Завдання:
57. Після смерті Ткачука відкрилася спадщина (квартира у м. Харкові), на яку могли претендувати як спадкоємці за законом першої черги його дружина, дві доньки, які проживали разом із спадкодавцем, та син, який мешкав в іншій державі. Через три місяці після смерті чоловіка дружина звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Одна донька відмовилися від прийняття спадщини на користь матері. Від другої доньки та сина ніяких заяв до нотаріальної контори не надходило протягом шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК).
Які існують способи здійснення суб’єктивних цивільних прав? За допомогою яких дій і в який строк може відбуватися здійснення цивільних прав у спадкових правовідносинах при прийнятті спадщини?
58. Мішкина звернулася до нотаріуса з проханням посвідчити договір, за яким вона передає своїй знайомій Самохіній право на отримання протягом одного року аліментів від її колишнього чоловіка, щоб таким чином розрахуватися за придбаний нею у Самохіної невеличкий меблевий гарнітур.
Що має відповісти нотаріус?
59. Березіна уклала договір купівлі-продажу своєї трикімнатної квартири, що знаходилася у домі, розташованому в центрі м. Харкова. Через деякий час прокурор Дзержинської районної прокуратури м. Харкова звернувся до міського суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. Як з’ясувалося Березіна мала чотирьох неповнолітніх дітей, яких вона при поданні документів на приватизацію не вказала як таких, що мешкають з нею в квартирі, а зазначила, що вони проживають у її матері в селищі поблизу м. Харкова. Після того як Березіна в результаті приватизації стала єдиним власником квартири вона продала її Кривко.
Як повинна бути вирішена справа? Які основні засади здійснення суб’єктивних цивільних прав?
60. Лук’яненко, що проживав із сім’єю в невеличкому будинку, успадкованому від батьків, вирішив поліпшити свої житлові умови шляхом будівництва нового будинку на земельній ділянці, де був розташований старий будинок. В зв’язку з цим Лук’яненко звернувся до районної ради за погодженням проекту нового будинку, однак в дозволі на будівництво йому було відмовлено з посиланням на те, що відповідно до запропонованого на затвердження проекту новий будинок буде перекривати природне освітлення сусіднього будинку. Лук’яненко, вважаючи, що його права як власника земельної ділянки порушені, звернувся із скаргою до суду.
Яке рішення повинен винести суд?
61. Фонд державного майна України (далі – ФДМУ) – наймодавець уклав договір найму (оренди) споруди з товариством з обмеженою відповідальністю «Спортивний медико-відновлювальний центр» (далі – ТОВ) - наймачем, відповідно до умов якого останній зобов’язався своєчасно здійснювати поточний і капітальний ремонт споруди. Через три роки ФДМУ звернувся до господарського суду з вимогою розірвати договір найму (оренди) на підставі ст. 783 ЦК, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору і на протязі більш ніж двох років не здійснив не тільки капітального, але навіть і поточного ремонту. Перевірка технічного стану споруди показала, що експлуатаційна якість її незадовільна (ряд конструкцій та приміщень потребують невідкладного ремонту, покрівля має значні пошкодження). Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що по-перше, договором найму (оренди) не конкретизовано періодичність проведення ремонту; по-друге, позивач (наймодавець) відповідно до ст. 776 ЦК повинен сам здійснювати капітальний ремонт переданого в найм майна. Однак, не дивлячись на це, ТОВ вже уклало договір з іншою юридичною особою на проведення ремонтних робіт. Позивач з доводами наймача не погодився, посилаючись на недотримання останнім умов договору, які повністю відповідають вимогам п.2 ст.18 Закону України «Про оренду державного і комунального майна».
Яким чином повинні виконуватися цивільні обов’язки? Вирішить справу.
