Більшість розвинутих країн мають змішані економічні системи. Їх суть полягає в тому, що на мікроекономічному рівні відносини регулюються економічними законами ринку, а на макроекономічному – законами держави.
Економічними функціями держави при цьому є:
1) підтримка конкуренції і вільного підприємництва шляхом створення необхідної правової бази та захисту ринку від можливих проявів монополізму;
2) забезпечення повної зайнятості;
3) боротьба з інфляцією, стабілізація грошового обігу;
4) реалізація програм економічного зростання;
5) виробництво товарів першої необхідності, контроль за виробництвом з урахуванням зовнішніх чинників та ін.;
6) розподіл доходів на основі принципів ринкової економіки.
Отже, змішана економіка – тип економічної системи, який поєднує елементи ринкових механізмів та державного регулювання.
Характеристики змішаної системи:
- поєднання приватного і державного секторів економіки, ринку і державного регулювання, капіталістичних тенденцій і соціалізації життя;
- компенсація недоліків ринкової економіки державним регулюванням;
- особиста участь держави у наданні соціальних благ.
Переваги:
- забезпечення економічного зростання та економічної стабільності;
- гарантія соціальної забезпеченості та соціальної справедливості;
- захист і заохочення конкуренції, боротьба з монополіями;
- забезпечення політичної стабільності;
- стимулювання технологічних та організаційних інновацій;
- підтримка освіти, культури, науки.
Недоліки:
- відсутність стандартних схем розвитку;
- необхідність розроблення національних моделей з урахуванням національної специфіки.
У різних країнах і регіонах світу формуються різні моделі змішаної економіки. Вони відрізняються «національними коефіцієнтами змішування» різних форм власності, ринку та державного регулювання.
Таблиця 4.1
Моделі змішаної економіки
| Американська | Японська | Німецька | Шведська | Південно-корейська |
| • «Модифіко- вана ринкова економіка» • Пріоритетна роль приват- ної власності • Держава здійснює опо-датковування, цільові виплати, замовлення на товари та послуги, кон-троль за грошовою масою й відсотковими ставками | • «Японський стиль керування»: система довічного найму, збільшення розміру заробітної плати в залежності від стажу роботи на цьому під-приємстві, значна роль профспілок • Провідна роль держави у сферах програмування економічного розвитку, структурної, інвестиційної і зовнішньо-економічної політики | • Високий ступінь державного втручання в економіку • Участь держави в наданні соціальних благ • Створення сприятливих умов для приватного підприємництва • Антициклічне регулювання | • Широкі повноваження держави з регулю-ванням соціально-економічного життя • Значна частина доходів приватного сектору економіки перерозпо-діляється в бюджет на соціально-економічні потреби • Високий рівень життя, сприятливі умови для набуття освіти і професійної підготовки | • Взаємодія чіткого державного планування і ринкових механізмів • Держава контролює галузі еко-номіки, що потребує значних первинних капітало-вкладень • Держава створює пільгові умови для інвестицій і експорту товарів |
Чинники, що впливають на виникнення особливостей національних моделей:
• рівень і характер матеріально-технічної бази;
• історичні та геополітичні умови формування суспільного устрою;
• національні та соціокультурні особливості країни.
Перехідна система
Перехідна економіка – це закономірне явище розвитку економічних систем.
Економічні системи, як і будь-яке інше об'єктивне явище суспільного життя, проходять етапи становлення, досягнення зрілості, старіння і відмирання (замінюються новою системою).
За сучасних умов перехідні процеси в суспільстві розглядаються у контексті трьох основних аспектів:
– перехідні процеси у розвинутих капіталістичних країнах;
– перехідні процеси у країнах, що розвиваються;
– перехідні процеси у постсоціалістичних країнах.
Ознаки економіки перехідного типу:
- нестійкість;
- одночасне існування протягом певного періоду старих і нових форм господарювання;
- історичність, тощо.
