Поняття протокола.
Мережевий протокол – це метод, за доп. якого інф-ія обробляються структурними ел-ми мережі між якими встановлені кана-ли зв’язку та передаються по ним. Прото-коли між взаємодіючими машинами дають їм можливість посилати один одному вик-лики, обробляти помилкові ситуації. Сукуп-ність процедур та форматів даних, що встановлюють правила взаємодії різних систем одного мережевого рівня, наз. ме-реж. протоколом. Можна виділити логічну та процедурну хар-ку протоколу. Логічна – це структура і зміст інформації. Вона являє собою перелік типів повідомлень і їхню суть. Процедурна – правила виконання дій, приписаних певним протоколом взаємодії. Сукупність програмно- і апаратно- реалізо-ваних протоколів обміну і процедур, які здійснюють інтерфейс управляючих сигна-лів і даних, повинна створювати в логічно-му значенні єдину операц. систему мереж, незалежно від способу і місця їхньої реалі-зації. Обл. взаємодії відкритих систем хар-ться семирівневою ієрархією протоколів, що забезпечкє взаємодію абонентських систем мережі передаванням даних між ними. Кожний з блоків даних склад. із заго-ловка, інформац. поля даних і кінцевика. Заголовок містить інф-ію, пов’язану з управлінням передавання інформаційних потоків. Інформац. поля – це дані центр. частини блока, які передаються між при-кладними процесами взаємодіючих або-нентських систем. Завдання кінцевика – перевірка даних інформац. поля шляхом формування перевірочного блоку даних.
5 Мережеві рівні.
Складність і різноманітність ф-й, що вико-нують комп. мережі, призвели до потреби ство-рення багаторівневої концепції мере-жі, гідно з якою ел-ти комп. Мережі розпо-діляються по вертикалі на рівні, кожен з яких склад-ся з об’єктів, що виконують пев-ну логічну ф-ю і забезпечує послугами рі-вень, що міститься над ним. Сьомий(при-кладний р-нь) є основою для відкритих ме-реж, бо ін. р-ні існують для забезпечення роботи цього р-ня. Ф-і – забезпечення вза-ємодії між прикладними процесами корис-тувачів. Шостий(представницький) призна-чений для реал-ї стиснення та шифруван-ня інф-її. Ф-ї – перетворення інф-ї, управ-ління її форматами, з’єднання з логічними каналами, поданими на нижніх рівнях комп. мереж. П’ятий(сеансовий) забезпе-чує з’єднання безпосер. між конкретною паролю прикл. Процесів. Ф-ї – обслугову-вання сеансів та діалогової форми пере-давання інф-ї. Четвнртий(транспортний) служить для забезпечення сеансового р-ня універсальними послугами транспортної служби, які не залежать від специфіки та особл-ей функціонування комп. мереж. Ф-ї – управління і передавання інф-ї, установ-лення і роз’єднання транспортних сполу-чень, що пов’язують інформац. процеси та об’єднують кілька сеансових сполук в одну транспортну, збільшення або зменшення блоків інф-ї. Третій(мережевий) служить для виконання ф-й обміну мережевими сервісними блоками за доп. мережевих сполук. Він призначений для передавання кадрів другого р-ня через кілька каналів по одній чи кільком мережам. Другий(каналь-ний) формує із даних, що передаються першим рівнем, так звані “кадри” або їх послідовність. Ф-ї – установлення, підтри-мання і роз’єднання канальних сполук, що наз. інформац. каналами. Перший(фізич-ний) призначений для переносу послідов-ності біт, у вигляді якої подана цифрова інф-ія, що передається через фіз. середо-вище, що з’єднує реальні об’єкти комп. ме-реж. Таким чином, перші чотири р-ні реалі-зують ф-ї передавання даних, а решта – їх обробки.
Поняття про мереживий протокол INTERNET
Internet – глобальна комп’ютерна мережа, яка охоплює увесь світ. Internet утворює неначе ядро, що забезпечує зв’язок різних інформаційних мереж, які належать різним закладам у всьому світі. Якщо раніше мережа використовувалась винятково як середовище передачі файлів та повідомлень електронної пошти, то сьогодні розв’язуються складні завдання розподіленого доступу до ресурсів. В наш час Internet став невід’ємною частиною ділового світу. Компаній спокушають швидкість, дешевий глобальний зв’язок, зручність для проведення спільних робіт, доступні програми. Користувачі можуть отримати доступ до комерційних та некомерційних інформаційних служб США, Канади, європейських та інших країн. В архівах вільного доступу мережі Internet можна знайти інформацію практично з усіх сфер людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра.