62. Круглова уклала договір побутового підряду на ремонт свого холодильника з приватним підприємцем Петровим. У договорі було зазначено, що ремонт буде здійснено протягом одного місяця. За згодою сторін у договір був внесений пункт, відповідно з яким усі спори між контрагентами мають вирішуватися лише шляхом переговорів без звернення до суду. Після того, як пройшло три місяці з моменту укладення договору, а холодильник не був відремонтований, Круглова звернулася з письмовою претензією до Петрова, проте відповіді не отримала.
Чи втратила Круглова право на судовий захист? Які способи захисту порушеного права можуть бути застосовані Кругловою?
63. Лавриненко уклав у простій письмовій формі договір купівлі-продажу комп’ютеру з акціонерним товариством «Дніпро» (далі – АТ) із розстроченням оплати на 1 рік. Через 3 місяці він продав комп’ютер Кравченко та звільнився з роботи. АТ звернулося до нотаріуса з проханням вчинити виконавчий напис на договорі купівлі-продажу у кредит для стягнення заборгованості з Лавриненка у безспірному порядку. Нотаріус відмовив у вчиненні виконавчого напису. АТ звернулося до суду за захистом свого права.
Як повинна бути вирішена справа?
64. Букрєєва з м. Полтави приїхала у м. Харків пмровідати рідного брата Коваленко. Але зустріч родичів не відбулася. У квартирі брата тепер проживав незнайомий їй чоловік, який нічого їй не пояснив. Сусіди розповіли, що Коваленко не проживає у цій квартирі більше року, а майже 3 місяці там мешкає Савченко, який, щоправда, щоб потрапити у квартиру позламував замки вхідних дверей. Букрєєва звернулася до районної прокуратури в м. Харкові з вимогою вжити заходів до притягнення Савченка до відповідальності за самовільне заняття квартири її брата. Опитаний прокурором під час попередньої перевірки Савченко засвідчив, що квартиру він купив у Коваленка, але той, отримавши гроші, не залишивши ключів від неї. Тому він, як новий власник застосував відповідні засоби, щоб забезпечити можливість користуватися своєю квартирою. Наведені ним аргументи є, з його точки зору, підставою вважати свої дії правомірними.
Як буде вирішена ця справа? Які існують способи захисту цивільних прав?
65. Куліш у своєму гаражі, що знаходився земельній ділянці, що належить йому на праві приватної власності, відкрив авторемонтну майстерню. У зв’язку з великою кількістю замовлень він вирішив перебудувати гараж, значно збільшивши його площу. Орган місцевого самоврядування, до якого звернувся Куліш за узгодженням проекту, відмовив йому у видачі дозволу на будівництво, бо на діяльність Куліша надійшли скарги сусідів по вулиці, в яких зазначалося, що підприємницька діяльність останнього спричиняє їм значні незручності, а саме - постійний шум, загазованість, підвищену небезпеку. Куліш, вважаючи, що як власник земельної ділянки й гаража він має право на свій розсуд використовувати це майно, розпочав перебудову гаража. Сусіди ж перед в’їздом у гараж Куліша вирили величезну яму, чим позбавили його можливості користуватися цим приміщенням й здійснювати підприємницьку діяльність. Куліш звернувся до суду за захистом свого майнового права.
Як слід вирішити справу?
Тема 13. Цивільно-правова відповідальність.
Завдання:
66. Мосін попросив водія таксі відвезти його у м. Дергачі. Водій, посилаючись на серцевий напад, вийшов з машини до аптеки за медикаментами, залишивши ключ в замку запалювання. Скориставшись тим, що машина залишена без нагляду, Мосін сів за кермо, рушив з місця і скоїв наїзд на машину Гарківця, що стояла на узбіччі. Внаслідок наїзду таксомоторному парку та Гарківцю було заподіяно матеріальні збитки. Гарківець звернувся з позовом про стягнення з таксомоторного парку і Мосіна 6700 грн. (вартість ремонту автомобіля). Міський суд Київського району м. Харкова стягнув з Мосіна на користь Гарківця 6700 грн., звільнивши таксомоторний парк від матеріальної відповідальності. Не погодившись із рішенням суду, посилаючись на те, що шкоду повинен відшкодовувати власник джерела підвищеної небезпеки, Мосін оскаржив рішення суду.
