Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Форми, рівні та суб’єкти МЕВ




Світове господарство як система

Світове господарство це система взаємодіючих національних господарств, взаємопов’язаних системою економічних та інших міжнародних відносин, цілісний характер і функціонування якої визначається об’єктивними законами розвитку суспільства та міжнародним поділом праці.

 

Характерні ознаки сучасного етапу розвитку світового господарства:

➢ відкритість економіки як провідний принцип взаємовідно­син країн зі світовим господарством;

➢ утворення системи міжнародних наддержавних організацій, діяльність яких спрямована на забезпечення стабільного і збалансованого економічного розвитку;

➢ поширення БНК, ТНК, які більшою мірою визначають міжна­родну промислову інвестиційну та торговельну політику;

➢ бурхливий розвиток всіх форм МЕВ;

➢ функціонування самостійної міжнародної фінансової сфери, не пов’язаної безпосередньо з міжнародною торгівлею та міжнародним рухом факторів виробництва.

Інтернаціоналізація світового господарства –процес постійного поглиблення міжнародного взаємозв’язку та взаємозалежності суб’єктів світового господарства.

 

Чинники розвитку світового господарства:

- вихід економічних проблем розвитку за межі окремих держав

- інтенсифікація міграції капіталу в різних формах

- формування міжнародного ринку робочої сили

- зростання масштабів і якісна зміна характеру торгівлі готовою продукцією

- швидкий обмін науково-технічними знаннями, формування світового інформаційного простору

- розвиток сфери послуг

- поглиблення міжнародного поділу праці

- загострення конкурентної боротьби між субєктами СГ з одночасною гармонізацією міжнародної взаємодії

 

Форми та фактори міжнародного поділу праці

Міжнародний поділ праці (МПП) − вищий рівень розвитку суспільно-тери­торіального поділу праці між країнами, оснований на економічно вигідній спеці­алізації виробництва окремих країн і по­дальшому обміну випущеною продукцією.

Фактори розвитку МПП:

природно-географічні умови: клімат, при­родні ресурси, розмір території, чисельність населення, економіко-географічне розташу­вання

Науково-технічний прогрес

соціально-економічні умови: досягнутий рі­вень економічного і науково технічного роз­витку, механізм організа­ції виробництва, меха­нізм організації ЗЕД

 

Важлива передумова МПП – міжнародний поділ інших факторів виробництва – зосередження окремих факторів виробництва в різних країнах, що склалося історично та є передумовою виробництва ними певних товарів і є економічно більш ефективним, ніж в інших країнах.

 

Найважливіші форми і елементи сучасного МПП:

1.Міжнародная спеціалізація виробництва(МСВ):

- предметна

- подетальна

- технологічна

- виробнича

- міжгалузева

- внутрішньогалузева спеціалізація

- спеціалізація окремих підприємств

2.Міжнародне виробниче кооперування (МВК):

-теретиоріальне: спеціалізація окремих країн, груп країн та регіонів на виробництві певних продуктів та їх частин для світового ринку

 

Міжнародна спеціалізація виробництва(МСВ) – форма розподілу праці між країнами, за якої збільшення концентра­ції однорідного виробництва й усуспільнення праці в світі відбувається на основі процесу диференціації національних виробництв, виділення в са­мостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі та підгалузі виготовлення однорідних продуктів праці понад внутрішніх потреб, що викликає все більше взаємне доповнення диференційованих національних комплексів

 

В історичному плані МСВ змінюється від міжгалузевої у бік внутрішньогалузевої.

Предметна спеціалізація – спеціалізація підприємств різних країн на виробництві та експорті повністю закінченого та готового до споживання виробу.

Подетальна спеціалізація – базується на кооперації виробників різних країн у випуску вузлів та де­талей.

Технологічна спеціалізація – спеціалізація на здійсненні окремих стадій технологічних про­цесів виробництва товарів у межах єдиного технологічного циклу

Міжнародно спеціалізована галузь – галузь, яка бере най­активнішу участь в МПП та для якої характерна висока частка про­дукції на експорт та високий рівень внутрішньогалузевої спеціалізації.

 

Міжнародно спеціалізована продукція – продукція, яка є предметом двосторонніх та бага­тосторонніх угод про розподіл виробничих програм і за умови виготовлення в одній чи декількох країнах значною мірою задовольняє потреби світового ринку в ній.

 

Міжнародне виробниче кооперування (МВК) – об’єднання зусиль виробників у декількох країн щодо випуску певних видів товарів для світового ринку.

 

Основні методи міжнародної виробничої кооперації:

- здійснення спільних програм

- договірна спеціалізація

- створення спільних виробничих підприємств

 

Міжнародні стратегічні альянси (МСА) – міжфірмова коопераційна угода, яка крім іншого включає спільне вироб­ництво товарів та послуг, зазвичай у вигляді спільного підприємства, що належить учасникам.

 

Форми, рівні та суб’єкти МЕВ

Міжнародні економічні відносини – система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, основана на міжна­родному поділі праці.

Форми міжнародних економічних відносин:

Міжнародна торгівля- система міжнародних товарно-грошових відносин, що складається з зовнішньої тор­гівлі всіх країн світу.

Міграція робочої сили- переміщення осіб найманої праці між країнами і перерозподіл їх між сферами СГ.

Міжнародні валютно-кредитні відносини- відносини між кредиторами і позичальни­ками різних країн.

Міжнароднівалютно-фінансові відносини- система валютних платіжних розрахунків між країнами.

Міжнародна еко­номічна інтеграція- процес розвитку глибокого і стійкого взаємозв’язку між групами країн

Міжнародне вироб­ниче співробіт­ництво та інвести­ційна діяльність- виявляється у міжнародній спеціалізації і міжнародному кооперуванні виробництва (МСКВ) й вкладенні капіталів закордон­ними власниками в галузі економіки.

Міжнародне науково-технічне співробітництво- відносини з обміну результатами науково-дослідних та науково-конструк­торських робіт (НДДКР) і спільного їх про­ведення країнами, забезпечують розвиток сфери інтелектуальних послуг.

Міжнародне співробітництво у сфері послуг- – це міжнародні відносини, де основним товарним об’єктом є різні види послуг.

Міжнародні транс­портні відносини- відносини щодо переміщення (переве­зення) вантажів і людей з одних країн до інших.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-28; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 299 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Начинайте делать все, что вы можете сделать – и даже то, о чем можете хотя бы мечтать. В смелости гений, сила и магия. © Иоганн Вольфганг Гете
==> читать все изречения...

4378 - | 4206 -


© 2015-2026 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.008 с.