Тема 3. Міжнародні відносини в міжвоєнний період – 4 години.

Теми семінарських занять з курсу

«історія міжнародних відносин»

(V курс, спеціалісти)

Тема 1. Балкани в міжнародних відносинах у ХІХ – на початку ХХ ст. – (2 години)

1. Причини та виникнення Балканського питання.
2. Події 1875 – 1876 рр. на Балканах.
3. Російсько-турецька війна 1877 – 1878 рр.
4. Сан-Стефанський і Берлінський мирні договори та їх вплив на ситуацію на Балканському півострові.
5. Балканське питання в останній чверті ХІХ ст.
6. Балканське питання на початку ХХ ст.: Боснійська криза 1909 р., Балканські війни 1912 – 1913 рр.

 

Визначити поняття «Балканське питання», показати, як воно формувалося і змінювався його зміст протягом XVIII – XX ст. Особливу увагу приділити Балканському питанню в контексті так званого Східного питання. Вказати, яким чином в XVIII – першій половині XІX ст. балканське питання стало одним з найважливіших в загальноєвропейській політиці та визначити, які цілі переслідували в ньому великі держави. По можливості досконало розібратися в подіях 1875 – 1878 рр., що призвели до корінної зміни на Балканах та скорегували політику великих держав щодо народів півострова. З’ясувати, в чому саме виразилися ці зміни і як вони відбувалися протягом останньої чверті ХІХ – початку ХХ ст. Особливу увагу зосередити на подіях початку ХХ ст. і визначити, яким чином націоналістичні уряди балканських країн накалювали обстановку на півострові, яку роль в міждержавних протиріччях на Балканах відігравали великі держави. Чому Балкани називають «пороховим льохом» Європи?

Джерела

1. Балканский вопрос в последней трети ХІХ – начале ХХ века в документах // Хрестоматия по истории международных отношений: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 3: Новое время. – С. 328-367.

2. Сборник дипломатических документов, касающихся событий на Балканском полуострове (август 1912 – июль 1913 гг.). – СПб.: Военная типография, 1914. – 258 с.

Література

1. Анучин Д.Г. Берлинский конгресс 1879 года. (Дневник, веденный на месте Д.Г. Анучиным) // Русская старина.- 1912.- Т.149.- Кн.1.- С.39-58; Кн.2.- С.231-255; Кн.3.- С.461-470; Т.150.- Кн.4.- С.3-12; Кн.5.- С.223-236; Т.152.- Кн.11.- С.221-238; Кн.12.- С.482-503

2. Арш Г.Л., Виноградов В.Н., Достян И.С., Наумов Е.П. Балканы в международной жизни Европы (XV-начало ХХ века) // Вопросы истории.- 1981.- №4.- С.30-42.

3. Асташин В.В. Константинопольский патриархат в международных отношениях: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук (07.00.03). – Волгоград: Б/и, 2001. – 25 с

4. Белановский В.Н. Балканские войны // Очерки истории южных и западных славян. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1957. –С. 218-224.

5. Беляев Н.И. Русско-турецкая война 1877-1878 гг.- М.: Воениздат, 1956.- 464с.

6. Бовыкин В.И. Русско-французские противоречия на Балканах и Ближнем Востоке накануне первой мировой войны // Исторические записки.- 1957.- Т.59.- С.84-124

7. Болдырев А.В. Ближний Восток и проливы во внешней политике России и западноевропейских стран на рубеже ХІХ-начала ХХ в. // Вестник Московского университета. Серия 8. История.- 2001.- №5 (сентябрь-октябрь).- С.3-21.

8. Бутковский Я.Н. Сто лет австрийской политики в Восточном вопросе. – СПб.: Изд. т-во Генри Ханковский и К, 1888. – Т. 1. – 214 с.; Т. 2. – 188 с.

9. В „пороховом погребе Европы”. 1878-1914: Международные отношения на Балканах: Сб. ст. / Отв. ред. В.Н. Виноградов. – Москва: Индрик, 2003. – 536, [1] с.

10. Виноградов В. Балканская политика императорской России //http://his.1september.ru/

11. Виноградов В.Н. Балканская эпопея князя А.М. Горчакова. – М.: Наука, 2005. – 302 с.