13. Концепція URL. Підключення до INTERNET
Для визначення інформаційних ресурсів, із якими оперують в Інтернеті, вводиться URL (Uniform Resource Locator – уніфікований локатор ресурсу). Фактично URL – це унікальна адреса, по якій може бути знайдена б-я інформація в Інеті. Локатор для Web-сторінки являє собою рядок символів, який складається із таких основних частин: - префікс http://, який визначає тип ресурсу і обовязково відділяється від наступної частини URL двокрапкою і подвійною похилою лінією; - вказування схеми, наприклад www, яка є необовязковою; - імя сервера, на якому розміщена Web-сторінка, і відділяється від попередньої позиції крапкою; - позиція 4 необовязкова, вона вказує розміщення сторінки на жорсткому диску і відділяється від імені компютера похилою лінією; - додаткові необовязкові слова, які відділяються від попередньої частини URL знаком # (вказує на мітку, яка розміщується на Web-сторінці, починаючи з якого на екран буде виведений бажаний документ) і знаком? (означає фрагмент пошуку).
Послідовність підключення до Інтеренту: 1) встановіть і налагодіть модем за допомогою утиліти Модеми на панелі управління. 2) виберіть провайдер ІNTERNET для встановлення звязку із компютером, використовуючи протокол РРР. 3) Отримайте інформацію про ваш рахунок від провайдера. Рахунок користувача включає імя користувача і пароль; номер телефону, який використовується для звязку із провайдером; зміна вузла і домена; виділення ІР-адреси DNS-сервера, де ви отримуєте ІР-адресу при реєстрації.4) адреса ІР-шлюзу, якщо ви використовуєте виділену ІР-адресу. 5) ви побачите папку Удаленный доступ к сети у вікні Мой компьютер, якщо на компі встановлено відповідні додатки. 6) встановіть на панелі управління підтримку протокола ТСР/ІР утилітної мережі. 7) Налагодіть параметри протокола ТСР/ІР видаленого доступу до мережі відповідно до інформації про протокол ТСР/ІР, представленою вашим провайдером. 8) Встановіть звязок із провайдером INTERNET, а потім запустіть б-я утиліту INTERNET чи програму, що допоможе вам зорієнтуватися в мережі INTERNET.
14. Глобальна інформаційна служба WWW.
Система World Wide Web – це глобальна система розповсюдження гіпертекстової інформації, яка використовує в якості каналів транспортування Інтернет. Інформація в World Wide Web представляється у вигляді гіпертекстових докуметів (документи Web, Web-сторінки). Фактично World Wide Web – це гіпертекстовий простір документів, який не повязаний із географією розміщення самих Web-вузлів. Тому ми можемо на екрані монітора однаково проглядати Web-сторінки, які зберігаються як на диску компа в сусідній кімнаті, так на сервері, розміщеному на іншому континенті. Основою функціонування World Wide Web є протокол НТТР (HyperText Transport Protocol) який визначає, яким чином додаток може найти і використовувати ресурси, які зберігаються на другому компі. Протокол НТТР забезпечує доступ до документів Web, архівам файлів FTP, Gopher-меню, а також до групи новин. Коли користувач клацає мишою по б-я посиланні, НТТР займається пошуком і загрузкою потрібного документу. Документи, розміщенні в World Wide Web, назив Web-сторінками. Web-сторінка звичайно звичайно містить різну інформацію: текст, графіку, звики, відио тощо. Більшість документів Web пишуться на мові гіпертекстової розмітки НТML (HyperText Markup Language). Перегляд Web-сторінок здійснюється програмами – оглядачами (браузерами): Netscape Navigator i Internet Explorer. Оглядачі проводять синтаксичний аналіз документів, створених на мові НТМL.
15. Програми Netscape Navigator i Internet Explorer: характеристика, склад і структура
Перегляд Web-сторінок здійснюється програмами – оглядачами (браузерами): Netscape Navigator i Internet Explorer. Оглядачі проводять синтаксичний аналіз документів, створених на мові НТМL. Вікно програми Internet Eхplorer складається з:
· „строка заголовка”, яка містить назву програми та кнопки згорнути, розгорнути та закрити;
· „строка меню”, що містить пункти меню роботи з програмою;
· „панель инструментов” забезпечує швидкий доступ до команд, які найчастіше використовуюся, а також можуть бути викликані через меню;
· „панель адреса” відображає адресу відкритої в даний момент сторінки;
· „строка состояния” відображає інформацію про те, що робить в даний момент програма;
· „область документа” відображає Web-сторінка, яка відкрита в даний момент.
На панелі інструментів є такі кнопки: Назад – ви перейдете до попереднього документу в історичному списку браузера; Вперед – повернувшись до попереднього документу, перейти вперед можна, другу кнопку зліва на інструментальній панелі; Стоп – зупиняє поточну операцію, яка виконується браузером; Начальна страница – здійснює перехід до початкової сторінки, яка за замовчуванням запускається при запуску браузера; Поиск – призводить до звернення до документа, який розташовується на сервері WWW; Печать – зявляється стандартне діалогове вікно друку, яке дозволяє одержати копію документа; Шрифт – дозволяє змінювати базовий розмір шрифту, який використовується для відображення тексту в головному вікні браузера; Почта – призводить до відкриття меню, де можна вибрати читання почти, створити повідомлення, відправити посилання тощо.
