Гасіння пожеж при наявності отруйних речовин

5.8.32. Під час виконання робіт з ліквідації пожежі із наявністю хімічнонебезпечних речовин (далі - ХНР) необхідно забезпечити виконання вимог цих Правил, відомчих нормативних документів, вимог охорони праці, відображених у планах локалізації і ліквідації аварії, планах пожежогасіння, аварійних картках, інструкціях та правилах безпеки праці для конкретних об’єктів.

5.8.33. У приміщеннях (на ділянках), де застосовуються чи можуть виділятися сильнодіючі отруйні речовини, робота особового складу здійснюється тільки в спеціальних захисних комплектах (залежно від типу отруйних речовин), ізолювальних (фільтруючих, що застосовуються для робітників i службовців даного об'єкта) протигазах i спеціальному гумовому взутті. Для зниження концентрації пари необхідно зрошувати приміщення (ділянки) розпиленою водою.

5.8.34. Захист особового складу i техніки, що працюють на ділянках сильного теплового випромінювання, забезпечується водяними завісами (екранами), які створюються за допомогою стволів-розпилювачів.

5.8.35. Пiд час гасіння пожежі на складі отрутохімікатів (хiмреактивiв, мінеральних добрив) керівник гасіння пожежі зобов'язаний з'ясувати в адміністрації об'єкта властивості речовин (матеріалів), що зберігаються, i місця (секції) їх зберігання, визначити заходи щодо забезпечення безпеки особового складу, який залучено до роботи на пожежі. При цьому:

всі працівники мають бути забезпечені індивідуальними засобами захисту органів дихання та зору;

наступ на вогонь треба вести з навітряного боку;

залучення членів СПК, ДПД i громадян до розбирання i евакуації отрутохімікатів i добрив проводити тільки за узгодженням з адміністрацією об'єкта, яка зобов'язана забезпечити їх необхідними захисними засобами i проінструктувати про заходи безпеки під час проведення робіт.

5.8.36. Під час гасіння пожежі у будівлях i приміщеннях з наявністю хімічно активних речовин необхідно з’ясувати в адміністрації об'єкта їх властивості, при цьому забороняється використовувати вогнегаснi речовини, які, вступаючи в реакцію з цими речовинами, викликають вибух, спалах тощо.

5.8.37. Перед початком робіт КГП із залученням спеціалістів об'єкта та штабу з ліквідації аварії, повинен провести інструктаж особового складу щодо заходів безпеки під час ліквідації аварії чи гасінні пожежі на хімічнонебезпечному об'єкті та щодо дій у зоні хімічного забруднення.

5.8.38. Під час гасіння пожежі КГП повинен:

враховувати рекомендації і вказівки адміністрації та інженерно-технічного персоналу об'єкта щодо безпечного виконання робіт при гасінні пожежі;

в склад оперативного відділу залучити представників об`єкту;

встановити контроль за концентрацією НХР у повітрі, для чого залучити інженерно-технічний персонал об'єкта або відповідні служби відповідно до плану локалізації та ліквідації аварії;

під час проведення оперативних дій враховувати напрямок поширення хмари НХР;

гасіння пожежі починати з визначення вирішального напрямку оперативних дій;

при проведенні бойового розгортання і бойових дій уникати низьких місць, де можливе накопичування парів НХР;

застосування води, повітряно-механічної піни, інших вогнегасних і нейтралізуючих речовин на поверхні НХР обов`язково узгодити з керівництвом об`єкта, де сталась аварія (пожежа);

організувати подачу вогнегасних речовини з максимально можливої відстані, з навітряного боку;

використовувати джерела водопостачання, що розташовані з навітряної сторони;

для зниження концентрації та осадження парів НХР зрошувати об'єм приміщень (ділянок) розпиленою водою;

для створення водяної завіси для обмеження поширення хмари НХР використовувати в першу чергу стаціонарні чи лафетні стволи, забезпечити особовий склад, задіяний до виконання цього завдання, захисним одягом який передбачає одночасний захист ізолювальних протигазів;

неушкоджені ємності з кислотами, іншими НХР, по можливості, евакуювати від місця пожежі, а якщо це неможливо - не допустити їх нагрівання за допомогою створення водяної завіси або зрошення, при цьому не допускати потрапляння води в середину ємностей;

з метою скорочення тривалості перебування особового складу в зоні хімічного забруднення, по можливості, закріпляти пожежні стволи за елементи конструкцій споруд та обладнання, в першу чергу використовувати стаціонарні чи лафетні стволи.

організувати прибирання із зони аварії горючих (хімічно активних) матеріалів або захистити їх від попадання на них кислот чи інших НХР.

5.8.39. Для зниження швидкості випарювання пролитих НХР, за узгодженням з керівництвом об`єкта, де сталась аварія чи пожежа, може використовуватися повітряно-механічна піна (подача на дзеркало пролитої рідини).

До місця пожежі з наявністю НХР слід пересуватися тільки з навітряної сторони відповідно до заздалегідь розроблених маршрутів.