12. Виноградов В.Н. Британский лев на Босфоре.- М.: Наука, 1991.- 160с.

13. Боснийский кризис 1908-1909 гг. – пролог Первой мировой войны. – Л.: Изд-во Ленинграндского ун-та, 1964. – 160 с.

14. Волков В.К. „Новый мировой порядок” и балканский кризис 90-х годов // Новая и новейшая история. – 2002. – № 2.

15. Волков В.К. Трагедия Югославии // Новая и новейшая история. – 1994. – № 4/5. – С. 3-32.

16. Восточный вопрос в международных отношениях во второй половине XVIII – начале XIX в.: Учеб. пос. / Ю.В. Костяшов, А.А. Кузнецов, В.В. Сергеев, А.Д. Чумаков. – Калининград: Калининградский государственный университет, 1997. – 1051 с.

17. Восточный вопрос во внешней политике России. Конец XVIII-начало ХХ в.- М.: Наука, Главная редакция Восточной литературы, 1978.- 434с.

18. Вукелич И. Распад как постоянное явление // Независимая газета. – 2005. – 14 марта. – С. 13. (события вокруг Косово)

19. Вукелич И., Терехов А., Балканский Мабетекс // Независимая газета. – 2006. – 23 января. – С. 1, 6.

20. Галкин И.С. Дипломатия европейских держав в связи с освободительным движением народов Европейской Турции в 1905-1912 гг. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1960. – 266 с.

21. Гирс А.А. Австро-Венгрия, Балканы и Турция. Задачи войны и мира. – Пг.: Огни, 1917.

22. Григорьев Е. Сформирован новый орган ООН // Независимая газета. – 2006. – 11 мая. – С. 3.

23. Григорьева Ю. „Третьи стороны” и региональные конфликты. Балканский кризис 90-х годов // http://www.rau.su/observer/N2_2006/2_04.HTM

24. Грошков И. Маленькое Гуантанамо в Косово // Независимая газета. – 2005. – 28 ноября. – С. 6.

25. Гуськова Е.Ю. Кризис в Косове. История и современность // Новая и новейшая история. – 1999. – № 5.

26. Гуськова Е.Ю. Продолжающийся балканский кризис и политика России // http://tbs.susanin.com/

27. Деран Ж-А., Жезлен Л. Сербия перед вызовом: от Черногории до Косово // Свободная мысль. – 2006. – № 4. – С. 55-61.

28. Дипломатическая подготовка Балканской войны 1912 г. / Предисловие А.Л. Попова // Красный архив.- 1925.- Т.1(8).- С.3-48; Т.2(9).- С.3-31.

29. Дранов Б. Черноморские проливы. Международно-правовой режим. – М.: Юриздат, 1948. – 240 с.

30. Дрейер В. Разгром Болгарии и Вторая Балканская война 1913 г. – СПб.: Б. и., 1914. – 122 с.

31. Ерусалимский А. Борьба держав за Балканы и проливы в конце ХІХ века (Германская дипломатия и антирусская политика Австро-Венгрии и Англии на Балканах) // Вопросы истории.- 1947.- №9.- С.83-104.

32. Жогов П.В. Дипломатия Германии и Австро-Венгрии и первая балканская война 1912-1913 гг. – М.: Наука, 1969. – 394 с.

33. Задохин А.Г., Низовский А.Ю. Пороховой погреб Европы. – М.: Вече, 2000. – 416 с. (militera.lib.ru/h/zadohin_nizovsky/index.html)

34. Задохин А.Г. Международные отношения на Балканах (II половина ХХ в.): национализмы и конфликты: Учеб. пособие. – Москва: Б/и, 2002. – 199 c.

35. Золотарёв В.А. Противоборство империй: Война 1877-1878 гг. – апофеоз Восточного кризиса. – М.: Amini fortitudo, 2005. – 568 с.

36. Золотухин М.Ю. Болгарский кризис 1885-1886 гг. и крах австро-русско-германского союза // Вопросы истории.- 1984.- №4.-С.43-56.

37. Золотухин М.Ю. Великобритания и международный кризис на Балканах середины 80-х годов XIX в. // Новая и новейшая история.- 1987.- № 6. – С. 55-70.

