Розв’язання
Реальний курс країни – це номінальний курс, помножений на відношення рівня цін іноземної країни до внутрішніх цін, отже:
q= e×PСША/РУКР ; 8,03= е ×1,4/2; е = 2×8,03/1,4=11,47 грн/дол.
Відповідь: номінальний курс грн. до дол. на початку (n+1) року повинен дорівнювати 11,47, щоб реальний курс залишився без змін.
Задача 2. Припустимо, що в країнах А та В прийнятий «золотий стандарт». Одиниця валюти країни А дорівнює 1/20 унції золота (1унція=28,3г), а одиниця валюти країни В дорівнює 1/10 унції золота. Скільки коштує одиниця валюти А у валюті В; скільки коштує одиниця валюти В у валюті А.
Розв’язання
Вал.А/унц.зол = 1/20; Вал.В/унц.зол = 1/10, отже
20×Вал.А = 1×унц.зол та 10×Вал.В = 1×унц.зол, тоді
20×Вал.А = 10×Вал.В.
Отже, Вал.А у Вал.В = ½ а Вал.В у, Вал.А = 2
Відповідь: одиниця Вал.А = ½ × Вал. В., а одиниця Вал.В = 2×Вал.А
Задача 3. Визначте: рівноважний валютний курс гривні; рівноважний валютний курс$. Яка кількість $ та гривень буде куплена на валютному ринку?
| Ціна гривні(в дол.США) | Обсяг попиту на гривні (млн.) | Обсяг пропозиції гривень (млн.) |
| 0.10 | ||
| 0.13 | ||
| 0.16 | ||
| 0.19 | ||
| 0.23 |
Розв’язання
1. Із таблиці видно, що рівноважний курс = 0,16 дол.
2. Рівноважний курс долару становить 1/0,16 = 6,25 дол.
3. Кількість доларів, яку куплять на валютному ринку становить 330×0,16=52,8 млн дол.
4. При рівноважному курсі гривні 0,16 дол. буде куплено 330 млн грн.
Задача 4. Припустимо, що Уряд України встановлює валютний курс 1грн.=$0.8. Сума гривень, що пропонуються за цим курсом, дорівнює 200млн. Залежність попиту на гривні від валютного курсу має вигляд:
| Ціна грн у дол.США | 0.70 | 0.80 | 0.90 | 1.0 |
| Обсяг попиту (млн.грн.) |
В цій ситуації уряд купує чи продає гривні? Яку кількість?
Розв’язання
У цій ситуації уряд купує гривні, оскільки пропозиція більша за попит. Щоб утримувати курс гривні, уряд повинен купувати (200-180=20) 20 млн грн.
Задача 5. Протягом тривалого періоду Україна мала високі темпи інфляції. Як це вплине на показники економічної діяльності України? Поясніть відповідь.
| Зростає | Скорочується | Не змінюється | |
| 1. Дефіцит платіжного балансу | + | ||
| 2. Обсяг експорту | + | ||
| 3. Обсяг імпорту | + | Або + | |
| 4. Попит на гривні за валюти партнерів | + | ||
| 5. Пропозиція гривень за валюту | + |
Розв’язання
1. Одним із основних джерел дефіциту платіжного балансу є інфляція.
2. Зменшення курсу національної валюти дає змогу експортерам отримувати додатковий дохід, тому експорт зростає.
3. Зниження курсу національної валюти веде до збитків імпортера, тому обсяг імпорту скорочується.
4. Попит на гривні скорочується, так як вигідніше тримати гроші у валюті, яка зростає.
5. Пропозиція гривень за валюту зростає, так як вигідніше купувати валюту, яка росте за валюту, яка падає.
Задача 6. При вільному утворенні валютний курс є наслідком взаємодії попиту і пропозиції валюти. Назвіть економічні операції, в результаті яких збільшується (зменшується) пропозиція на ринку валюти. Проаналізуйте, за яких умов зростає попит на валюту.
Розв’язання
Пропозиція на валюту збільшується при:
- зростанні інфляції;
- зростанні дефіциту платіжного балансу;
- зростанні обсягу експорту;
- спаданні обсягу імпорту;
Зменшенні прибутковості цінних паперів.
