Мета роботи – експериментально дослідити вплив конструкції і матеріалу резистивного шару на електричні параметри резисторів.
Резистор – пасивний елемент електронних апаратів, призначений для регулювання та розподілу електричної енергії серед елементів електричного кола шляхом перетворення її у теплову енергію.
Основний параметр резистора – опір, який характеризує здатність перешкоджати протіканню електричного струму через резистор. Ідеальний резистор має частотно-незалежний (активний) опір. У реальних елементів спостерігаються явища накопичення електричної енергії в електричному та магнітних полях. Схема заступна резистора внаслідок цього містить крім резистивного елемента ємнісний та індуктивний елементи (рис. 2.1). На рисунку використовуються позначення: R - опір резистивного матеріалу; 
- індуктивність резистора та його виводів; 
- розподілена (властива) ємність резистивного елемента; 
- опір контактів; 
- опір ізоляції; 
та 
- ємність між виводами резистора та корпусом.
Для резисторів загального призначення схема заступна резистора може бути перетворена до більш простої еквівалентної схеми (рис. 2.2). Комплексна провідність такого кола:
, (2.1)
де 
– кутова частота; 
; 
;
- еквівалентний опір, ємність і індуктивність резистора.
На резонансній частоті реактивна частина провідності дорівнює нулю, а між активним і реактивним опорами виконуються співвідношення:
; (2.2)
. (2.3)
Рисунок 2.1 - Загальна заступна схема резисторів
Рисунок 2.2 - Еквівалентна схема резисторів
У високоомних резисторів переважний вплив на частотну залежність опору резистора справляє ємність, і вираз (2.1) приймає вигляд:
, (2.4)
а у еквівалентній схемі залишається тільки два елементи: резистивний 
і ємнісний 
. Перехід від співвідношення (2.1) до (2.4) проводиться, коли:
.
Порядок виконання роботи
При виконанні роботи дотримуйтесь рекомендованого порядку:
а) Ознайомтесь з робочим місцем, де виконується лабораторна робота; схемою вимірювання, яка зображена на рис.2.3; вимірювальними приладами, які використовуються при виконанні роботи; порядком проведення експерименту і обробки його результатів. Підготуйте чотири таблиці для запису результатів експерименту за зразком табл. 2.1.
Рисунок 2.3 - Схема вимірювань
Ознайомтесь із зразками подільників напруги, які будуть досліджуватися. Зверніть увагу на те, що в схемі вимірювання використовуються взірцеві резистори 
типу С2-С10, опір яких не залежить від частоти в частотнім діапазоні, якій досліджується. Запишіть умовні позначення і параметри взірцевих і вимірювальних резисторів усіх зразків подільників напруги.
б) З дозволу викладача підключіть до електричної мережі високочастотний генератор і вольтметри змінного струму. Підключіть до лабораторного стенда вимірювальний подільник напруги і низькочастотний генератор. Установіть частоту генератора f = 100 кГц і середнє значення напруги 
на його виході. Проведіть вимірювання вихідної напруги 
подільника. Результати вимірювань запишіть у перший і другий рядки таблиці.
Таблиця 2.1 - Передаточні характеристики резисторного подільника напруги
| Частота | КГц | МГц | |||||||
| , мВ
| |||||||||
| , мВ
| |||||||||
| |||||||||
|
в) Змінюючи частоту високочастотного генератора в діапазоні від 500 кГц до 50 МГц проведіть вимірювання напруги і . Результати вимірювань записуйте до таблиці. В процесі вимірювань бажано напругу підтримувати постійною.
г) Проведіть такі ж самі вимірювання для усіх зразків подільників напруги, які видані для дослідження. Не забувайте при цьому коло таблиць вимірювання записати параметри елементів відповідного подільника напруги.