38. Золотухин М.Ю. Россия и Болгария в период международного кризиса на Балканах середины 80-х годов ХІХ в. (сентябрь 1885 г. – апрель 1886 г.) // Советское славяноведение.- 1987.- №4.- С.35-52.

39. Ерусалимский А. Борьба держав за Балканы и проливы в конце ХІХ века (Германская дипломатия и антирусская политика Австро-Венгрии и Англии на Балканах) // Вопросы истории.- 1947.- №9.- С.83-104.

40. Игнатьев Н.П. Сан-Стефано. Записки Н.П. Игнатьева.- Пг.: Тип. Суворина, 1916.- 359 с.

41. Искендеров П.А. Черногория в международных отношениях 1878-1903 гг. // В „пороховом погребе Европы”. 1878-1914: Международные отношения на Балканах: Сб. ст. / Отв. ред. В.Н. Виноградов. – Москва: Индрик, 2003. – С. 182-190.

42. Каспрук В. Независимость Косово или прецедентное решение для европейских наций? // Зеркало недели. – 2006. – 25 февраля. – № 7. – С. 5.

43. Киняпина Н.С. Болгария в балканской политике России (1886-1896 гг.) // Отечественная история.- 1992.- №2.- С.43-55.

44. Киняпина Н.С. Борьба России за отмену ограничительных условий Парижского договора 1856 года // Вопросы истории.- 1972.- №8.- С.35-51.

45. Комаровский Л.А. Восточный вопрос. – М.: Изд. кн. маг. Гросман и Кнебель, 1896. – 65 с.

46. Мартенс Ф. Восточная война и Брюссельская конференция 1874-1878. – СПб.: Тип. министерства путей сообщения, 1879. – VIII, 596, 46 с.

47. Мартенс Ф. О консулах и консульской юрисдикции на Востоке. – СПб.: Тип. мин-ва путей сообщения. – 1873. – 599 с.

48. Мартыненко А.К. Русско-болгарские отношения в 1894-1902 гг.- К.: Издательство Киевского университета, 1967.- 296с.

49. Мартыненко А. К. Русско-болгарские отношения накануне и в период революции 1905-1907 г.г.- К.: Издательское объединение "Вища школа", Изд-во при Киевском государственном унверситете, 1974.- 176с.

50. Международные отношения на Балканах. 1815-1830 гг. / Отв. ред. В.Н. Виноградов. – М.: Наука, 1983. – 296 с.

51. Международные отношения на Балканах. 1830-1856 гг. / Отв. ред. В.Н. Виноградов. – М.: Наука, 1990. – 349 с.

52. Международные отношения на Балканах. 1856-1878 гг. / Отв. ред. В.Н. Виноградов. – М.: Наука, 1986. – 415 с.

53. Международные отношения на Балканах и Ближнем Востоке в новейшее время: Сб. ст. – Свердловск: Уральский гос. ун-т, 1978. – 144 с.

54. Нарочницкий А.Л. Балканский кризис 1875-1878 гг. и великие державы // Вопросы истории.- 1976.- №11.- С.32-52.

55. Первая Балканская война / Вступительная статья А. Попова // Красный архив. – 1926. – Т. 2 (15). – С. 1-29; Т. 3 (16). – С. 3-24.

56. Петров В. „Независимость” Косова или возможный „эффект домино” // Международная жизнь. – 2006. – № 3. – С. 35-48.

57. Петровская Ю. Избавление от Косово // Независимая газета. – 2005. – 18 октября. – С. 8.

58. Петровская Ю. Интервью с послом НАТО на Балканах Р. Серри. „Рискованно оставлять конфликты неразрешёнными” // Независимая газета. – 2005. – 14 марта. – С. 13.

59. Петровская Ю. Интервью с главой МИД Сербии В. Драшковичем. Решение для Косово: одна страна – две системы // Независимая газета. – 2005. – 30 ноября. – С.6.

60. Петровская Ю. Три государства вместо одного // Независимая газета. – 2006. – 22 февраля. – С. 6 (Косово).

61. Писарев Ю.А. Балканы и Европа на пороге Первой мировой войны // Новая и новейшая история. – 1989. – № 3. – С. 72-81.

62. Писарев Ю.А. Великие державы и Балканы накануне первой мировой войны.- М.: Наука, 1985.- 285с.