Пропозиція на валюту зменшується при: - валютній інтервенції; - операції ЦБ на відкритому ринку (продаж-покупка цінних паперів); - зміна ЦБ рівня % ставок. Попит на валюту зростає, коли зменшується пропозиція валюти; та зменшується, коли зростає пропозиція валюти.
Задача 7. Обмінний курс російського рубля до долара США в січні 2008р. становив 3500 руб/дол., а в січні 2011 р. - 5700 руб/дол. За цей же час рівень цін в США виріс в 1,2 рази, а в Росії - в 14,4 рази. Як змінився реальний обмінний курс рубля до долара?
Розв’язання
Роб.курс(2008)= 3500*1,2/14,4=291,67 руб/дол.
Роб.курс(2011)=5700*1,2/14,4=475 руб/дол.
Отже, реальний обмінний курс рубля до долара збільшився на 183,33 руб.
Задача 8. Очікуваний темп інфляції в країні А становить 9%, а в країні В - 5%. В країні А ставка проценту 12%. Якою має бути ставка проценту в країні В, щоб між цими країнами не відбувався рух капіталу?
Розв’язання
Виходячи із запропонованих даних стосовно країни А:
Реальна ставка %= ном.ставка% - темп інфляції= 12-9=3%
Для країни В:
Ставка %= 5+3=8%
Отже, для того, щоб між цими країнами не відбувався рух капіталу, ставка проценту в країні В має бути 8%
Задача 9. За наведеними нижче даними складіть платіжний баланс країни А
| Операція | обсяг (млн.дол.) |
| 1.Купівля нерезидентами облігацій держ. позики країни А | |
| 2.Експорт товарів з А | |
| 3.Імпорт товарів до А | |
| 4.Експорт послуг з А | |
| 5.Імпорт послуг до А | |
| 6.Грошові перекази в країну А з-за кордону |
Розв’язання
1-Кт, 2-Кт, 3-Дт, 4-Кт, 5-Дт, 6-Кт
| Прибуткові статті(+) Кт | Видаткові статті(-) Дт |
| 295 240 | |
Отже, платіжний баланс нерівноважний, адже Кт>Дт. Отже, ми отримали додатне сальдо. Це значить, що доходи країни від експорту товарів і послуг перевищують її видатки на імпорт товарів і послуг.
Задача 11. Уряд одержав позику від іноземних кредиторів у сумі $2 млрд. під 8% річних. Використання цієї позики для розвитку виробництва дозволяє щорічно забезпечити зростання ВНП у розмірі 500 млн.дол.США.
а)чи спричинить ця позика зростання державного боргу, в якому розмірі;
б)коли борг може бути сплачений?
Розв’язання
а) сума боргу зросте на суму позики – 2 млрд. доларів;
б) щорічно країна отримує чистий приріст ВНП у розмірі: 500-160=340 млн. дол. США, а загальна сума боргу, що має бути погашена за рахунок цих засобів складає 2 млрд. дол. США.
Отже, приблизно через 2/0,34=6 років країна зможе повністю погасити цей борг.
Задача 12. Країна А може виробляти 1т пшениці чи 4т вугілля, використовуючи одну одиницю ресурсів. Країна В може виробляти 2т пшениці чи 5т вугілля, використовуючи також одну одиницю ресурсів. На виробництві якого продукту доцільно спеціалізуватись країні А (країні В)? Доведіть.
Розв’язання
Країна Б могла б спеціалізуватись на обох продуктах, а країна А не виготовляючи цих продуктів, за відсутності абсолютних переваг, повинна існувати лише на пшениці та вугіллі країни Б, що є практично неможливим.
Якщо спеціалізуватися таким чином щоб:
- країна А виробляла продукт, в якому вона має найбільшу слабкість (вугілля);
- країна Б виготовлятиме продукт, в якому матиме найбільшу перевагу, то виграють обидві країни, зокрема і вся світова економіка загалом.
Задача 13. Припустимо, що в 1995р., коли курс 1$=2,5 DM американська фірма продала німецьким покупцям товар за 100тис.DM і одержала $40 тис. Скільки доларів за такий же фізичний обсяг продукції за рівністю інших умов одержала б американська фірма у 1999 році, якщо б курс долара США знизився до 1,8 DM? Яким в такому випадку був би валютний прибуток експортера?
