Тема 24:Безробіття та політика зайнятості.
1. Зайнятість як макроекономічна проблема.
2. Безробіття: причини виникнення та види. Закон та крива Оукена.
3. Рівновага на ринку праці. Модель ринку праці.
4. Державне регулювання зайнятості населення. Принципи соціального захисту та його показники.
Зайнятість як макроекономічна проблема.
Зайнятість – сукупність економічних, правових та соціальних відносин з приводу забезпечення працездатного населення робочими місцями.
Зайнятість як економічне поняття – це діяльність працездатного населення, пов’язана з задоволенням особистих та суспільних потреб, яка приносить прибуток.
Зайнятість як економічна проблема – співвідношення між кількістю працездатного населення і кількістю зайнятих, що характеризує використання трудових ресурсів суспільства і ситуацію на ринку праці.
Економічно активне населення включає:
- осіб найманої праці зайнятих на підприємствах різних форм власності та форм організації;
- самостійних робітників та підприємців;
- незайняте працездатне населення, що шукає роботу.
Економічно пасивне населення:
- люди у віці до 16 років;
- особи, що перебувають в спеціалізованих установах (психіатричних диспансерах, виправних закладах тощо);
- особи, що вибули зі складу робочої сили;
- особи, що навчаються з відривом від виробництва;
- особи, що перебувають на службі в армії;
- особи, що перебувають у відпустках по догляду за дитиною.
Види зайнятості.
Повна зайнятість – це діяльність працездатного населення на протязі повного робочого дня, яка приносить дохід.
Неповна зайнятість – зайнятість певної особи протягом неповного робочого дня, або з неповною ефективністю.
Ефективна зайнятість – такий розподіл трудових ресурсів в територіальному та галузевому розрізі, за видами діяльності, який дає можливість одержувати найбільший приріст матеріальних і духовних благ і який передбачає ефективне використання в трудовому процесі кожного зайнятого.
Раціональна зайнятість – оптимальне співвідношення повної та ефективної зайнятості.
Первинна зайнятість – зайнятість по основному місцю роботи.
Вторинна зайнятість – додаткова зайнятість понад основної роботи.
Мультиплікатор зайнятості – співвідношення між загальним і первинним збільшенням зайнятості.
Рівень зайнятості визначається як частка від ділення числа зайнятих до чисельності населення у віці до 16 років і старше.
Робоча сила – зайняті і безробітні.
2. Безробіття: причини виникнення та види.
Закон та крива Оукена.
Безробіття – це явище, за якого частина економічно активного населення не може використовувати свою робочу силу.
Безробітні – число осіб, що перебувають у складі робочої сили за мінусом числа зайнятих.
Рівень безробіття – визначається відношенням числа безробітних до чисельності робочої сили.
Види безробіття:
I. Фрикційне (добровільне) безробіття.
II. Структурне безробіття.
III. Циклічне безробіття. (u-u)
U – фактичне безробіття
U- природне безробіття
Причини виникнення безробіття.
За класичною теорією.
Безробіття – явище добровільне, так як рівновага на ринку праці є стійкою і співпадає з повною зайнятістю.
Причина безробіття – високий рівень заробітної плати.
За кейнсіанською теорією.
Безробіття викликане недостатністю сукупного попиту.
За марксистською теорією.
Причина виникнення безробіття – зростання органічної будови капіталу (
) на користь постійного капіталу.
Закон Оукена.
Якщо фактичний рівень безробіття перевищує природній рівень на 1%, то втрати валового випуску продукції будуть становити 2,5%.
1. 
2. 
- параметр Оукена
Крива Оукена
3. Рівновага на ринку праці.Модель ринку праці.
Попит на працю – попит на ресурси праці всього народного господарства при будь-якому рівні цін на дані ресурси.
Попит на працю залежить від:
- рівня цін на ресурси праці;
- попит на товари та послуги, створені трудовими ресурсами;
- ціни і обсяги пропозиції трудових ресурсів;
- граничної продуктивності праці;
- загальних умов економічної діяльності.
Пропозиція праці – обсяг пропозиції ресурсів праці всієї чисельності робітників країни при кожному можливому рівні цін на них.
Фактори впливу на пропозицію праці.
- кількість працездатного населення в державі
- природний приріст і міграція працездатного населення
- альтернативна вартість трудових послуг
- характер майбутньої роботи
- регулярність і надійність роботи
Рівновага на ринку праці.
Модель ринку праці.
1.Рівноважний ринок праці (LD=LS)
2.Праценадлишковий ринок (LD<LS’)
3.Працедефіцитний ринок (LD>LS)
4. Модель гнучкого ринку праці включає:
- мобільність праці;
- дистанційну гнучкість;
- гнучку зайнятість;
- функціональну гнучкість;
- гнучку систему оплати праці.
4. Державне регулювання зайнятості населення.
Принципи соціального захисту та його показники.
Напрямки державного регулювання ринку праці.
I. Працевлаштування незайнятого населення, допомога в отриманні освіти, перепідготовки кадрів, підвищені кваліфікації.
II. Стимулювання створення гнучкого ринку праці. Правове забезпечення трудових ресурсів.
III. Соціальний захист населення.
Ринок праці включає:
- ринок робочих місць;
- ринок робочої сили.
Методи державного забезпечення зайнятості.
- прямі методи;
- непрямі методи.
Принципи соціального захисту.
1) Забезпечення системи ефективної зайнятості, підготовки і перепідготовки кадрів.
2)Організація ефективної системи формування доходів.
Нерівність розподілу суб’єктів економічної системи визначається кривою Лоренца.
3) Макроекономічне регулювання процесу диференціації в доходах і особистому споживанні населення. Децильний коефіцієнт.
4) Офіційне встановлення реального рівня життя населення країни. Індекс рівня життя населення.
5) Захист інтересів споживачів через соціальне страхування і соціальну допомогу.
