Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками

Методичні вказівки

практичного заняття для студентів

 

 

Навчальна дисципліна	Неврологія
	Спеціальна неврологія
Змістовий модуль №
Тема заняття	Епілепсія і неепілептичні пароксизмальні стани
Курс	IV
факультет	Медичний, педіатричний, медіко-профілактичний

 

1. Актуальність теми: Розповсюдженість епілепсії в популяції складає 0,5-0,7%, а частота епілептичних нападів сягає 5%. До 10% викликів педіатричної швидкої допомоги зв’язано з виникненням епілептичного нападу у дитини. У 70% випадків епілепсія виникає до 20 років, тобто це захворювання дитячого віку. Важливим є те, що епілепсія приводить до затримання психо-моторного розвитку дитини У хворих на епілепсію в деяких випадках виникає епілептичний статус, який може привести до летального вихіду. Все це свідчить про важливість знання проявів та діагностики епілепсії, методів надання невідкладної допомоги при епілептичному нападі, а також при епілептичному статусі. Адекватне обстеження хворого після виникнення нападу та проведення диференційної діагностики з пароксизмальними станами неепілептичного генезу дозволить вчасно виявити етіологію захворювання та призначити лікування. В практиці лікаря будь-якого фаху може виникнути необхідність надання допомоги хворому з нападом, проведення диференційної діагностики епілептичного нападу з іншими пароксизмальними станами.

2. Кінцеві цілі навчання на практичному занятті:

1. Засвоїти принципи класифікації епілепсії і неепілептичних пароксизмальних станів.

2. Вміти діагностувати епілептичні напади та надавати невідкладну допомогу.

3. Вміти провести диференційну діагностику епілептичних неепілептичних нападів.

4. Вміти діагностувати епілептичний статус та надавати невідкладну допомогу.

5. Призначити індивідуальне лікування хворому на епілепсію.

6. Оволодіти навичками по інтерпретації додаткових методів обстеження (ЕЕГ, КТ, МРТ).

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

№	Дисциплина	Знати
1.	Анатомія	Анатомія головного мозку
	Патологічна анатомія	Морфологічні особливості змін головного мозку у хворих на епілепсію.
3.	Фізіологія	Епілептичні та протиепілептичні системи головного мозку
4.	Патофізіологія	Пояснювати патогенез формування епілептичного осередку.
5.	Гістологія	Особливості змін речовини головного мозку у хворих на епілепсію.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:

Програма самопідготовки студента до теми:

1. Вивчити теоретичні питання теми 18 (див. перелік теоретичних питань, практичних навичок та джерел інформації).

2. Знати методику обстеження хворих з пароксизмальними станами

3. Ознайомитись з тестами та ситуаційними задачами та знайти вірні відповіді (збірник тестових питань та задач – розділ «епілепсія, не епілептичні пароксизмальні стани»).

Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками

Основні завдання	Вказівки	Примітки
1.Оволодіти методикою обстеження хворого на епілепсію	Виконувати в наступній послідовності: скарги хворого, збір анамнезу, обстеження ЧМН, чутливості, рухової функції, мозочка, вищих кіркових функцій	Звернути увагу на обставини виникнення нападу, його тип, спадковість, наявність неврологічної симптоматики
2. Провести курацію хворого на епілепсію	В ході обстеження виявити: тип(и) і частоту епілептичних нападів, топічне розміщення епілептогенного вогнища, оцінити прогноз захворювання, описати ускладнення і коморбідну патологію, призначити лікування	Звернути увагу на призначення ПЕП залежно від типу, частоти та етіології нападів

Перелік основних термінів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

-епілептичний напад (припадок)

-епілептичний стан

-церебральні припадки, нецеребральні припадки

-ідеопатична, криптогенна, симптоматична епілепсія

-локалізована, генералізована епілепсія

-фокальні, генералізовані напади

-абсанс

-тоніко-клонічні напади

-епілептичний патерн на ЕЕГ

-синкоп (непритомність) – церебральний, кардіогенний

-аффективно-респіраторний напад

-істерічний напад

-катаплексія

-нарколепсія

-мігрень

-транзиторна ішемічна атака.

Перелік теоретичних питань:

1. Епілепсія. Патогенетична суть епілептичного осередка в розвитку захворювання. Значення ендогенного і екзогенного факторів, що беруть участь у формуванні цього вогнища.

2. Класифікація епілепсій (1989р.): ідіопатичні, симптоматичні, кріптогенні, локалізовані, генералізовані, без чітких ознак парціальних чи генералізованих, специфічні епілептичні синдроми

3. Класифікація епілептичних нападів (1981р.): генералізовані, парціальні і недиференційовані, епілептичний стан.

4. Клініка епілепсій.

5. Принципи діагностики епілепсіі.

6. Принципи диференційованого лікування епілепсії.

7. Епілептичний статус (діагностика, невідкладна допомога).