Розв’язання
1995 р. 1$=2,5 DM, 1DM=1/2,5$ американська продуктивність товару 100тис.DM, тобто отримаємо 100/2,5=40 тис $. 1999р 1$=1,8 DM, американський 1 DM=1/1,8$. Американська продуктивність товару 100тис.DM або отриманий прибуток становить 100/1,8$=55,6 тис$.
Відповідь: в 1999 р валовий прибуток становив 55,6 тис$, тобто був би валютний збиток експортера.
Задача 14. Компанія ФРН експортувала автомобілі до США по ціні 10 тис. дол. США. Валютний курс становив 1$=1,5 західнонім.марки. Витрати виробництва на один автомобіль складали 11 тис.марок. Як зміниться прибуток експортерів в західнонімецьких марках, якщо курс марки підвищиться на 20%?
Розв’язання Курс марки дорівнюватиме 1,8 (20% до 1.5) марок/долар.Ціна експлуатації дорівнюватиме: 10000*1,8=18000 марок, витрати виробництва становлять: 11000 марок, отже зі зміни курсу прибуток становитиме 18000-11000=7 марок. А був 10000*1,5=15000 марок. Прибуток становить: 15000-11000=4 марок.Відповідь: отже, зі збільшенням курсу на 20% прибуток зросте з 7000 до 4000 марок.
Задача 15. За наведеними нижче даними складіть платіжний баланс країни А
| Операція | обсяг (млн.дол.) |
| 1.Купівля нерезидентами облігацій держ. позики країни А | |
| 2.Експорт товарів з А | |
| 3.Імпорт товарів до А | |
| 4.Експорт послуг з А | |
| 5.Імпорт послуг до А | |
| 6.Грошові перекази в країну А з-за кордону |
Розв’язання Запишемо платіжний баланс за принципом подвійного запису
| Операція | Дебет - | Кредит + |
| 1.Купівля нерезидентами облігацій держ. позики країни А | ||
| 2.Експорт товарів з А | ||
| 3.Імпорт товарів до А | ||
| 4.Експорт послуг з А | ||
| 5.Імпорт послуг до А | ||
| 6.Грошові перекази в країну А з-за кордону | ||
| Обороти |
Висновок: отже платіжний баланс країни А по дебетовому рахунку складає більшу суму, можна зробити висновок, що платіжний баланс є мінусовим і це негативно впливає на економіку країни А
Задача 16. Припустимо, що в певному році в Японії ВВП збільшився на 4%, а темп зростання грошової маси знизився до 2%. В тому ж році в США темп зростання ВВП становив 5%, а обсяг грошової маси виріс на 3%. Як це вплине на курс японської ієни по відношенню до долара США?
Розв’язання
Індекс паритету купівельної спроможності країни Японії до США розраховується за формулою:
Іррр = (1,04*0,98) / (1,05*1,03) = 1,0192/1,0815 = 0,94, - це означає, що курс японської ієни по відношенню до долара США знизився на 6%.
Задача 17. Очікуваний темп інфляції в країні А становить 10%, а в країні В - 6%. В країні А ставка проценту 13%. Якою має бути ставка проценту в країні В, щоб між цими країнами не відбувався рух капіталу?
Розв’язання
Виходячи із запропонованих даних для країни А:
Реальна ставка % = ном.ставка % - темп інфляції = 13 – 10=3%
Для країни В:
Ставка % = 6 + 3= 9%
Таким чином, для того, щоб між зазначеними країнами не відбувався рух капіталу, ставка проценту в країні В повинна становити 9%.
Задача 18. В країні Х у певному році був дефіцит балансу поточних операцій в розмірі $1,5 млрд. і додатнє сальдо балансу руху капіталу в розмірі $600 млн.
а)який був платіжний баланс країни Х у вказаному році;
б)іноземні банки придбали в даному році активи країни Х на суму $600млн. Яким за таких умов буде платіжний баланс?
Розв’язання
а) Оскільки дефіцит балансу поточних операцій становив $1,5 млрд., але баланс руху капіталу мав додатнє сальдо в розмірі $600 млн., тому реальний платіжний баланс країни Х у вказаному році становив $1,5 млрд - $0,6 млрд. = 0,9 млрд. = 900 млн. (дефіцит).
б) Оскільки іноземні банки придбали в даному році активи країни Х на суму $600млн., то це призвело до збільшення припливу капіталу в зазначену країну, в результаті чого зменшилась дефіцитність платіжного балансу і на даний момент становить 300 млн. (900 млн. – 600 млн.).
