Вихованню позитивної мотивації навчання сприяють загальна атмосфера творчості в навчальному закладі та в групі, включення учня в колективні форми організації різних видів діяльності, співробітництво між викладачем і учнем, допомога педагога у вигляді порад, залучення учнів до оцінювання власної діяльності.
Важливим завданням навчально-виховного процесу є формування мотивації навчання на окремих етапах уроку.
Залежно від змісту уроку викладач повинен організовувати певний цикл навчальної діяльності і формувати відповідний їй мотиваційний цикл. Мотивація навчання на уроці відбувається в кілька етапів.
I етап — мотивація початку роботи, первинна мотивація.
II етап — мотивація виконання роботи, закріплення і підсилення первинної мотивації.
III етап — мотивація завершення уроку (результативність, постановка цілей на майбутнє).
Завдання викладача полягає у забезпеченні постійних мотиваційних дій учня на всіх етапах уроку.
Етап первинної мотивації
На початку уроку учень повинен зрозуміти, що корисного і нового він дізнається на ньому, де може застосовувати набуті знання. Викладач може використати кілька видів спонукання учнів до навчальної діяльності:
1) активізувати мотиви, що виникли на попередніх заняттях;
2) збудити мотиви незадоволеності своїми результатами;
3) посилити мотиви орієнтації на попередню діяльність;
4) посилити мотиви здивування, зацікавленості.
Мотивація буде суттєвішою, якщо учень зіштовхнеться з індивідуальними проблемами матеріалу. Педагогічні дослідження підтверджують, що найвищих результатів досягають ті учні, у яких викладач позитивно оцінює навіть незначні успіхи. Важче навчатися тим, кому педагог лише вказує на помилки та недоліки, і кого дуже рідко хвалить. І, звичайно, найнижча успішність у тих учнів, яким викладач взагалі не повідомляє про їх успіхи на уроці.
Етап закріплення і посилення мотивації
На цьому етапі викладач орієнтується на широкий спектр пізнавальних і соціальних мотивів навчання. Можуть бути використані чергування різних видів діяльності: репродуктивних і пошукових, усних і письмових, індивідуальних і фронтальних.
Крім того, формуванню мотивації сприяє зацікавленість учнів методом викладу матеріалу:
• цікаві приклади, досліди, парадоксальні факти, історичні екскурсії;
• незвична форма подання матеріалу, що викликає здивованість в учнів;
• емоційність мови педагога;
• пізнавальні ігри;
• дискусії;
• аналіз життєвих ситуацій;
• вміле застосування викладачем заохочення.
Особливого значення при цьому набуває вміння учня вчитися. Це передбачає, що учень має:
1) зрозуміти, що таке знання;
2) досягненні поставлених цілей, у роботі та суспільно корисній діяльності;
3) знати, як людина оволодіває знаннями і що засвоєння знань забезпечуються
увагою, сприйняттям, усвідомленням, узагальненням і запам'ятовуванням;
4) привчати себе до постійного повторення пройденого матеріалу, прагнути
дізнаватися більше.
Особливу увагу викладач має приділяти оцінці навчальних досягнень учнів, підключати їх до самоконтролю і самооцінки.
На формування позитивної мотивації впливає спосіб ознайомлення учнів з оцінкою. Наприклад, викладач не тільки констатує факт, а обов'язково хвалить учня за кожне нове досягнення у засвоєнні навчального матеріалу.
Етап завершення уроку
На цьому етапі важливим є вихід учня із діяльності з позитивним власним досвідом і виникнення позитивної установки на навчання у майбутньому, тобто позитивної мотивації перспективи. Для формування такої мотивації не завжди доцільно вести мову про успіхи учнів. Важливо також показати учням їх слабкі місця, щоб сформувати в них об'єктивне уявлення про свої можливості. Це зробить їх перспективну мотивацію більш дієвою.
Таким чином, підтримка викладачем різних видів мотивації на окремих етапах уроку сприяє внутрішньому зв'язку між його частинами, наповнює кожний етап психологічним змістом. Адже кожний етап уроку — це специфічна за мотиваційним змістом психологічна ситуація. Щоб побудувати психологічно грамотну структуру уроку, педагогу доцільно кваліфіковано планувати ту частину розвиваючих і виховних задач, яка пов'язана з мотивацією та реальним станом уміння вчитися в учнів.
Правильність вибору стратегії і тактики навчання на уроці сприяє повноцінному гармонійному розвитку особистості в цілому. Розвиток позитивної мотивації на уроці — це один із засобів розвитку особистості учня.