8. Неепілептичні пароксизмальні стани.

9. Стани з корчами: спазмофілія, фебрильні корчі, афективно-респіраторні напади, ТІА, токсичні корчі, істеричні пароксизми.

10. Стани без корчів: вегетативні пароксизми, ТІА, мігрень, синкопи.

11. Лікування пароксизму та лікування у межприступний період.

12. Диференціальна діагностика епілепсії і неепілептичних пароксизмальних станів.

 

Класифікація епілептичних нападів (1981)
1. Парціальні (фокальні, вогнищеві)	2. Генералізовані напади
1.1. Прості парціальні (із збереженням свідомості)	2.1. Абсанси (типові і атипові)
1.1.1. Моторні	2.2. Міоклонічні
1.1.2. Сомато-сенсорні або специфічні сенсорні	2.3.Клонічні
1.1.3. Вегетативні	2.4.Тонічні
1.1.4. З психічними проявами	2.5. Тоніко-клонічні
1.2. Складні парціальні (з порушен-ням свідомості)	2.6. Атонічні
1.3. Прості або складні парціальні з вторинною генералізацією	2.7. Астатичні

 

Класифікація епілепсій і епілептичних синдромів (1989)
I. Е і ЕС, пов’язані з певною локалізацією епівогнища –парціальна (фокальна) Е (ФЕ)	ІІ. Генералі-зована Е та ЕС (ГЕ)	ІІІ. Е та ЕС, які не можна віднести до ФЕ та ГЕ	ІV. Спеціальні синдроми
Ідіопатична ФЕ (пов’язана з віком)	Ідіопатична ГЕ (пов’язана з віком)	Е і ЕС з генералізова-ними і фокальними нападами	Напади, пов’зані з певною ситуацією (фебрильні, рефлекторні, інтоксикаційні)
Симптоматична ФЕ	Симптоматична ГЕ	Е і ЕС без певних проявів, характерних для ФЕ та ГЕ	Поодинокі напади або епілептичний статус
Криптогенна ФЕ	Криптогенна ГЕ

 

 

Основні групи протиепілептичних препаратів
I. Гетероциклічні сполуки	- барбітурати (бензонал, фенобарбітал, гексамідин) - гідантоїни (фенітоїн) - сукцинаміди (етосуксимід, суксілеп)
II. Трициклічні сполуки	- іміностильбени (карбамазепін, окскарбазепін) - бензодіазепіни (діазепам, лоразепам, клоназепам)
ІІІ. Похідні вальпроєвої кислоти	депакін, конвульсофін.
ІV. Сульфаніламіди	ацетазоламід (діакарб)
V. Нові ПЕП	ламотриджин, топірамат, габапентин, леветирацетам, прегабалін, вігабатрин

 

Пароксизмальні неепілептичні стани
Мігрень	Синкопи (непритомність): рефлекторні, ортостатичні, дисметаболічні, кардіоген-ні, неврогенні	Транзиторні ішемічні атаки
Гіпервентиляційний синдром	Парасомнії, нарколепсія, катаплексія	Панічні атаки
Гіпоглікемічні стани	Вестибулярні кризи	Приступи пароксизмальної тахікардії
Порушення свідомості при психічних розладах	Екстрапірамідні розлади (дистонії, гіперкінези)	Афективно-респіраторні напади
Пароксизмальні міоплегії	Конверсійні (істеричні) приступи

 

Перелік практичних навичок, якими треба оволодіти на занятті:

1. Самостійна курація хворих із епілепсією та неепілептичними пароксизмальними станами.

2. Визначення провідного неврологічного синдрома у хворого.

3. Обґрунтування, при необхідності, топічний діагноз у хворого, який обстежується.

4. Проведення диференціальної діагностики епілептичних і неепілептичних пароксизмальних станів.

5. Обгрунтування виставленого клінічного діагнозу.

6. Визначення етіології хвороби, особливостей патогенезу, перебігу захворювання та його ускладнень у обстежуваного хворого.

7. Обгрунтування лікування, яке призначене хворому.

8. Визначення прогнозу перебігу захворювання у даного хворого.

 

Особливості обстеження хворих з епілепсієй та іншими пароксизмаль-ними станами:

При опитуванні хворого звернути увагу на спадковість, розвиток у ранньому дитячому віці, стан свідомості під час нападу, памʼять на напад, стан після нападу, частоту нападів, схожість нападів, фактори, які провокують напади, наявність соматичних хвороб.

При неврологічному огляді звернути увагу на наявність, або відсутність порушень з боку нервової системи.

При аналізі медичної документації звернути увагу на перенесені та наявні захворювання (особливо захворювання серця, крові), проведені додаткові методи дослідження, в тому числі МРТ, КТ, ЕЕГ, ЕКГ).

З урахуванням отриманої інформації, даних неврологічного статуса

намітити програму обстеження.