Дослідження НУ «ЛП». Історія виникнення і особливості

Дослідження брендів. Сегментування споживачів, послуг

1. Дослідження НУ «ЛП». Історія виникнення і особливості

2. Сегментування споживачів НУ «ЛП»

 

Дослідження НУ «ЛП». Історія виникнення і особливості

Головний корпус Національного університету "Львівська політехніка" (вул. Бандери, 12) побудований у 1873–1877 рр. за проектом архітектора Юліана Октавіана Захарієвича (Julian Oktawian Zachariewicz) в стилі історизму з мотивами неокласицизму та пізнього італійського неоренесансу.

Головний фасад будівлі вирішений з врахуванням пропорційного групування основних архітектурних об'ємів. Симетричні бічні крила будинку об'єднані в центрі фасаду монументальним портиком корінфського ордеру. Аттик оздоблює скульптурна група, що символізує Інженерну науку, Архітектуру і Механіку (авторство Леонардо Марконі (Leonardo Markoni)), під якою поміщений латинський девіз "Litteris et Artibus" (дослівно – "Знанням і вмінням").

На особливу увагу заслуговує актовий зал на другому поверсі, оздоблений подвійними тричетвертевими колонами корінфського ордеру, каріатидами та кесонованою стелею та фризом, оздобленим циклом з 11 картин, виконаних художниками Л. Деляво, В. Тетрамаєром, В. Лозинським, К. Желяховським, С. Стажинським та іншими за ескізами Яна Матейка. Увагу привертає також зала колишньої бібліотеки, де збереглася дерев'яна стеля з імітацією інтарсії та велика різьблена шафа в стилі фламандського ренесансу (авторства скульпторів Леонардо Марконі та Тадеуша Сокульського (Tadeusz Sokulski)).

Львівська політехніка – одна з найдавніших академічних технічних шкіл Європи. Історія виникнення цього навчального закладу почалася з заснування трикласної реальної школи (1817 р.); через 20 років її статус виріс до рівня Реально-торгової академії. Після переведення з університету кафедри будівництва, на її базі була створена Львівська технічна академія, одна з найстарших політехнік у Європі і перша в Україні.

Відкриття Львівської політехніки, яка тоді називалася "Цісарсько-королівською Технічною академією" відбулося 4 листопада 1844 р.

В 1872 р. австрійський уряд прийняв ухвалу про будівництво нового будинку для Технічної академії на місці колишніх садів графині Фредро. 12 квітня цього ж року львівський магістрат затвердив дозвіл на будівництво будинку академії.

Проект будівлі в кінці 1872 р. виконав архітектор Юліан Октавіан Захарієвич (Julian Oktawian Zachariewicz). Будівельні роботи 1873–1877 рр. під керуванням Альфреда Захарієвича (Alfred Zachariewicz) провели за державні кошти представники так званого "Будівельного банку", архітектори Зиґмунт Кендзерський (Zygmunt Kęndzierski), Альфред Каменобродський (Alfred Kamienobrodzki) та А. Гауфф (A. Gauff).

Будівництво було завершено 1 жовтня 1877 р. Академія отримала назву Політехнічної школи.

В 1903–1905 рр. бічні фасади будинку отримали асиметричне композиційне вирішення. Тоді з боку північного фасаду добудовано два ризаліти. Під час Першої світової війни будинок слугував як військовий шпиталь для австрійської армії. Тоді для опалення будинку було спалено майже все дерев'яне обладнання аудиторій; втрачено внутрішній вистрій залів і музейні колекції.

В листопаді 1918 р. тут знаходився головний шпиталь польського війська. Після закінчення війни відновлено фасади, влаштовано центральне опалення будинку. Коридори отримали дещо інший вигляд: в місцях біля сходів з метою протипожежної безпеки були встановлені перегородки з заскленими дверима. Ці та інші переробки привели до деякого затемнення інтер'єрів, зміни відбулися також і в функціональному використанні приміщень.

Від 1921 р. навчальний заклад отримав назву Львівської політехніки. Під час Другої світової війни в будинку розміщувався німецький військовий госпіталь. В післявоєнні роки, через нестачу навчальних приміщень забудовано обидва внутрішні дворики, де влаштовано лабораторії. Через цю реконструкцію коридори першого поверху втратили природне освітлення, а з вікон верхніх поверхів відкрився непривабливий вид на рубероїдну покрівлю прибудов.

В 1970-х рр. підлогу вхідного вестибюлю і сходи, що ведуть з першого на другий поверх вкрито гранітними плитами. Від 2000 р. політехніка отримала статус університету і відповідно нову назву – Національний універститет "Львівська політехніка".

Сьогодні університет є одним з найбільших вузів України, в якому навчається понад 17 тисяч студентів.

2. Сегментування споживачів НУ «ЛП»

На сьогоднішній день проблеми освітньої галузі є предметом жвавих дебатів. До 2012 року ринок освітніх послуг користувався значним попитом, потреби ринку зростали, що сприяло появі значної кількості нових професій, розширенню існуючих та відкриттю нових ВНЗ.