Задача 19. З 2009 по 2010р. пропозиція грошей в США збільшилась з $570,3 до $641,0 млрд., в той же час як пропозиція грошей в Бразилії зросла з 24,4 до 106,1 млрд.крузадо. За той же період індекс цін США збільшився до 100 з рівня 96,6 в той час, як відповідний індекс для Бразилії збільшився до 100 з рівня лише 31. Розрахуйте темпи зростання пропозиції грошей за період з 2009 по 2010 р. для США та Бразилії відповідно. Як змінилися ціни у цих країнах?
Розв’язання
Розрахуємо темпи зростання пропозиції грошей за 2009-2010 р.р.:
для США: 641/570,3 * 100 = 112,39 %;
для Брази лії: 106,1/24,4 *100 = 434,84%;
З розрахунку темпів зростання можемо зробити висновок, що темри зростання пропозиції грошей в Бразилії перевищують темпи зростання пропозиції грошей в США в 3,9 рази.
Щодо зміни цін у даних країнах, то як бачимо, в США індекс цін зростає за 2009-2010 р.р. значно повільніше, ніж в Бразилії, то звичайно, що ціни швидше зростають в Бразилії, що може бути спричинено інфляцією, так як і зростання пропозиції грошей в даній країні (більше ніж в 4 рази) пояснюється високими темпами інфляції в Бразилії.
Задача 20. Обмінний курс української гривні до долара США в січні 2008 р. становив 5.0 грн/дол., а в січні 2009р. – 8,5 грн/дол. За цей же час рівень цін в США виріс в 1,2 рази, а в Україні - в 4,4 рази. Як змінився реальний обмінний курс гривні до долара?
Розв’язання
q 2008 = обмінний курс 2008 * (p США/ p Укр.), де р – рівень цін.
q 2009 = обмінний курс 2009 * (p США/ p Укр.)
q 2008 = 5* (1,2/ 4,4) = 1,36 3 (грн./дол.)
q 2009 = 8,5* (1,2/ 4,4) = 2,3 (грн./дол.).
Отже,в 2009 р. відносно 2008 р.реальний валютний курс грн../дол.. зріс на: 2,3 - 1,363 = 0,94 грн., тобто долар подорожчав щодо гривні на 94 коп.
Задача 21. Національна економіка налічує 1400 одиниць праці. Вона може виробляти два товари: картоплю і помідори. Трудовитрати на одиницю продукції у виробництві картоплі складають 2, помідорів - 4.
А.Побудуйте межу виробничих можливостей національної економіки
Б.Які альтернативні витрати виробництва картоплі і помідорів?
В.За умов відсутності торгівлі якою буде ціна картоплі в одиницях помідорів?
Розв’язання
А. Побудуємо межу виробничих можливостей національної економіки.
Визначаємо максимальну величину товарів, яку може виготовити національна економіка.
Розв’язання
L картоплі = 1400/2 = 700 L помідорів = 1400/4= 350
 |
Qк
 |
700
350 Q п
Межа виробничих можливостей національної економіки. Б. Альтернативні витрати виробництва картоплі складають:
al к/п = 7/3,5 = 2. Альтернативні витрати виробництва помідорів складають: al п/к = 3,5/7 = 0,5. В. За умови відсутності торгівлі визначимо: ціну картоплі в од. помідор - 1картопля = 2 помідори; ціну помідори в од.картоплі – 1 помідора = 0,5 картоплі.
Задача 22. Витрати праці (в годинах) на виробництво принтерів та сканерів в Японії та Кореї такі:
| Країна Товар | Принтери | Сканери |
| Японія | ||
| Корея |
А.У виробництві якого товару Японія має переваги і чому?
Б.Розрахуйте альтернативну ціну сканерів, виражену через ціну принтерів, для Японії і Кореї.
Розв’язання
Японія має переваги у виробництві принтерів, так як витрати часу на їх виробництво в 4 рази менші, ніж сканерів.
Японія: 1 сканер = 1/4 принтерів
Корея: 1 сканер = 6/2 = 3 принтери
Задача 23. Національна економіка і Закордонія виробляють по два товари кожна: цитруси та банани. Національна економіка налічує 1500 одиниць праці, а Закордонія - 1000. Трудовитрати на одиницю продукції в Національній економіці складають: для цитрусів 3, для бананів - 2. Трудовитрати на одиницю цитрусів за кордоном - 5, бананів - 1.
