Стандартизовані інтервальні шкали.

У шкалі інтервалів для позначення об’єктів використовуються лише числа. За допомогою шкали інтервалів можна порівнювати два об’єкти для з’ясування, на скільки більше чи менше проявляється певна властивість в одного об’єкта, ніж в іншого. Отже, шкала інтервалів класифікує за принципом “більше на певну кількість одиниць― менше на певну кількість одиниць.

За інтервальною шкалою вимірюється вік людини (коли людина з’являється на світ, то її абсолютний вік не дорівнює “істинному” нулеві).

У психології рівноінтервальними вважаються лише шкали в одиницях частин стандартного відхилення (середнього квадратичного відхилення) і процентильні шкали і то лише за умови, що розподіл значень у вибірці був нормальним (“нормальність” розподілу можна перевірити за допомогою критерію Пірсона, критерію Колмогорова або порівняти статистичні показники асиметрії й ексцесу з їхніми критичними значеннями)..

При побудові більшості інтервальних шкал застосовують правило “трьох сигм.

Найпоширенішими в практичній психодіагностиці стандартними рівноінтервальними шкалами є: шкала стенів, шкала станайнів, п’ятибальна шкала, шкала z -оцінок, шкала Т -балів, шкала стандартних IQ -показників, а також процентильна шкала. При використанні цих шкал здійснюється перехід від “сирих” балів (первинних показників тестів) до балів стандартної шкали. Використання стандартних шкал дає можливість порівнювати результати різних дослідників, одержаних за різними методиками.

Для переходу до стандартних шкал треба за емпіричними (тобто вибірковими дослідними) даними знайти оцінки середнього арифметичного значення (математичного сподівання) і стандартного відхилення (середнього квадратичного відхилення) :

; .

Шкала відношень (ще кажуть: рівних відношень, пропорційна шкала) — це метрична шкала, для якої встановлена можливість порівняння попарних відношень. На цій шкалі обов’язково має бути точка абсолютного (“істинного”) нуля, тобто фіксований початок відліку. У шкалі відношень, як і в шкалі інтервалів, для позначення об’єктів використовують лише числа. Шкала відношень класифікує об’єкти пропорційно до міри вираження вимірюваної властивості.

У шкалі відношень у нульовій точці вимірювана ознака повністю відсутня. Нульовою точкою у психології є поріг абсолютної чутливості.

Абсолютний нуль також має місце при підрахунках кількостей об’єктів.

Висновки

Таким чином, до даних, одержаних за шкалою відношень, можна застосовувати всі арифметичні операції: додавання, віднімання, множення й ділення. Одержані значення можна множити на константу, проте до них не можна додавати чи віднімати від них константні величини, оскільки це призведе до зсуву точки відліку. Таким чином, можна застосовувати лінійне перетворення (де — одиниця вимірювання), яке не змінює властивостей чисел, приписуваних об’єктам.

ТЕМА №_3. “ Міри центральної тенденції та варіативності ”

 

Вступ

1. Міри центральної тенденції.

2. Міри мінливості.

Висновки

Література:

Основна література:

1. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. — СПб: Речь, 2001. — 350 с.

2. Гусев А.Н., Измайлов Ч.А., Михалевская М.Б. Измерение в психологии: общий психологический практикум. 2-е изд. — Москва: Смысл, 1998. — 286 с.

3. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. — Москва: Высшая школа, 2000. — 479 с.

Додаткова література:

4. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологический словарь-справочник. — Минск: Харвест; Москва: АСТ, 2001. — 576 с.

5. Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. ― Москва: Прогресс, 1976. — 496 с.

6. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента. — Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1982. — 464 с.

7. Корнилова Т.В. Экспериментальная психология. Теория и методы: Учебное пособие для вузов. — Москва: Апект Пресс, 2003. — 381 с.

8. Солсо Р., Джонсон Х.‚ Бил К. Экспериментальная психология. Практический курс. — СПб: Прайм-Еврознак‚ 2001. — 522 с.

9. Кублій Л.І. Основи інформатики та обчислювальної техніки. Розробки практичних занять для студентів юридичного і соціально-психологічного факультетів. Вид. 2-е, доповнене. ― К.: МІЛП, 2000. ― 114 с.

10. Столяров Г.С., Ємшанов Д.Г., Ковтун Н.В. АРМ статистика. Навчальний посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 266 с.

 

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

 

 

Вступ.

При вимірюванні за шкалою найменувань частоти потрапляння об’єктів у класи можна обробляти за допомогою математичних методів. При цьому можна знайти відносні частоти; як міру центральної тенденції можна взяти лише моду (медіана й середнє арифметичне для шкали найменувань не застосовуються); як міру розсіювання можна використовувати нормовану ентропі́ю чи величину відмінностей в якості ; як міри статистичного взаємозв’язку використати коефіцієнт Юла , коефіцієнт контингенції Пірсона Ф, коефіцієнт Чупрова Т, коефіцієнт спряженості Р, коефіцієнт Гудмана g, модульний коефіцієнт та ін. Одержаний розподіл частот можна порівняти з рівномірним, скориставшись при цьому -критерієм Пірсона. Дані можна обробляти за допомогою біноміального критерію m, кутового перетворення Фішера .