Організаційні заходи
Організаційними заходами щодо забезпечення безпечного провадження робіт в електроустановках є наступні: оформлення роботи нарядом чи розпорядженням, оформлення в наряді допуску робітників до роботи, нагляд під час роботи, оформлення в наряді перерв у роботі і переходів бригади на інше робоче місце, оформлення в наряді закінчення робіт, закриття нарядів. Оформлення наряду потрібно на ті роботи, що виконуються з повним чи частковим зняттям напруги з ремонтованої установки.
Наряд – письмове завдання на роботу в електроустановці, оформлене на бланку установленої форми, де вказуються місце, час початку і закінчення роботи.
Іншим видом завдання на роботу в електроустановках є розпорядження – завдання на роботу в електроустановках, оформлене в оперативному журналі особою, що віддала розпорядження (в усній формі чи безпосередньо за допомогою засобів зв'язку), чи особою оперативного персоналу, що одержали розпорядження.
Повне закінчення роботи з указівкою дати і часу оформляється наприкінці наряд підписом керівника робіт.
Нагляд за безпечним веденням роботи здійснює виконавець робіт (чи той, що спостерігає), він повинний постійно знаходитися з бригадою.
Після повного закінчення всіх робіт поряд з робочим місцем повинно бути прибрано бригадою й оглянуто відповідальним керівником.
Розроблені технічні заходи з охорони праці наведені в таблиці 3.1.
2.3.2 Засоби індивідуального захисту
Поряд із проведенням організаційних і технічних заходів для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці необхідно застосовувати наступні засоби індивідуального захисту:
1. Захист від поразки людей електричним струмом: діелектричні рукавички, калоші, боти; ізолюючі килимки і підставки; слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками.
2. Робота при зниженій температурі: застосування теплого спецодягу (костюм чоловічої зимовий для монтажників, такелажників – ДСТ12.4.084-80, модель ТЕ 17-Ц-1-91; чоботи для монтажників – ДСТ12.4.060-90).
3. Підвищений рівень шуму, вібрацій: застосування спеціальних навушників, вкладишів у вушну раковину, протишумові каски. Для захисту від вібрацій, що передаються через ноги застосовується взуття на повстяній чи з товстої мікропористої гуми підошві, для захисту рук – віброгасячі рукавички.
4. Гострі крайки і заусенці: застосування рукавиць комбінованих із брезентовим надолонником (ДСТ12.4.010-95).
5. Підвищена температура поверхні устаткування: застосування рукавиць комбінованих (ТУ 38106346-99). При роботі з електрозварюванням застосовувати окуляри захисні з непрямою вентиляцією 3Н5-72 зі світлофільтром Г-2 для допоміжних робітників, і щиток захисний для електрозварювача зі світлофільтром (ДСТ12.4.035-98).
6. Падаючі предмети: застосування захисного головного убору,,Дружба” (ТУ 6-19-167-90).
7. Підвищена запиленість і загазованість робочої зони: для захисту органів подиху застосовувати респіратор,,Астра-2” (ТУ 6-16-2485-91).
8. Дратівні речовини: при роботі з епоксидними смолами застосовувати гумові чи поліетиленові рукавички, пластмасові нарукавники, фартух, захисні окуляри 3П2-80. Допускається застосування біологічних рукавичок у вигляді тонкого шару захисної пасти на основі гідрофільних препаратів.
2.3.3 Розрахунок бригади електромонтажників по монтажу спроектованої ділянки електропостачання мікрорайону міста
На практиці електромонтажні організації в останній час застосовують комплексні бригади. Комплексні бригади виконують всі види робіт на об’єкті. Виконання електромонтажних робіт по монтажу спроектованої ділянки електропостачання району міста, в тім числі й по підключенню житлового будинку, бригада проводить згідно частини другої „Проекту виконання електромонтажних робіт”. Вона комплектується на основі наступного професіонального складу:
- електромонтажники по кабельним мережам (графік виконання електромонтажних робіт – 2100 людино-днів);
- монтажники розподільчих пристроїв РП і ТП (840 людино-днів);
- монтажники по освітлювальним мережам (560 людино-днів).
Термін виконання монтажу – 235 робочих днів.
Згідно з методикою НДІПЕМ розраховуємо кількість працівників для даного об’єму робіт за формулою (3.1)
, (2.1)
де 
- кількість людино-днів,
С -кількість робочих днів;
К – коефіцієнт росту продуктивності праці,
.
На основі проведених розрахунків вибираємо 2 приміщення рухомого типу на власній ходовій частині на 16 місць (1 – гардеробна, 1 – кімната для прийому їжі).
Загальний вид та окремі їх елементи показано на рисунку 2.1.
Рис. 2.1 – Інвентарні санітарно-побутові приміщення рухомого типу на власній ходовій частині: а – загальний вид; б – гардеробна на 16 місць; в – кімната для прийому їжі на 16 місць; І – інструментальна; ІІ – сушила; ІІІ – основні приміщення; IV – тамбур; V – гардероб; VІ – зал прийому їжі; VІІ – підсобні приміщення; 1 – умивальник; 2 – секція гардеробу; 3 – вішалка для верхнього одягу; 4 – лавка; 5 – стіл; 6 – стіл господарчий; 7 – бак для питної води; 8 – бак для гарячої води; 9 – бак для холодної води; 10 – стілець; 11 – прилавок; 12 – електрична плита; 13 – стіл роздвоєний; 14 – мийка для посуду; 15 – стіл для посуду; 16 – льодовик.
