Тема 1. Зміст, поняття управління та менеджменту

План

1. Поняття управління, його підсистеми

2. Поняття про менеджмент як науку

3. Складові категорії менеджменту

 

Література:

1. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ..-2-е изд.-М.: Дело, 2001.-800с.

2. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник.-К.: Вища шк., 1995.-351с.

3. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. – К.:Академвидав, 2003. – 608с.

4. Стадник В.В. Йохна М.А. Менеджмент: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 464с.

5. Пушкар Р.М. Тарнавська Н.П. Менеджмент: теорія та практика. Підручник. – Тернопіль, 2003. – 490с.

6. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту. Навч. посібник. – Львів, 2002. – 228с.

7. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В. Яцура, Д. Олесневич. – Львів: БаК, 2001.–624с.

 

1. Поняття управління, його підсистеми

Світ, в якому ми живемо складається з 3-ох компонентів:

ü неживої природи

ü живої природи

ü людського суспільства.

В кожному з цих компонентів функціонують системи, тобто певні єдності комплексів елементів. Функціонування систем неможливе без управління – свідомої або заданої поведінки в навколишньому середовищі.

Відповідно до 3-ох компонентів світу, розрізняють 3 сфери управління:

1. Управління технічними системами – проводиться за допомогою програми. створеної людьми;

2. Управління в біологічних системах. Тут процеси управління називаються „саморегулюванням”.

3. Управління соціальними системами. В соціальних системах відбуваються найскладніші процеси. Цю сферу управління м розглянемо докладніше. Розрізняють 3 типи управління в суспільстві:

1) політичне;

2) економічне;

3) соціальне.

Політичне управління здійснюється на рівні держави, а його органами є державні і політичні партії.

Економічне управління – це система заходів спрямована на скорочення дефіцитів, шляхом створення робочих місць, виготовлення і розподілу товарів та послуг.

Соціальне управління полягає у визначенні і реалізації комплексів заходів для узгодженої діяльності індивідуумів, трудових колективів, соціально-класових та інших спільнот.

Економічне і соціальне управління здійснюється на всіх рівнях від робочого місця і до економіки в цілому.

Предметом дисципліни „менеджмент” є основи управління організаціями. Під організацією розуміють соціо-техніко-економічну систему, орієнтовану на виробництво товарів і послуг.

Ресурси ---------ОРГАНІЗАЦІЯ---------Товари та послуги

Управління - це керівництво, здійснюване людиною (чи групою людей) по відношенню до певного об’єкта (найчастіше таким об’єктом виступає інша група людей, зайнятих безпосередньо виробництвом).

Управління організацією може бути представлене в єдності 2-ох підсистем: керуючої (суб’єкт управління) та керованої (об’єкт).

Від суб’єкта до об’єкта управління рухається командна інформація, у зворотному напрямку подається інформація про стан об’єкта та про виконання раніше поданих команд.

Вхід: навколишнє середовище впливає на систему. На вході подається інформація, матеріальні, трудові, фінансові, екологічні та інші чинники виробництва.

 

 

СУБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ     ОБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ

ВХІД ВИХІД

 

 

Рис. 1.1. Підсистеми управління

 

Через виходи система впливає на навколишнє середовище, видаючи послуги, товари, інформацію, фінанси.

Щоб ефективно управляти в умовах ринкової економіки (а це значно складніше, ніж в умовах централізованої командно-адміністративної системи), необхідно враховувати всі чинники внутрішнього і зовнішнього середовища. Це пов’язано з розширенням прав відповідальності та з необхідністю більш гнучкого пристосування до змін у зовнішньому середовищі. Всі різноманітні проблеми, які виникають перед організацією, неможливо вирішити без сучасного професійного менеджменту.

 

2. Поняття про менеджмент як науку

Термін „менеджмент” походить від англійського слова „to manage”, що означає керувати, управляти, хоч не можна стверджувати, що це ідентичний переклад.

Вирізняють такі тлумачення менеджменту:

ü спосіб, манера спілкування з людьми;

ü влада та мистецтво управління (керівника);

ü вміння організувати ефективну роботу управлінського апарату;

ü організаційна побудова.

В літературі можна знайти багато різних визначень менеджменту залежно від того, до якої школи управління належить вчений, який дає своє визначення.