63. Россия и Балканы. Из истории общественно-политических и культурных связей (XVIII в.-1878 г.) / Редкол. И.С. Достян и др.- М.: Ин-т славяноведения РАН; Науч. центр общеславян. исслед. (ЦЕСЛАВ), 1995.- 312с.

64. Россия и Восточный кризис 70-х годов XIX в.: Сб. ст. / Под ред. И.А. Федосова и др.- М.: Изд. Московского ун-та, 1981.- 224с.

65. Россия и национально-освободительная борьба на Балканах 1875-1878: Сб. документов / Отв. ред. А.Л. Нарочницкий.- М.: Наука, 1978.- 455с.

66. Россия и освобождение Болгарии / Редкол. И.А. Федесов и др.- М.: Изд-во Московского ун-та, 1982.- 190с.

67. Россия и черноморские проливы (XVIII- ХХ столетия) / Отв. редакторы Л.Н. Нежинский, А.В. Игнатьев.- М.: Международные отношения, 1999.- 560с.

68. Русско-турецкая война 1877-1878 / Под ред. И. И. Ростунова.- М.: Воениздат, 1977.- 263с.

69. Сагайдачный И. Балканский гамбит // Зеркало недели. – 2005. – № 45. – 19 ноября. – С. 6.

70. Сборник дипломатических документов, касающихся событий на Балканском полуострове (август 1912 – июль 1913 гг.). – СПб.: Военная типография, 1914. – 258 с.

71. Скрицкий Н.В. Балканский гамбит. Неизвестная война 1877-1878 гг. – М.: Вече, 2006. – 416 с.

72. Соколова П. Балканская составляющая европейской безопасности // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. – № 11. – С. 17-26.

73. Тодоров Н. Балканский узел противоречий. История и современность // Новая и новейшая история. –1993. – № 4. – С. 75-78.

74. Улунян А. Косово после Руговы // Новое время. – 2006. – № 5. – С. 34-35.

75. Уляницкий В. Дарданеллы, Босфор и Чёрное море в XVIII веке. – М.: Тип. Гатцука, 1883. – 481 с.

76. Фадеев А.В. Россия и Восточный кризис 20-х годов ХІХ века. –М.: АН СССР, 1958. – 396 с.

77. Формирование национальных независимых государств на Балканах (конец XVIII – 70-е годы XIX в.).- М.: Наука, 1986.- 430 с.

78. Хитрова Н.И. Россия и Черногория: Русско-черногорские отношения и общественно-политическое развитие Черногории в 1878-1908 гг.: В 2-х вып. // РАН, Ин-т российской истории.- М.: ИРИ, 1993.- Вып.1.- 182с.; Вып.2.- С.186-353.

79. Чернов С.Л. Россия на завершающем этепе восточного кризиса 1875-1878 гг.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984.- 144с.

80. Чихачёв П.А. Великие державы и Восточный вопрос. – М.: Наука, 1970. – 224 с.

81. Шеремет В.И. Османская империя в международных отношениях на Балканах // В „пороховом погребе Европы”. 1878-1914: Международные отношения на Балканах: Сб. ст. / Отв. ред. В.Н. Виноградов. – Москва: Индрик, 2003. – С. 30-53.

82. Шеремет В.И. Турция и Адрианопольпольский мир 1829 г.: Из истории Восточного вопроса. – М.: Наука, 1975. – 226 с.

83. Язькова А. Балканский узел // http://magazines.russ.ru/vestnik/2001/2/

84. Язькова А. Смерть Руговы затормозила переговоры по Косово // Независимая газета. – 2006. – 3 февраля. – С. 6.

85. Яхимович З. Италия и Балканы в 1908-1914 гг. // Балканские исследования. – М., 1978. – Вып. 3. – С. 89-111.

86. Яхимович З.П. Итало-турецкая война 1911-1912 гг. – М.: Наука, 1967. – 204 с.

Тема 2. Міжнародні відносини періоду Першої світової війни – (2 години)

1. Причини, характер і початок Першої світової війни. Співвідношення сил між головними державами і блоками та плани воюючих сторін.
2. Бойові дії в 1914 – 1915 рр.
3. Утворення Четвертного союзу. Дипломатична боротьба за нейтральні держави. Завершення формування двох ворожих таборів.
4. Бойові дії в 1916 – 1918 рр.
5. Події 1917 р. Революція в Росії та її вплив на хід війни.
6. Капітуляція та вихід з війни союзників Німеччини. Комп’єнське перемир’я. Закінчення війни. Переговори у Бресті.

