Метод Поллі-Кука – Код 10.8 – 10

Вибірка – Код X-VYB-8-10

 

 

1). Визначаємо розмір вибірки для кількісної ознаки:

де

Отже,

Оскільки L=80%, то = 1,29, = 0,3 шт., N = 6700 чол., то

чол.

 

2). Визначаємо розмір вибірки для якісної ознаки:

де = 0,59 (в чисельнику сума респондентів, що сказали «так», в знаменнику – всіх респондентів).

Оскільки L=80%, то = 1,29, = 3,2% (тобто 0,032), N = 6700 чол., то

чол.

 

3). Остаточний розмір вибірки – більший з двох знайдених:

чол.

 

 

Кластерний аналіз – Код 8

 

1). Розраховуємо середнє значення для параметра 1:

2). Розраховуємо середньоквадратичне відхилення (сигму) для параметра 2:

. Тут:

.

3). Розрахуємо нормовані значення параметрів 1 та 2 для респондента С:

, тобто

;

4). Розрахуємо багатомірну відстань між об’єктами С та F:

= 1,368.

5). Записуємо висхідну матрицю відстаней. Щоб зручніше, краще зробити її квадратною, тобто 7х7:

	А	В	С	D	E	Правило об’єднання: наприклад, в клітинку АВ-С записуємо меншу з двух відстаней А-С (1,622) та В-С (1,017), тобто 1,017. Так само: АВ-D – менша з А- D (1,412) та В- D (1,841), тобто 1,412. Так весь ряд. F
A	-	0,940	1,622	1,412	1,969	2,939
B		-	1,017	1,841	2,801	2,374
C			-	1,652	2,965	1,368
D				-	1,401	2,443
E					-	3,841
F						-

Вибираємо найменше число, це 0,940, тобто об’єднати треба А та В.

	АВ	С	D	E	F
АB	-	1,017	1,412	1,969	2,374
C		-	1,652	2,965	1,368
D			-	1,401	2,443
E				-	3,841
F					-

Вибираємо найменше число, це 1,017, тобто об’єднати треба АВ та С.

	АВС	D	E	F
АВC	-	1,412	1,969	1,368
D		-	1,401	2,443
E			-	3,841
F				-

Вибираємо найменше число, це 1,368, тобто об’єднати треба АВС та F.

	АВСF	D	E
АВCF	-	1,412	1,969
D		-	1,401
E			-

Ми отримали 3 сегмента, як і було потрібно.

 

АВС-аналіз – Код Х-АВС.8 – 10

 

1). Визначаємо внесок товарів у доход підприємства.

Товар	Ціна, грн.	Продано, шт.	Доход, грн.	% до підсумку доходу
Гр.1	Гр.2	Гр.3	Гр.4=Гр.2*Гр.3	Гр.5
	37,6			12,9
	35,6			14,4
	46,7			15,7
	24,0			8,7
	29,4			11,9
	34,5			15,6
	55,7			20,7
Сума

 

2). Впорядковуємо товари за внеском у доход підприємства (за зменшенням):

Товар	% до підсумку	Кумулятивний %	По кумулятив-ному %: все, що менше 50% - зона А, все, що менше 80% - зона В, решта –С. Хоча б так, бо про тонкощі Олексія Івановича я не знаю! Зона
	20,7	20,7	А
	15,7	36,4	А
	15,6	52,1	А
	14,4	66,4	В
	12,9	79,4	В
	11,9	91,3	С
	8,7	100,0	С

 

3). Визначаємо внесок товарів у відшкодування витрат:

Товар	Ціна, грн.	Прямі витрати, грн.	Відшко-дування на од, грн.	Продано, шт.	Відшко-дування всього, грн.	% до підсумку відшкоду-вання
Гр.1	Гр.2	Гр.3	Гр.4= Гр.2-Гр.3	Гр.5	Гр.6= Гр.4*Гр.5	Гр.7
	37,6	33,4	4,2			6,2
	35,6	33,2	2,4			4,2
	46,7	31,0	15,7			22,8
	24,0	17,8	6,2			9,7
	29,4	25,2	4,2			7,3
	34,5	29,6	4,9			9,6
	55,7	30,6	25,1			40,2
Сума						100,0

 

4). Впорядковуємо товари за внеском у відшкодування витрат (за зменшенням):

 

Товар	% до підсумку	Кумулятивний %	По кумулятив-ному %: все, що менше 50% - зона А, все, що менше 80% - зона В, решта –С. Хоча б так, бо про тонкощі Олексія Івановича я не знаю! Зона
	40,2	40,2	А
	22,8	63,0	В
	9,7	72,7	В
	9,6	82,2	С
	7,3	89,6	С
	6,2	95,8	С
	4,2	100,0	С

 

Метод Поллі-Кука – Код 10.8 – 10

 

1). Перш за все вибираємо товар, продажі якого складають менше 5% від потенціалу ринку. Зазвичай такий товар відразу видно з таблиці, але бажано перевірити. У нас це товар G: 5% потенціалу буде:

шт., а продажі 812 та 990 шт., тобто менше 5%.

Цей товар знаходиться на стадії впровадження на ринок, його відкидаємо.

 

2). Для решти товарів складаємо табличку і розраховуємо індекси – відношення продажів 4-го кварталу до продажів 3-го, потім суму цих індексів і середній індекс. В наступному стовпчику – квадрати індексів, суму квадратів та середній квадрат. Через середній квадрат і середній індекс знаходимо сигму – середньоквадратичне відхилення.

Товар	Продажі 3 кв.	Продажі 4 кв.	Індекс: 4 кв. / 3 кв.	Квадрат індексу	Стадія ЖЦТ
А			0,850	0,722	Спад
B			1,440	2,073	Зростання
C			1,380	1,904	Зростання
D			1,230	1,513	Зрілість
E			0,990	0,980	Спад
F			0,950	0,902	Спад
Сума			6,840	8,095
Середня			1,140	1,349

 

= = 0,223.

Нижня границя зони зрілості: Г1 = = 1,140 – 0,5*0,223 = 1,029.

Верхня границя зони зрілості: Г2 = = 1,140 + 0,5*0,223 = 1,252.

Товари, для яких індекс знаходиться між розрахованими значеннями, знаходяться на стадії зрілості.

Товари, для яких індекс менше 1,029, знаходяться на стадії спаду.

Товари, для яких індекс більше 1,252, знаходяться на стадії зростання.

Результати аналізу показано в останньому стовпчику таблиці.

Товар G – стадія впровадження на ринок.