Список рекомендованих джерел до вивчення курсу
навчальної дисципліни «Міжнародне екологічне право»………………………….33
Пояснювальна записка
Вступ
Пошук шляхів об'єднання зусиль держав і народів для успішного вирішення проблеми охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів повинен здійснюватися на базі і в строгій відповідності із загальновизнаними принципами сучасного міжнародного права. В той же час особливості міжнародних екологічних відносин привели до створення цілого масиву спеціальних міжнародно-правових принципів і норм, призначених для їх регулювання.
Курс «Міжнародне екологічне право» є складовою частиною безперервної екологічної освіти та виховання студентів-правників, який спрямований на розвиток у студентської молоді еколого-правового світогляду, спеціального еколого-правового мислення. Цей курс має на меті дослідження закономірностей виникнення, основних напрямів розвитку, джерел і спеціальних принципів цієї галузі і присвячений вивченню сучасних інститутів міжнародного екологічного права.
Програма курсу розкриває предмет міжнародного екологічного права, детально розглядає суб'єктний склад і особливості міжнародних екологічних відносин, уперше представляє періодизацію історії розвитку міжнародного екологічного права. В ньому міститься новий погляд на систему джерел міжнародного екологічного права з їх детальною характеристикою, розкриваються основні напрями, види і форми прогресивного розвитку і кодифікації цієї галузі, обґрунтовується наявність галузевих принципів міжнародного екологічного права і розкривається юридичний зміст кожного з них, а також надається характеристика норм міжнародного екологічного права про охорону і збереження окремих видів і об'єктів довкілля.
1.2. Цілі освоєння дисципліни
Основна мета вивчення дисципліни "Міжнародне екологічне право" полягає в тому, щоб дати студентам знання з міжнародного екологічного права як регулятора сучасних міждержавних та інших міжнародних відносин у галузі охорони навколишнього середовища.
Крім того, в ході вивчення даної дисципліни ставляться цілі:
- Дати студентам теоретичні знання про основні поняття, норми і принципи міжнародного екологічного права, а також про предмет, метод, систему та джерела сучасного міжнародного екологічного права;
- Ознайомити студентів із змістом основних інститутів міжнародного екологічного права;
- Дати студентам базові знання про норми міжнародного екологічного права про охорону і збереження окремих видів і об'єктів природи;
- Сформувати у студентів базові знання про імплементацію міжнародного екологічного права, відповідальність за порушення міжнародного екологічного права;
- Дати уявлення про взаємодію міжнародного екологічного прав та внутрішньодержавного права.
Знання, отримані в результаті вивчення справжньої дисципліни, повинні сприяти більше поглибленому дослідженню міжнародного права, його окремих галузей та інститутів. Окрім цього, знання отримані у рамках цього курсу, можуть бути використані при поглибленому вивченні різних аспектів міжнародних відносин, геополітики, а також в політиці України і у вітчизняному праві.
1.3. Місце дисципліни в структурі освітньої програми
Нормативна дисципліна «Міжнародне екологічне право» вивчається студентами п’ятого курсу економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (денна форма навчання, ОКР «Спеціаліст») у першому семестрі. Планом навчального процесу для вивчення курсу цієї дисципліни відведено 2 кредити (76 годин учбових занять). З них на лекції передбачено – 22 години, на практичні та семінарські заняття – 14 годин, на самостійну роботу – 36 годин. Формою контролю є іспит. Дисципліна вивчається з застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з одного модуля, який містить в собі два змістових модуля. Перший змістовий модуль складають теми 1-7, другий - теми 8-12.
Вивчення дисципліни «Міжнародне екологічне право» може бути необхідним при написанні дипломної роботи.
Під час вивчення курсу «Міжнародне екологічне право», студенту належить опанувати відповідну сукупність знань, вмінь та навичок. Він повинен володіти навичками дослідження проблем міжнародного екологічного права і в цілому міжнародного права і правовідносин, міжнародних правових процесів і стосунків, методами аналізу і інтерпретації уявлень про сучасні проблеми в області охорони довкілля, володіти методологією аналізу основних правових доктрин і підходів до рішення проблем в області охорони довкілля, володіти навичками порівняльного аналізу правовий доктрини, використовувати знання з практики при кваліфікації, оцінці і аналізі сучасних екологічних ситуацій, що відбуваються у світі, здійсненні стосунків в області охорони довкілля.