 

Визначити причини та характер Першої світової війни. Відповісти на питання: чи була війна неминучою? чи лише Німеччина повинна у розв’язанні цього конфлікту? Звернути увагу на плани воюючих сторін та на хід підготовки їх до війни. Розглянути хід бойових дій протягом 1914 – 1916 рр., визначити причини успіхів держав німецької коаліції. Простежити дипломатичну боротьбу між державами протягом вказаного періоду. Визначити, який вплив мала революція 1917 р. в Росії на перебіг Першої світової війни. Чому держави німецької коаліції, незважаючи на успіхи 1917 – 1918 рр., зазнали поразки у війні?

Джерела

1. Белая книга. О войне с Турцией. Дипломатическая переписка Англии, предшествовавшая войне с Турцией. – Пг.: Кн. Изд. Попова, 1914. – 158 с.

2. Вступление в войну США: документы // Хрестоматия по истории международных отношений: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 3: Новое время. – С. 941-946.

3. Дипломатия с участием Антанты // Хрестоматия по истории международных отношений: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 3: Новое время. – С. 892-926.

4. Дипломатия с участием центральных держав // Хрестоматия по истории международных отношений: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 3: Новое время. – С. 890-892.

5. Документы об объявлении войны державами друг другу // Хрестоматия по истории международных отношений: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 3: Новое время. – С. 876-884.

6. Документы по Июльскому кризису 1914 г. // Хрестоматия по истории международных отношений: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 3: Новое время. – С. 857-876.

7. Обстановка в мире накануне войны в документах // Хрестоматия по истории международных отношений: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 3: Новое время. – С. 809-857.

8. Окончание Первой мировой войны (документы) // Хрестоматия по истории международных отношений: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 3: Новое время. – С. 947-976.

9. Положение на фронтах и в тылу в документах // Хрестоматия по истории международных отношений: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 3: Новое время. – С. 926-935.

10. Цели воюющих держав в документах // Хрестоматия по истории международных отношений: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 3: Новое время. – С. 885-889.

Література

1. Белая книга. О войне с Турцией. Дипломатическая переписка Англии, предшествовавшая войне с Турцией. – Пг.: Кн. Изд. Попова, 1914. – 158 с

2. Игнатьев А.В. Русско-английские отношения накануне Первой мировой войны (1908-1914 гг.). – М.: Соцэкгиз, 1962. – 244 с.

3. История первой мировой войны 1914-1918 гг. / Под редакцией И.И. Ростунова. – М.: Наука, 1975 (militera.lib.ru/h/ww1/index.html).

4. К истории возникновения мировой войны (Тройственное Согласие и Германия после Агадира) / С предисловием Е. Адамова // Красный архив.- 1929.- Т.3(34).- С.166-183.

5. Козенко Б.Д. Июльский кризис 1914 года в международных отношениях: Материалы к спецкурсу. – Самара: Самарский университет, 2003. – 39 с.

6. Мальков В.Л. О „документах Сиссона” (находки в архивах США // Первая мировая война: Дискуссионные проблемы истории. – М., 1994. – С. 280-289.

7. Оранжевая книга (до войны): Сборник дипломатических документов. – СПб.: Грамотность, 1914. – 93 с.

8. Первая мировая война: Дискуссионные проблемы истории. – М., 1994.

9. Проэктор Д.М. Мировые войны и судьбы человечестав: Размышления. – М.: Мысль, 1986. – 317 с.

10. Уткин А.И. Первая Мировая война. – М.: Алгоритм, 2001. – 592 с. (militera.lib.ru/h/utkin2/index.html).

Тема 3. Міжнародні відносини в міжвоєнний період – 4 години.

1. Паризько-Вашингтонська система мирних договорів.
2. Створення та діяльність Ліги Націй.
3. Створення глобального політико-ідеологічного розколу в міжнародній системі (1918 – 1922 рр.).
4. Період стабілізації багатополярної структури міжнародних відносин (1921 – 1933 рр.).
5. Криза і ліквідація Версальського порядку в Європі (1933 – 1939 рр.).
6. Міжнародні відносини в Азії та Америці (1920-ті – початок 1930-х рр.).
7. Розпад міжнародного порядку в Тихоокеанській Азії в 1930-х рр.

