Історичні умови: 1) поглиблення суспільного поділу праці, розширення товарно-грошових відносин; 2) промисловий переворот першої половини 19 ст. приводить до заміни мануфактурного виробництва фабричною індустрією; 3) швидкі темпи розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі; 4) формування класової структури суспільства – буржуазія, пролетаріат, селянство, землевласники; 5) загострення соціально-економічних і політичних суперечностей.
Економічна система А.Сміта:
Адам Сміт (1723-1790 рр.). Професор Единбурзького університету. Головний твір: "Дослідження про природу та причини багатства народів".
Основні ідеї: предмет політекономії – закони зростання багатства нації.
Методи: 1) езотеричний – виділення закономірних та визначальних процесів у економіці, абстрагування від випадкових, поверхневих явищ; 2) екзотеричний – систематизація явищ у тому вигляді, в якому вони проявляються в реальній дійсності.
Теорія вартості: 1) вартість – такі витрати праці на виробництво товару, що в середньому необхідні для даного стану виробництва; 2) складна і кваліфікована праця створює в одиницю часу більшу вартість, ніж проста і некваліфікована; 3) природна ціна товару – грошове вираження вартості; 4) ринкова ціна може значно відхилятися від природної, проте все ж таки тяжіє до неї; 5) вартість – сума доходів ("заробітна плата, прибуток, рента є трьома першоджерелами доходу, однаково як і будь-якої мінової вартості").
Доходи: 1) первинні доходи – заробітна плата, прибуток, рента; 2) вторинний доход – процент; 3) заробітна плата – вартість "засобів існування, необхідних для життя робітника та виховання дітей, що замінять його на ринку праці. Заробітна плата – ціна праці робітника; 4) прибуток – різниця між доданою працею вартістю та заробітною платою. Прибуток - природна винагорода підприємця, залишок після виплати ренти і заробітної плати; 5) рента – нетрудовий доход, надлишок вартості над заробітною платою робітників і прибутком фермера. Рента - природна винагорода послуг землі; 6) процент – частина прибутку промисловця. Процент - природна винагорода грошового капіталу.
Теорія капіталу: 1) капітал: а/вартість, що дає приріст завдяки експлуатації найманої праці; б/запаси, що призначені для подальшого виробництва; 2) основний капітал – частина капіталу, що приносить прибуток "без переходу від одного власника до іншого, або без подальшого обігу" і включає: машини та інші засоби виробництва +будівлі, призначені для торгово-промислових цілей +заходи щодо поліпшення землі +трудові навички та здібності; 3) обіговий капітал – частина капіталу, яка "постійно йде від власника в одній формі і повертається до нього в іншій", включає: гроші +запаси продовольчих продуктів +сировину, матеріали, напівфабрикати +готові, але ще не реалізовані товари.
Теорія відтворення: 1) валовий доход – річний продукт країни, що створюється протягом одного року; 2) авансований на виробництво капітал – валовий доход мінус споживчий запас; 3) оскільки річний продукт країни складається з доходів /заробітна плата, прибуток, рента/, то і чистий продукт та авансований капітал також формуються з цих же доходів; 4) "догма" Сміта – з процесу відтворення у А.Сміта вилучено основний капітал.
Теорія абсолютних переваг у зовнішній торгівлі: "Якщо якась чужа країна може постачати нам який-небудь товар за більш дешевою ціною, ніж ми самі можемо його виготовити, набагато краще купувати цей товар у неї за деяку частину власної промислової праці, витраченої в тій галузі, в якій ми маємо деякі переваги".
Теорія соціально-економічного устрою суспільства: 1)"невидима рука" /А.Сміт має на увазі стихійну дію економічних законів, які ми сьогодні називаємо законами попиту, пропозиції та конкуренції/; 2)"природний порядок" – повна економічна свобода, умови, за яких найбільш ефективно діє принцип "невидимої руки"; 3) роль держави – забезпечення безпеки та правопорядку: "Для того, щоб піднести державу з самого низького ступеня варварства до найвищого ступеня добробуту потрібні лише мир, легкі податки і терпимість в управлінні – все інше зробить природний рух речей".
Розвиток класичної політичної економи у творчості Д.Рікардо:
Давид Рікардо (1772‑1823 рр.). Біржовик, одна з найкрупніших фігур Лондонського фінансового світу, з 1819 року-член Британського парламенту. Головний твір: "Начала політичної економії та оподаткування".
Основні ідеї: 1) предмет політекономії – закони, які управляють розподілом багатства.
Методи: 1) езотеричний /внутрішні сутнісні характеристики економічних явищ/; 2) сходження від абстрактного до конкретного.
Теорія вартості: 1)вартість – витрати праці за гірших умов виробництва; 2) вартість товару прямо пропорційна витратам робочого часу і обернено пропорційна продуктивності праці; 3) вартість товару включає перенесену вартість використаних засобів виробництва.
Теорія доходів: 1) заробітна плата – вартість засобів існування робітника і його сім’ї; 2) види зарплати – номінальна та реальна; 3) прибуток – надлишок вартості над заробітною платою; 4) рента – надлишок вартості над заробітною платою і прибутком; 5) рента у сільському господарстві – різниця між витратами праці на гірших ділянках землі та витратами на середніх чи кращих ділянках.
Теорія капіталу: 1) капітал – запаси, що призначені для подальшого виробництва; 2) види капіталу /за часом обігу/ – основний та обіговий.
Теорія відтворення: виробництво, породжуючи доходи, автоматично створює платоспроможний попит, який забезпечує повну реалізацію товарів і послуг.
Теорія відносних переваг у зовнішній торгівлі: вигідність торгівлі визначається порівнянням відносних витрат у країнах, що торгують.
