роботи, одержання відгуку та рецензії
10.	Подання роботи на кафедру

Дата видачі завдання "___"____________200__р.

Керівник дипломної роботи ____________________________________

Підпис, розшифровка підпису

Завдання прийняв (ла) до виконання _____________________________

Підпис студента (ки)

Висновки керівника по роботі __________________________________

ПРИМІТКА: перший примірник цього завдання додається до дипломної роботи і разом з нею подається до ДЕК.

Додаток В

Приклад складання реферату

Дипломна робота: 80 с., 50 джерел, 2 додатки.

Об'єкт дослідження – вексель в цивільному праві України.

Мета роботи – виклад на основі аналізу чинного вексельного законодавства головних теоретичних положень щодо юридичної природи вексельних правовідносин.

Методи дослідження: описовий, порівняльний.

Вексель – це різновид боргового зобов’язання, складеного в строго визначеній формі, яке дає беззаперечне право вимагати сплати зазначеної у веселі суми після закінчення терміну, на який він виписаний.

Вексель має бути таким самим об’єктом цивільного права, як і будь-яке інше майно. При цьому цивільне право під майном розуміє не тільки речі, але й право вимоги, виражене у вексельному зобов’язанні.

Права, втілені у векселі, можуть бути відступлені іншій особі, бути предметом купівлі-продажу, міни та інших цивільно-правових угод.

Вексель є цінним папером. Вексельна вимога закріплена у ньому таким чином, що вона не може стати дійсною без пред’явлення самого векселя.

ВЕКСЕЛЬ, БОРГОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, ЦІННИЙ ПАПІР, АВАЛЬ,

АКЦЕПТ, ДОМІЦИЛЯЦІЯ, ІНКАСАЦІЯ, ІНДОСАМЕНТ, ДИСКОНТ,

ТРАСАНТ.

Додаток Г

Приклад оформлення змісту

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

на тему “Облік основних засобів та аналіз ефективності їх використання”

