Правила роботи з осцилографом С1-55 6 страница

в) встановити , та визначити за допомогою осцилографа тривалість імпульсів у точці ;

г) встановити та, змінюючи , визначити максимальну та мінімальну частоти динамічного діапазону.

3 Дослідити схему ПНЧ зі слідкуючим зрівноваженням (див. рис. 14.2):

а) встановити опорну напругу та, змінюючи вихідний сигнал , визначити динамічний діапазон за аналогією з п. 2, г. Накреслити форму напруги в точках та для довільного ;

б) зняти та побудувати характеристику перетворення
при аналогічно з п. 2, б. розраховувати за формулою (14.7), попередньо вимірявши величину . Результати звести до таблиці 14.2;

 

Таблиця 14.2

 

, B	0,5		1,5		2,5	3,5
, кГц
, кГц

 

в) встановити і зняти та нарисувати залежність для замкненого та розімкненого . Результати звести до таблиці 14.3.

 

Таблиця 14.3

 

, B	0,5		1,5		2,5	3,5
, кГц ( – розімкнено)
, кГц ( – замкнено)

 

4 Дослідити схему перетворювача “напруга – час” (див. рис. 14.3):

а) встановити вхідну напругу ручкою “ ” та зняти і накреслити в масштабі в загальних осях координат осцилограми сигналів
для точок ;

б) повторити п. 4, а для ;

в)виміряти за допомогою осцилографа період трикутних імпульсів та їх амплітуду (точка ) і порівняти отримані результати з розрахованими за формулами (14.10) та (14.11), а також виміряти амплітуду імпульсів у точці ;

г) зняти та побудувати в масштабі характеристику перетворення . Тривалість вихідних імпульсів при експерименті виміряти
за допомогою осцилографа і порівняти її з розрахованою за формулою (15.12). Отримані результати звести до таблиці 14.4;

 

Таблиця 14.4

 

, B	0,05	0,5
, мс
, мс

 

д) змінюючи вхідний сигнал , виміряти максимальну та мінімальну тривалості вихідних імпульсів стійких коливань динамічного діапазону.

Примітка. Якщо робота виконується шляхом моделювання
на комп’ютері, то необхідно з меню обрати реальні елементи відповідно
до наведених на схемах.

 

14.3 Зміст звіту

 

1 Схеми дослідження перетворень.

2 Таблиці з результатами та графіки.

3 Результати розрахунків параметрів вихідних сигналів перетворювачів.

4 Висновки з кожного пункту досліджень.

 

14.4 Контрольні питання

 

1 Робота всіх схем, які досліджувалися.

2 Методика розрахунку характеристик перетворення.

3 Способи підвищення точності перетворення.

4 Де застосовуються схеми перетворення напруги в частоту та час?

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1 Гусев В. Г. Электроника и микропроцессорная техника: учебник для вузов/ В. Г. Гусев, Ю. М. Гусев. – М.: Высш. шк, 2005. – 790 с. – ISBN 5-06-004271-5.

2 Опадчий, Ю. Ф. Аналоговая и цифровая электроника (полный курс): учебник для вузов/ Ю. Ф. Опадчий, О. П. Глудкин, А. И. Гуров; под. ред. О. П. Глудкина. – М.: Горячая Линия – Телеком, 2002. – 768 с. – ISBN 5-93517-002-7.

3 Колонтаєвський Ю. П. Промислова електроніка та мікросхемотехніка: навч. посіб./ Ю. П. Колонтаєвський, А. Г. Сосков. – К.: Каравела, 2004. – 432 с. – ISBN 966-8019-02-4.

4 Схемотехніка електронних систем: Кн. 1. Аналогова схемотехніка та імпульсні пристрої: Підручник/ В. І. Бойко, А. М. Гурій, В. Я. Жуйкою та ін. – К.: Вища шк., 2004. – 366 с. – ISBN 966-642-192-6-5.

5 Схемотехніка електронних систем: Кн. 2. Цифрова схемотехніка: Підручник/ В. І. Бойко, А. М. Гурій, В. Я. Жуйкою та ін. – К.: Вища шк., 2004. – 423 с. – ISBN 966-642-200-Х..

 

ДОДАТОК А

Правила роботи з універсальним лабораторним стендом

 

1 Конструкція стенда

 

Стенд складається з двох стандартних приладних кожухів. У верхній частині розміщена панель управління з такими органами:

- перемикач „НОМЕР РАБОТЫ”, який має світлову індикацію;

- перемикач „кГц ()” на десять положень;

- перемикач із кнопками „ ”;

- перемикач розрядів „ ” та „ ”;

- перемикач із кнопками команд;

- перемикач „КОММУТАТОР” для підключення входів осцилографа через комутатор до вимірювальних роз'ємів;

- вимірювальні гнізда „ (I)”, „ ”, „ (ІІ)”, „ ” для підключення входів осцилографа та „ ” для підключення цифрового вольтметра;

- ручки „ ”, „ ”, „ ” регулюють величину відхилення променів осцилографа за вертикаллю для відповідних каналів;

- ручка „ ” плавного регулювання частоти внутрішнього генератора.

