В Україні поряд із добровільними створюються й функціонують так звані інституціональні об’єднання, діяльність яких започатковується в директивному порядку міністерствами (відомствами) чи безпосередньо Кабінетом Міністрів України. До таких належать виробничі, науково-виробничі (науково-технічні), виробничо-торговельні та інші подібні об'єднання (комплекси, центри), що інтегрують стадії створення (проектування), продукування, реалізації та післяпродажного сервісного обслуговування виробів тривалого використання. У народному господарстві України функціонують потужні державні корпорації, створені на базі колишніх вузько галузевих міністерств (наприклад державна корпорація «Укрбудматеріали»). Інституціональні міжгалузеві об'єднання підприємств та організацій створюються і діють під різноманітними офіційними назвами в агропромисловому комплексі, будівництві, житлово-комунальному господарстві та інших взаємозв'язаних секторах економіки України. До таких інтеграційно-організаційних утворень застосовуються економічні методи управління корпоративного характеру, які належним чином корелюють з методами управління первинними ланками (підприємствами, фірмами, компаніями) відповідних виробничо-господарських систем.
Охарактеризуйте законодавчу базу створення і функціонування підприємств.
Для державної реєстрації суб’єкта господарювання подаються такі документи:
- рішення власника майна або уповноваженого ним органу у випадках, передбачених законом;
- установчі документи, передбачені законом для відповідного виду юридичних осіб;
- рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію суб’єктів господарювання у випадках, передбачених законом;
- документ, що засвідчує сплату засновником внеску до статутного фонду суб’єкта господарювання в розмірі, встановленому законом;
- реєстраційна карта встановленого зразка;
- документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.
. Статут суб’єкта господарювання повинен містити:
- відомості про його найменування і місцезнаходження
- мету і предмет д-сті
- розмір і порядок утворення статутного та інших фондів
- порядок розподілу прибутків і збитків
- відомості про органи управління і контролю, їх компетенцію
- відомості про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання
- інші відомості, пов’язані з особливостями організації форми суб’єкта суб’єкта господарювання, передбачені законодавством
Колективний договір – це угода, яка укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою) і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом. Колективний договір є результатом соціального партнерства та діалогу на локальному рівні.
Розкрити сутність життєвого циклу підприємства та характеристика його етапів.
розрізняють такі основні фази ЖЦП:
• передінвестиційна фаза, що включає концептуальне опрацювання ідеї проекту, його розроблення, аналіз та експертизу проекту, коригування запланованих проектних заходів, прийняття рішення фінансовим інститутом про фінансування проекту;
• інвестиційна фаза, що включає фінансування проекту, підготовку виробництва, впровадження об'єкта інноваційної діяльності у виробництво;
• експлуатаційна фаза — включає освоения виробництва інноваційної продукції, по-ширення її у сфері споживання і відшкодування фінансування проекту фінансовому інсти-туту (інвестору).
