1. До особливостей економічного розвитку другої половини ХІХ — початку ХХ ст. не можна віднести:
а) появу нових галузей економіки, структурні зміни індустріального характеру;
б) перехід від епохи досконалої конкуренції до монополістичної стадії;
в) завершення формування світового господарства та процес територіального розподілу світу;
г) правильної відповіді немає.
2. Основні риси індустріалізації включають:
а) заміну енергетичної бази господарчої діяльності;
б) поширення фінансової олігархії на основі поєднання банківського та промислового капіталів;
в) швидкі темпи розвитку науки та техніки;
г) правильні відповіді вказану у п. а), в).
3. Індустріалізація це:
а) переважання важкої промисловості на основі великого машинного виробництва;
б) збільшення частки доходів монополій;
в) існування декількох високорозвинених галузей промисловості країни, де відбуваються значні інвестиції у НТР;
г) концентрація виробництва у великих індустріальних містах.
4. Шляхи монополізації економічних процесів містять:
а) централізацію капіталу; б)первісне нагромадження капіталу;
в) концентрацію капіталу; г) правильні відповіді вказані в п. а), в).
5. Укрупнення виробництва та панування монополій є результатом:
а) науково-технічного розвитку;
б) концентрації та централізації капіталу;
в) поєднання банківського та фінансового капіталів;
г) правильна відповідь відсутня.
6. До форм монополій не відноситься:
а) синдикат; б) картель;
в) консигнація; г) трест.
7. Поєднання ряду трестів чи підприємств промисловості, транспорту, торгівлі та банківської сфери — це:
а) картель; б) трест;
в) концерн; г) синдикат.
8. До особливостей міжнародних економічних відносин періоду становлення монополістичної конкуренції не відносяться:
а) завершення процесу формування світового господарства;
б) закріплення нерівномірності економічного розвитку промислово розвинених країн та колоній;
в) переважання в структурі міжнародних зв’язків вивезення капіталу над вивезенням товарів;
г) правильна відповідь відсутня.
9. Заміна системи “біметалізму” системою “золотого стандарту” відбувалась у рамках:
а) первісного нагромадження капіталу;
б) становлення монополістичної конкуренції;
в) епохи промислового перевороту;
г) світової економічної кризи.
10. До особливостей прискореного розвитку США (кінець ХІХ- початок ХХ ст.) можна віднести:
а) радикальний характер громадянської війни 1861-1865 рр.;
б) сприятливі природно-географічні умови;
в) успішну зовнішньоекономічну політику держави;
г) все перераховане вірно.
11. Закон Шермана проти монополізації трестів був підписаний у:
а) 1790 р.; б) 1890 р.;
в) 1905 р.; г) 1900 р.
12. Акумуляція найбільш кваліфікованої та енергійної робочої сили з країн Європи наприкінці ХІХ ст. є однією з позитивних рис розвитку:
а) Німеччини; б) Росії;
в) США; г) Великобританії.
13. До активного використання в економіці США досягнень науки та техніки на початку ХХ ст. не можна віднести:
а) будування залізничної колії;
б) перехід до виробництва стандартизованої продукції;
в) створення центру винахідництва технічних новацій;
г) правильна відповідь відсутня.
14. Прискорений економічний розвиток Німеччини (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) зокрема відбувся завдяки:
а) кардинальним змінам в структурі економіки;
б) перемозі над Францією у Франко-Прусській війні;
в) переходу від політики лібералізму до протекціонізму;
г) всі відповіді вірні.
15. Аграрний сектор Німеччини другої половини ХІХ — початку ХХ ст. характеризувався:
а) інтенсивним шляхом розвитку;
б) виникненням сільськогосподарських товариств;
в) обмеженням лихварства;
г) всі відповіді вірні.
16. До факторів промислового відставання Англії кінця ХІХ — початку ХХ ст. не можна віднести:
а) колоніальний характер зовнішньоекономічної політики;
б) фізично та морально застарілу технологічну базу;
в) низькі темпи народжуваності населення;
г) нестачу власних капіталовкладень для переозброєння промисловості.
17. До факторів промислового відставання Франції кінця ХІХ — початку ХХ ст. не можна віднести:
а) застарілу технологічну базу для промисловості;
б) досить великі вкладення у НТР;
в) обмеженість внутрішнього ринку;
г) парцелярний характер сільського господарства.
18. Найбільшу питому вагу у світовому промисловому виробництві на початку ХХ ст. мала:
а) Німеччина; б) США;
в) Великобританія; г) Франція.
19. Історичними умовами виникнення австрійської школи граничної корисності стали:
а) перехід від системи вільного конкурентного ринку до системи недосконалої конкурентної боротьби;
б) промисловий переворот на масове стандартизоване виробництво на основі великої машинної індустрії;
в) всі відповіді вірні;
г) правильна відповідь відсутня.
20. Неокласична економічна теорія базується на дослідженні:
а) сумарних економічних величин; б) середніх економічних величин;
в) граничних економічних величин; г) правильна відповідь не названа.
21. Згідно з положеннями австрійської школи мірою цінності блага є:
а) найвища корисність блага для споживача;
б) середня корисність блага для споживача;
в) найменша корисність блага для споживача;
г) витрати праці за середніх умов виробництва.
22. Закон зниження граничної продуктивності капіталу Дж. Б. Кларка демонструє:
а) зниження продуктивності капіталу при збільшенні доходу виробника;
б) спадну продуктивність капіталу у зв’язку із залученням додаткових робітників;
в) спадну продуктивність капіталу в міру того, як зростаюча кількість капіталу використовується постійною величиною робітників;
г) вироблення дедалі меншої кількості продукту внаслідок залучення додаткової кількості робітників до постійного за своєю величиною капіталу.
