ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Робоча навчальна програма та методичні рекомендації
Для студентів спеціальності
6.030206 «Міжнародний бізнес»
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
Кафедра порівняльного
І європейського права
Укладач: доктор права, доктор історичних наук
Заслужений юрист України, проф. Білас І. Г.
ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Робоча навчальна програма та методичні рекомендації
Для студентів спеціальності
6.030206 «Міжнародний бізнес»
Затверджено
на засіданні кафедри
протокол № 1
від 1 вересня 2011 р.
Директор Інституту міжнародних
відносин
__________________В.В.Копійка
Київ - 2011
Робоча навчальна програма та методичні рекомендації з дисципліни «Теорія держави і права»
Укладач: доктор права, доктор історичних наук
Заслужений юрист України, проф. Білас І. Г.
Лектор: доктор права, доктор історичних наук
Заслужений юрист України, проф. Білас І. Г.
Викладачі які проводять практичні заняття:
К.ю.н., ас. Святун О.В.
Погоджено
з науково-методичною комісією
«___» ___________ 2011 р.
__________ проф. Коппель О.А.
ВСТУП
Навчальна дисципліна “Теорія держави і права” є обов’язковою базовою, фундаментальною дисципліною, котру вивчають у всіх вищих юридичних навчальних закладах та на всіх юридичних факультетах. Читається на IІ курсі в IV семестрі в обсязі 2 кредитів, в тому числі 72 годин роботи: лекції - 20, семінарську заняття - 14, самостійна робота – 38. Закінчується заліком в IV семесті.
Мета і завдання навчальної дисципліни
Теорія держави і права є самостійною нормативною юридичною наукою, що вивчається однією з перших та дає найглибші за змістом і сутністю знання про державу та право. Вона є необхідною передумовою подальшого засвоєння галузевих, спеціальних і прикладних юридичних дисциплін. Саме цим визначається провідне методологічне значення теорії держави та права в системі юридичних наук.
На підставі зазначеного виокремлюються такі завдання теорії держави та права:
- дослідження загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку й функціонування держави та права і їх інститутів;
- вивчення суті та змісту певних аспектів діяльності та функціонування держави;
- дослідження змісту конкретних юридичних норм, теорії та практики їх застосування;
- усвідомлення соціально-економічних і моральних засад права;
- визначення взаємозвязку держави та права, їхніх ознак, форми, змісту, місця та ролі в суспільному житті;
- зясування співвідношення держави, права, суспільства й особи;
- визначення змісту таких понять, як правова свідомість і правова та професійна культури, правова поведінка, а також правове виховання, законність, правопорядок, дисципліна та інші.
Вивчення теорії держави і права має важливе наукове, світоглядне, політичне та практичне значення, є базою для опанування інших юридичних дисциплін, дає змогу значно поглибити загальні юридичні знання студентів, сприяє виробленню не лише юридичного мислення, але й загальної юридичної культури.
Сприяє забезпеченню підготовки в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету юристів-міжнародників високої кваліфікації, формуванню базової освіти юриста, виробленню у нього розуміння суті і характеру перебігу процесів, що відбуваються у суспільстві, найбільш загальних закономірностей розвитку держави і права.
Предмет навчальної дисципліни
Предметом теорії держави і права є понятійно-категорійний апарат юриспруденції, загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права.
З огляду на предмет цієї науки, слід зауважити, що вона є наукою: суспільно-політичною, позаяк вивчає такі суспільно-політичні явища, як держава та право; юридичною, адже звертає увагу на правові аспекти суспільного життя.
Вимоги до знань та вмінь
Студенти повинні знати:
на понятійному рівні основні тенденції розвитку найбільш загальних і провідних закономірностей виникнення, структури, функціонування й розвитку держави та права, які, як відомо, якраз і складають предмет даної науки;
на функціональному рівні зміст новітніх наукових ідей щодо минулих і сучасних державно-правових явищ; нові підходи і методи, досягнення інших наук, особливості нових зв’язків та властивостей вказаних явищ;
на практично-творчому рівні сформувати вимоги, які ставляться до юриста – дипломата, керівника, юриста-педагога, одним словом, спеціаліста, адже юрист-практик, якщо він прагне й повинен чинити законно, має бути логіком, навіть “формалістом” – хоча б у позитивному, соціально корисному сенсі цього поняття.
Студенти повинні вміти:
на репродуктивному рівні реалізувати вимоги держави щодо формування у дипломатів, юристів, керівників високої професійної культури; виробляти в себе позитивні риси і якості, які пропагують загальнолюдські цінності; давати сучасну характеристику державно-правових явищ;
на евристичному рівні застосовувати так званий персоналістичний підхід, використовувати потребовий підхід (тобто, це - інтерпретація й оцінка державно-правових явищ як інструментів, важелів, засобів задоволення потреб людини, соціальних спільнот, суспільства в цілому);
на творчому рівні використовувати свої внутрішні позитивні якості у підвищені ефективності професійної діяльності, досліджувати актуальні питання юридичної практики; давати об’єктивні оцінки та оцінки сучасного стану розвитку української державності і права, з метою відповідності їх високим вимогам конституціалізму, демократизму, міжнародно-правовим стандартам забезпечення прав людини і громадянина.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Нормативна навчальна дисципліна “Теорія держави і права” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Міжнародне право». Вона посідає провідне місце в системі юридичних наук, що пояснюється такими чинниками:
- ця наука є вихідною, нормативною дисципліною при вивченні всієї юриспруденції;
- вона є базовою, фундаментальною, методологічною наукою, адже дає найширші за обсягом і глибиною знання про державу і право. Ці знання є фундаментом при вивченні інших юридичних наук, що, відповідно, дає змогу уникнути однобічності у вирішенні галузевих наукових проблем.
Форми проведення поточного та підсумкового контролю
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Навчальна дисципліна «Теорія держави і права» складається із двох модулів:
- філософія держави: походження, соціальна сутність, форма держави, функціонування держави, управління та влада
- філософія права: форми існування права, його поняття та ознаки
Запровадження модульно-рейтингової системи навчання та контролю знань сприяє посиленню відповідальності студентів за якість навчання, стимулюватиме систематичну сумлінну навчальну діяльність. Суттєве підвищення ролі поточного та модульного контролю знань у навчальному процесі, надання модульним результатам переважаючого значення при підсумковій оцінці знань студентів є визначальними рисами використання модульно-кредитної системи.
Основні форми контролю знань студентів:
а) поточний, що проводиться, як в усній так і в письмовій формах:
- оцінка роботи студента під час заняття (виступи, доповнення, участь у дискусії);
- різні форми тестування, зокрема за допомогою комп’ютера;
- реферати, огляди, узагальнення юридичної практики.
б) модульний:
- контрольна робота;
- тестування;
- експрес-контроль рівня готовності;
- перевірка виконання практичних позааудиторних завдань;
- оцінка роботи студента під час заняття (виступи, доповнення, участь у дискусії);
в) підсумковий семестровий:
- залік;
Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;
- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.
-
Система контролю знань та умови складання заліку:
Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Навчальна дисципліна “Теорія держави і права” складається з двох змістових модулів (ЗМ1, ЗМ2):
