Природно-заповідного фонду України

 

До природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об'єкти - природні заповідники,

біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні

ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні

парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового

мистецтва.

 

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні

парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового

мистецтва залежно від їх екологічної і наукової,

історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або

місцевого значення.

{ Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1287-XIV (1287-14) від 14.12.99 }

 

Залежно від походження, інших особливостей природних

комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками

природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні,

загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні,

гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та

карстово-спелеологічні;

пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні,

зоологічні, гідрологічні та геологічні.

 

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути

встановлено додаткові категорії територій та об'єктів

природно-заповідного фонду.

 

Правові форми та види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

ЗУ про Природо-заповідний фонд

Стаття 4. Форми власності на території та об'єкти

природно-заповідного фонду

 

Території природних заповідників, заповідні зони біосферних

заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним

природним паркам, є власністю Українського народу.

{ Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1287-XIV (1287-14) від 14.12.99 }

Регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних

ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних

заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу,

але не надані національним природним паркам, заказники, пам'ятки

природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки,

зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в

інших формах власності, передбачених законодавством України.

{ Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1287-XIV (1287-14) від 14.12.99 }

Ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки,

створені до прийняття цього Закону, не підлягають приватизації.

У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться

заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки

садово-паркового мистецтва, землевласники зобов'язані

забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною

перереєстрацією охоронного зобов'язання.

 

Стаття 9. Види використання територій та об'єктів

природно-заповідного фонду

Території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням

вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства

України, можуть використовуватися:

у природоохоронних цілях;

у науково-дослідних цілях;

в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;

в освітньо-виховних цілях;

для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Встановлені частиною першою цієї статті основні види

використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших

цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство,

рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за

умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню

територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим

вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних

комплексів та окремих об'єктів.

 

Ландшафти як об'єкти правової охорони та особливості їх правової охорони.