Модуль І
1. Вперше термін «екологія ландшафту» запропонував:
А) Л.Г. Раменський;
Б) К. Троль;
В) Е. Нессер.
2.Термін «геосистема» запропонував:
А) Г. Хаазе;
Б) Д.А. Арманд;
В) В.Б. Сочава.
3. Вперше термін «геотоп» запропонував:
А) Гресслі;
Б) К. Троль;
В) Е. Нессер;
Г) В.Сочава.
4. Як називається характеристика, яка виділяється як сутність усіх елементів системи, пов’язаних безпосередніми відношеннями з якимось одним елементом або їх деякою фіксованою групою:
А) Зв’язки системи;
Б) Модуль системи;
В) Структура системи.
5. Основна відмінність геосистеми від екосистеми:
А) Поліцентричність;
Б) Моноцентричність;
В) Рівномірність.
6. Оберіть вірне продовження думки «Географічна оболонка включає …:
А) …тропосферу до висоти 30 км»;
Б) … літосферу до глибини 4-5 км»;
В) … гідросферу до глибини 13 км»;
Г) …наземну біосферу».
7. Геосистема являє собою:
А) моноцентричну модель;
Б) поліцентричну модель;
В) симетричну модель
8. Найблищим до терміна «екосистема»є:
А) Біоценоз;
Б) Компонет;
В) Едафотоп.
9. За походженням серед екосистем розрізняють:
А) лише природні;
Б) лише антропогенні;
В) природні і антропогені.
10. Ландшафт складається з таких категорій:
А) Геокомплексів;
Б) Фізико-географічних районів;
В) Фізико-географічних областей.
11. Провінції, зони, області – це:
А) морфологічні одиниці ландшафту;
Б) регіональні одиниці ландшафту;
В) типологічні одиниці ландшафту.
12. Види, класи, типи ландшафтів – це:
А) морфологічні одиниці;
Б) регіональні одиниці;
В) типологічні одиниці.
13. Місцевості, урочища, фації – це:
А) морфологічні одиниці ландшафту;
Б) регіональні одиниці ландшафту;
В) типологічні одиниці ландшафту.
14. Природні геосистеми, що складаються з декількох ландшафтів, називають:
А) таксономічними одиницями;
Б) морфологічними частинами ландшафту.
15. Природні геосистеми, які входять до складу ландшафту, називають:
А) таксономічними одиницями;
Б) морфологічними частинами ландшафту.
16. Локальні індивідуальні природні геосистеми – це:
А) Фація, місцевість, фізико-географічний район;
Б) Фація, урочище, підурочище, місцевість;
В) Фація, підурочище, урочище, фізико-географічний район.
17. Морфологічну структуру ландшафту становлять:
А) Фація, місцевість, фізико-географічний район;
Б) Фація, урочище, підурочище, місцевість;
В) Фація, підурочище, урочище, фізико-географічний район.
18. Фація як морфологічна одиниця ландшафту – це:
А) Найменша вихідна одиниця геокомплексів локального рівня;
Б) Складова одиниця регіональних геосистем;
В) Найвища одиниця ландшафту.
19. Індикатором підурочища є:
А) Елемент мезоформи рельєфу;
Б) Мезоформа рельєфу;
В) Гірські породи.
Який природний комплекс хоричної розмірності є максимально однорідною елементарною ландшафтно-екологічною одиницею?
А) Геотоп;
Б) Кліматоп;
В) Едафотоп.
21. Вплив певної умови середовища на живий організм – це:
А) Екологічний компонент;
Б) Екологічний фактор;
В) Екологічна ніша.
22. Зв’язки у системах реалізуються завдяки енергії, речовин та:
А) властивостями;
Б) інформації;
В) компонентам.
23. Фації, підурочища, урочища, місцевості відносять до одиниць ландшафту:
А) морфологічних;
Б) регіональних;
В) типологічних.
24. Індикатором фаціїє:
А) Біоценоз;
Б) Мезоформа рельєфу;
В) Крутизна схилу.
25. Індикатором підурочища є:
А) Група фацій;
Б) Мікроформа;
В) Мезоформа.
26. Індикатором підурочища є:
А) Група фацій, об’єднаних елементом мезорельєфу;
Б) Група фацій, об’єднаних однією мезоформою;
В) Група фацій, об’єднаних мікроформою.