У нижній частині стенда встановлюються накладні панелі зі схемами дослідів, а також мають місце такі органи управління:

- кнопка „СЕТЬ” для ввімкнення стенда;

- регулятори „ ” і „ ” джерел сигналів постійного струму з діапазоном регулювання В;

- ручка „ ” регулювання напруги внутрішнього генератора синусоїдальних сигналів;

- ручка „ ” для регулювання величини вхідних сигналів;

- ручка „ ” зміни величини опору навантаження.

З лівого боку стенда встановлені роз'єми „І” і „ІІ”, до яких приєднуються вхідні кабелі від осцилографа, роз'єм „ ”, до якого приєднується вхід цифрового вольтметра, а також роз'єми „СИНХР.” та „ ” для створення зовнішньої синхронізації осцилографа.

 

2 Підготовка стенда до роботи

 

На початку роботи всі кнопки стенда повинні бути у відтиснутому стані, а всі ручки – у крайньому положенні проти годинникової стрілки.

Осцилограф та вольтметр приєднуються за допомогою кабелів до роз'ємів „І”, „ІІ” та „ ” з лівого боку стенда. Необхідно звернути увагу
на правильне приєднання кабелів до загальної шини „ ”, відносно якої виконуються всі вимірювання.

Для виконання дослідів необхідно натиснути кнопку „СЕТЬ”, а також відповідну кнопку перемикача „НОМЕР РАБОТЫ” та ввімкнути вимірювальні прилади.

Для безпосереднього дослідження двох процесів необхідно користуватися гніздами „ (І)” та „ (ІІ)”, при цьому кнопки комутатора повинні бути відтиснутими.

Якщо потрібно спостерігати одночасно три або чотири процеси, то необхідно натиснути обидві кнопки комутатора („ВКЛ” і „ ” – ”) і користуватися гніздами „ (І)”, „ ”, „ (ІІ)”, „ ”, а також ручками „ ”, „ ” та „ ”, при цьому коефіцієнт підсилення (чутливість) осцилографа зменшується в співвідношенні 10:1.

При всіх вимірюваннях сигнал зовнішньої синхронізації подається тільки із входу „ (І)”, який необхідно використовувати як пріоритетний при одночасному дослідженні декількох процесів.

 

ДОДАТОК Б

Правила роботи з осцилографом С1-55

 

1 Підготовка до роботи

 

Перед увімкненням осцилографа в мережу необхідно встановити органи управління:

- ручки „ЯРКОСТЬ І”, „ЯРКОСТЬ ІІ”, „ФОКУС І”, „ФОКУС ІІ”, „АСТИГМ. І”, „АСТИГМ. ІІ”, „УРОВЕНЬ” – у середнє положення;

- ручку „СТАБ.” – у крайнє праве положення;

- перемикач „СИНХРОНИЗАЦИЯ” – у положення „ВНУТР. І”.

Приєднати осцилограф за допомогою шнура до мережі живлення
і увімкнути тумблер „СЕТЬ”, після чого за декілька хвилин на екрані з'являться промені, які можна зміщувати за допомогою ручок „ ” та „ ”. Відрегулювати яскравість та фокусування променів можна ручками „ЯРКОСТЬ”, „ФОКУС” та „АСТИГМ.”, а ручкою „ШКАЛА” можна відрегулювати видимість шкали.

 

2 Вимірювання параметрів сигналів

 

Вимірюваний сигнал подається на входи „ І” або „ ІІ” за допомогою спеціальних кабелів із роз'ємами. Перед подачею на осцилограф вхідного сигналу необхідно визначити, який із штирів кабелю є потенціальним, а який – нульовим, для чого:

- перемикач „ВОЛЬТ/ДЕЛ” використаного каналу поставити в положення 0,5, а ручку „УСИЛЕНИЕ” цього ж каналу – у крайнє положення
за годинниковою стрілкою;

- доторкнутися пальцем по черзі до обох штирів.

Нульовим буде той штир, при дотику до якого на екрані з'явиться одна горизонтальна лінія.

При подачі на вхід осцилографа вимірювального сигналу величину його зображення на екрані можна регулювати перемикачами „ВОЛЬТ/ДЕЛ”, „ВРЕМЯ/ДЕЛ”, а також ручками „УСИЛЕНИЕ” та „ДЛИТЕЛЬНОСТЬ”.