А.Покажіть на графіку межу виробничих можливостей за умов одночасного виробництва обох товарів окремо для Національної економіки та Закордонії Б.Підрахуйте альтернативні витрати виробництва цитрусів та бананів в Національній економіці та Закордонії В.Покажіть на графіках розширення можливостей споживання і цитрусів і бананів в Національній економіці та Закордонії в результаті торгівлі.
Розв’язання
| Національна економіка (1500 од. продукції) | Закордоні (1000 од продукції) | |||
| цитруси | банани | цитруси | банани | |
| Трудовитрати на одиницю продукції |
L1 цит = 1500/3 = 500 (од.цит) L2 цит = 1000/5 = 200 (од.цит)
L 1бан = 1500/2 = 750 (од.бан) L2 бан = 1000/1 = 1000 (од.бан) 
Q б
750
500 Qц
Межа виробничих можливостей Національної економіки
Q б
1000
 |
200 Qц
Межа виробничих можливостей Закордонії: Б) НЕ: альтернативні витрати виробництва бананів = аl бан / аl цитр = 7,5 /5=1,5; альтернативні витрати на виробництво цитрусових = аl бан / аl цитр = 5/7,5=0,67; Закордонія: альтернативні витрати на виробництво бананів = аl бан / аl цитр = 10/2=5; альтернативні витрати на виробництво цитрусових = аl бан / аl цитр = 2/10=0,2
Розв’язання
| Нац економіка (2400 од. продукції) | Закордоні (1600 од продукції) | |||
| цитруси | банани | цитруси | банани | |
| Трудовитрати на од |
L1 цит = 2400/6 = 400 (од.цит) L2 цит = 1600/10 = 160 (од.цит)
L 1бан = 2400/4 = 600 (од.бан) L2 бан = 1600/2 = 800 (од.бан)
Б) НЕ: альтер витрати вироб-ва бан = аl бан / аl цитр =600 /400=1,5
альтерн витрати на вироб-во цитрус = аl бан / аl цитр = 400/600=0,67
ЗАКОРДОН: альтер витр на вироб бан = аl бан/аl цитр = 160/800=0,2
альтерн витрати на вироб-во цитрус= аl бан / аl цитр = 800/160=5
В) закордон: цитрус 5/0,67=7.46 разів закордон буде споживати більше цитрусових, купуючи їх в НЕ: 160*7,46=1194 цитрусових
НЕ: Банан 1,5/0,2=7,5 разів НЕ буде споживати більше бананів, купуючи їх закордоном, ніж виробляючи у себе.
600*7,5=4508 бананів
Задача 25. Країна Х може виробляти 2т нафти чи 8т вугілля, використовуючи одну одиницю ресурсів. Країна Y може виробляти 3т нафти чи 7т вугілля, використовуючи також одну одиницю ресурсів А. Чи має країна Х абсолютні переваги у виробництві нафти або вугілля? Чому? Б. Які альтернативні витрати виробництва нафти та вугілля в країнах Х і Y? В. Чи має країна Х порівняльні переваги у виробництві нафти або вугілля? Чому?
Розв’язання
Дано:
країна Х за одиницю ресурсів може виготовити: 2 т нафти 8 т вугілля
країна У за одиницю ресурсів виготовляє: 3 т нафти 7 т вугілля
Розв’язання:
А) За 2 одиниці ресурсів країни Х та У виробляють 10 т продукції, отже жодна з країн не має абсолютної переваги у загальному виробництві. Щодо переваг у виробництві у розрізі 2 видів продукції, то країна Х має абсолютну перевагу у виготовленні вугілля, а країна У – у виготовленні нафти.
Рис. 1. Крива виробничих можливостей
Б) Відповідно до умови, альтернативним варіантом виробництва для країни Х було б зосередження всіх його потужностей на виготовленні вугілля, а для країни У на виготовлення нафти, при умові, що ринкові відносини налагодженні лише між цими двома країнами і можливість збуту в інші точки відсутня, ніяких взаємних вигід при торгівлі даними двома товарами не передбачається. al Х нафти/вуг = 2/8 = 0,25. al Х вуг/нафти = 8/2 = 4, al У нафти/вуг = 3/7 = 0,43. al У вуг/нафти = 7/3 = 2.33.