Визначити наслідки Першої світової війни для системи міжнародних відносин. Достоїнства та недоліки Версальсько-Вашингтонського порядку. Визначити, як виключення з міжнародного порядку Росії та Німеччини відобразилося на його міцності. Які завдання переслідували в європейській політиці Англія та Франція? Чому англійці вважали за найбільшу загрозу радянську Росію, а Франція – Німеччину і як це вплинуло на розвиток міжнародних відносин в Європі в 1920-х – 1930-х рр. Який характер носила політика радянської влади в Європі? В чому полягав ідеологічний розкол та як він відобразився на міжнародних відносинах? Визначити місце і роль в розвитку кризових явищ, що призвели до розпаду міжнародного порядку в Європі в 1930-х рр., Англії, Франції, СРСР та Німеччини. Політика «умиротворення агресора»: причини та наслідки. Пакт Молотова-Ріббентропа – злодійська згода чи вимушена необхідність? Вашингтонський порядок в Азії: причини нестійкості. Причини та початок японської агресії в Азії. Позиція держав, що гарантували Вашингтонський порядок. Особливу увагу слід зосередити на діяльності Ліги Націй в урегулюванні конфліктів в Європі та Азії: чому не один з них не був попереджений, а агресори не були покарані?

 

Реферати

1. Дипломатична боротьба на Паризькій мирній конференції.

2. Дипломатична боротьба на Вашингтонській мирній конференції.

3. «Російське питання» на Паризькій мирній конференції.

4. «Українське питання» та його розв’язання в рамках Версальсько-Вашингтонської міжнародної системи.

5. Вплив колоніальних проблем на еволюцію міжнародних відносин після Першої світової війни.

6. Міжнародне визнання СРСР у 1920-х рр.

7. Радянська Росія на Генуезькій мирній конференції.

8. Проблема міжнародного визнання Німеччини в 1920-х рр.

9. «Меморандум Танака» та його вплив на зовнішню політику Японії.

10. Ідея реваншу в зовнішньополітичній стратегії А.Гітлера.

11. Причини провалу спроб по створенню системи колективної безпеки в Європі в середині 1930-х рр.

12. Експансія нацистської Німеччини в Європі в 1938 – 1940 рр. та її міжнародні наслідки.

13. Таємний протокол до пакту Молотова – Ріббентропа: зміст і міжнародне значення.

Джерела

1. Вашингтонская мирная конференция. Договора: китайский вопрос // Хрестоматия по истории международных отношений в новейшее время: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 4. – С. 37-42.

2. Версальский мирный договор (Париж, 28 июня 1919 г.) // Хрестоматия по истории международных отношений в новейшее время: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 4. – С. 14-19.

3. Договоры о ненападении подписанные с участие СССР // Хрестоматия по истории международных отношений в новейшее время: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 4. – С. 92-104. (с Польськой Республикой, Французской Республикой, Финляндией, Литовской Республикой, Латвией, Эстонией, Турцией, Ираном, Афганистаном, Китайской Республикой).

4. Договоры об ограничении морских вооружений // Хрестоматия по истории международных отношений в новейшее время: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 4. – С. 87-90.

5. Женевский протокол (17 июня 1925 г.) // Хрестоматия по истории международных отношений в новейшее время: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 4. – С. 67.

6. Меморандум Танака Гиити // Хрестоматия по истории международных отношений в новейшее время: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 4. – С. 141-145.

7. Пакт Бриана-Келлога 27 августа 1928 г. // Хрестоматия по истории международных отношений в новейшее время: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 4. – С. 83-87.

8. План Дауэса (16 августа 1924 г.) // Хрестоматия по истории международных отношений в новейшее время: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 4. – С. 63-65.

9. План Юнга (январь 1930 г.) // Хрестоматия по истории международных отношений в новейшее время: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 4. – С. 65-66.

10. Сен-Жерменский мирный договор (10 сентября 1919 г.), Трианонский мирный договор (4 июня 190 г.), Нейиский мирный договор (27 ноября 1919 г.), Севрский мирный договор (10 августа 1920 г.), Лозаннский мирный договор (24 июля 1923 г.) // Хрестоматия по истории международных отношений в новейшее время: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 4. – С. 19-30.