Для спостереження форми сигналу потрібно засинхронізувати розгортку осцилографа, для чого необхідно послідовно виконати дії:

- ручку „СТАБ.” повернути в крайнє положення за годинниковою стрілкою;

- перемикач „СИНХРОНИЗАЦИЯ” поставити в положення „ВНУТР. І”, якщо сигнал подається на вхід „ І”, або в положення „ВНУТР. ІІ”, якщо сигнал подається на вхід „ ІІ”;

- ручку „УРОВЕНЬ”, яка розташована над перемикачем „СИНХРОНИЗАЦИЯ”, повернути в крайнє положення проти годинникової стрілки;

- плавно обертаючи ручку „СТАБ.” проти годинникової стрілки, визначити момент зникнення зображення з екрану;

- плавно обертаючи ручку „УРОВЕНЬ” за годинниковою стрілкою, досягти появи зображення форми сигналу на екрані і, при необхідності, ручками „ФОКУС” та „АСТИГМ.” відфокусувати його.

Усі параметри сигналу можна визначити за його розмірами на екрані, причому поділкою є одна клітинка шкали. При проведенні вимірювань ручки „УСИЛЕНИЕ” і „ДЛИТЕЛЬНОСТЬ” повинні бути встановлені в положення „КАЛИБР” (крайнє праве положення до фіксації). Вимірювальний параметр визначається як добуток коефіцієнта відхилення (встановлюється перемикачем „ВОЛЬТ/ДЕЛ.”) на кількість поділок за вертикаллю , які відповідають вказаному параметру, або як добуток коефіцієнта розгортки (встановлюється перемикачем „ВРЕМЯ/ДЕЛ.”) на кількість поділок за горизонталлю (при вимірюванні проміжків часу).

Якщо необхідно вимірювати постійну складову несинусоїдального сигналу або величину постійної напруги, необхідно користуватися відкритим входом, для чого перемикач виду входу поставити в положення „ ”. Обов'язково необхідно зафіксувати рівень нульової напруги. Величина постійної напруги визначається як добуток коефіцієнта відхилення на кількість поділок за вертикаллю , на які змістився промінь відносно нульового рівня. Зміщення променя вверх відносно нульового рівня відповідає знаку плюс, а зміщення вниз – знаку мінус.

ДОДАТОК В

Правила роботи з генератором Г3-53

 

1 Калібровка шкали генератора

 

Для калібровки необхідно виконати таке:

- приєднати генератор за допомогою шнура до мережі живлення і увімкнути тумблер “СЕТЬ”;

- перемикач „Поддиапазоны” встановити на перший піддіапазон ;

- ручкою „Частота Hz” встановити частоту біля 100 Hz;

- перемикачем „Предел шкалы” і ручкою „Регулирование выхода” встановити вихідну напругу генератора 2В (за шкалою вольтметра);

- ручкою „Частота Hz” встановити і, плавно обертаючи ручку „Установка нуля”, домогтися нульової напруги на виході за вольтметром генератора, поки його стрілка не стане на нуль.

Якщо не вдається домогтися нульової напруги ручкою „Установка нуля”, то необхідно встановити нуль ручкою „Частота Hz”, при цьому значення частоти за шкалою генератора буде абсолютною похибкою, яку необхідно враховувати при визначенні частоти.

Для точної калібровки та досягнення мінімального значення похибки необхідно прогріти генератор протягом 5 хвилин.

 

2 Установка частоти та вихідної напруги

 

Частота виставляється на великій та малій шкалах у залежності
від встановленого діапазону. За великою шкалою відраховуються сотні та тисячі герц, а за малою – одиниці та десятки герц.

Вихідна напруга регулюється грубо за допомогою перемикача „Пределы шкал” і плавно ручкою „Регулировка выхода”. Знімається вихідний сигнал з роз’ємів „Выход”, які є рівнозначними.

ДОДАТОК Г

Маркування опору резисторів

Маркування у вигляді кольорових смуг показано на рисунку Г.1.

 

Рисунок Г.1 – Маркування опору

 

1-а і 2-а смуги позначають|значать| першу і другу цифри числа, 3-а смуга – множник, 4-а – допустиме відхилення опору від номінала, 5-а – надійність (може бути відсутня).

У таблиці Г.1 приведена розшифровка кольору|цвіту| смуг.

 

Таблиця Г.1

Цифри числа (1 і 2 смуги)	Колір|цвіт| смуги	Множник (3 смуга)
-	Сріблястий	10-2
-	Золотистий	10-1
	Чорний
	Коричневий
	Червоний
	Оранжевий
	Жовтий
	Зелений
	Блакитний|голубий|
	Фіолетовий
	Сірий	-
	Білий	-

 

Допустиме відхилення опору (колір|цвіт| 4-ої смуги):

- 2% - червоний;

- 5% - золотистий;

- 10%-серебристый;

- 20%-не маркується.

 

 

ЕЛЕКТРОНІКА ТА МІКРОПРОЦЕСОРНА

ТЕХНІКА

 

Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт

(для студентів денної та заочної форм навчання

спеціальності 7.092501)