5.8.40. Для швидкого сповіщення про небезпеку необхідно встановити єдині звукові сигнали й ознайомити з ними весь особовий склад, що працює на пожежі, визначити шляхи відходу в безпечне місце.

5.8.41. Для проведення робіт у зоні хімічного забруднення необхідно залучати мінімально необхідну кількість особового складу (з урахуванням резерву для надання допомоги). Не припускається перебування особового складу, безпосередньо не задіяного в гасінні пожежі, в зоні можливого хімічного забруднення.

5.8.42. Вхід до зони хімічного забруднення повинен здійснюватися тільки через контрольно-пропускні пункти, які мають очолювати особи середнього або старшого начальницького складу. КАРР (КГП, начальник бойової дільниці, начальник контрольно-пропускного пункту) повинен організувати ведення обліку перебування особового складу в зоні хімічного забруднення (в спеціальному журналі з позначенням виду і тривалості робіт, що виконувались).

При проведенні бойових дій необхідно враховувати, що з підвітряного боку (залежно від виду НХР) на відстані від 50-100 м від видимого фронту хмари створюється небезпечна концентрація отруйних речовин.

Маршрут руху ланок ГДЗС та автотехніки не повинен проходити через розлиті НХР. Робота безпосередньо в місцях проливань НХР неприпустима.

5.8.43. Запас повітря (кисню) в ізолювальних протигазах для виходу із зони хімічного забруднення ланки ГДЗС повинен визначатися з урахуванням даних прогнозу поширення хмари парів НХР залежно від можливості збільшення зони хімічного забруднення під час проведення оперативних дій.

5.8.44. За умов пересування в зоні хімічного забруднення груп на автотехніці, запас повітря (кисню) ізолювальних протигазів повинен розраховуватися, виходячи з умови виходу із зони своїм ходом у разі відмови автотехніки.

5.8.45. Весь особовий склад, який залучений до гасіння пожежі з наявністю НХР повинен мати засоби індивідуального захисту (ізолювальні протигази, ізолювальні костюми). При роботі у промислових фільтруючих протигазах необхідно враховувати час роботи та концентрацію парів СДОР (згідно з технічними паспортами на фільтруючі протигази).

Для захисту від уражаючої дії НХР відповідно до складності ситуації та виду робіт, які виконуються, необхідно використовувати:

ізолювальні костюми, у конструкції яких передбачено повний захист ізолювального протигазу від зовнішнього агресивного середовища;

ізолювальні костюми, у конструкції яких передбачено захист ізолювального протигазу від бризок мінеральних кислот та інших НХР за допомогою спеціального жилету.

5.8.46. У групі, яка працює в зоні хімічного забруднення повинен бути обов'язково аварійний комплект, який складається з ізолювального костюма й ізолювального протигазу.

Під час роботи в ізолювальних костюмах, які не призначені для використання в умовах підвищених температур, слід передбачити захист від теплового випромінювання створенням водяних завіс (екранів) або зрошенням за допомогою стволів-розпилювачів.

5.8.47. Під час гасіння пожежі забороняється:

подавати воду в місця витікання та на поверхню концентрованих мінеральних кислот, інших НХР;

використовувати вогнегасні речовини, які, вступаючи у реакцію з НХР, вибухають, спалахують, тощо;

прокладати рукавні лінії по розливах кислот та інших НХР;

використовувати джерела водопостачання, які забруднені НХР;

5.8.48. Після ліквідації аварії, пожежі в зоні хімічного забруднення, необхідно вжити заходів щодо проходження особовим складом санітарної обробки, дегазації та контролю протигазів, ізолювальних костюмів, одягу, взуття, приладів, техніки, обладнання і спорядження. Весь особовий склад, який брав участь у виконанні робіт у зоні хімічного забруднення або проводив роботи із санітарної обробки і дегазації, повинен пройти медичне обстеження, а за необхідності – профілактичне лікування.

5.8.49. Для зняття засобів індивідуального захисту після роботи в зоні хімічного забруднення необхідно:

після виходу із зони хімічного забруднення ізолювальний костюм промити проточною водою протягом декількох хвилин;

вивести особовий склад на майданчик, який розташований за межами зони хімічного забруднення з навітряної сторони;

вишикувати особовий склад в одну шеренгу обличчям до вітру;

забруднені прилади, обладнання тощо покласти на ґрунт поза собою;

звільнитися від забрудненого одягу (засобів захисту шкіри), покласти на ґрунт поза собою;

в останню чергу зняти засоби індивідуального захисту органів дихання.

5.8.50. Пiсля закінчення робіт особовий склад, який брав участь у бойових діях, має пройти санітарну обробку, здійснити дегазацію техніки i пройти профілактичний медичний огляд. Санітарна обробка особового складу повинна проводитися на спеціальних пунктах у приміщеннях, що задовольняють чинним санітарно-гігієнічним вимогам i нормам, установленим для приміщень гігієни особового складу. Шкіряний покрив обмивають проточною теплою водою з використанням мийних засобів.