1.4. Вимоги до знань та вмінь студентів.
В результаті освоєння дисципліни студент:
повинен знати:
- основи законодавства України, міжнародні угоди, норми і правила в області охорона природи в цілому;
- наслідки антропогенних дій на біосферу, планувати заходи по її охороні;
- чітку ціннісну орієнтацію на охорону життя і природи;
- екологічні принципи раціонального природокористування;
- розпорядливі документи, методичні і нормативні матеріали в області своїй професійній діяльності;
- суть сучасного міжнародного екологічного права;
- основні інститути сучасного міжнародного екологічного права;
- основні норми міжнародного екологічного права про охорону і раціональне використання об'єктів живої і неживої природи;
повинен уміти:
- на науковій основі організувати свою працю, володіти методами збору, зберігання
і обробки (редагування) інформації, у тому числі і комп'ютерними, вживаними в сфері його професійній діяльності;
- аналізувати нормативно-правові акти, які регламентують міжнародні екологічні стосунки;
- правильно тлумачити і застосовувати норми і принципи міжнародного екологічного права;
повинен володіти:
- культурою мислення, його загальними законами, здатністю в письмовій і усній формі правильно (логічно) оформити його результати;
- знанням про охорону довкілля, а також про поняття і особливості імплементації норм міжнародного екологічного права;
- знаннями про взаємодію міжнародного екологічного права з національним (внутрішньодержавним) правом;
- навичками по аналізу міжнародних і українських документів в області міжнародного екологічного права.
- правовим аналізом, оцінкою і кваліфікацією ситуацій і стосунків, що є предметом міжнародного екологічного права;
- складанням правових висновків з питань міжнародних екологічних відносин.
Система контролю знань
Навчальна нормативна дисципліна «Міжнародне екологічне право» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).
Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, стабільної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;
- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.
Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з одного модулю, який містить в собі два змістових модуля (ЗМ). По завершенню курсу студенти в першому семестрі складають іспит. На іспит виносяться вузлові питання, типові і комплексні завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.
Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.
За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.
Максимальна кількість балів, що може набрати студент у семестрі за один ЗМ дорівнює 30-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 60 балів (по 30 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 40 балів (до 20 балів за кожну вірну відповідь усного завдання), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (КПМ).
Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.
| Параметри | Змістовий модуль 1 (ЗМ1) | Змістовий модуль 2 (ЗМ2) | Комплексний підсумковий модуль (КПМ) | Разом (підсумкова оцінка (СК)) |
| Оцінка в балах | 0 - 30 | 0 – 30 | 0 - 40 | 0 - 100 |
Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:
- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;
- доповнення доповіді – до 3 балів;
- експрес опитування – до 3 балів;
- колоквіум – до 4 балів;
- самостійна робота – до 4 балів;
- домашня робота – до 4 балів;
- есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;
- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;
- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;
- участь в дискусії – до 2 балів;
- підсумкова контрольна робота - до 5 балів.
У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної зимової сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.
Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці.
3. Структура і зміст дисципліни
Програма курсу «Міжнародне екологічне право», розрахована на студентів економіко-правового факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова усіх форм навчання, визначає коло основних питань і комплекс юридичних проблем, що висвітлюються у процесі викладення лекційного матеріалу, проведення практичних занять з використанням активних форм і методів еколого-правового навчання в обсязі 72 годин.
Навчальна дисципліна складається з двох частин: загальної та особливої.
Загальна частина міжнародного екологічного права охоплює такі положення: а) загальна характеристика міжнародних екологічних відносин та міжнародного екологічного права; б) етапи розвитку міжнародного екологічного права; в) джерела екологічного права; г) кодифікація і розвиток міжнародного екологічного права; ґ) характеристика діяльності міжнародних організацій різних рівнів; д) регіональне і субрегіональне співробітництво в галузі охорони довкілля; є) відповідальність за порушення міжнародно-правових норм охорони навколишнього середовища.