ЗМІСТ

Вступ 7

Розділ 1. Економічна суть основних засобів і завдання їх обліку 10

1.1. Класифікація основних засобів і їх оцінка 10

1.2. Міжнародні стандарти обліку основних засобів 23

Розділ 2. Організація і шляхи вдосконалення обліку основних засобів

на підприємстві 24

2.1. Облік руху основних засобів 24

2.2. Облік амортизації та зносу основних засобів 33

2.3. Облік ремонту основних засобів 38

2.4. Шляхи вдосконалення обліку основних засобів 40

Розділ 3. Аналіз ефективності використання основних засобів на

підприємстві в сучасних умовах 43

3.1. Значення, завдання і показники ефективності використання

основних засобів 43

3.2. Рівень динаміки ефективності основних засобів 45

3.3. Факторний аналіз відхилень показників ефективності

використання основних засобів 50

3.4. Шляхи та резерви підвищення ефективності використання

основних засобів на підприємстві 55

Висновки 60

Список використаних джерел 63

Додатки 66

Додаток Д

Приклади оформлення бібліографічних описів джерел,
використаних у роботі

Характеристика джерел	Приклад оформлення
Монографії (один, два автори)	Огаренко В.М. Недержавна вища освіта в Україні: перше десятиліття: Історичний нарис. – Запоріжжя: РПВ "Видавець", 2000. – 164 с. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит: Навчально-методичний посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: ЦУЛ, 2002. – 336 с.
Три автори	Голубєв В.О. Проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп’ютерних технологій: Навч. посіб. / Голубєв В.О., Гавловський В.Д., Цимбалюк В.С.; За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Р. А. Калюжного. – Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2002. – 292 с.
Чотири і більше авторів	Криміналістика: Підручник для слухачів, ад'юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П.Д. Біленчук та ін.; За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К.: АТІКА, 1998. – 416 с. Практический курс английского языка. 1 курс: Учебник для пед. вузов по спец. "Иностранный язык" / Л.И. Селянина и др.; Под ред. В.Д. Аракина. – 5-е изд., испр. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1999. – 536 с.
Багатотомні видання	Новый Большой англо-русский словарь: В 3 т. / Ю.Д. Апресян, Э.М. Медникова, А.В. Петрова и др.; Под общ. рук. Ю.Д. Апресяна и Э.М. Медниковой. – 3-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1998. – 832 с.
Перекладні видання	Сио К.К. Управленческая экономика: Учебник: Пер. с англ. – М.: ИНФРА×М, 2000. – 671 с. Льюис Р.Д. Деловые культуры в международном бизнесе: от столкновения к взаимопониманию: Пер. с англ. – М.: Дело, 1999. – 440 с.
Словники	Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2002. – 1440 с.
Збірки наукових праць	Проблемы экономики переходного общества: Сб. науч. трудов ученых России и Украины / Ред. колл.: В.М. Геец, Д.С. Львов (отв. ред.) и др. – Запорожье: Гуманитарный университет "ЗИГМУ", 2004. – 386 с.
Складові частини: книги,	Балабанова Л.М. Когнитивное звено преступного поведения // Судебная патопсихология (вопросы определения нормы и отклонений). – Донецк: Сталкер, 1998. – С. 170 – 186.
збірника,	Сизоненко А.В. Ринкова діяльність ЗМІ (маркетинговий аспект) // EXPROFESSO: Зб. наук. пр. / Ред. кол.: В.Д. Демченко (відп. ред.) та ін. – Вип. 3. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2001. – С. 431 – 436.
журналу,	Костюченко В. Учет дохода от предоставления услуг // Бухгалтерский учет и аудит. – 2001. – №12. – С. 16 – 24.
газети,	Хоцький М. До прозорості законотворення і системності законодавства // Голос України. – 2003. – 31 січня. – С.4. Кулинич П. Як розмежовувати землі державної і комунальної власності? // Юридичний вісник. – 2003. – №5. – 1–7 лютого. – С. 8.
іноземного журналу,	Perez K. Radiation thrapy for cancer of the cervix // Oncolgy. – 1993/ – Vol.7, № 2. – P. 89-96.
енциклопедії	Святки // Ми – українці: Енциклопедія українознавства: У 2 кн. – Кн. 1. – Дніпропетровськ: ВАТ "Дніпрокнига", 1999. – С. 61. Устенко О. Компаньйон // Економічна енциклопедія: У 3 т. – Т.1: А (абадон) – К (концентрація виробництва) / Відп. ред. С.В. Мочерний. – К.: "Академія", 2000. – С. 802.
Тези доповідей	Пономаренко Л.А., Жучкова И.В. Оптимальное назначение приоритетов при организации доступа в локальных вычислительных сетях АСУТП // Труды Междунар. конф. "Локальные вычислительные сети" (ЛОКСЕТЬ 88). – Том 1. – Рига: ИЭВТ АН Латвии. – 1998. – С. 149–153. Melikov A.Z., Ponomarenko L.A. On the apporoach to optimal control of queuing systems with multiple classes of customers // Proc. International Conf. on Syst. Sci. ХІІ. – Wroclaw (Poland). – 1995. – P. 507–515.
Закони	Про внесення змін до Закону України "Про судову експертизу": Закон України від 9 вересня 2004 року №1992 – IV // Відомості Верховної Ради України [або: ВВР]. – 2005. – №1. – Ст. 14. Про гуманітарну допомогу: Закон України від 22 жовтня 1992 року №1192 – XIV // Закони України / Верховна Рада України; Інститут законодавства. – Т.19. – К., 2000. – С. 429 – 437.
Дисертації	Зернецька О.В. Глобальні трансформації систем масової комунікації: Дис… д-ра політ. наук: 23.00.04 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. – К., 2000. – 359 арк.
Автореферати дисертацій	Поликарпов В.С. Философский анализ роли символов в научном познании: Автореф. дис… канд. филос. наук: 09.00.08/ Моск. гос. пед. ин-т. – М., 1985. – 35 с.
Авторські свідоцтва	Линейный импульсный модулятор: А.с. № 1626362. Украина. МКИ НОЗК7/02/ В.Г. Петров - № 4653428/21; Заявлено 23.03.92; Опубл. 30.03.93, Бюл. № 13. – 4 с. ил.
Патенти	Пат. 4601572 США, МКИ G 03 B 27/74. Microfilming system with zone controlled adaptive lighting: Пат. 4601572 США, МКИ G 03 B 27/24/ D.S. Wise (США); McGraw-Hill Inc. - № 721205; Заявл. 09.04.85; Опубл. 22.06.86; НКИ 355/68. – 3 с.
Депоновані наукові праці	Меликов А.З., Константинов С.Н. Обзор аналитических методов расчета и оптимизации мультиресурсных систем обслуживания / Науч.-произв. корпорация "Киев. ин-т автоматики". – Киев, 1996. – 44 с. – Рус. – Деп. в ГНТБ Украины 11.11.96, №2210 – Ук96 // Анот. в ж. Автоматизация производственных процессов. – 1996. – №2.
Каталоги	Каталог млекопитающих СССР. Плиоцен – современность / АН СССР, Зоол. ин-т; Под ред. И.М. Громова, Г.И. Барановой. Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1981. – 456 с.
Інструкції	Типовая инструкция по эксплуатации топливоотдачи тепловых электростанций ТИ 34-70-044-85: Утв. Гл. техн. упр. по эксплуатации энергосистем М-ва энергетики электрефикации СССР 01.10.85: Срок действия установлен с 01.01.95. – М., 1986. – 43 с.
Стандарти	ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила".

оформлення дипломних (курсових) робіт: Вимоги і коментарі., – 2-е вид., уточн. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. – 36 с.

Редактори В.М. Северинюк

Технічний редактор І.В. Голомб

Коректор О.О. Івченко

Комп'ютерний набір та верстка О.А. Піпнік

Підписано до друку ___________

Формат 60´84/16 Гарнітура Arial

Тираж 100

Видавництво

Гуманітарного університету

“Запорізький інститут державного та муніципального управління”

Свідоцтво Державного комітету телебачення

і радіомовлення України про внесення суб¢єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

Серія ДК № 2041 від 22.12.2004 р.

Виготовлено на поліграфічній базі Гуманітарного університету “ЗІДМУ”

69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70б

* Профільні кафедри, враховуючи специфіку тієї чи іншої дисципліни, можуть вносити певні корективи і давати додаткові рекомендації студентам стосовно порядку викладу матеріалу дипломної (курсової) роботи та її окремих частин.