Як слід вирішити цю справу? Який вид відповідальності має місце у цьому випадку?
67. За договором перевезення залізниця була зобов’язана доставити товариству з обмеженою відповідальністю «Одяг» (далі – ТОВ) три контейнери трикотажних виробів на суму 4000 грн. Через аварію частина вантажу вартістю 2000 грн. стала непридатною до використання. Решта трикотажних виробів забруднилася, внаслідок чого вартість трикотажу склала 1000 грн. Залізниця претензію ТОВ задовольнила у сумі 3000 грн., а в частині стягнення неодержаного прибутку в сумі 2000 грн. відхилила. У зв'язку з цим ТОВ, посилаючись на ст. 22 ЦК України та п.110 Статуту залізниць України, просило господарський суд стягнути з залізниці 2000 грн.
Чи підлягає позов ТОВ задоволенню? Визначте, в якому розмірі несе відповідальність залізниця за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу.
68. Харківське відділення акціонерної страхової компанії «Оранта» звернулося до суду з позовом до батьків Сашка (16 років) і Сергія (13 років) про відшкодування збитків. Позивач посилався на те, що внаслідок дій вказаних дітей, які розпалили вогонь у будівельному вагончику і спричинили пожежу, було пошкоджено і знищено майно осіб, які мешкають поруч. За договорами страхування потерпілим було виплачено у сукупності 20000 грн. У зв'язку з цим позивач просив зазначену суму стягнути з відповідачів. Рішенням суду з батьків Сашка та Сергія на користь позивача була стягнена солідарно зазначена сума позову.
Чи правильне рішення прийняв суд?
69. Орендодавець - Харківське представництво Фонду державного майна України звернулося до суду з вимогами до орендаря ТОВ «Світанок» про відшкодування збитків, які були завдані пожежею в орендованому складському приміщенні. До складу збитків було віднесено: суму, на яку зменшилася вартість складського приміщення; орендну плату за час проведення необхідного ремонту приміщення; вартість ремонту згідно із кошторисом; суму страхового відшкодування, яку отримав би орендодавець, якщо б орендар застрахував складське приміщення на користь орендодавця відповідно до умов договору.
Суд встановив наявність вини ТОВ «Світанок» у пожежі в складському приміщенні.
Які збитки підлягають відшкодуванню?
70. Між товариством з обмеженою відповідальністю «Меблева фабрика «Мрія» (далі – ТОВ) та акціонерним товариством «Готель «Будапешт» (далі - АТ) 3 січня 2004 р. було укладено договір поставки партії меблів загальною вартістю 300 тис. грн. За прострочення виконання зобов’язання сторони передбачили в договорі відповідальність у формі неустойки в розмірі 0,5% суми боргу за кожен день прострочення. Згідно з умовами договору меблі були поставлені трьома рівними партіями, кожна на суму 100 тис. грн. відповідно 1, 15, та 25 лютого 2005 р. У той же час покупець (АТ) повинен був сплатити вартість кожної партії протягом 5 днів з моменту отримання меблів. Однак зобов’язання було виконано ним лише частково — 3 лютого на рахунок ТОВ надійшло 100 тис. грн., 18 лютого — 100 тис. грн., решту суму боргу АТ не сплатив.
4 березня 2006 р. ТОВ звернулося до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з АТ в сумі 118 500 грн., а саме: 100 тис. грн. основного боргу, 18 500 грн. пені. Позивач також вимагав відшкодування інфляційних збитків. Відповідач проти позову в частині стягнення пені заперечував, посилаючись на те, що не зміг своєчасно розрахуватися з боржником внаслідок значного зменшення кількості клієнтів, відсутності запланованих дотацій з місцевого бюджету, скрутного фінансового становища. Тому він вважав, що прострочення сталося не з його вини. Крім того, відповідач просив суд у стягненні пені відмовити, оскільки позивач пропустив встановлений ст. 258 ЦК строк позовної давності.
