У медичній практиці широко застосовують ЛЗ та медичні вироби, які належать до горючих речовин. Порушення правил зберігання та поводження з ними можуть стати причиною пожежі, яка крім матеріальних збитків здатна завдати серйозної шкоди здоров'ю працівників закладів фармації.
Горючі речовини умовно поділяють на вогне- та вибухонебезпечні.
Вогненебезпечні речовини поділяють на:
I. Легкозаймисті:
— спирт і спиртові розчини;
— спиртові й ефірні настойки;
— спиртові й ефірні екстракти;
— ефір;
— рентгенівські плівки.
II. Легкогорючі:
— перев'язувальний матеріал (вата, марля тощо);
— сірка;
— гліцерин;
— рослинні олії;
— лікарська рослинна сировина.
Вибухонебезпечні речовини здатні утворювати вибухові суміші та стиснені гази.
До вибухонебезпечних речовин належать:
I. Вибухові: нітрогліцерин.
II. Здатні утворювати вибухові суміші: калію перманганат, срібла нітрат, калію хлорат та ін.
Складські приміщення аптечних баз для зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин мають відповідати вимогам будівельних і протипожежних норм і правил. Вони мають бути ізольованими, сухими, захищеними від прямих сонячних променів. Приміщення та коридори, прилеглі до них, обов'язково обладнують припливно-витяжною механічною вентиляцією та системою автоматичного пожежогасіння.
На дверях кожного приміщення, де зберігають вогне- і вибухонебезпечні речовини або працюють з ними, мають бути чітки написи, що не змиваються: "Вогненебезпечно", "Вибухонебезпечно", "Курити заборонено", "У разі пожежі телефонувати "101" з визначенням категорії їх вибухопожежонебезпечності.
Пари більшості ЛЗР (спирту етилового, колодію, скипидару, ефіру та ін.) шкідливо впливають на організм людини, їх тривале вдихання може призвести до втрати свідомості. Тому ємкості з цими речовинами мають бути щільно закупореними, щоб запобігти випаровуванню. Категорично заборонено їх зберігання у відкритій тарі.
Заборонено:
— зберігання ЛЗР і ГР у декілька рядів з використанням прокладних матеріалів;
— складування біля опалювальних приладів (відстань до нагрівального елемента має бути не менше 1 м);
— зберігання в по вінця заповненій тарі (ступінь заповнення не має перевищувати 90 % об'єму);
— сумісне зберігання з мінеральними кислотами (особливо сірчаною та азотною), лугами, стисненими та зрідженими газами, ЛЗР (перев'язувальними матеріалами, рослинною олією, сіркою);
— зберігання з неорганічними солями, які утворюють з органічними речовинами вибухонебезпечні суміші (калію хлорат, калію перманганат, калію хромат та ін.).
Медичний ефір і ефір для наркозу зберігають у фабричній упаковці в темному місці, подалі від вогню та нагрівальних приладів. Ефір під час зберігання (особливо в разі контакту з повітрям) утворює пероксиди, які в разі струсу, удару, тертя або підвищення температури можуть спричинити вибух, тому робота з ним потребує особливої обережності.
Окремі ЛЗР (спирт, медичний ефір та ін.) мають властивість утворювати під час зберігання статичну електрику, іскра якої може спричинити спалах рідини.
В аптеках, які розташовані в адміністративних спорудах або житлових будинках, кількість горючих речовин, які зберігають у нерозфасованому вигляді, не має перевищувати 100 кг. Зберігати їх можна у вбудованих вогнетривких шафах із дверцятами завширшки не менше 0,7 м та заввишки не менше 1,2 м. Шафа має стояти осторонь від теплоутворювальних поверхонь і проходів, доступ до неї має бути вільним.
В аптеках на робочих місцях можна зберігати вогненебезпечні речовини в кількості, що не перевищує таку, яка потрібна для робочої зміни. При цьому ємкості мають бути щільно закритими.
