Для студентів заочної форми навчання

Загальні методичні рекомендації

Метою написання контрольної роботи є забезпечення більш глибокого ознайомлення з монографічною літературою, нормативно-правовим матеріалом та вироблення навичок самостійного опрацювання наукової літератури. Основне завдання написання контрольної роботи – це формування власної думки слухачів і студентів з теоретичних та практичних питань, які розглядаються та вироблення ними пропозицій щодо їх вирішення.

До написання контрольної роботи слухач повинен детально ознайомитися із методичними рекомендаціями по її виконанню, планом представленої теми роботи й списком рекомендованої літератури.

Слухачі, у яких прізвища починаються з букви А до Д, повинні виконувати варіант № 1; букви Є - К – варіант № 2; букви Л -О - варіант № 3; букви П – У – варіант № 4, букви Ф – Я – варіант № 5.

Зміст контрольної роботи повинен повністю відповідати обраній темі та складеному плану. Робота повинна мати таку структуру: а) план; б) вступ, в якому обґрунтовується актуальність та значення теми, і проблеми, які передбачається розглянути в роботі; в) основний текст, що складається з розділів, поділених на підрозділи, або лише з розділів; г) висновки, що випливають із змісту розглянутої теми; д) список використаної літератури. До роботи можуть прикладатись додатки у вигляді схем, таблиць та ін.

Написання контрольної роботи – це систематизований та такий, що відповідає плану, грамотний та самостійний виклад слухачем та студентом основних положень обраної теми, що відображає його розуміння певних наукових проблем міжнародного права.

При використанні літературних і нормативно-правових матеріалів необхідно давати відповідні посилання на ці джерела у відповідності до встановлених вимог (стандартів).

Орієнтований обсяг роботи становить 14-16 аркушів шкільного зошита. Сторінки роботи обов’язково нумеруються. На титульному листі вказуються найменування учбового закладу, найменування кафедри, повне та точне найменування теми контрольної роботи, прізвище, ім’я та по батькові, навчальна група та курс виконавця, домашня адреса, телефон, на наступній сторінці – план дослідження. Контрольна робота повинна підписується автором на останній сторінці після списку використаної літератури, а також вказується дата (число, місяць та рік фактичної здачі роботи для реєстрації).

Робота представляється та здається слухачами та студентами викладачу-методисту факультету не пізніше місяця до початку екзаменаційної сесії.

Контрольна робота, що надійшла до деканату, реєструється та передається на рецензування викладачеві, який знайомиться з роботою, визначає її науковий рівень, дотримання вимог методичних рекомендацій, дає письмовий відгук на контрольну роботу.

У випадку повернення роботи, слухач або студент повинен з урахуванням рекомендацій, вказаних у рецензії на контрольну роботу, доопрацювати її та усунути недоліки.

 

 

ТЕМА № 1

Держава – основний суб’єкт міжнародного права

1. Міжнародна правосуб’єктність держав.

2. Види і форми міжнародно-правового визнання.

3. Міжнародно-правове регулювання правонаступництва держав.

 

Методичні вказівки

Серед суб’єктів міжнародного права найбільш вагому роль у міжнародних відносинах відіграють держави. В силу властивого їм суверенітету над ними відсутня будь-яка організація політичної влади, і вони на рівних юридичних підставах вступають у взаємовідносини один з одним. Саме держави в переважній більшості випадків є правотворцями, і гарантами норм міжнародного права, що регулюють ці відносини. Можливість вступати у міждержавні відносини визначається наявністю у держав міжнародної правосуб’єктності. Відповідно до цього, будь-яка держава у міжнародному спілкуванні володіє однаковим рівнем юридичної самостійності і незалежності. При виконанні контрольної роботи, насамперед, необхідно розкрити зміст міжнародної правосуб’єктності держав і вказати на її характерні ознаки, що є відмінними від ознак інших суб’єктів міжнародного права. Слід звернути увагу на те, що у сфері міждержавного спілкування в якості міжнародно-правової категорії має велике значення поняття “державного суверенітету”.

Виникнення або припинення міжнародної правосуб’єктності держав тісно пов’язані з питанням міжнародно-правового визнання, під яким розуміється акт вже існуючої держави, в якому вона виражає свою волю встановити певні відносини з новою державою як суб’єктом міжнародного права. Визнання в міжнародному праві поділяється на види і форми. Під видами визнання необхідно вказати визнання держав; урядів; народів, що реалізують право на самовизначення; організацій; руху опору; воюючої сторони та інші. В контрольній роботі необхідно розкрити три форми визнання: de jure (де-юре), de facto (де-факто), ad hoc (ад хок), які відрізняються за об’ємом правових наслідків.

У зв’язку з появою нових держав, які в міжнародних відносинах замінюють старі, виникають питання правонаступництва. Відносини правонаступництва врегульовані двома конвенціями: Віденською конвенцією про правонаступництво держав відносно міжнародних договорів від 28 серпня 1978 року і Віденською конвенцією про правонаступництво держав відносно державної власності, державних архівів і державних боргів від 8 квітня 1983 року. Аналізуючи конвенції в роботі необхідно дати визначення “правонаступництво держав”, “держава-попередник”, “держава-спадкоємець”. У роботі потрібно вказати, що доктрина міжнародного права розрізняє повне та часткове правонаступництво. Заслуговує на увагу і розгляд питання стосовно правонаступництва Україною прав і обов’язків за міжнародними договорами СРСР. При цьому слід застосовувати Закон України “Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 року.

 

Література:

Основна література: 1 - 7, 9, 11, 13 - 16..

Додаткова література: 6, 37, 45, 57, 61, 73, 74, 79, 82, 83, 93, 94, 97, 104, 108, 121.

 

 

ТЕМА № 2