В) Країна Х має перевагу перед країною У у витрачанні ресурсу на виробництво нафти, так як з одиниці ресурсу можна виготовити 8 тонн вугілля і лише 2 тонни нафти.
Задача 27. Національна економіка налічує 1500 одиниць праці. Вона виробляє два товари: молоко й сир. Трудовитрати на одиницю продукції у виробництві молока складають 5, сиру - 3.
А.Побудуйте межу виробничих можливостей Національної економіки.
Б. Припустимо, що замість 1500 одиниць праці вітчизняна економіка матиме 3000. Чи змінить це межу виробничих можливостей країни?
В. Припустимо, що у вітчизняній економіці 2400 робітників, але їх продуктивність праці в обох галузях буде вдвічі нижчою від першого рівня. Покажіть, як вплине це на межу виробничих можливостей країни.
Розв’язання
А) L/al м = 1500/5 = 300
L/al с = 1500/3 = 500 (див. графік А)
Рис. 3. Крива виробничих можливостей нац.. економіки
Б) Нехай матимемо 3000 трудових одиниць: (на графіку Б)
3000/5 = 600
3000/3 = 1000 (див. графік)
В) Маємо 2400 одиниць трудових ресурсів і вдвічі меншу продуктивність праці: молоко – 10, сир – 6 (на графіку В)
2400/10 = 240
2400/6 = 400 (див. графік)
Задача 29. Країна-імпортер оподатковує ровери, що коштують 20 тис. доларів, адвалерним митом у 10%. І окремо оподатковує 5-відсотковим адвалерним митом сталь, гуму… як компоненти роверу (їх вартість – 14 тис.дол. у ціні роверу). Визначте ефективне мито.
Розв’язання
20*1,1= 22 тис.дол. нова вартість ровера
14*1,05=14,7 тис. дол..нова вартість компонентів ровера
22-14,7=7,3 тис. дол..нова додана вартість
(7,3-6):6*100%-21,7% ефективне мито
Ставка ефективного мита Т=(10-14/20*5)/(1-14/20)=6,5/0,3=21,7 %
Задача 30. За наведеними нижче даними складіть платіжний баланс країни Х
| Операція | обсяг (млн.дол.) |
| 1.Купівля нерезидентами облігацій держ. позики країни Х | |
| 2.Експорт товарів з Х | |
| 3.Імпорт товарів до Х | |
| 4.Експорт послуг з Х | |
| 5.Імпорт послуг до Х | |
| 6.Грошові перекази в країну Х з-за кордону |
Розв’язання
___Дт_________Кт_______
75 155
145 55
15
280 210
С-до 70
Задача 31. Витрати праці (в годинах) на виробництво футбольних та тенісних м’ячів в Канаді та Пакистані такі:
| тенісні м’ячі | футбольні м’ячі | |
| Канада | 1,5 | 4,5 |
| Пакистан | 6,5 | 2,5 |
А.У виробництві якого товару Канада має переваги і чому?
Б. Розрахуйте альтернативну ціну футбольних м’ячів, виражену через ціну тенісних м’ячів, для Канади та Пакистану.
Розв’язання
1) У виробництві тенісних м’ячів Канада може мати перевагу, оскільки на виробництво їх вона витрачає одну трудову одиницю праці, а Пакистан – шість трудових одиниць.
2) Альтернативна ціна футбольних м’ячів виражена через ціну тенісних м’ячів становить:
для Канади: 4,5: 1,5 = 3 ціни тенісного м’яча.
для Пакистану: 2,5: 6,5 = 0,38 ціни тенісного м’яча.
Задача 32. Обмінний курс гривні до долара США на початку n-го року дорівнював 4,2 грн./дол. На початку (n+1) року рівень цін у США зріс у 1,4 рази, а в Україні - у 2 рази. Яким повинен бути на початку (n+1) року номінальний курс гривні до долара США, щоб реальний курс залишився без змін?
Розв’язання
Дано:
qn=4.2 грн/дол.
Pn+1(США) зріс у 1,4рази
Pn+1(Укр) зріс у 2 рази
____________________
lгрн-? (щоб q залиш. без змін)
q = l × p1 / p2
4.2 = l × 1,4/2
l = 4.2 × 2 / 1.4 = 6 (грн./дол)
Відповідь: номінальний курс гривні має становити 6 (грн./дол) для того, щоб реальний курс залишався без змін.