16. Відвідування Web-вузлів. Пошук, копіювання та друк потрібної інформації.
Web-вузол – це спеціальним чином організована група файлів, розміщених на сервері. Кожна сторінка Web-вузла розміщується в окремому файлі. Відвідувачі переходять від сторінки джо сторінки в межах вашого вузла, клацаючи по навігаційним елементах – посиланнях і кнопках. Посилання являють собою або виділений текст або, графічні зображення. Для відвідування Web-вузла необхідно ввести його адресу, наприклад, http://www.dop.kiev.ua. Задача пошуку інформації була б практично неможливою, якби не спеціальні пошукові служби. На серверах таких служб є спеціальні програми, які збирають інф-цію в Web і повертають на свій сервер ін-цію про всі знайдені Web-сторінки. Іншими словами, пошукова служба – це автоматизована система збору, зберігання та сортування ін-ції про різні Web-ресурси Internet. Користувач може знайти потрібну інф-цію шляхом створення пошукового запиту, що складається із переліку слів, які мають бути на Web-сторінці, та логічних операторів, які надають запитові більшу еластичність. Результатом успішного пошуку буде перелік Web-сторінок, які відповідають даному запиту. До найбільш популярних пошукових серверів належать: AltaVista Search (www.altavista.com), Yahho! (www.yahho.com), Rambler (www.rambler.ru), Aport (www.aport.ru), META (www.meta-ukraine.com) та ElVisti (www.elvisti.net). Для друку необхідної інформації потрібно її виділити і натиснути Печать на панелі інструментів. Для копіювання – виділити, потім Копировать і вставити в потрібному місці.
17. Система електронної пошти. Ведення електронної кореспонденції.
Електронна пошта – спосіб передачі повідомлень між окремими компами. У більшій частині локальної мережі встановлена система електронної пошти, яка дозволяє окремим підрозділам або співробітникам спілкуватися між собою за допомогою компів. Електронна пошта – найпопулярніша послуга, яку надає Інтернет. Кожна підключена до Інтернет система надає ті чи інші поштові послуги. Відміною електронної пошти від шляху, який веде до поштамту, є швидкість доставки кореспонденції. Віддаленість адресата не відіграє ніякої ролі з точки зору не тільки швидкості доставки, а й вартості. Щоб обмінюватися кореспонденцією вам потрібна спеціальна програма MAILER. До її основних функцій відносять: підготовка тексту, читання та зберігання кореспонденції, знищення кореспонденції, введення адреси, коментування та пересилка отриманої кореспонд., функція імпорту для інших файлів. Стандарт МІМЕ – багатоцільове розширення електронної пошти для Інтернет був розроблений для того, щоб забезпечити в Інтернет передачу даних у двійковій системі. Існує кілька засобів відправлення пошти: робота з поштою Eudora i Netscape.
Програма Outlook Express
В Outlook Express раелізовані практично всі функції, які мають бути в програмі, що призначена для повноцінної роботи з електронною поштою та групами новин: обробка і читання листів; розділення ділової та особистої пошти, а також пошти в організаціях із різною кількістю користувачів; ведення адресної книги; обмін безпечними повідомленнями; раціональний перегляд повідомлень; робота з групами новин; робота з веб-сторінками; економія часу, проведеного в мережі; зберігання поштових повідомлень на сервері; настройка параметрів електронної пошти. Вікно Outlook Express містить – рядок меню і панель інструментів (Создать сообщение, Доставить почту, Адреса, Найти), - вертикальна панель (Входящие, Исходящие, Отправленные, Удаленные, Черновики), - область під другим заголовком Outlook Express, в якій відображаються панель папок із назвами поштових папок і серверів груп новин. Кожна із папок може бути розкрита кліком по знаку “+”, - область перегляду, в якій відображається зміст виділеного листа. Для відправки листа необхідно натиснути на панелі інструментів кнопку Создать сообщение® після того, як відкриється вікно редактора в полі Кому ввести адресу, а в полі Тема – тему листа ® Отправить. Для видалення листа – Удалить сообщение.
