Вихідними даними, необхідними для вибору динамічного гучномовця, є:
- номінальна вихідна потужність;
- середній звуковий тиск при заданій номінальній потужності в оговореній технічними вимогами смузі частот;
- смуга відтворених частот;
- нерівномірність частотної характеристики.
При виборі гучномовця для настільного чи стаціонарного приймача основна увага звертається на його акустичні дані і частотну характеристику.
Застосовувані в транзисторних кишенькових і переносних приймачах електродинамічні гучномовці повинні мати, крім достатньої чутливості і задовільної частотної характеристики, невеликі розміри і вагу. Гучномовці, що випускаються радіопромисловістю, розділяються на два види:
- малопотужні: 0,1 і 0,25 Вт (0,1ГД-3, 0,25ГД-1 і ін.) з постійними оксиднобарієвими магнітами типу МБА і магнітами АНКО-4 — призначені для кишенькових і мініатюрних приймачів;
- середньої потужності: 0,5 Вт (ПРО,5ГД-Ю, 0,5ГД-11 і ін.) з магнітами
типу МБА й АНКО-4 — призначені для переносних приймачів.
З конструктивними і технічними даними електродинамічних гучномовців і принципом їхньої роботи можна ознайомитися в літературі (17)
При виборі гучномовців необхідно, щоб їхній робочий діапазон частот і середній звуковий тиск були більше чи дорівнювали діапазону частот і звуковому тиску, заданих технічними умовами.
Дані деяких типів малогабаритних гучномовців з керновим магнітом приведені в табл. 1.15. У гучномовців цього типу поле розсіювання в магнітному ланцюзі зведено до мінімуму, тому воно не впливає на феритову антену приймача, що може знаходитися в безпосередній близькості від гучномовця.
1.4.2 Вибір типу схеми і транзисторів для вихідного каскаду
У якості кінцевих каскадів підсилювачів низької частоти (підсилювачів потужності) можна використовувати як однотактні, так і двотактні схеми. Схема вихідного каскаду визначається призначенням підсилювача і вимогами, пропонованими до нього.
Якщо потужність, що віддається, не повинна перевищувати 40 —50 мВт, то можна застосовувати однотактні вихідні каскади, що працюють у режимі класу А на малопотужних транзисторах універсального призначення типів МП-40, МП-41, ГТ-108, ГТ-109 і т.д.
При потужностях до 0,2 Вт доцільно застосовувати двотактні каскади в режимі класу АВ на цих же транзисторах.
Для одержання потужностей від одиниць до сотень ватів варто використовувати спеціальні потужні транзистори типів КТ315Ж.
Вибір транзисторів здійснюється, виходячи з наступного:
1. Гранично припустима потужність розсіювання на один транзистор Рк макс повинна перевищувати потужність, що розсіюється на колекторі, Рк, яку можна обчислити по наступних формулах:
при роботі в режимі класу А
Pн=(2×Р’н)/ 
(1.94)
при роботі в режимах класів АВ і В
Pк=(0,4×Р’н)/ 
(1.95)
де Р'н — номінальна потужність, задана по технічних умовах і приходиться на один транзистор;
Рк — потужність розсіюється на колекторі;
— кпд вихідного трансформатора, значення якого береться в межах 0,7 - 0,8;
— коефіцієнт використання колекторної напруги, який можна приймати рівним 0,8 - 0,95.
2. Напруга колектора Ек повинна бути:
Ек =(0,3 
0,4)× 
(1.102)
де Ек макс— гранично допустима напруга колектора.