менеджмент – це вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей [16, с.15];

менеджмент являє собою поточну діяльність з управління виробництвом товарів чи послуг у рамках певної організації (проф. В. І. Терещенко) [21, с.7]

менеджмент – це процес роботи з людьми і через людей з іншими ресурсами організації для досягнення організаційних цілей (В.П.Петренко, М. О. Данилюк);

менеджмент – це сукупність принципів, методів, засобів і форм управління, спрямованих на збільшення прибутку (О. М. Сліпушко);

менеджмент – це система організації колективної праці, ефективного використання ресурсів, концентрації зусиль на безперервному підвищенні якості роботи персоналу підприємства (проф. Ф. І. Хміль);

менеджмент – складне соціальне явище, яке являє собою специфічну діяльність певної категорії людей у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і багато в чому визначає ефективність цієї діяльності (проф. Ф. І. Хміль).

Ми обмежимося таким визначенням: Менеджмент (як вид діяльності) – це вміння досягати поставленої мети, використовуючи, інтелект, працю, мотиви поведінки інших людей.

Менеджмент – це система наукових знань, яка є теоретичною основою практики управління. Ця наука виникла з потреб практики як узагальнення кращих досягнень управління.

Далі з’ясуємо коли правомірним є вживати термін менеджмент, а коли управління. Так от, застосування терміну „управління” – правомірне щодо загальної характеристики цього виду людської діяльності, а менеджмент – щодо змісту форм і методів конкретного управлінського впливу суб’єкта на об’єкт, в умовах ринкових відносин. Цей термін (менеджмент) стосується тільки тих організацій, які здійснюють свою діяльність з метою отримання прибутку, незалежно від характеру діяльності.

Менеджмент є специфічною сферою знань, наукою, яка виділилась у самостійну галузь знань на поч.. ХХ ст. У 1911 році Фредерік Тейлор вперще вжив термін „наукове управління”.

Наука менеджмент, як і будь-яка інша наука має свій об’єкт і предмет вивчення.

Отже, об’єктом менеджменту, як науки є будь-яка складна соціо-техноіко-економічна система, яка діє у сфері суспільного виробництва, незалежно від форми власності із всіма наявними у ній процесами, явищами та їх носіями (люди).

Предметом вивчення науки менеджменту є найбільш значимі під теоретичним і практичним кутами зору закономірності, властивості, сторони, відносини і процеси, пов’язані із організацією спільної діяльності людей і управлінням нею для досягнення поставлених цілей.

 

3. Складові категорії менеджменту

Змістовна характеристика менеджменту залежить від того, як його розглядати: у статиці чи динаміці. При статичному підході, розглядаються складові, які є передумовами ефективного менеджменту; динамічна структуризація менеджменту – це визначення його складових, як процесу управлінського впливу на ресурси організації.

Статичними складовими менеджменту є:

1. Організація, яка характеризується виробничою та управлінською структурою. Під О розуміють структуру підприємства та визначений порядок взаємодії його складових частин.

2. Функції, тобто коло робіт та завдань певного підрозділу.

3. Особистість менеджера, що проявляється у мистецтві керівництва з боку конкретної особи, усіма процесами на підприємстві.

Динамічна структура менеджменту складається з 3-ох елементів:

1. маркетинг – це комплексна система заходів щодо вивчення ринку й активного впливу на споживацькі потреби з метою збуту товарів чи послуг і отримання прибутку (маркетинг як складова частина менеджменту забезпечує інформаційну взаємодію внутр. середовища із зовнішнім);

2. виробничий менеджмент – його складовими є операційний менеджмент та менеджмент персоналу:

Операційний менеджмент – це управління технологічними процесами та раціональне поєднання людського і матеріального чинників;

Менеджмент персоналу - його об’єктом є соціальна складова організації. Менеджмент персоналу досліджує питання планування, добору, відбору, навчання, розвитку персоналу, психологічні аспекти трудової діяльності.

3. фінансовий менеджмент – здійснює ресурсне забезпечення фінансовими коштами діяльності організації, контроль руху коштів та результатів її діяльності.

 

Питання для самоконтролю:

1.Що таке менеджмент?

2.Який зв'язок між менеджментом і управлінням?

3.Назвіть динамічні складові менеджменту.

4.Які статичні складові менеджменту ви знаєте?