Особлива частина містить правові норми, які регулюють окремі види міжнародних екологічних відносин з урахуванням їх специфіки, а саме міжнародно-правова охорона кліматичної системи, атмосферного повітря і космічного простору, міжнародно-правова охорона Світового океану, транскордонних водотоків і прісноводних ресурсів Землі, захист біологічного різноманіття ті міжнародно-правова охорона навколишнього середовища від радіоактивного забруднення і небезпечних відходів і таке інше.
Форма контролю – іспит.
3.1. Структура курсу «Міжнародне екологічне право»
Тематичний план навчальної дисципліни
| № | ТЕМА | Види занять, години | ||||
| п/п | Лекції | Практ. | СРС | Всього | ||
| Модуль І | ||||||
| Змістовий модуль І Теоретичні засади міжнародного екологічного права. Загальна частина | ||||||
| 1. | Поняття, сутність та етапи розвитку міжнародного екологічного права | |||||
| 2. | Джерела міжнародного екологічного права | |||||
| 3. | Принципи міжнародного екологічного права | |||||
| 4. | Міжнародні організації і охорона навколишнього середовища | |||||
| 5. | Регіональне, субрегіональне, двостороннє співробітництво з охорони навколишнього середовища | |||||
| 6. | Концепція сталого розвитку та захист екологічних прав людини | |||||
| 7. | Відповідальність за порушення міжнародно-правових норм охорони довкілля | |||||
| Модульна контрольна робота | - | - | ||||
| Всього за змістовим модулем І | ||||||
| Змістовий модуль ІІ Загальна характеристика правового регулювання охорони, використання і відтворення окремих видів природних об’єктів та їх ресурсів. Особлива частина | ||||||
| 8. | Міжнародно-правова охорона кліматичної системи, атмосферного повітря і космічного простору | |||||
| 9. | Міжнародно-правова охорона Світового океану та прісноводних ресурсів Землі | |||||
| 10. | Захист біологічного різноманіття в міжнародному праві | - | ||||
| 11. | Міжнародно-правовий захист довкілля від радіоактивного забруднення | - | ||||
| 12. | Міжнародний контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів | - | ||||
| Модульна контрольна робота | - | - | ||||
| Всього за змістовим модулем ІІ | ||||||
| РАЗОМ: | ||||||
3.2. Зміст курсу «Міжнародне екологічне право»
Модуль І
3.2.1. Змістовий модуль І. Теоретичні засади міжнародного екологічного права. Загальна частина
Тема 1. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА
Лекція (2 год.)
1. Поняття та предмет міжнародного екологічного права.
2. Суб’єкти міжнародного екологічного права.
3. МЕП як самостійна галузь права.
4. Виникнення і етапи розвитку МЕП.
Практичне заняття (2 год.)
1. Особливості предмета міжнародного екологічного права.
2. Галузева характеристика міжнародного екологічного права.
3. Історія формування і розвитку МЕП.
4. МІНІ-ДІЛОВА ГРА (Розгляд міжнародних справ (казусів) у вигляді кейс-стаді).
Самостійна робота (3 год.)
1. Екологічна проблема - глобальна проблема сучасності. Основні екологічні виклики і загрози сучасності. Антропогенний чинник в зміні довкілля.
2. Поняття та визначення міжнародного екологічного права.
3. Концепції відношення суспільства до природи.
4. Місце екологічної проблеми в системі глобальних проблем сучасності.
5. Міжнародні конференції з охорони навколишнього середовища.
6. Декларації по навколишньому середовищу.
7. Кейс-стаді:
- Казус «Судно Фукуру-Мару»
- Справа «Жителі Львівщини проти України»
- Справа «Про фосфати Науру»
- Справа «Трейл-Смелтер».
Методичні вказівки до вивчення питань теми
Глобальні проблеми - нова категорія міжнародних проблем, характерна особливість сучасних міжнародних відносин. Виникнення еколого-кризових ситуацій як результат негативних наслідків науково-технічної революції, антропогенної діяльності.
Фактори, які диктують необхідність міжнародного співробітництва у сфері збереження навколишнього середовища. Співвідношення універсальної, регіональної та двосторонньої форм міжнародного співробітництва.
Міжнародне екологічне право: поняття, історія формування і розвитку. Доктрина міжнародного права про критерії, яким повинна відповідати самостійна галузь міжнародного права. Галузева характеристика міжнародного екологічного права.
