Іванова Оксана, студентка 3 курсу кафедри обліку, аналізу і аудиту ІБЕІТ
Одеський Національний політехнічний університет
Україна, Одеса
dkdkdl@rambler.ru
Для потреб управління підприємством важливим є моделювання, тобто створення умов для прогнозування ситуації при визначенні вектора розвитку підприємства. Оскільки розвиток неможливий без комплексу інновацій, то актуальним є виділення передумов для формування вектора інноваційного розвитку підприємства.
Метою даного дослідження є визначення ролі інноваційної ємності у формуванні вектора інноваційного розвитку підприємства.
Розвиток підприємства, на думку Ю.С.Погорелова [3], розглядається як довготривала сукупність процесів кількісних, якісних і структурних змін у його діяльності, що зумовлені властивістю підприємства до розвитку, спрямовані на досягнення певного заданого результату, яким є якісно новий стан підприємства, що характеризується збільшенням його потенціалу, спроможністю до адаптації до змін у зовнішньому середовищі, здатністю протидіяти його негативному впливу, підвищенням життєздатності, наявністю нових властивостей і спроможністю виконувати нові функції або вирішувати нові завдання. До якісних змін у діяльності підприємства можна віднести інновації, які вводяться на підприємстві [1]. Взагалі, інновація – це прибуткове використання ідей, винаходів у вигляді нових продуктів, послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного характеру [4].
Для впровадження нововведень важливим є врахування здатності підприємства до сприймання інновацій.
На думку В.В. Козик, О.Ю. Черняк, інноваційна ємність (місткість) підприємства – це можливості, здатність, потреби та доцільність впровадження у виробництво інноваційної продукції з використанням наявних на підприємстві ресурсів з метою отримання в майбутньому економічного ефекту [2]. Економічним ефектом, в даному дослідженні, можна вважати підвищення об’єму виручки від реалізації після впровадження інновацій («інноваційна ємність обсягу продажів»). Оскільки інноваційний розвиток є запорукою росту інноваційної ємності підприємства, важливості набуває постійний моніторинг даного показника. Визначення та постійний моніторинг інноваційної ємності підприємства є важливою передумовою формування вектора інноваційного розвитку підприємства. Крім того, інноваційна ємність підприємства має бути співставлена з інноваційною ємністю ринка, на якому підприємство планує реалізуватися.
Таким чином, визначення і оцінка інноваційної ємності підприємства є важливою передумовою визначення вектора інноваційного розвитку підприємства. Це створить умови для відповідності потреб підприємства у якісних змінах з управлінськими рішеннями. Підприємства повинні прагнути до оптимального розподілу своїх зусиль між «завоюванням» нових ринків збуту та «боротьбою» з конкурентами. Іншими словами, вони повинні прагнути до того, щоб інноваційна ємність підприємства була повністю заповнена інноваційним об'ємом продажів. Тобто, інноваційна ємність обсягу продажів може служити показником ефективності обраного вектора інноваційного розвитку підприємства.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: [навч. посіб.] / С.М. Ілляшенко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 278 с.
2. Козик В.В. Інноваційний розвиток підприємства через призму інноваційної ємності. / В.В. Козик, О.Ю. Черняк. 2010. http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/11350/1/13.pdf
3. Погорелов Ю.С. Моделювання розвитку підприємства / Ю.С. Погорелов. Економіка і управління підприємствами. К.: 2009. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/APE/2009_10/51-59.pdf
4. Чухрай Н. Інновації і логістика товарів [монографія]/ Н Чухрай., Р. Патора – Львів: Львівська політехніка, 2001. – 262 с.
МОЖЛИВІ ВАРІАНТИ ТЕМ ТЕЗ
1. Поняття та економічна сутність інноваційних проектів промислових підприємств.
2. Інформаційне забезпечення обліково-аналітичної діяльності на підприємстві.
3. Економічний потенціал підприємства: сутність та структура
4. Інноваційні процеси в Україні з погляду еволюційної економіки
5. Інноваційний розвиток підприємства через призму інноваційної ємності
6. Управління знаннями у системі формування і розвитку людського потенціалу промислового підприємства
7. Проблеми використання нестандартних методів маркетингових комунікацій
8. До питання про поняття та економічну природу доходів
9. Соціальні інвестиції: сутність і класифікація
10. Планування та обліково-аналітичне забезпечення якості обслуговування клієнтів у системі стратегічного управління
11. Якість продукції як чинник економічної безпеки виробничого підприємства
12. Управління інноваційною діяльністю підприємства на основі планування життєвих циклів товарів
13. Застосування маркетингової інтернет-реклами у виробничо-комерційній діяльності підприємств України
14. Вибір напрямків інноваційного розвитку підприємств за умов змін стану ринку
15. Методичний інструментарій оцінювання економічної безпеки підприємства
16. Оцінювання економічної стратегії промислових підприємств у ринковому середовищі
17. Формування конкурентних переваг підприємства у контексті управління відносинами із бізнес-партнерами
18. Управління інноваційною діяльністю на машинобудівних підприємствах України в умовах кризи
19. Організаційні аспекти застосування електронних технологій бізнесу
20. Аналітичний інструментарій підтримки стратегічного вибору підприємства
21. Інновації як рушійний фактор глобальної конкуренції
22. Оптимізація виробничої програми в умовах інноваційного розвитку підприємства
23. Технічні засоби відтворення інформації в логістичних системах
24. Підвищення конкурентоспроможності економіки України в парадигмі продуктивності
25. Критерії класифікації, види стратегії розвитку підприємства на закордонних ринках
26. Визначення змісту та структури основних засобів на стадії науково-технічної підготовки машинобудівного виробництва
27. Фінансові звіти у системі управління: досвід Франції
28. Оцінювання стану та перспектив стабільного розвитку автотранспортного підприємства
29. Методичний механізм функціональної підсистеми “Бюджетування”
30. Дослідження процесів управління інформаційними ресурсами фінансово-промислових груп
РЕКОМЕНДОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА
1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. – М.: URSS [и др.], 2007. – 569 с.
2. Богуславский В. М. Человек в зеркале русской культуры, литературы и языка / В. М. Богуславский. – М.: Космополис, 1994. – 237 с.
3. Глобализация - этнизация. Этнокультурные и этноязыковые процессы: [сборник статей]: в 2 кн. / отв. ред. Г. П. Нещименко. – М.: Наука, 2006. – Кн. 1-2.
4. Исаев М. И. Словарь этнолингвистических понятий и терминов / М. И. Исаев. – М.: Флинта: Наука, 2002. – 196 с.
3. Кузнецов И. Н. Научные работы: методика подготовки и оформления. 2-е изд., перераб. и доп. – Минск.: Амалфея, 2000. – 544 с.
5. Культурные практики толерантности в речевой коммуникации: [коллективная монография] / отв. ред: Н. А. Купина, О. А. Михайлова. – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2004. – 591 с.
6. Погодин А.Л. Язык как творчество: (Психологические и социальные основы творчества речи). Происхождение языка / А. Л. Погодин. – 2-е изд., стереотип. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 556 с.
7. Рузавин Г.И. Методология научного исследования: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТ-ДАНА, 1999. – 317 с.
8. Теоретические проблемы языкознания: сборник статей к 140-летию кафедры общего языкознания филологического факультета Санкт-Петербургского государственного университета. – СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2004. – 655 с.
9. Язык: этнокультурный и прагматический аспекты: сборник научных трудов / ред. В. Н. Туркин. – Днепропетровск, 1988. – 106с.
10. Язык и национальное сознание: Вопросы теории и методологии. – Воронеж, 2002. – 314 с.