Яке рішення повинен прийняти господарський суд?
71. Банк «Південно-західний» (далі – банк) та товариство з обмеженою відповідальністю «Тувілея» (далі - ТОВ) уклали договір 22 березня 2004 р. про надання ТОВ кредиту в сумі 42 000 грн. строком на 6 місяців за умови сплати 37% річних за користування кредитом. За прострочення повернення кредиту та процентів за його користування встановлювалася пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення. Незважаючи на те, що згідно з умовами договору кредитні ресурси повинні бути надані ТОВ в день його укладення, сума кредиту була перерахована позичальнику лише 10 квітня. При цьому банк послався на відсутність вільних кредитних коштів внаслідок неповернення кредитів іншими боржниками. ТОВ звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з банку збитків в сумі 150 000 грн., оскільки внаслідок несвоєчасного надання коштів вимушено було сплатити 12 000 грн. пені іншим кредиторам та взяти в іншому банку кредит під підвищений відсоток. Крім того, ТОВ просило стягнути кошти за заподіяну моральну шкоду.
Банк просив суд зменшити розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, наполовину, врахувавши при цьому його складне фінансове становище і заперечував проти компенсації моральної шкоди, мотивуючи це тим, що, по-перше, юридична особа не може страждати і тому їй моральної шкоди не може бути завдано. По-друге, із договірних зобов’язань не випливає обов’язок компенсації моральної шкоди. Це можливо лише у недоговірних зобов’язаннях.
Чи підлягає позов задоволенню?
72. На прийомі громадян суддя отримав позовні заяви від сім’ї Волкових та від пенсіонера Гаврилова, де було зазначено наступне. Сім’я Волкових придбала в магазині кольоровий телевізор вартістю 1 800 грн. За місяць телевізор перестав працювати через технологічний брак кінескопа, що було встановлено експертизою. Волков звернувся до торгівельної організації з вимогою про заміну телевізора, однак йому було відмовлено з посиланням на те, що телевізор є товаром відомого виробника і його заміна може проводитися лише в спеціалізованих організаціях, які мають офіційний статус розповсюджувача продукції цього виробника, і тому створили спеціальний обмінний фонд для таких випадків. Всупереч вимогам, по закінченні трьох місяців Волков отримав від продавця тільки суму, необхідну для ремонту телевізора, причому на протязі цього часу сім’я Волкових, в якій виховується двоє неповнолітніх дітей, була взагалі позбавлена можливості дивитися телебачення, а діти – отримувати необхідні знання з освітніх програм.
В іншій заяві йшлося про те, що пенсіонер Гаврилов придбав телевізор чорно-білого зображення вартістю 600 грн., кінескоп якого виявився несправним, і при майже тотожних обставинах та строках, як із сім’єю Волкових, всупереч його вимогам відремонтувати або замінити кінескоп йому так само виплатили вартість необхідного ремонту. В своїй позовній заяві Гаврилов зазначав, що він є літньою хворою людиною і мешкає поза межами населеного пункту, де придбавав телевізор, що кожен черговий приїзд до продавця в надії позасудового вирішення питання був пов’язаний для нього із значними труднощами. Судом також встановлено, що телебачення фактично є для Гаврилова чи не єдиним засобом спілкування з зовнішнім світом, а несправний телевізор це унеможливлює.
Розглянувши вказані справи в один день, суд постановив рішення про стягнення з відповідача на користь Волкова та його сім’ї 300 грн. моральної шкоди, на користь Гаврилова – 800 грн.
Дайте своє бачення законності та обґрунтованості рішення суду.
