Методику розрахунку КПО наведено у додатку Л.

2.12 Розрахункові значення середньозваженого коефіцієнта відбивання внутрішніх поверхонь приміщення слід приймати на підставі прийнятої в проекті архітектурної обробки поверхонь, але не більше 0,50 - у громадських, 0,40 - у житлових і 0,30 - у виробничих приміщеннях.

2.13 При розрахунку природного освітлення приміщень в умовах існуючої забудови коефіцієнт світловідбивання будівельних і облицювальних матеріалів р_м для фасадів протилежних будинків (без засклених прорізів фасаду) слід приймати:

для будинків, що проектуються, - за даними, вказаними в сертифікаті на опоряджувальні матеріали фасаду або за даними вимірювання,

для існуючих будівель - за таблицею 22.

Середньозважений коефіцієнт світловідбивання засклених прорізів фасаду з урахуванням рами р_в, в розрахунках приймається 0,2

Середньозважений коефіцієнт світловідбивання фасаду р_ф з урахуванням засклених прорізів слід розраховувати за формулою

р_{ф =} (1)

де р_м, р_в - коефіцієнт відбивання матеріалу обробки фасаду і коефіцієнт відбивання засклених прорізів фасаду з урахуванням рам відповідно;

S_M, S_B – відповідно площі глухої частини фасаду і світлових прорізів.

2.14 У навчальних приміщеннях установ загальної і середньої спеціальної освіти незалежно від типу освітлення слід розташовувати робочі місця учнів так, щоб світло від природного освітлення падало на них, як правило, з лівого боку.

2.15 Нерівномірність природного освітлення в приміщеннях виробничих і громадських будинків із верхнім або комбінованим освітленням, крім приміщень, перерахованих у 2.16, не повинна перевищувати 3:1. Розрахункове значення КПО при верхньому і комбінованому природному освіт­ленні у будь-якій точці на лінії перетину робочої поверхні і площини характерного розрізу повинно бути не менше нормованого значення КПО при боковому освітленні для робіт відповідних розрядів.

2.16 Нерівномірність природного освітлення не нормується:

у приміщеннях із боковим освітленням;

у виробничих приміщеннях із верхнім або комбінованим освітленням, в яких виконуються зорові роботи VII і VIII розрядів;

у допоміжних приміщеннях громадських будинків із верхнім або комбінованим освітленням, у яких виконуються зорові роботи розрядів Г та Д

2.17 Розміри, орієнтація та форма світлопрорізів у приміщеннях, в яких нормується мінімальна тривалість інсоляції, приймаються з врахуванням вимог СанПіН.

На світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, доцільно використовувати:

у І, III і V архітектурно-будівельних кліматичних районах згідно з ДСТУ-Н Б В 1.1-27 - регульо­вані внутрішні чи міжскляні сонцезахисні пристрої;

у II архітектурно-будівельному кліматичному районі - регульовані міжскляні чи зовнішні сонце­захисні пристрої;

у IV архітектурно-будівельному кліматичному районі - зовнішні сонцезахисні пристрої.

Приміщення громадських будинків, у яких за технологічними умовами не дозволяється інсо­ляція, а також приміщення з кондиціонуванням повітря повинні бути обладнані сонцезахисними пристроями незалежно від кліматичного району (за винятком приміщень, орієнтованих на північ).

Геометричні параметри сонцезахисних пристроїв необхідно розраховувати за допомоги сонячних карт.

2.18 У II, IV та V архітектурно-будівельних кліматичних районах для освітлення природним світлом великих торговельних приміщень, багатоповерхових виробничих будівель, підземних гаражів та інших подібних приміщень, у яких природне освітлення не нормується, доцільно використовувати пасивні та активні геліоосвітлювальні системи та світловоди, що спрямовують відбиті сонячні промені або дифузне світло від найбільш яскравої частини неба в приміщення, а також геліоакумулюючі системи для суміщеного та штучного освітлення".

Додаток Л

(рекомендований)