19. Доступ до інших компів (за доп програми TELNET)
Програма Telnet відкриває можливість, за допомогою якої можна встановити звязок з іншими компами та використати його в інтерактивному режимі. Це означає, що при налагодженні Telnet-звязку із віддаленим компом, ви матимете такі ж можливості, якби перебували безпосередньо перед цим компом. Для того, щоб із допомогою програми Telnet встановити звязок із певним компом, вам потрібно знати його повну адресу в Інтернеті. Підключення до віддаленого компа. В Unix-системах потрібно ввести Telnet, а потім імя вузла того компа, із яким ви бажаєте встановити зєднання. У системах із граф інтерфейсом імя вузла вводиться у висхідне вікно. Після чого Telnet зєднує вас із віддаленою системою. При виході на звязок із Unix-cистемами Telnet вказує вам символ виходу – комбінацію клавіш, яку треба натиснути у випадку виникнення труднощів із відключенням від віддаленого компа. У багатьох системах Після того, як Telnet встановить зєднання із віддаленим компом, вона може запитати, яким типом термінала ви користуєтесь. Якщо ви вкажете неправильний тип, інформація на вашому екрані матиме нечитабельний вигляд. Зєднання за допомогою Compu Serve. 1) виберіть пункт Internet із меню Browse. 2) Клацніть мишкою на кнопці Telnet у вікні Internet. 3) Клацніть мишкою двічі на Access a Specific Site у текстовому списку. 4) Уведіть імя вузла у висхідному вікні. На екрані зявиться вікно термінального емулятора Compu Serve. 5) продовження аналогічне до підключення до віддаленого компа. Відключення від віддаленого компа. Як правило, закриття виконується введенням Logout, Exit, Bye (Ctrl+d), Telnet перериває зєднання і припиняє роботу. Якщо в системах із графічним інтерфейсом Telnet не припиняє роботу, достатньо просто закрити вікно.
20. Копіювання файлів з одного компа на інший (FTP)
Для передачі файлу потрібні 2 програми: FTP–клієнт (програма, яку користувачі запускають на своїх компах) і FTP-сервер (програма, що працює на величезних супер ЕОМ, де зберігаються десятки тисяч файлів). FTP-сервер нагадує собою бібліотеку файлів, що перебувають на звязку. FTP-клієнт може переписувати (відправляти) файли на FTP-сервер. Щоб скопіювати файли з одного компа на інший треба підключитися до іншого компа та вказати, що ви бажаєте скопіювати і куди. Щоб отримати файли необхідно скористуватися програмою FTP. Для цього: 1) запустіть команду FTP, набравши в командному рядку імя FTP-сервера. 2) наберіть ваше імя на даному FTP-сервері. 3) потім наберіть пароль. 4) перейдіть у той каталог FTP-сервера, де розміщений потрібний вам файл, за допомогою каналу cd. 5)щоб побачити список файлів даного каталогу, наберіть команду dir. 6) коли ви знайдете потрібний вам файл, повідомте FTP-серверу його тип. 7) за допомогою команди get можна скопіювати файл на свій комп. 8) коли ви закінчите переписувати файли відімкніться від FTP-сервера, набравши команду quit.
21. Знайомство із системою телеконференцій USENET.
Існує декілька тисяч телеконференцій, кожна із яких займається визначеною темою. Отже, можна визначити, що USENET не має тематичних обмежень. Телеконференції поділяються на вільні та відомі під керівництвом відповідальної особи – модератора, до якого спочатку надходять всі повідомлення і який вирішує чи відповідають вони обговорюваній темі. У деяких телеконференц модератор також робить обєднаннія змісту повідомлень та передачу його в USENET. Тематика існуючих телеконф складена за ієрархічною структупрою різних категорій. При цьому верхній рівень має сім рубрик. Кожна з них охоплює сотні підгруп, утворює деревовидну структура, аналогічну організації файлової системи. Телеконф можуть мати і регіональні обмеження. У той час, як для деяких телеконф буває потрібним обмін враженнями у світовому масштабі, то інші можуть обмежуватися міським колом користувачів. Для участі в телеконф треба мати так звану програму читання або програму, що володіє специфічними функціями для роботи в USENET. Телеконф USENET є невечерпним джерелом обміну інформацією у всесвітньому масштабі. Тут ви можете познайомитися із людьми, яких би ніколи не зустріли на своєму життєвому шляху.
22. Cтворення гіперпосилань на документи та файли.
Гіперпосилання встановлюють звязок між б-я елементом поточного документу HTML й іншої веб-сторінки або незалежним обєктом – файлом чи зображенням. В якості гіперпосилання можуть виступати не тільки частина тексту, але і графічний елемент. Реалізувати просте гіперпосилання на іншу веб-сторінку можна шляхом використання у html-документі тега <A>, синтаксис запису якого в загальному вигляді виглядає так:
<A HREF=”URL” TARGET=”параметр” TITLE= ”альтер-нативний текст”> текст гіперпосилання</А>
HREF вказує на адресу сторінки, із якої планується встановити гіперпосилання. Якщо шуканий документ розміщується в одній директорії із поточним, в якості параметру HREF достатньо записати його назву. TARGET містить директиви, які описують правила відкриття не іншого документу в браузері, ці директиви виділяються в коді символом підкреслення. TITLE призначений для створення альтенрнативного тексту – випливаючої підказки, яка появляється в невеликому трикутничку, якщо користувач затримає курсор мишки над гіперпосиланням на декілька секунд. Процес створення посилання на розділ можна умовно розділити на два етапи. Перший полягає у підготовці так званої “закладки” – спец мітки з унікальним у межах даного документу іменем, який присвоюються “закладці” завдяки атрибуту NAME: <A NAME = ”імя_закладки”> ключеве слово чи заголовок розділу </A>. Наступний етап – створення самого посилання: <A HREF=”# імя_закладки”>текст посилання</A>
23.Поняття електронної таблиці.