Задача 33. Витрати робочого часу в країні Х та У на виробництво яблук, бананів, фініків та радіоприймачів такі:
| Х | У | |
| Банани | ||
| Яблука | ||
| Фініки | ||
| Радіоприймачі |
А.На яких товарах країна Х має найбільшу й найменшу абсолютну перевагу над країною У? Б.Якщо заробітна плата в країні Х в 8 разів вища, ніж в країні У, на виробництві яких товарів буде спеціалізуватись країна Х? Країна У? В.Чи зміниться торгівля, якщо різниця в зарплатах скоротиться до 6 разів?
Розв’язання
А) Порівняємо витрати робочого часу країн Х та У на виробництво кожного з благ: - банани: 1х =12у;- яблука: 2х = 18у Х = 9; -фініки: 4х = 24у Х = 6у; - радіоприймачі: 15х = 30 у Х = 2у
Отже, найбільша абсолютна перевага країни Х на бананах, а найменша – на радіоприймачах, адже на виробництво одиниці Х витрачає лише вдвічі менше часу, коли у першому випадку – переваги в 12 разів.
Б) Країні Х доцільно спеціалізуватися на виробництві: - бананів (8 ˂ 12); - яблук (16 ˂ 18); Країні У доцільно спеціалізуватися на виробництві: - фініків (24 ˂ 32); - радіоприймачів (30 ˂ 120);
В) Якщо різниця в зарплаті скоротиться в 6 разів, то матриця умовних витрат на зарплату:
| Х | У | |
| Банани | ||
| Яблука | ||
| Фініки | ||
| Радіоприймачі |
Тоді країні Х краще виробляти банани та фініки (де вона має абсолютні переваги).
Щодо фініків, то витрати зарплати стали однакові, а порівняльні витрати робочого часу: Х = 6у, х = 1/6 х нижчі в країні Х, адже у = 1/6х.
Тоді фініки також краще виробляти країні Х. А радіоприймачі слід виробляти країні У, адже її витрати на зарплату нижчі втричі (30 < 90).
Задача 34. Сумська філія «Правекс-банку» 20.11.2005р. оголосила таке котирування валют: USD/UAH = 1:5,0; USD/EUR = 1:0,952. Визначте крос-курс купівлі-продажу EUR/UAH.
Розв’язання
USD =UAH/5,0; USD=EUR/0.952, тоді UAH/0.952=EUR/5.
Отже, EUR/UAH = 5:0.952
EUR/UAH = 1:5.25
Відповідь: крос-курс купівлі-продажу EUR/UAH=1:5.25
Сумська філія «Правекс-банку» 20.11.2005р. оголосила таке котирування валют: USD/UAH = 3,883-3,892; USD/DEM = 2,221-2,24. Визначте крос-курс купівлі-продажу DEM/UAH.
Розв’язання
(USD/DEM) / (USD/UAH) = 2,221/3,883 = 0,57198 курс купівлі
USD/ DEM * UAH /USD= 2,221/3,883
UAH / DEM= 2,221/3,883
DEM/UAH=3,883/2,221.
1USD= 2,221DEM, 1USD=3,883 UAH, отже 1DEM > 1UAH, отже DEM/UAH>1.
Задача 35. Очікуваний темп інфляції в країні А становить 8%, а в країні В - 6%. В країні А ставка проценту 11,5%. Якою має бути ставка проценту в країні В, щоб між цими країнами не відбувався рух капіталу?
Розв’язання
Кр. А: р. ст. %= 11,5-8=3,5 %
Кр. В: н. ст. %=3,5+6=9,5%
Отже, ставка країни Б = 9,5, для того щоб між цими країнами не відбувся рух капіталу.
Задача 36. У банк, що є посередником при здійсненні операції купівлі-продажу іноземної валюти, надійшла пропозиція обміняти 20 тис. грн на євро за курсом EUR/UAH = 5,286-5,428. Визначте, який буде прибуток банку.
Купівля 20 тис євро = 5,286*20 000 = 105 720 грн
Продаж 20 тис євро = 5,428*20 000 = 108 560 грн
Прибуток = 108 560-105 720 = 2 840 грн.
Відповідь: прибуток складе 2 840 грн.
Задача 3. Пряме котирування для української гривні EUR/UAH = 5,286-5,428 Визначте зворотне котирування UAH/ EUR.
