Тема 4. Мистецтво: походження, сутність, види, стильові особливості

Плани семінарських занять

З етики та естетики

Для Інституту історії, етнології та правознавства

Тема 1. Антична етика (2 год.)

1. Етика Сократа.

2. Етичні ідеї Платона.

3. Аристотель як батько етики.

4. Етичні ідеї доби еллінізму.

Першоджерело до питання 1 – за номером 11 у списку літератури (до семінарського заняття студент конспектує одне з першоджерел за вибором).

Етичні ідеї Платона ми розглядаємо у зв’язку з його онтологією (вченням про світ ідей) та соціологією (концепцією ідеальної держави, теорією зв’язку типів моральності і типів держави).

Першоджерело до питання 2 – за номером 12. Законспектувати 8 главу діалогу «Держава»

Аристотель, з одного боку, критикує своїх попередників у галузі етики – Сократа (за ототожнення знання та доброчесності) та Платона (за те, що він ідею блага відривав від реального морального життя). Також мова піде про поняття чесноти (етичні та діаноетичні), золоту середину (міру).

В добу еллінізму етичні ідеї розвивалися, перш за все, в межах школи Епікура, стоїками та представниками неоплатонізму.

Основна проблема – проблема сенсу життя, предмет етики – внутрішній світ людини, моральна самосвідомість.

Першоджерела до питання 4 за вибором – 7, 14.

Література

1. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика. – М., 1998. – С.44-53, 54-64, 65-76, 96-109, 110-122.

2. Этика / Под ред. А.Гусейнова и Е.Дубко. – М., 1999. – С.37-59..

3. Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1986.

4. Иванов В.Г. История этики Древнего мира. – СПб., 1997.

5. Гусейнов А.А. Этика Аристотеля. – М., 1984.

6. Гусейнов А.А. Великие моралисты. – М., 1995.

7. Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1996.

8. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986.

9. Кант И. Моральные системы древних // Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1986. – С.569-573.

10. Аристотель. О добродетелях // Там же, с.527-531.

11. Платон. Апология Сократа. Критий. Протагор // Платон. Сочинения в 3-х т. – М., 1970. – Т.1.

12. Платон. Государство // Платон. Сочинения: В 3-х т.–Т.3.ч.1.– С. 91-129.

13. Суд над Сократом. Сборник исторических свидетельств.– СПб., 2000.

14. Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцилія. – К., 1999.

15. Філософія Греції: Основи основ: логіка, фізика, етика. – Харків, 1999.

16. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

Тема 2. Етичні ідеї в історії вітчизняної морально-релігійної

та філософської думки (2 год.)

1. Етика смиренномудрія в агіографічній літературі Київської Русі

2. Моральний закон та благодать Любові за Іларіоном Київським

3. Морально-релігійний зміст “Повчання” Володимира Мономаха.

4. Етичні погляди Григорія Сковороди.

5. Духовно-етичний потенціал “філософії серця” Памфіла Юркевича.

Література (першоджерела)

Киево-Печерский Патерик. – К., 1991.

Володимир Мономах. Поучения // Пам’ятники України. – 1986. - № 3. – С.27-37.

Иларион, митрополит Киевский. Слово о законе и благодати // Златоструй. Древняя Русь Х-ХШ веков. – М.: Молодая гвардия, 1990. – С.106-121.

Достопамятные сказания о подвижничестве святых и блаженных отцов. Перевод с греческого. Репринтное издание. – Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1993.

Юркевич П. Серце і його значення в духовному житті людини // Основа. – 1994. - №3. – С.162-165.

Юркевич П. Мир з ближнім як умова християнського співжиття // Філос. і соціол. думка. – 1992. - №9. – С.94-99.

Сковорода Г. Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни // Людина і довкілля: У 2-х кн. / Упоряд. В.С.Крисаченко. – К., 1995. – Кн.2.- С.149-152.

Література

Горський В.С. Святі Київської Русі. – К., 1993.

Летцев В.М. “Філософія серця” П.Д.Юркевича // Практична психологія та соціальна робота. – 1994. - № 6. – С.38-40.

Крилова С. Становлення гуманітарної еліти України та ідея безсмертя особи в українській класичній філософії // Розбудова держави. – 1997. - №4. – С.38-40.

Шинкаренко О. Етичний потенціал “філософії серця” Памфіла Юркевича // Філос. і соціол. думка. – 1996. - №3-4. – С.4-15.

Лук М.І. Юркевич чи Чернишевський? // Лук М.І. Етичні ідеї у філософії України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1993.- Гл. 2.-С.42-71.

Зязюн І. “Філософія серця” Г. Сковороди // Шлях освіти. – 1998. - №1. – С.38-40.

Карпин К. Етико-гуманістичне розуміння людини у творчій спадщині Г.Сковороди // Людина: становлення та розвиток. Філософські пошуки. – Львів, Одеса, 1997. – Вип.ІV. – С. 283-284.

Коценко К. “Серце ж, а не плоть є істинною людиною”: Г.С.Сковорода та його етичні погляди // Віче. – 1997. - №1. – С.112-124.

Малахов В.А. Філософія вдячності Григорія Сковороди // Вісник АН України. – 1994. - №11-12. – С.84-88.

Корнієнко Н.М. Григорій Сковорода: гіпотеза щастя // Філос. і соціол. думка. – 1992. -№11. – С.113-129.