Термін “електронна таблиця” використовується для означення простої в використанні комп’ютерної програми, що призначена для обробки даних. Обробка даних вкл в себе: проведення різних обчислень з використанням потужного апарату функцій і формул, дослідження впливу різних факторів на дані, розв’язання задач оптимізації, отримання вибіркових даних, що задовольняють певні критерії, побудова графіків і діаграм, статистичний аналіз даних.
24. Основні елементи ЕТ
У програмі Excel ЕТ називається робочим аркушем або просто аркушем. Один файл Excel становить сукупність робочих аркушів, які називають робочою книгою. Новій роб книзі автоматично присвоюють імя “Книга 1”, яке зявляється у верхній частині екрана і зберігається до присвоєння другого імені. Нова роб книга складається із 16 роб аркушів – “Лист 1”, “Лист 2”…Всі аркуши спочатку однакові і мають 256 стовпчиків і 16384 рядки. Стовпці позначені буквами англійського алфавіту і їх комбінаціями АА, АВ і т.д. до ІV. Рядки номеруються цифрами 1,2,3… На пересіченні кожного стовпчика і кожного рядка розміщується комірка у вигляді прямокутника. Адреса комірки визначається певними іменами стовпчика і рядка – А5, В9. Якщо в комірку помістити курсор миші і клацнути на ній, то вона є активною і виділяється жирною рамкою. Координати акт комірки відображаються в полі імені, розташованому зліва над іменами стовпчиків. Сукупність виділених комірок – діапазон. Посилання на діапазон завжди складаються із адреси першої і останньої комірок, які розділені двокрапкою.
25. Табличний процесор MS Excel: інтерфейс користувача.
На екрані розміщені наступні обєкти: рядок основного меню, дві панелі інструментів (Стандартна і Форматування), рядок формул, поле імені, рядок стану, полоси прокрутки. Рядок основного меню містить меню поточного вікна. Основна обробка даних здійснюється за допомогою команд із рядку основного меню (Файл, Правка, Вид, Вставка, Формат, Сервис, Данные, Окно, Справка). Панелі інструментів знаходяться під рядком меню і містять визначені набори кнопок. Це вбудовані панелі і більшість із кнопок призначена для виконання операцій, які звичайно виконуються при виборі команди меню чи натисненні комбінації клавіш. Рядок стану розміщений в нижній частині екрану. У лівій частині рядку стану коротко описується виділена команда. Ліва частина рядку стану також вказує на виконуувану операцію. Права частина містить калькулятор і показує, чи включені ключі Caps Lock, Scroll Lock i Num Lock. Вид – Строка состояния видаляє рядок стану із екрану і відновлює його знову. Полоси прокрутки призначені для переміщення по роб аркуші чи розділу Справки. Рядок формул використовується для вводу, редагування значень чи формул в комірках чи діаграмах. Для вводу даних виділіть комірку, введіть дані і натисніть кнопку Ввод на рядку формул або Enter. Для вводу формули натисніть Мастер функций. Команда Вид – Строка формул видаляє рядок формул із екрану і відновлює його знову.
Типи даних ЕТ.
Дані в ЕТ виводяться на екран в певному форматф. По замовчуванні – виводяться в форматі Общий. Для зміни формату комірки необхідно: Формат/Ячейки/в діалоговому вікні Формат ячеек вибрати Число. Б-я інформацію, яку ми обробляємо на компах, можна представити у вигляді чисел чи тексту. Представлення інформації у вигляді чисел відрізняється від текстового перш за все обмеженою к-стю символів. Текстове предствлення інформації допускає більшу свободу поводження з нею. Числа в ЕТ відображаються в таких категоріях форматів, як Числовий (для вводу чисел), Експотенційний (для вводу форматних кодів, які забеспечують нормалізоване представлення чисел), Фінансовий (для представлення грошових сум, для вирівнювання значень по десятковому розділювачі), Грошовий (для представлення грошових сум), Процентний (значення комірки домножаються на 100 і результат виводиться із значенням %), Дробовий (для вводу дробів). Якщо ми хочемо вводить числа, не повязуючи б-я форматами, то ЕТ буде їх вводити в коді формату Загальний (Общий). Текст являє собою послідовність букв чи поєднання букв і цифр. Виділяють також формати Время (для відображення часу) и Дата (для відображення дати).