UAH/ EUR=1/5,286=0,1892 курс купівлі
UAH/ EUR=1/5,428=0,1842 курс продажу
Задача 4. Умовний розрах вартості товарн набору в Укр. та США
| Вид товару | США, долар | Україна, грн | Розрах вал курс |
| Чоловіч костюм | 5,2 | ||
| Жін. костюм | 4,53 | ||
| Взуття чоловіче | |||
| Взуття жіноче | 6,5 | ||
| М'ясо | 3,5 | 10,5 | |
| Молоко | 1,2 | 0,8 | 0,66 |
| Всього | 364,7 | 1901,3 | 5,21 |
Задача 5. Приріст фізичного обсягу ВВП у країні А – 1,2% за рік, у країні В – 0,3%. Індекс цін у країні А зріс на 8,5%, а в країні В – на 20%. Як це вплине на купівел спроможніс валюти А по віднош до валюти В?
Розв’язання
Індекс паритету купівел спромож країни А до В розраховується так:
Іррр = (1,012*1,085) / (1,003*1,2) = 1,09802/0,8358 = 1,314 - це означає, що курс валюти країни А по відношенню до країни В зріс на 31,4%.
Задача 37. С/г п-во виробляє картоплю та цукровий буряк, для чого максимально може використовувати 800 год праці та 300 га землі. Вир-во 1т картоплі потребує 8 год праці та використання 6 га землі. В-во 1 т цукрового буряку потребує 10 год праці та 3 га землі:
а) які фактори в-ва відносно інтенсивніше використовуються для вир-ва картоплі, які для цукрового буряку?
б) чи у змозі ферма виготовити 75 т картоплі та 100 т буряку одразу?
А – для в-ва картоплі інтенсивніше використ праця, для буряку – праця
Б – картопля: 75*8=600 год праці
75*6=450 год землі
Буряк: 100*10=1000 год праці
100*3=300 год землі
600+1000=1600 год праці більше 800
450+300= 750 год землі більше 300
П-во не в змозі виготовити 75 т картоплі та 100 т буряку одночасно, не вистачає 2-х факторів в-ва.
Задача 38. Вир-во сиру та бавовни в Узбекистані та Туркменістані має вигляд:
| Узбекистан | Туркменістан | |
| Сир (кг за год) | ||
| Бавовна (м2 за год) |
1. Узбекситан має абсолютні переваги у вир-ві у вир-ві сиру., а Туркменістан у вир-ві бавовни.
2. Витрати від торгівлі Узбек та Туркмен 5000 кг сиру та 3000 м2 бавовни
Узбекистан: відправили 5000/5=1000 год сир
отримали 3000/1=3000 год бавовни
Туркменістан відправили 5000/1=5000 год сир
отримали 3000/3=1000 год бавовни
Узбекистан виграш 3000-1000=2000 год
Туркменітсан виграш 5000-1000=4000 год
Задача 26. Латвія та Естонія виробляють по два товари кожна: окуляри та люстерка. В Латвії загальна кількість праці, що витрачається на їх виробництво, складає 1800 годин, а в Естонії - 2100. В Латвії потрібно витратити 6 годин на виробництво одних окулярів та дві години - на кожне люстерко. В Естонії і для окулярів і для люстерки потрібно по 3 години. А. Побудуйте межу виробничих можливостей окремо для Латвії та Естонії. Б. Покажіть на цих графіках розширення можливостей споживання і окулярів і люстерок в Латвії та Естонії в результаті торгівлі.
| Товар Країна | Окуляри | Люстерка |
| Латвія | ||
| Естонія |
Розв’язання
1) Естонія витрачає 6 (3+3) одиниць трудових ресурсів при виробництві люстерок та окулярів. Ця країна має переваги над Латвією у виробництві окулярів.
2) Англія витрачала б 4 (2+2) одиниці ресурсів, а не 8 (6+2), ця країна має переваги з виробництва люстерок.
3) Світова економіка матиме економію в 4 одиниці трудових ресурсів (14-10).
Крива виробничих можливостей для Латвії та Естонії має вигляд:
 | |||
 | |||
Рис. 2. Крива виробничих можливостей Латвії та Естонії
Латвія: 1800/6 = 300 Естонія: 2100/3 = 700
1800/2 = 900