Ринок освітніх послуг переживає зараз дуже складний етап. Перш за все, це пов’язано зі складною економічною ситуацією середини 90-х років, що спровадило низький рівень народжуваності і, як наслідок, викликало кризову ситуацію освітніх послуг (ОП) сьогодні, сутність якої полягає в тому, що приблизно до 2015 року кількість випускників шкіл, тобто дітей, народжених в останнє десятиріччя ХХ ст., не буде забезпечувати навіть держзамовлення на підготовку фахівців, не кажучи вже про контрактні місця.

Отже, існує 6 основних факторів, які найбільшою мірою корелюються з обраною абітурієнтом ОП (вузом і спеціальністю):

1) економічний стан сім'ї,

2) важливість вибору ОП,

3) ресурси абітурієнта,

4) фактор ситуації,

5) орієнтація на навчання,

6) ірраціональність вибору.

Отриманим сегментам абітурієнтів – присвоєні умовні назви, що відображають профіль характеристик даних сегментів: «бідна інтелігенція», «пасивні відмінники», «зубріжники», «дипломники» і «заможні кар'єристи».

1 Сегмент – «Бідна інтелігенція». Для цього сегмента дуже високе значення має фактор «ресурси абітурієнта», тобто вони мають високий рівень когнітивних ресурсів і пройшли попередню професіоналізацію. Навпаки, фактор економічного становища сім'ї має найнижче для всіх п'яти сегментів значення, що відображено у назві сегмента. Позитивне значення мають чинники орієнтації на навчання та ірраціональність вибору, а отже, для таких індивідів скоріше не важливий вибір ВНЗ і спеціальності. Відповідно негативні значення мають фактори важливість вибору ОП і фактор ситуації. Дуже низьку важливість вибору ОП можна пояснити утрудненим фінансовим становищем, яке обмежує їхні можливості для вибору ВНЗ і вступу.

2 Сегмент – «Пасивні відмінники». Тут дуже високе значення характерно для фактора ситуації, що означає вплив співробітників ВНЗ на вибір ОП абітурієнтом. Це викликано невизначеністю вибору спеціальності, що відображає досить високе позитивне значення фактора орієнтації на навчання. Рівень грошових ресурсів таких респондентів трохи вище середнього, а також важливість і складність придбання вищої освіти, що показують позитивні значення двох перших факторів.

3 Сегмент – «зубріжники». Фактор орієнтація на навчання має найвище значення для всіх груп, «зубріжники» розглядають навчання як самоцінність, їм все одно – за якою спеціальністю навчатися у ВНЗ, що показує і негативне значення фактора важливості вибору. Показник ірраціональності вибору має для них найбільш низьке значення, тобто вони порівнюють витрати і можливі результати здобуття вищої освіти, і приймають самостійне рішення. Однією з можливих причин цього може бути поганий матеріальний стан – фактор економічного стану сім'ї має низький рівень. Також ця група має найнижче значення фактора індивідуальних ресурсів.

4 Сегмент – «дипломники». Назва дана, оскільки фактор орієнтації на навчання має вкрай низьке значення, набагато нижче, ніж у інших груп. Невелике позитивне значення мають фактори ситуації та ірраціональності, отже, такі абітурієнти схильні до впливу з боку співробітників та друзів. Їм не важливо, куди вступати, аби було простіше і легше, вони вчаться тільки заради диплому. Про це свідчить негативний показник важливості вибору. Причини цього лежать у власних низьких когнітивних ресурсах і поганому матеріальному становищі сім'ї – відповідні фактори мають негативне значення.

5 Сегмент – «Заможні кар'єристи». Ці абітурієнти мають найвищий показник фактора економічного стану сім'ї. Вибір ОУ для них дуже важливий, відповідний фактор теж найвищий для всіх п'яти груп. При цьому вони чітко знають, чого хочуть: фактор ситуації має негативне значення. Досягти поставлених цілей їм складно: високе значення важливості вибору ОП говорить про труднощі вступу до ВНЗ, а рівень індивідуальних ресурсів у них середній. Однак, спираючись на сімейні ресурси, ці абітурієнти намагаються реалізувати свої задуми. Орієнтація на навчання у них середня, тобто вони розглядають вищу освіту тільки з утилітарної точки зору, а не як щось, що володіє власною цінністю.

Сегментація індивідів при споживанні ОП має перші шість факторів, що описують найбільшу частину дисперсії показників:

1) когнітивний дисонанс,

2) поєднання роботи з навчанням,

3) складність адаптації у вузі,

4) орієнтація на трудову діяльність,

5) позааудиторне навчання,

6) активність і здібності студента.

Також були виділені п'ять сегментів студентів: «активісти», «студенти, що вагаються», «трудівники навчання», «аутсайдери» і «студенти, що працюють».