27. Дії при розвязанні завдань за допомогою табличного процесора:
Уведення даних в ЕТ. Клацнути на потрібній комірці, відформатувати при потребі комірку, ввести в ній дані, натиснути ENTER. Редагування. 1)Двічі натиснути в комірку, внести в неї зміни. При потребі попередньо відформатувати її. 2)для внесення змін у рядок формул: клацнути на комірці, а потім на рядку формул; коли у середині рядка формул зявиться мигаючий курсор, уводим потрібні дані (зміни). Для вилучення символів – Del або Backspase 3) очищення комірки – Del, Вackspase або Правка/Очистить 4) вилучення комірки – Правка/ Удалить. 5)для розміщення тексту заголовка в кілька рядків – активізувати комірку/Формат/Ячейки/ярлик Вы-равнивание/Перенести по словам. Запис матем формул i обчислення за ними. У формулах ми можемо використовувати операції додавання “+”, віднімання “-”, множення “*”, ділення “/”, піднесення до степеня “^”, знак взяття проценту “%”, дужки “(”, “)”. Під час запису часу використовується двокрапка “:”. Крім того, у б-я місце формули ми можемо за допомогою Вставка функции вставить б-я із багаточисельних функцій. Рядок формул використовується для вводу, редагування значень чи формул в комірках чи діаграмах. Для вводу даних виділіть комірку, введіть дані і натисніть кнопку Ввод на рядку формул або Enter. Для вводу формули натисніть Мастер функций. Для внесення змін у формулу клацнути мишою в рядку формул або клавішу натиснути F2, потім внести зміни і натиснути кнопку ввода в рядку формул або Enter. Для редагування формули у тому місці, де вона записана, то двічі клацнути мишкою по комірці, де вона записана. Значення формули вводиться в числовому форматі комірки. Копіювання і переміщення інформації. Виділяємо діапазон комірок і при появі сірої рамки натискуємо Ctrl/ підводимо курсор, який стає білою стрілкою з маленьким плюсом/ перетягуємо за допомогою правої клавіші миші/ при досягненні місця відпускаємо клавішу/ зявляється контекстне меню, що використ для копіювання та переміщення. Друк: Файл/ Печать. Зявляється діалогове вікно Печать, де потрібно вказати скільви сторінок друкувать або Все, або Страницы с…по…, або Выделеный диапазон, Выделеные листы, Всю книгу, вказується кількість копій. Вибирається Просмотр для попереднього перегляду.
28.Стандартні функції, що використовуються при роботі в Excel.
Математичні. ABS (повертає модуль числа), ACOS (повертає арккосинус числа), ASIN (повертає арксинус числа), ATAN (повертає арктангенс числа), COS (повертає косинус числа), EXP (повертає число е піднесене в певну степінь), LN (повертає натуральний логарифм числа), LOG (повертає логарифм числа по заданій основі), LOG10 (повертає десятковий логарифм числа), SIN (повертає синус числа), TAN (повертає тангенс числа), KOРЕНЬ (повертає додатнє значення квадратного кореня), ОКРУГЛ (округлює число до вказаної кількості десяткових розрядів), ПИ (повертає число p із точністю до 15 цифр), СТЕПЕНЬ (повертає результат піднесення до степеня), СУММ (повертає суму всіх чисел, які входять до списку аргументів) тощо. Статистичні призначені для проведення різного роду статистичних обчислень. Для реалізації лінійної регресії використовуються: ЛИНЕЙН (відомі у, відомі х) – використовуючи метод найменших квадратів, функція вираховує пряму лінію, яка найкращим чиним апроксимує наявні дані; МАКС – повертає максимальне значення із списку аргументів; МИН - повертає мінімальне значення із списку аргументів; ПРЕДСКАЗ (новий х, відомі у, відомі х) – повертає передбачене значення функції в точці х на основі лінійної регресії для масивів відомих значень х і у або інтервалів даних; ТЕНДЕНЦИЯ (відомі х, відомі у, нові х, константа) – повертає значення у відповідності до лінійного тренду. Нелінійна регресі реалізовується через: РОСТ (відомі х, відомі у, нові х, нові у, константа) – апроксимує експериментальною кривою відомі значення у і відомі значення х і повертає відповідні цій кривій значення для значення х, які визначаються аргументом нові значення х; ЛГРФПРИБЛ (відомі у, відомі х) – вираховує експотенційну криву, яка апроксимує дані, і повертає масив, який описує цю криву. Функції дати ВРЕМЗНАЧ – перетворює час із текстового формату в числовий, ВРЕМЯ – перетворює по вказаним годинам, хвилинам і секундам час у числовому форматі, МИНУТЫ – із