Іваньо І.В. Етика Г.Сковороди і філософія Епікура // Від Вишенського до Сковороди. – К., 1972. –С.125-134.

Зваричевська М.В., Турчинська О.М. Заповіт честі і добра: (Повчання Володимира Мономаха) // Шкільний світ. – 2000. - №1 (січень). – С.12.

Джерело українського людинознавства: (900 років “Повчання” Володимира Мономаха) // Сіверянський літопис. – 1997. - №5. – С.140-150.

Тема 3. Основні етичні проблеми (2 год.)

1. Історичні типи осмислення добра та зла

2. Проблема цілей і засобів в етиці.

3. Основні форми вирішення проблеми сенсу життя (гедонізм, аскетизм, епікуреїзм; конформізм, індивідуалізм, етатизм; титанізм та інфантилізм; діяльність, спілкування, соціальна активність; демографічне розуміння сенсу життя, життя як творчість, персоналістичне розуміння сенсу життя; егоїзм, альтруїзм, християнське розуміння сенсу життя)

Література

1. Бердяєв Н.А. Смысл творчества.

2. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика. – М., 1998.

3. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. (Про Арістіппа та Діогена Сінопського).

4. Малахов В.А. Етика. – К., 2000.

5. Мовчан В.С. Історія і теорія етики. – Дрогобич, 2003.

6. Апресян Р.Г. Добро и польза // Этическая мысль. 1991. – М., 1992. – С.14-57.

7. Давыдов Ю.Н. Этика любви и метафизика своеволия. – М., 1989.

8. Дробницкий О.Г. Понятие морали: историко-критический очерк. – М., 1974.

9. Дробницкий О.Г. Моральное сознание и его структура // Вопросы философии. – 1972. - №2. – С.31-42.

10. Дубко Е.В. Морально добро (историко-критический анализ) // Филос. науки. – 1986. - №1. – С.108-116.

11. Сабиров В.Ш. Два лика зла. – М., 1992.

12. Скрипник А.П. Моральное зло в истории этики и культуры. – М., 1992.

13. Шрейдер Ю.А. Лекции по этике. – М., 1994.

14. Лосский Н.О. Бог и мировое зло. – М., 1995.

15. Лосский Н.О. Условия абсолютного добра: Основы этики. – М., 1991. – С.23-256.

16. Пролеев С.В. Энциклопедия пороков. – К., 1996.

17. Пролеев С.В. Энциклопедия нравов. – М., 2002.

18. Соловьев В.С. Оправдание добра: Нравственная философия // Соловьев В.С. Сочинения: В 2-х т. – М., 1990. – Т.1. – С.47-580.

19. Столяр М.Б. Пошуки сенсу життя в європейській культурі: дві світоглядні парадигми // Вісник Чернігівського держ. пед. університету. – Вип. 32. – Філос. науки. – Чернігів, 2005. – С. 5–10.

20. Трубецкой Е.Н. Смысл жизни. – М., 1994.

21. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла // Ницше Ф. Сочинения: В 2-х т. – М., 1990. – Т.2. – С.283-406.

22. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

23. Фромм Э. Бегство от свободы. Человек для себя. – М., 1998.

24. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.

25. Янушкявичюс Р.В., Янушкявичене О.Л. Основы нравственности: Учебн. Пособие для школьников и студентов. – М.: ПРО-ПРЕСС, 2000.

Тема 4. Мистецтво: походження, сутність, види, стильові особливості

1. Проблема походження мистецтва. Предмет, сутність і основні функції мистецтва.

2. Види мистецтв (архітектура, живопис, хореографія, скульптура, музика, театр, кінематограф, телебачення).

3. Стильові особливості мистецтва: основні риси мистецтва бароко, класицизму, романтизму, критичного реалізму та імпресіонізму

Рекомендована література

Адорно Т. Теорія естетики. – К., 2002.
Бальзак О. Про мистецтво. – К., 1981.
Бесклубенко С.Д. Природа искусства. – М., 1982.
Валери П. Об искусстве. – М.: Искусство, 1993.
Гроссе Э. Происхождение искусства. – М.,1899.
Еремеев А.Ф. Границы искусства. – М., 1987.
Еремеев А.Ф. Происхождение искусства. – М.,1970.
Зись А.Я. В поисках художественного смысла. – М., 1991.
Зись А.Я. Виды искусства. – М., 1979.
Шаров І.Ф. Художники України: 100 видатних імен. – К.: «Артек», 2007. – 480 с.

Вінкельман Й. Про художній ідеал прекрасного. – К., 1972.

Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1994.

Литературные манифесты западноевропейских классицистов. – М., 1980.

Литературные манифест западноевропейских романтиков. – М., 1980.

Ревальд Дж. История импрессионизма. – М., 1994.

Мартынов В.Ф. Художественная культура индустриального ощества // В.Ф. Мартынов/ Мировая художественная культура: Учеб. пособие. – Минск, 1996. – С.196-219.

Дьяконова Н.Я. Английский романтизм: Проблемы эстетики. – М.: Наука, 1978.

Дмитриева Н. Краткая история искусств. – М., 1988. – Вып. ІІ.

Импрессионисты. Их современники. Их соратники. Живопись, графика, литература, музыка. – М., 1976.