27. Урочища, що зустрічаються в ландшафті тільки один раз відносять до:
А) складних;
Б) унікальних;
В) субдомінантних;
Г) плямистих.
28. Субдомінантні урочища – це урочища, які:
А) Найрідше зустрічаються в ландшафті;
Б) Формують структуру (малюнок) ландшафту;
В) Є фоном, у межах якого формуються інші урочища
29. Група фацій, що поєднані за положенням на елементах мезорельєфу та створюють генетично та динамічно пов’язані ряди, називається:
А) фаціями схилового типу;
Б) урочищем;
В) підурочищем;
Г) місцевістю.
30. Потужність фації обмежується:
А) водотривким горизонтом (включно) та висотою на декілька десятків метрів вище рослинного покриву;
Б) водоносним горизонтом (включно) та поверхнею верхнього ярусу рослинного покриву;
В) дзеркалом ґрунтових вод та поверхнею верхнього ярусу рослинного покриву.
31. Тип структури урочища, що характеризується постійним чергуванням двох або трьох видів фацій лінійної форми, що змінюють одна одну, називають:
А) смугасто-ступінчастим;
Б) дифузним;
В) концентричним;
Г) перехідним.
32. До просторових характеристик геосистеми відносяться:
А) Вертикальні (топічні), горизонтальні (хоричні);
Б) Процесні, вертикальні (топічні);
В) Речовинно-фазові, горизонтальні (хоричні).
33. Частина сумарної сонячної радіації, що безпосередньо використовується для різних процесів у геосистемі, називається її:
А) радіаційним балансом;
Б) ефективною радіацією;
В) відбитою радіацією.
34. На процеси фотосинтезу використовується …
А) частина прямої та розсіяної радіації;
Б) ефективне випромінювання;
В) фотосинтетично активна радіація.
35. За типом водного режиму геосистеми, в яких низхідні потоки вологи переважають над висхідними, і вода, що просочується через ґрунт, досягає рівня ґрунтових вод, - це геосистеми:
А) промивного режиму;
Б) непромивного режиму;
В) аридного режиму;
Г) випітного режиму.
36. Геосистеми, радіаційний баланс яких складає 80 ккал/см2 на рік, це:
А) мегатермні;
Б) макротермні;
В) мезотермні;
Г) мікротермні.
37.Геосистеми, радіаційний баланс яких складає 50-70 ккал/см2 на рік, це:
А) мегатермні;
Б) макротермні;
В) мезотермні;
Г) мікротермні
38. Геосистеми, радіаційний баланс яких складає 20-30 ккал/см2 на рік, це:
А) мегатермні;
Б) макротермні;
В) мезотермні;
Г) мікротермні.
39. Геосистеми, що поширені в тропіках, відносяться до:
А) мегатермних;
Б) макротермних;
В) мезотермних;
Г) мікротермних.
40. Геосистеми, що поширені в бореальних зонах, відносяться до:
А) мегатермних;
Б) макротермних;
В) мезотермних;
Г) мікротермних.
41. Геосистеми, що поширені в субарктичній та арктичній зонах, відносяться до:
А) нанотермних;
Б) макротерсмних;
В) мезотермних;
Г) мікротермних.
42. За величиною продуктивності геосистеми поділяють на:
А) Низькопродуктивні, середньопродуктивні, покращеної продуктивності, високопродуктивні;
Б) Непродуктивні, низькопродуктивні, середньопродуктивні, підвищеної продуктивності, високопродуктивні, дуже високопродуктивні;
В) Малопродуктивні, низькопродуктивні, середньопродуктивні, добре продуктивні, високопродуктивні.
43. Геосистеми, величина продуктивності яких становить 20-30 т/га на рік, це:
А) непродуктивні,
Б) низькопродуктивні,
В) середньопродуктивні,
Г) підвищеної продуктивності,
Д) високопродуктивні,
Е) дуже високопродуктивні.
44. Геосистеми, величина продуктивності яких становить 10-15 т/га на рік, це:
А) непродуктивні,
Б) низькопродуктивні,
В) середньопродуктивні,
Г) підвищеної продуктивності,
Д) високопродуктивні,
Е) дуже високопродуктивні.