числового чи текстового формату дати і часу повертає тільки хвилини, СЕКУНДЫ – повертають тільки секунди, ЧАСЫ – тільки години, ГОД, ДЕНЬ, МЕСЯЦ – повертають рік, день, місяць аргумента відповідно, ДАТА – потребує вводу року, місяця, дня і повертає дату в числовому форматі, ДАТАЗНАЧ – перетворює дату із текстового формату в числовий. Текстові ф. ДЛСТР – повертає к-сть символів у текстовому рядку, ЗАМЕНИТЬ – заміняє частину текстового рядка на інший текстовий рядок, ПОИСК – повертає позицію першого входження символа чи текстового рядка під час пошуку зліва направо, ТЕКСТ – перетворює значення в тексту заданому числовому форматі, СЦЕПИТЬ – обєднує декілька текстових елементів в один. Функції бази даних. Загальний вигляд: =імя функції (область БД, поле, область критерію). БДСУММ – знаходить суму у вказаному стовпчику бази даних, якщо виконується критерій, ДМАКС - знаходить максимальне значення у вказаному стовпчику бази даних, якщо виконується критерій, ДМИН - знаходить мінімальне значення у вказаному стовпчику бази даних, якщо виконується критерій, ДСРЗНАЧ - знаходить середнє згначення у вказаному стовпчику бази даних, якщо виконується критерій, БСЧЕТ – визначає к-сть значень у цифровому полі на випадок, якщо виконується критерій, БСЧЕТ – визначає к-сть непусті комірки у вказаному полі всіх записів на випадок, якщо виконується критерій, БИЗВЛЕЧЬ – із показаного стовпчика бази даних вибирає одне унікальне значення на випадок, якщо виконується критерій. Фінансові ф. У фін фунуцій використ такі позначення Норма – відсоткова ставка за період; Кпер – к-сть періодів для вкладання грошей або нарахування відсотків; Виплати – періодичні грош внески, які або додаються на дипозитний рахунок, або викор для сплати боргу; Нз – поч вкладення грош суми на рахунок; Бс – майб величина суми на рахунку; Тип – спосіб нарахування % або вкладання грошей (0 або 1); Вартість – початкові кошти нерухомості; Лікв_вартість – кінцева вартість нерухомості або б-я майна; Строк – час використання рухомості або майна; Суммаn – сума доходів або збитків за n-ий період реалізації проекту. Отже, = БЗ (Норма, Кпер, Виплати, Нз, Тип) – повертає майб значення вкладу із період постійними виплатами і пост %; = ПЗ (Норма, Кпер, Виплати, Бс, Тип) – визначає початкове значення вкладеної суми; =НОРМА (Кпер, Виплати, Нз, Бс, Тип) – повертає норму прибутку за один період при виплаті ренти; =КПЕР (Норма, Виплати, Нз, Бс, Тип) – к-сть періодів нарахування відсотків або вкладення грошей; =НПЗ (Норма, Сума1, Сума2,…, Сумаn) – визначає ефективні інвестиції, а ткож нижню межу прибутковості і використ її критерій оцінювання ефект проекту; =ППЛАТ (Норма, Кпер, Нз, Бс, Тип) – величина період платежів, які треба буде вкладати для досягнення потрібної майб суми; АМР (Вартість, Лікв_вартість, Строк) – використ для розрахунку амортизації майна.
29.Впровадження обєктів із використанням OLE i DDE…
Для створення повязаного чи впровадженого обєкту на основі даних існуючих файлів: виділіть дані для повязаного чи впровадженого обєкту, 2)натиснути Копировать або Вырезать/ перейти до файлу, у який будуть переміщатися дані, а потім клацнутимісце, куди їх потрібно помістити/ Правка/ Специальная вставка/ для створення повязаного обєкту потрібно вибрати Связать (для створення впровадженого обєкту слід вибрати Вставить. У списку Как вибрати значення, яке містить слово «обєкт». Наприклад, якщо текст був скопіюваний із документу Word, вибрати слід Документ Microsoft Word Объект. Основні відмінності між повязаними і впровадженим обєктамизаключається у місці їх зберігання, а також способі поновленні даних при їх розміщенні в кінцевий файл. У випадку повязаного обєкта поновлення даних відбувається тільки при зміні початкового файлу. Повязані дан зберігаються в початковому файлі. Кінцевий файл зберігає тільки інформацію промісцезнаходження початкового файлу і відображає відображення повязаних даних. У випадку із впровадженим обєктом при зміні початкового файлу кінцевий файл не зміниться. Впроваджені обєкти стають частиною кінцевого файлу і, будучи одного разу вставленими, більше не є частиною початкового файлу. Двічі клацнувши по впровадженому обєкті, він відкривається в програмі, яка була використана для його створення.
30. Таблична база даних та операції в ній.
