Показники що характеризують міжнародну торгівлю

Світовий ринок

Світ. ринок – це сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на основі міжн.одного поділу праці, кооперування та інтеграції виробництва і збуту товарів, послуг.

Структуру світового товарного ринку можна розглядати в трьох аспектах – регіональному (географічному), товарно-галузевому та соціально-ек.ічному. Практично відразу після виникнення ринки почали спеціалізуватися. З'явилися національні ринки товарів, у рамках яких роздрібні ринки відокремилися від оптових, ринки праці, ринки капіталу, і, саме головне, частина ринку вже орієнтувалася на іноземних покупців. Однією з різновидів ринку праці була работорг.я, що з'явилася в глибокій стародавності. Відомими ринками, куди приїжджали за «живим товаром» не тільки місцеві, але і заморські рабовласники, були Афіни (V в. до н.е.), острів Делос (I-III вв. до н.е.), З XVI до середини XVIII століття мануфактура, засноване на поділі праці, створювала умови для більш масштабного виробництва товарів. Для такого виробництва міські ринки і ярмарки ставали тісними. Крок за кроком вони розширювалися до регіональних, державних, міждержавних і, нарешті, світових масштабів. Міжн.одні ринки, що представляли собою ту частину національних ринків, що була безпосередньо зв'язана з закордонними ринками, виникли в Європі, на Близькому Схід. Торг.я носила двосторонній характер. Великі географічні відкриття спричинили за собою активний розвиток вивозу товарів у знову відкриті землі і стали найважливішим фактором розвитку капіталізму в Європі.

Вузька ремісно-мануфактурна база перестала відповідати ринковим потребам, і під тиском попиту в першій половині XIX століття виникла велика фабрично-заводська індустрія, продукція якого вже не могла збуватися тільки на внутрішньому ринку, їй був потрібний всесвітній збут. Так в епоху первісного нагромадження капіталу відбулося стягування, переростання локальних центрів міждержавної торг.і в єдиний світ. ринок. Його остаточне формування завершилося до рубежу XIX-XX століть, коли товарне виробництво у ведучих кр.ах досягло високого рівня розвитку. Еволюція ринку за схемою «внутрішній ринок — національний ринок — міжн.одний ринок — світ. ринок».

Світ. ринок — сфера стійких товарно-грошових відносин між кр.ами, заснованих на міжн.одному поділі праці, і інших факторів виробництва.

Світ. ринок характеризується - рисами:• він є категорією товарного виробництва, що вийшло в пошуках збуту своєї продукції за національні рамки; • він виявляється в міждержавному переміщенні товарів, що знаходяться під впливом не тільки внутрішнього, але і зовнішнього попиту та пропозиції; • він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, у яких галузях і регіонах вони можуть бути застосовані найбільше ефективно; • він виконує роль, що санує, вибраковуючи з міжн.одного обміну товари і найчастіше їхніх виробників, що не в змозі забезпечити міжн.одний стандарт якості при конкурентних цінах.

Світ. ринок став закономірним результатом розвитку заснованих на розподілу праці вн-х і національних ринків тов, які вийшли за державні границі.

Показники що характеризують міжнародну торгівлю

Міжнародна торгівля характеризується системою показників, яка складається з показників обсягів, структури, динаміки та результатів торгівлі.

Показниками обсягів міжнародної (зовнішньої) торгівлі є:

- експорт (у т.ч. реекспорт) - сукупна вартість обсягів експорту країни;

- імпорт (у т.ч. реімпорт) - сукупна вартість обсягів імпорту країни;

- зовнішньоторговельний оборот - сума вартісних обсягів експорту та імпорту країни.

У міжнародному обміні товари можуть не лише експортуватися та імпортуватися, але й переміщуватися через територію країни транзитом. Обсяг зовнішньоторгового обороту країни з врахуванням вартості транзитних товарів називають генеральною торгівлею.

Показниками результатів міжнародної торгівлі можуть слугувати:

- зовнішньоторговельне сальдо (сальдо торговельного балансу) - різниця вартісних обсягів експорту та імпорту країни;

- сальдо балансу послуг - різниця між вартістю послуг, які країна надає закордону, і вартістю послуг, які вона отримує з-за кордону;

- сальдо балансу товарів і послуг - сума сальдо торговельного балансу та балансу послуг;

- сальдо поточного рахунку платіжного балансу - сума сальдо торговельного балансу, балансу послуг та чистого зовнішнього доходу;

- умови торгівлі - відношення індексу цін експортованих товарів до індексу цін імпортованих товарів;

- обсяги експорту/ імпорту з розрахунку на одну особу;

- експортна, імпортна та зовнішньоторговельна квоти - процентний вираз питомої ваги експорту/імпорту/зовнішньоторговельного обороту країни у її ВВП, що розглядалися вище як індикатори відкритості економіки.

Більшість з цих показників є показниками платіжного балансу, які дозволяють визначити, як міжнародна торгівля впливає на доходи і видатки країни. Показник умов торгівлі відображає пропорції обміну вітчизняних товарів на іноземні і дозволяє визначити вигідність торгівлі для країни. Показники обсягів експорту/ імпорту з розрахунку на одну особу, а також експортної, імпортної та зовнішньоторговельної квот характеризують міру експорте- та імпортоорієнтованості національної економіки, її участі у міжнародній економічній діяльності.