45.. До компонентів природних ландшафтів відносяться:
А) Грунтово-рослинний покрив;
Б) Грунтові підземні води та приземний шар атмосфери;
В) Усі вище прелічені компоненти (1+2).
46. Територіальна розмірність геосистем, що включає екоїди, клонові ділянки, поліекоїди, мікроценози, відноситься до:
А) регіональної;
Б) хоричної;
В) топічної;
Г) субтопічної.
47. До генетико-морфологічної ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:
А) Ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;
Б) Фація, урочище, підурочище, ландшафт;
В) Басейн 1-о порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку.
48.До позиційно-динамічної ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:
А) Парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс;
Б) Ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;
В) Фація, урочище, ландшафт.
49.До парагенетичної ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:
А) Басейн 1-го порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку;
Б) Наногеохора, мезохора, макрогеохора;
В) Парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс;
50.До біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:
А) Ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;
Б) Басейн 1-го порядку; басейн 2-го порядку,басейн вищого порядку;
В) біоцентр, біокоидор, інтерактивний елемент.
35. До басейнової ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:
А) Ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;
Б) Басейн 1-го порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку;
В) Парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс.
51. Замкнена ділянка з природною або близькою до неї рослинністю, яка несе значення збереження генофонду ландшафту, оптимізуючого вплив на прилеклі території культурною рослинністю або позбавлених її – це:
А) Агроландшафт;
Б) Біоцентр;
В) Урочище.
52. Видовжений ареал з природною або близькою до неї рослинністю, взжовж якого можливі міграції та розповсюдження рослин і тварин між біоцентрами – це:
А) Ландшафтна смуга;
Б) Підурочище;
В) Біокоридор.
53. За площею середній біоцентр в агрофітоландшафті та міськомі ландшафті відповідно становить:
А) 2-5 км2
Б) 1-5 км2
В) 3-5 км2
54. За площею виділяють такі типи біоцентрів:
А) Карликовий, малий, середній, великий;
Б) Дуже малий, малий, оптимальний, безмежний;
В) Карликовий, малий, оптимальний, великий.
55. За площею карликовий біоцентр в агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить:
А) 0,2 - 0,5 (0,05-0,1) км2
Б) 0,3 - 0,5 (0.06-0,1) км2
В) Менше 0,2 (менше 0,05) км2
56. За площею малий біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить:
А) 0,2 -0,5 (0,05-0,1) км2
Б) 0,1 – 0,6 (0,06-0,1) км2
В) 0,3 - 0,5 (0.06-0,1) км2
57. За площею великий біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить:
А) 30-50 (3-5) км2
Б) 20-100 (2-10) км2
В) 20-50 (2-5) км2
58. Лінійний ареал, зайнятий природною або близькою до неї рослинністю, який відгалужується від біоцентру або екологічного коридору і виконує функцію поширення їх дії на прилеглі геосистеми – це:
А) Підурочище;
Б) Інтерактивний елемент;
В) Лісовий масив.
59. Територіальними елементами екомереж є:
А) Буферні зони, екологічні коридори, біоценттри, інтерактивний елемент;
Б) Природні ядра, екологічні коридори, буферні зони, зони потенційної ренатуралізації;
В) Природні ядра, екологічні коридори, біоцентри, буферні зони, зони потенційної ренатуралізації.
60. Термін «екотон» в екологію ввів:
А) Ф. Клементс;
Б) Д.Л. Арманд;
В) В.Б. Сочава.
61. Між геосистемами межі можуть мати такий вигляд:
А) Лінійна або дискретна межа, перехідна смуга (екотон);
Б) Точкова межа, перехідна смуга (екотон);
В) Переривчаста межа, перехідна смуга (екотон).
62. Зона переходу між сусідніми екологічними системами, що має набір характеристик, який визначається просторовим і часовим масштабами та силою взаємодії між цими системами - це:
А) Екотон;
Б) Екотоп;
В) Біом.
63. Діапазон можливої ширини екотопу для геосистем різних рангів змінюється від:
А)Декількох сантиметрів до тисяч километрів;
Б) Декількох міліметрів до тисяч метрів;
В) Декількох метрів до сотень кілометрів.