11. Устав Лиги Наций // Хрестоматия по истории международных отношений в новейшее время: В 5 кн. / Сост. Д.В. Кузнецов. – Благовещенск, 2013. – Кн. 4. – С. 42-47.

Література

1. Балтийский регион в международных отношениях XVIII – ХХ вв.: Тезисы международной научной конференции. – Калининград: Изд-во Калининградского государственного университета, 2003. – 86 с.

2. Горохов В.Н. История международных отношений, 1918-1939: Курс лекций: Учебное пособие для студентов вузов. – Москва: Изд-во Московского университета, 2004. – 283, [3] c.

3. Демидов С.В. Международные отношения в Европе в 1919- 1939 гг. – Москва: Прометей, 2001. – 234 c.

4. Ди Нольфо. Международные отношения. 1918-1999. Под редакцией М.М.Наринского. В 2-хтомах. М, ЛОГОС, 2003 // http://history.km.ru/diplomat/

5. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К.: Основи, 1995. – 903 с.

6. Европа между миром и войной: 1918-1939 / А.О. Чубарьян, Б.Р. Лопухов и др. – М.: Наука, 1992. – 221 с.

7. Ермаков В.Д. История международных отношений XX века. 1900-1945: учебное пособие: В 2 ч. – СПб.: Соларт, 2004.

8. Индукаева Н.С. История международных отношений 1918-1945 гг.: Учеб. пособие для студентов спец. "международные отношения" / Том. гос. ун-т. Каф. Мировой политики. – Томск, 2003. – 170 с.

9. История международных отношений в Европе (1918-1945 гг.) в документах и материалах: Хрестоматия / Сост. А.Е. Глушков. – Барнаул: Изд-во Алтайского университета, 2004. – 189, [1] c.

10. История международных отношений и внешней политики СССР 1917-1967 гг.: В 3 т. / Отв. ред. В.Т. Трухановский. – М.: Международные отношения, 1967.

11. Кризис и война: Международные отношения в центре и на периферии мировой системы в 30 - 40-х годах / А.Д. Богатуров, Е.Г. Капустян, В.Г. Коргун и др.; Отв. ред. А.Д. Богатуров; Моск. обществ. науч. фонд. – М., 1998. – 352 с.

12. Леволкина Л.П. Международные отношения в период между двумя мировыми войнами (1918-1939 гг.): Хрестоматия по новейшей истории [стран Европы и Америки]. – Владимир: Владимирский гос. пед. ун-т, 2002. – 163 c.

13. Локарнская конференция 1925 г.: Документы. – М.: Политиздат, 1959. – 512 с.

14. Международные отношения в новейшее время: Сб. ст. – Свердловск: Уральский гос. ун-т, 1972. – 176 с.

15. Мельтюхов М. Советско-польские войны. – М. Яуза-Эксмо, 2004. – 672 с.

16. Мировой кризис 1914-1920 годов и судьба восточноевропейского еврейства. – М.: Российская политическая энциклопедия, 2005. – 448 с.

17. Панцов А.В. Брестский мир // Вопросы истории. – 1990. – № 2. – С. 60-79.

18. Проблемы истории международных отношений в новое время: Сб. ст. / Науч. ред. Ю.Е. Ивонин. – Смоленск: Б/и, 2002. – 247 с.

19. Романов В.В. Вудро Вильсон и его концепция мироустройства // США-Канада: Экономика. Политика. Культура. – 2005. – № 2. – С. 68-80.

20. Сидоров А.Ю., Клеймёнова Н.Е. История международных отношений. 1918-1939 гг. – М.: Центрполиграф, 2006. – 640 с.

21. Системная история международных отношений. 1918-2003: В 4 т. / Под ред. А.Д. Богатурова // http://www.obraforum.ru/lib/

22. Судоплатов П.А. Спецоперации. Лубянка и Кремль. 1930 – 1950-е годы // http://www.hrono.ru/libris/lib_s/

23. США: эволюция основных идейно-политических концепций: Сб. / Ред. А.С. Маныкин. – М.: Изд-во Московского университета, 2004. – 397 c.

24. Цветков Г.Н. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-1945 рр. – К., 1997.