Міжнародні конференції з охорони навколишнього середовища. Конференція з міжнародної охорони природи (Берн, 1913 р.). Роль і значення Стокгольмської конференції ООН 1972 р. з проблем довкілля в формуванні галузевих (спеціальних) принципів міжнародного екологічного права. Міжнародно-правова характеристика рішень Стокгольмської конференції: Декларації принципів, Плану дій та організаційно-фінансових рішень. Міжнародно-правова оцінка рішень Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку в 1992 р.: Декларації принципів, Конвенції про біологічне різноманіття, Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, Лісових принципів і Порядку денному на ХХІ століття. Підсумки роботи Всесвітнього саміту землі (Ріо + 10) р. в Йоганнесбурзі (ПАР) 2002р.
Рекомендовані джерела
Література
1. Абашидзе А.Х. Перша міжнародна екологічна конференція: Конференція з міжнародної охорони природи, Берн, 1913 / А.Х. Абашидзе, А.М. Солнцев // Екологічне право. - 2006. - № 4. - С. 2-4.
2. Баймуратов М.О. Міжнародне публічне право. –Х.: Одіссей, 2009. – 704 с
3. Бекяшев К.А. Міжнародне екологічне право // Міжнародне публічне право / під ред. К.А. Бекяшева. - М.: Проспект, 2005. - С. 743-799.
4. Бірюков П.Н. Міжнародне екологічне право // Міжнародне право / П. Н. Бірюков. - М.: МАУП, 2006. - С. 596-607.
5. Висторобець Є.А. Деякі моральні аспекти міжнародно-правової охорони навколишнього середовища (про мораль майбутнього?) / Є.А. Висторобець // Тенденції розвитку юридичної науки: "Університетська наука - регіону". Матеріали міжнародної науково-методичної конференції, проведеної в рамках ювілейної 50-ї науково-методичної конференції викладачів і студентів. - Ставрополь: Сервісшкола, 2005. - С. 62-65.
6. Висторобець Є.А. Екологічне право: Мотивації у міжнародному співробітництві / Є.А. Висторобець // Міжнародне право. - 2005. - № 1. - С. 99-143.
7. Висторобець Є.А. Правові проблеми розвитку дистанційного навчання: перспективи екологічного виховання громадян / Є.А. Висторобець // Проблеми вдосконалення екологічного законодавства. Матеріали науково-практичної конференції (10 січня 2006 р.) - Ставрополь: Сервісшкола, 2006. - С. 7-14.
8. Дубовик О.Л. Міжнародно-правова охорона навколишнього середовища / О.Л. Дубовик // Екологічне право. Підручник / відп. ред. О.Л. Дубовик. - М.: Ексмо, 2005. - С. 48-112.
9. Єрмоліна М.А. До питання про вітчизняні дослідження спеціальної частини екологічного права / М.А. Єрмоліна // Юридична освіта і наука. - 2006. - № 3.
10. Копилов М.М. Вступ до міжнародного екологічного права / М.Н. Копилов. - М.: РУДН, 2007. - 267 с.
11. Копилов М.М. Історія міжнародного екологічного права. Монографія / М.М. Копилов, С.А. Мохаммад, Є.А. Якушева. - М.: РУДН, 2007. - 246 с.
12. Копилов М.М. Міжнародне екологічне право / М.М. Копилов // Міжнародне право / під. ред. А.Я. Капустіна. - М.: Гардаріки, 2008. - С. 471-492.
13. Копилов М.М. Міжнародне екологічне право як галузь сучасного міжнародного права / М.М. Копилов // Держава і право. - 2007. - № 1. - С. 54-63.
14. Краснова І.О. Вступ до міжнародного екологічного права / І.О. Краснова // Аграрне та земельне право. - 2005. - № 3. - С. 98-115.
15. Соколова Н.А. Тенденції розвитку міжнародного права навколишнього середовища / Н.А. Соколова // Юрист-міжнародник. - 2005. - № 4.
Тема 2. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА
Лекція (2 год.)
1. Міжнародні договори і міжнародні звичаї – основні джерела МЕП.
2. Норми «м’якого» права в системі джерел МЕП.
3. Екологічний стандарт.