Використання форм. Формою називається спеціальне вікно з переліком усіх названих полів і їх значень щодо поточного запису. Для додавання нового запису в кінець таблиці – “Добавить”. Можна додавати стільки записів, скільки є у кінці таблиці. Форми також використовуються для видалення записів – “Удалить” – видаляється поточний запис. Кнопка сторінки відкриває вікно, в якому можна відкривати простий або складений критерій. Виділяється таблиця за іменем або за адресами/ Дан-ные/Формы. Сортування інформації. Виділити список/ клацнути на панелі інструментів значок або Сортировка по возростанию, Сортировка по убыванию. Або. Виділити необхiдний дiапазон комiрок/ Данные/ Cортировка. Зявляється діалогове вікно Сортировка диапазона, де вказується, що буде сортуватися рядки чи стовпчики (натиснути Параметры/ выдкривається выкно Параметры сортировки), тут же вказується Сортировка по первому ключу. Потім вказуються необхідні рядки і стовпчики, спосіб сортування (по возростанию, по убыванию) і спосіб ідентифікації поля (по подписям, по обозначениям столбцов листа). Встановлення проміжних підсумків. Відсортувати список по стовпчику, для якого необхідно встановити проміжний підсумок/ Укажіть комірку в цьому списку/ Данные/ Итоги/ необхідно вибрати стовпчик, який містить групи, по яким треба підвести підсумки, із списку При каждом изминении. Це має бути той же стовпчик, по якому проводилося сортування списку/ вибрати функцію, необхідну для підбивання підсумків, із списку Операция/ вибрати стовпчики, які містять значення, по яким необхідно підвести підсумки, у списку Добавить итоги по. Аналіз даних. Для аналізу використовуються проміжні підсумки (із попереднім упорядкуванням даних), запити, зведені таблиці, форми. Перелічені властивості, характерні для таблиць, які є базами даних. Запити – це сук умов і критеріїв для пошуку і вибірки потрібних даних із бази. Результати запитів – це сук записів, які відповідають умовам і критеріям. Типи критеріїв: простий (одна умова по одному стовпчику бази), складений (декілька простих по різних полях), складний (більше однієї умови за одним полем), складний-складений (декілька полів із декількома умовами по кожному), простий-очислюв, складений-обчисл (кілька полів, один із яких обчислюв). Зведені таблиці див нище. Побудова графіків та діаграм. При створенні діаграмми мохна користуватися «Мастером диаграмм», котрий здійснює поетапне керівництво процесом побудови діаграмм. Перед натисненням кнопки [«Мастер диаграмм»] слід виділити на робочому листі дані необхідні для побудови д-м. Потім потрібно натиснути [Вставка] [Диаграмма] [На этом листе];перетягти вказівник мишки по чарункам, визначаючи місце і розмір майбутньої діаграми, а потім відпустити кнопочку мишки. Потім відкриєтьсяя перше діалогове вікно: корегування діапазону даних; 2йи крок – вибір типу д-ми; 3й крок – вибір формату д-ми;4ий крок – настройка інтерпритації даних; 5ий – додаваня легенди та заголовка д-ми. Після закриття останього діалового вікна, Excel впроваджує створену д-му у виділену оюласть робочого вікна.
31.Створення запитів та пошук інформації за допомогою автофільтру та розширеного фільтру, функцій пошуку та баз даних.
Автофільтр. Виділяються табл/ Данные/ Фильтр/ Автофильтр. За стрілкою на полі можна обрати значення розташованих у списку, вибрати умову. Умова може складатися із однієї або кількох умов (кнопки и, или). Скасування всіх критеріїв: Данные/ Фильтр/ Отобразить все. Усі результати запитів в автофільтрі для подяльшого збереження треба скопіювати і розташувати на новому листі. Розширений автофільтр. Для цього автоф треба створити критерії. Результати роботи можна одночасно скопіювати, вказавши відповідне місце. Створення критеріїв. Критерій склад із 2 і більше колонок, розташованих вертикально. Перша верхня клітинка містить абсолютно точну копію поля, за яким буде відбуватися пошук даних. Нижня – може містити значення або умову. Створення обчисл критеріїв. 1)Пошук по екстремуму (в заголовку записується копія назви поля, а у нижній – для отриманого значення (має бути екстремальна)). 2)Знайти всі записи, де податок перевищує всі значення; у першій – порожня, у нижній – адреса клітинки з першим значенням перевіряємого поля. Такий критерій можна побудувати тільки після упорядкування таблиці. Заголовок обчисл критерію містить значення для попереднього критерію, проміжок, а потім назву поля для обчислення. Виклик розширеного фільтру. Данные/ Фильтр/ Розширенный фильтр. Вікно містить 3 зони: 1)адреса або назва для бази даних 2) адреса або поіменована назва для критерію 3) відкрив для доступу, якщо натиснути радіо кнопку “Копировать в новое место”. У зоні адрес куди копіювати 3-а зона містить 1 адресу. Вона має бути відповідно: стовпчик, із якого почин база, і перша вільна клітинка.
